Рішення прийнято: відбулося засідання парламентського Комітету з питань охорони здоров’я

7 листопада під головуванням Ольги Богомолець відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет). Ключові питання, які опрацював Комітет, — законопроект щодо скасування процедури міжнародних закупівель ліків та медичних виробів, проект Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017–2021 рр. (далі — проект Концепції) та ін.

Комітет визначено головним щодо президентського законопроекту № 7117 «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості», який 19 жовтня прийнято в першому читанні. Під час підготовки законопроекту до другого читання від парламентарів надійшло понад 150 правок, які має опрацювати Комітет. За результатами обговорення питання Комітет прийняв рішення провести 8 листопада додаткове засідання, присвячене опрацюванню правок, що надійшли до законопроекту № 7117. 8 листопада Комітет надав висновок, яким прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у другому читанні прийняти проект в цілому.

Перейшовши до наступного питання порядку денного, народні депутати обговорили законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів» (реєстраційний № 6367), який передбачає скасування процедури закупівель ліків та медичних виробів через міжнародні організації. Законопроект, ініціаторами якого виступила група народних депутатів на чолі з Андрієм Шипком, зареєстровано в Парламенті ще 13 квітня цього року.

«Я думаю, що назріло питання змінити той закон, який приймався Парламентом 2,5 роки назад», — наголосив Андрій Шипко, додавши, що передача державних закупівель ліків та медичних виробів не досягла поставлених цілей — подолання корупції, своєчасне забезпечення хворих необхідними ліками.

«Ми як люди, які можуть впливати на формування законодавчої бази нашої країни, маємо негайно вирішити це питання і скасувати цю ганебну процедуру, коли гроші держави, які можуть працювати на наших людей, знаходяться за кордоном», — наголосив народний депутат, закликаючи колег підтримати законопроект № 6367.

Заступник голови Комітету Олег Мусій, який є прибічником даної законодавчої ініціативи, зазначив, що МОЗ України провалило міжнародні закупівлі і не несе за це жодної відповідальності. Підтвердженням цього є звіт Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених у 2015–2016 рр. та I півріччі 2017 р. Міністерству охорони здоров’я України для здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій.

Крім того, парламентар нагадав, що МОЗ України постійно декларує намір відмовитися від невластивих йому функцій органу закупівель, проте одночасно з цим воно намагається сконцентрувати всі бюджетні кошти в новій інституції — централізованій закупівельній організації, яка підпорядковуватиметься Міністерству. Це передбачено розпорядженням КМУ № 582-р «Про схвалення Концепції реформування механізмів публічних закупівель лікарських засобів та медичних виробів».

Ольга Богомолець нагадала про те, що вона була одним з ініціаторів закону щодо передачі закупівель міжнародним організаціям. «Саме тому я взяла на себе відповідальність за негативні наслідки цього закону», — наголосила вона, додавши, що в Парламенті зареєстровані ініційовані нею законопроекти «Про внесення змін до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо переліку спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі)» (реєстраційний № 6245) і «Про внесення зміни до статті 17 Закону України «Про лікарські засоби» (щодо термінів придатності лікарських засобів, закуплених із залученням спеціалізованих організацій)» (реєстраційний № 6194). «Але, на жаль, Уряд не підтримує це», — зазначила народний депутат.

За її словами, при поверненні процедури державних закупівель для української сторони важливо зберегти економію коштів, яка за результатами аудиту Рахункової палати становила майже 40%. «Економія була, тільки ефективність поставок відсутня», — підкреслила О. Богомолець. Більше того, підвищити економію можна і за рахунок того, що наразі Україна сплачує міжнародним організаціям 5% від загальної суми закупівель. «Тобто це ті кошти, які ми віддаємо за відсутність сервісу», — зауважила парламентар.

