Стрес і проблеми зі шкірою: чому нервове напруження може погіршувати стан шкіри

Про вплив стресу на шкіру

Шкіра і нервова система постійно взаємодіють. Цей складний зв’язок часто називають віссю «головний мозок — шкіра». Під час стресу активуються нейроендокринні та імунні механізми, зокрема гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникова вісь, змінюється вивільнення кортизолу, катехоламінів, нейропептидів та інших сигнальних молекул. Вони можуть впливати на імунні клітини шкіри, запальні процеси та функціонування шкірного бар’єра (Ascsillán A.A. et al., 2024).

Особливо важливим є стан шкірного бар’єра — зовнішнього шару шкіри, який допомагає утримувати вологу та захищає організм від зовнішніх подразників і мікроорганізмів. При його порушенні шкіра стає сухішою, чутливішою та схильнішою до подразнення (Baker P. et al., 2023).

Хронічний стрес також може впливати на процеси загоєння та підтримувати запальні реакції. Саме тому у людини із вже наявною дерматологічною патологією період тривалого емоційного напруження може супроводжуватися прогресуванням симптомів (Christian L.M. et al., 2006).

Проблеми зі шкірою, які можуть збільшувати вираженість стресу

Атопічний дерматит вважається одним із найпоширеніших та найбільш тяжких захворювань шкіри, особливо у дітей. За даними статистики, у світі цю патологію виявлено у 15–30% дитячого населення та 10% дорослих. Епідеміологічні дослідження вивчали зв’язок між психологічним стресом та атопічним дерматитом, і виявили, що стрес погіршує стан, викликаючи загострення, збільшуючи вираженість свербежу і ускладнюючи відновлення шкірного бар’єра. Крім того, повідомляється, що пацієнти з атопічним дерматитом через постійний свербіж та видимі прояви відчувають вищий рівень психологічного стресу порівняно з тими, хто не хворіє (Almutawa Y.M. et al., 2024).

Тобто при атопічному дерматиті може формуватися хибне коло: «стрес → свербіж → розчухування → пошкодження шкіри → ще більше симптомів → новий стрес». З огляду на це контроль стресу може бути корисним доповненням до основного лікування. Зокрема, пацієнтів з атопічним дерматитом слід навчати, як розпізнавати та обмежувати вплив факторів, що викликають атопічний дерматит, серед іншого, вплив стресу (Chovatiya R., 2023).

Псоріаз — хронічне імуноопосередковане запальне захворювання шкіри, яке уражує мільйони людей у ​​всьому світі та чинить значний вплив на фізичне, психологічне та соціальне благополуччя пацієнтів. Окрім певних тригерів, включно зі стресом, інфекціями та ліками, особи із сімейним анамнезом псоріазу більш схильні до розвитку цієї патології.

Попри те що ця хвороба не виникає внаслідок стресу, психологічний стрес належить до відомих тригерів загострення у частини людей із псоріазом (у 31–88% випадків пацієнти повідомляють про стрес як провокаційну дію на псоріаз). Водночас тут важливо не створювати хибного враження: псоріаз не виникає просто тому, що людина «багато нервує». На його розвиток впливають генетичні, імунні та зовнішні фактори, а стрес може бути одним із чинників, які зумовлюють загострення (Rousset L. et al., 2018; Chakith M.R.S. et al., 2025).

Стрес також може підвищувати тяжкість перебігу акне. За даними Американської академії дерматології (American Academy of Dermatology — AAD), під час стресу гормональні зміни можуть спричиняти збільшення продукції шкірного сала, що в осіб, схильних до акне, може призводити до розвитку нового висипу. Однак акне має багатофакторну природу. На нього впливають, зокрема, генетична схильність, гормональні чинники, особливості роботи сальних залоз та запальні процеси. Тому виникнення висипу не означає, що причиною є лише стрес (Jović A. et al., 2017).

У деяких людей психологічне напруження також може бути одним із тригерів епізодів кропив’янки. Свербіж у такій ситуації може додатково збільшувати вираженість стресу, а розчухування — пошкоджувати шкіру. Тому контроль не лише шкірних симптомів, а й факторів, що підтримують цей цикл, може бути важливою частиною комплексної допомоги. Зокрема, нещодавні дослідження підкреслюють значну роль стресу в загостренні хронічної кропив’янки через порушення регуляції гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі та нейрогенне запалення. Підвищений рівень нейропептидів, як-от субстанція Р та пептид, пов’язаний з геном кальцитоніну, а також підвищеною експресією рецептора MRGPRX2, задіяного в нейроімунних процесах, що збільшують вираженість симптомів хронічної кропив’янки. Крім того, психологічний дистрес пов’язаний із гіршими результатами захворювання, причому стратегії управління стресом та психофармакологічні втручання зумовлюють багатонадійні результати у зниженні ступеня тяжкості патології (Xiang Y.K. et al., 2024).

Стрес впливає не лише на шкіру, а й на волосся. Значний фізичний або психологічний стрес може спричинити телогенове випадіння волосся — стан, за якого більше волосин, ніж зазвичай, переходять у фазу випадіння. Таке випадіння часто стає помітним не одразу після стресової події, а через певний час. У багатьох випадках воно є тимчасовим, але причину випадіння все одно варто з’ясувати, оскільки схожі прояви можуть мати й інші причини (Asghar F. et al., 2020).

Причини, через які шкіра реагує на стрес

Одна з ключових ланок реакції шкіри на стрес — активація системи, яка допомагає організму адаптуватися до нього. Підвищення рівня відповідних гормонів та інших медіаторів може впливати на роботу імунної системи, кровоносних судин, сальних залоз і нервових закінчень шкіри. Зокрема, дослідження останніх років свідчать, що в шкірі є власні компоненти нейроендокринної системи, які можуть реагувати на стресові сигнали. Водночас значна частина даних про конкретні молекулярні механізми походить із лабораторних та експериментальних досліджень, тому не всі механізми, описані на клітинному або тваринному рівні, можна безпосередньо переносити на клінічну практику (Zmijewski M.A. et al., 2011; Slominski A.T. et al., 2013; Bobok N. et al., 2025). Саме тому сучасна наука дедалі частіше розглядає шкіру та нервову систему як взаємопов’язані системи, а не як 2 абсолютно незалежні органи.

Водночас слід зауважити, що позбутися проблем зі шкірою, просто зменшивши кількість стресу, вийде не завжди. Якщо стрес є тригером, зниження його рівня може допомогти контролювати симптоми або зменшити кількість загострень. Але контроль стресу не замінює специфічного лікування захворювання. Наприклад, при атопічному дерматиті важливе регулярне зволоження шкіри та терапія, призначена лікарем, при псоріазі — відповідне дерматологічне лікування, при акне — правильно підібрана схема догляду та фармакологічної терапії за показаннями.

Допомога шкірі під час стресу

У разі стресового впливу важливо продовжувати основне лікування шкірного захворювання та не відмовлятися від призначених препаратів.

Додатково корисно підтримувати простий і стабільний догляд за шкірою: використовувати відповідні зволожувальні засоби, уникати відомих індивідуальних тригерів, не розчісувати уражені ділянки та не експериментувати з великою кількістю косметичних засобів одночасно.

Для зниження психологічного навантаження можуть бути корисними регулярна фізична активність, достатній сон, дихальні практики, медитація, йога або інші методи, які людина може регулярно використовувати. AAD розглядає такі mind-body практики як доповнення до лікування шкірних і волосяних захворювань при впливі стресу на їх перебіг.

Якщо стрес стає постійним і суттєво знижує якість повсякденного життя, варто звернутися також по психологічну або психотерапевтичну допомогу.

Коли потрібно звернутися до лікаря?