Один із співавторів законопроекту № 6367 Ігор Шурма почав з того, що до голов­них функцій жодної з міжнародних організацій (ПРООН, ЮНІСЕФ і Crown Agents) не відноситься закупівля лікарських засобів та медичних виробів. Інша справа, коли такі організації можуть надати таку послугу одноразово. Що стосується коштів, виведених за кордон, то вони, за словами народного депутата, працюють не на Україну. Наслідками процедури міжнародних закупівель є маленький залишковий термін придатності лікарських засобів і медичних виробів, закупівля ліків, не передбачених для лікування онкохворих дітей, тощо. Усе це відображено у звіті Рахункової палати України.

На підтримку законопроекту № 6367 виступила й Тетяна Бахтеєва, наголосивши, що його необхідно найближчим часом винести у стіни Парламенту, прийнявши за основу і в цілому.

За результатами обговорення цього питання прийнято рішення підтримати законопроект № 6367 за основу та в цілому.

У рамках наступного питання порядку денного О. Мусій виступив з проханням підтримати пропозицію щодо включення до порядку денного 7-ї сесії Парламенту проект постанови Верховної Ради України «Про першочергові заходи для забезпечення соціального захисту медичних працівників та недопущення руйнації системи охорони здоров’я в Україні» (реєстраційний № 7139). Проектом пропонується рекомендувати Уряду виконати вимоги Професійної спілки працівників охорони здоров’я (далі — Профспілка), що були висунуті 19 вересня під час Всеукраїнської акції протесту, яка проводилася внаслідок відсутності соціального діалогу з Урядом і Міністерством охорони здоров’я України, а також ігнорування владою попередніх звернень Профспілки. Члени Комітету одноголосно підтримали пропозицію.

Перейшовши до наступного питання, І. Шурма представив проект постанови Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Прем’єр-міністра України та Уряду щодо недопущення порушення гарантованого Конституцією України права громадян на безоплатне медичне забезпечення» (реєстраційний № 7148, ініціатор — народний депутат Сергій Каплін), який також пропонується включити до порядку денного 7-ї сесії Парламенту.

Народний депутат повідомив, що проектом документа пропонується звернутися до Прем’єр-міністра України та Уряду, зокрема, щодо:

  • недопущення порушення гарантованого Конституцією України права громадян на безоплатне медичне забезпечення;
  • розробки та представлення для всенародного обговорення стратегії розвитку системи охорони здоров’я та покращання стану надання медичних послуг;
  • вжиття дієвих заходів з проведення антикорупційного аудиту в галузі охорони здоров’я для населення за останні 5 років, проведення модернізації видатків на непершочергові витрати.

«Я весь час наголошую на тому, що проблемою останніх років є відсутність концепції розвитку національної системи охорони здоров’я. Ми не знаємо, що будуємо. Відтак, ми не можемо вибудувати стратегію щодо впровадження цієї концепції. Тому проект постанови варто підтримати і винести на обговорення в сесійну залу», — наголосив парламентар.

Більшістю голосів пропозицію народного депутата щодо включення проекту постанови Верховної Ради України до порядку денного 7-ї сесії Парламенту підтримано.

Члени Комітету також розглянули законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний № 7116), який регулює питання, пов’язані з підготовкою проекту Державного бюджету України на 2018 р. Представляючи законопроект, І. Шурма зазначив, що однією зі змін, запропонованих проектом, є перерозподіл повноважень щодо здійснення видатків на первинну медичну допомогу в рамках реформи фінансування системи охорони здоров’я. «Тобто перехід на оплату медичних послуг», — резюмував народний депутат.

При цьому, за словами І. Шурми, норми законопроекту не узгоджуються з так званою медичною реформою. «У цьому законопроекті відсутня згадка про Національну службу здоров’я України. У той же час Кабінету Міністрів України надано повноваження самостійно здійснювати перерозподіл медичної субвенції та визначати напрямок використання таких видатків», — зауважив він, додавши, що така норма допускає можливість управління державними видатками в ручному режимі без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів.