Консультація лікаря потрібна, якщо висип, свербіж, почервоніння, лущення або інші зміни шкіри не минають, повторюються або поступово прогресують.

Особливо не варто відкладати звернення, якщо шкірні прояви супроводжуються болем, значним набряком, мокнуттям, гнійничками, ознаками інфекції або швидко поширюються.

У разі коли шкірне захворювання вже діагностоване, але загострення стали частішими на тлі стресу, це також привід обговорити з лікарем корекцію лікування.

Не варто займатися самолікуванням, адже, попри те, що стрес справді може впливати на шкіру, але схожі симптоми можуть мати десятки інших причин.

Поширені запитання

• Чи може стрес спричинити висип на шкірі?

— Стрес може зумовлювати або збільшувати вираженість деяких шкірних проявів, але не кожен висип пов’язаний зі стресом. Наприклад, він може бути тригером загострення псоріазу, атопічного дерматиту або акне.

• Чи може «від нервів» розвинутися акне?

— Стрес може збільшувати вираженість акне, зокрема через зміни, що впливають на продукцію шкірного сала та запальні процеси. Але акне має багато причин, тому не можна пояснювати його виникнення лише психологічним напруженням.

• Чи може стрес призводити до псоріазу?

— Стрес не вважається єдиною причиною псоріазу. Однак у частини людей він може бути тригером загострення вже наявного захворювання.

• Чи може стрес збільшити вираженість свербежу?

— Стрес може підвищувати тяжкість перебігу свербежу, особливо при атопічному дерматиті, псоріазі та деяких інших дерматологічних хворобах.

• Чи проходять проблеми зі шкірою після зниження рівня стресу?

— Іноді зменшення впливу стресу допомагає контролювати загострення, але цього недостатньо для терапії всіх шкірних захворювань. Якщо симптоми зберігаються, необхідне відповідне дерматологічне лікування.

• Чи може стрес спричинити випадіння волосся?

— Значний психологічний або фізичний стрес може зумовити телогенове випадіння волосся. У багатьох випадках воно є тимчасовим, але при вираженому або тривалому випадінні потрібно встановити його причину.

• Чи може стрес прискорювати старіння шкіри?

— Хронічний стрес досліджується як один із факторів, що може впливати на процеси старіння шкіри та її відновлення. Однак на стан шкіри значно впливають і вік, генетика, ультрафіолетове випромінювання, куріння, сон, харчування та інші фактори.

Коротко: головне

• Стрес і стан шкіри пов’язані, але формула «стрес спричиняє шкірні захворювання» надто спрощена.
• Хронічне психологічне напруження може впливати на нейроендокринну та імунну системи, шкірний бар’єр, запальні процеси й відчуття свербежу. Через це воно здатне підвищувати тяжкість перебігу акне, атопічного дерматиту, псоріазу, кропив’янки та деяких інших станів.
• Водночас працює і зворотний механізм: видимий висип, свербіж або хронічна шкірна патологія можуть самі ставати джерелом психологічного стресу. Так формується цикл, у якому стрес і симптоми можуть взаємно збільшувати вираженість один одного.
• Тому сучасний підхід передбачає одночасну увагу до шкіри та психологічного стану: лікувати саме дерматологічне захворювання, підтримувати шкірний бар’єр і за потреби працювати зі стресом.

Інна Грабова,
за даними www.aad.org

Список використаної літератури

1. Sun M.D., Rieder E.A. (2021) Psychosocial Stress and Mechanisms of Skin Health: A Comprehensive Update. J. Drugs Dermatol., 20(1): 62–69. doi: 10.36849/JDD.5608. PMID: 33400410.
2. Hanyi Z., Mi W., Xue Z. et al. (2024) Role of stress in skin diseases: A neuroendocrine-immune interaction view, Brain, Behavior, and Immunity, 116: 286–302, ISSN 0889-1591. doi.org/10.1016/j.bbi.2023.12.005.
3. Kubrak A., Zimny-Zając A., Makuch S. et al. (2025) Psychosocial Factors, Stress, and Well-Being: Associations with Common Dermatological Manifestations in a Large Polish Cross-Sectional Analysis. J. Clin. Med., 14(11): 3943. doi: 10.3390/jcm14113943. PMID: 40507703; PMCID: PMC12156280.
4. Ascsillán A.A., Kemény L.V. (2024) The Skin-Brain Axis: From UV and Pigmentation to Behaviour Modulation. Int. J. Mol. Sci., 25(11): 6199. doi: 10.3390/ijms25116199. PMID: 38892387; PMCID: PMC11172643.
5. Baker P., Huang C., Radi R. et al. (2023) Skin Barrier Function: The Interplay of Physical, Chemical, and Immunologic Properties. Cells., 12(23): 2745. doi: 10.3390/cells12232745. PMID: 38067173; PMCID: PMC10706187.
6. Christian L.M., Graham J.E., Padgett D.A. et al. (2006) Stress and wound healing. Neuroimmunomodulation, 13(5–6): 337–46. doi: 10.1159/000104862. PMID: 17709956; PMCID: PMC2792763.
7. Almutawa Y.M., AlGhareeb M., Bhattarai E. et al. (2024) Investigation of the Impact of Atopic Dermatitis (AD) on Stress, Depression, Anxiety, and Suicidal Ideation: A Systematic Review and Meta-Analysis. Cureus., 16(6): e63376. doi: 10.7759/cureus.63376. PMID: 39077283; PMCID: PMC11283933.
8. Chovatiya R. (2023) Atopic Dermatitis (Eczema). JAMA., 329(3): 268. doi: 10.1001/jama.2022.21457. PMID: 36648466; PMCID: PMC10190158.
9. Rousset L., Halioua B. (2018) Stress and psoriasis. Int. J. Dermatol., 57(10): 1165–1172. doi: 10.1111/ijd.14032. PMID: 29729012.
10. Chakith M.R.S., Pradeep S., Gangadhar M. et al. (2025) Advancements in understanding and treating psoriasis: a comprehensive review of pathophysiology, diagnosis, and therapeutic approaches. Peer J., 13: e19325. doi: 10.7717/peerj.19325. PMID: 40321825; PMCID: PMC12047224.
11. Jović A., Marinović B., Kostović K. et al. (2017) The Impact of Pyschological Stress on Acne. Acta Dermatovenero. Croat., 25(2): 1133–141. PMID: 28871928.
12. Xiang Y.K., Türk M., Ojeda I.C. et al. (2024) Psychological Stress and Urticaria: Pathophysiologic and Therapeutic Updates. Curr. Treat. Options Allergy, 11: 194–210. doi.org/10.1007/s40521-024-00375-8.
13. Asghar F., Shamim N., Farooque U. et al. (2020) Telogen Effluvium: A Review of the Literature. Cureus., 12(5): e8320. doi: 10.7759/cureus.8320. PMID: 32607303; PMCID: PMC7320655.
14. Zmijewski M.A., Slominski A.T. (2011) Neuroendocrinology of the skin: An overview and selective analysis. Dermatoendocrinol., 3(1): 3–10. doi: 10.4161/derm.3.1.14617. PMID: 21519402; PMCID: PMC3051846.
15. Slominski A.T., Zmijewski M.A., Zbytek B. et al. (2013). Key role of CRF in the skin stress response system. Endocr. Rev., 34(6): 827–84. doi: 10.1210/er.2012-1092. PMID: 23939821; PMCID: PMC3857130.
16. Bobok N., Taskesen T. (2025) Stress-Induced Changes of the Skin: A Narrative Review. Cureus., 17(11): e96285. doi: 10.7759/cureus.96285. PMID: 41362509; PMCID: PMC12681996.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!