Парламентар наголосив на тому, що запропоновані зміни є передчасними та такими, що можуть зумовити недостатнє забезпечення бюджетними коштами у 2018 р. комунальних закладів охорони здоров’я, які надаватимуть первинну медичну допомогу. У зв’язку із цим І. Шурма запропонував відхилити законопроект № 7116.

Беручи до уваги те, що вже проголосовано закон «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів», який, як сподіваються в МОЗ України, буде найближчим часом підписаний, законопроект № 7116 втрачає сенс і профільне міністерство його підтримувати не буде. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик.

Члени Комітету одноголосно прийняли рішення не підтримувати законопроект № 7116.

Натомість народні депутати одноголосно підтримали проект Концепції.

Очікується, що протягом 5 років дії цієї програми рівень захворюваності становитиме 70 на 100 тис. населення. У цілому відбудеться зниження захворюваності на близько 7% протягом дії програми. Про це повідомила завідувач центру контролю за соціально-небезпечними захворюваннями Державної установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» Яна Терлеєва, представляючи проект Концепції.

На фінансування заходів загальнодержавної програми передбачено близько 3 млрд грн. з державного бюджету на 5-річний період. Крім того, є можливість отримати грант Міжнародного глобального фонду у розмірі близько 58 млн дол. США.

Що стосується примусового лікування туберкульозу, то це питання було предметом дискусій протягом декількох останніх років. «Ми вивчили міжнародний і національний досвід, і думка експертів полягає в тому, що на сьогодні згідно із забезпеченням міжнародних норм права пацієнтів на лікування неможливим і неприйнятним є впровадження примусового лікування. Тим не менш ми залишаємо право нашої країни впроваджувати практику ізоляції пацієнтів з туберкульозом, які є бактеріовиділювачами і порушують режим лікування», — повідомила Я. Терлеєва.

Коментуючи питання забезпечення туберкуліном, представник «Центру громадського здоров’я» зазначила, що на сьогодні воно залишається проблемним. «Ми проводимо адвокацію з тим, щоб закупівлі відбувалися за рахунок коштів місцевих бюджетів і щоб координаційні ради з питань протидії туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу та боротьби з наркоманією безпосередньо залучалися до цього питання», — зауважила вона, додавши, що за результатом перемовин з болгарським виробником туберкуліну встановлено, що потужних спроможностей заводу недостатньо, щоб забезпечити в повному обсязі потребу України.

На сьогодні представлений проект Концепції узгоджений із зацікавленими органами влади — Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. МОЗ України вже готує пакет документів для погодження в Міністерстві юстиції України, аби в подальшому передати його на розгляд Уряду.

Зважаючи на те, що Концепція затверджується на рівні урядового розпорядження і законодавча гілка влади не може на це впливати, член Комітету Олексій Кириченко запропонував колегам вносити свої пропозиції саме під час опрацювання безпосередньо Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2017–2021 рр., яка затверджуватиметься законом.

У рамках наступного питання Комітет одноголосно підтримав звернення ГО «Українське товариство фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації» щодо нагальних питань подальшого розвитку галузі клінічної імунології та алергології в Україні та неврахування пропозицій товариства стосовно необхідності створення окремої групи експертів при МОЗ України за напрямом «Клінічна імунологія та алергологія» серед інших груп експертів, затверджених наказом МОЗ України від 21.07.2017 р. № 834 «Про затвердження складу груп експертів МОЗ України».

Також Комітет підтримав звернення Націо­нального інституту серцево-судинної хірургії імeні М.М. Амосова. Мова йде про виділення з Держбюджету–2017 3 млн грн. на заміну елементу в єдиному в Україні надсучасному комп’ютерному томографі, який через перенавантаження вийшов з ладу. Комітет підготує з цього приводу звернення до Уряду та парламентського Комітету з питань бюджету.

Катерина Горбунова,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті