Депресія у підлітків: як розпізнати симптоми та коли потрібна допомога?

Депресія у підлітків — не просто поганий настрій

Сум, розчарування чи дратівливість час від часу є нормальною частиною життя. Депресивний епізод відрізняється тривалістю, вираженістю симптомів та їхнім впливом на повсякденне життя.

За визначенням ВООЗ, під час депресивного епізоду пригнічений настрій або втрата інтересу та задоволення від звичних занять зберігаються більшу частину доби, майже щодня, протягом тривалого часу. При цьому зазвичай виникають й інші симптоми — проблеми зі сном, зміни апетиту, втома, труднощі з концентрацією, почуття провини або безнадійності [3].

Порівняно з дорослими з депресією, діти та підлітки можуть частіше проявляти дратівливість та лабільність, а не знижений настрій, соматичні проблеми та соціальну ізоляцію. Початок депресії до дорослого віку також може бути пов’язаний з атиповими ознаками, як-от гіперсомнія та підвищений апетит. Порівняно з молодшими дітьми підлітки рідше проявляють тривогу, соматичні симптоми, психомоторне збудження та галюцинації.

Примітно, що поширеність депресії серед підлітків зростає з віком, що пов’язано з вищою тяжкістю захворювання в дорослому віці (тобто збільшенням кількості епізодів, госпіталізацій та ризику самопошкодження та самогубства), нижчими показниками фізичного здоров’я (включно з ожирінням, цукровим діабетом та серцево-судинними захворюваннями), а також соціальними та професійними наслідками [4].

Які симптоми депресії можуть виникнути у підлітка?

Ознаки депресії у підлітків можуть відрізнятися залежно від людини та типу перебігу.

Так, великий депресивний розлад (власне депресія) визначається за наступними критеріями:

• 2 тиж стійкої зміни настрою, яка призводить до депресії або дратівливості, або стійкої втрати інтересу чи ангедонії, що супроводжуються принаймні 3 з наступних симптомів великого депресивного епізоду, наявні майже щодня, як-от:
  • зменшення маси тіла (або неспроможність її збільшення);
  • зміна апетиту;
  • безсоння або гіперсомнія;
  • психомоторна затримка або збудження;
  • втома або втрата енергії;
  • надмірна або недоречна провина чи почуття нікчемності;
  • нерішучість або знижена здатність до концентрації уваги;
  • повторювані думки про смерть або суїцидальні думки.

Ці симптоми є наслідком змін порівняно з попереднім функціонуванням і не пов’язані з прийомом ліків чи іншими розладами.

Персистивний депресивний розлад — це епізод депресивного або дратівливого настрою, що триває щонайменше 1 рік, супроводжується щонайменше 2 з наступних симптомів, які відмічаються майже щодня, серед яких:

• безнадія;
• безсоння або гіперсомнія;
• гіперфагія або знижений апетит;
• втома або низький рівень енергії;
• низька самооцінка;
• нерішучість або низька концентрація.

Ці симптоми призводять до зміни попереднього функціонування та не пов’язані з прийомом певних лікарських засобів чи іншими розладами. Вони можуть бути пов’язані з періодичними або стійкими епізодами великої депресії, а можуть і ні [4].

Важливо відмітити, що 1 окрема ознака ще не означає, що у підлітка розвинулася депресія. Важливі тривалість, поєднання симптомів і те, наскільки вони заважають навчанню, спілкуванню, сімейному життю та іншим звичним справам.

Чому виникає депресія у підлітків?

У депресії зазвичай немає однієї універсальної причини. На психічне здоров’я можуть впливати поєднання біологічних, психологічних і соціальних чинників. Серед факторів, які можуть підвищувати вразливість підлітка, — несприятливі життєві обставини, насильство, булінг, соціальна ізоляція, труднощі у стосунках, проблеми в сім’ї та інші стресові події [4].

Водночас наявність вказаних факторів не означає, що депресія обов’язково розвинеться, а їх відсутність не виключає розладу.

Важливо також пам’ятати, що депресивні симптоми можуть бути пов’язані не лише з психічним станом.

Деякі хвороби та лікарські засоби можуть спричиняти симптоми, схожі на депресію. Саме тому діагностика потребує професійної оцінки лікаря та встановлення ним остаточного діагнозу.

Причина у бісфенолі А: міф чи правда?

Бісфенол — поширений забруднювач, що використовується в споживчих та промислових товарах, був широко виявлений у сироватці крові людини, сечі, волоссі, плаценті та грудному молоці. Хоча спочатку його вивчали переважно як ендокринний руйнівник, накопичені докази свідчать про те, що бісфенол також проявляє нейротоксичність, порушуючи нейрозапальні реакції, нейроендокринну регуляцію та розвиток нейронів.

Було припущено, що вплив бісфенолу А (BPA) під час вагітності, повсюдно поширеної хімічної речовини, порушує роботу ендокринної системи та може призвести до нейроповедінкових проблем у дитинстві [5].

BPA — хімічна речовина, яка використовується для синтезу полікарбонатних пластмас та епоксидних смол. Цей поширений забруднювач був широко виявлений у сироватці крові людини, сечі, волоссі, плаценті та грудному молоці та визначений як такий, що порушує роботу ендокринної системи. А в деяких дослідженнях встановлено, що його вплив може змінити поведінку дітей [6].

Одне з проведених досліджень дійсно довело, що у хлопчиків із вищим пренатальним рівнем впливу BPA у віці 10–12 років відмічалося більше симптомів тривоги та депресії. Дослідження проводили в когорті вагітних та їхніх дітей, а рівень BPA визначали за концентрацією метаболітів у сечі [5]. Однак тут важливо зауважити, що це було обсерваційне дослідження, яке виявило асоціацію, а не довело причинно-наслідковий зв’язок. Крім того, подальші дослідження дали неоднорідні результати.

Систематичний огляд 2025 р., який включив дослідження впливу бісфенолів на поведінкові показники дітей, відзначив значну неоднорідність робіт: у більшості досліджень статистично значущих або узгоджених асоціацій не виявляли, що не дозволяє дійти остаточного висновку про причинний вплив [7]. Тому називати BPA доведеною причиною депресії у підлітків не зовсім правильно. Але й нівелювати цим фактом не варто, адже дослідження впливу хімічних речовин довкілля на розвиток нервової системи тривають.

Як діагностують депресію у підлітків?

Діагноз депресії у підлітка встановлюється лікарем на основі симптомів, їхньої тривалості, вираженості та впливу на повсякденне життя. Можуть використовуватися стандартизовані опитувальники, бесіда з підлітком і батьками, а за потреби — додаткове медичне обстеження. Оцінка ризику є критичним компонентом оцінки депресії та передбачає огляд поточних суїцидальних думок, намірів та планів, нещодавньої безнадії, сприйнятого обтяження та імпульсивності, попередніх спроб самогубства та несуїцидального самопошкодження, ситуативних стресових факторів та захисних факторів, включно з підтримкою та орієнтацією на майбутнє. Валідовані шкали, як-от Колумбійська шкала оцінки тяжкості самогубств (C-SSRS), можуть доповнювати клінічну оцінку [4].

Американська академія педіатрії рекомендує проводити систематичний скринінг на депресію у підлітків віком від 12 років, а позитивний результат скринінгу розглядати як привід для подальшої клінічної оцінки, а не як готовий діагноз [8].

Як лікують депресію у підлітків?

Мультимодальний план ведення дітей та молоді з депресією починається з психоосвіти та може містити корекцію способу життя, психотерапію та фармакотерапію, окрім усунення потенційних факторів, що спричиняють цю патологію. Рекомендується моніторинг симптомів під час лікування за допомогою стандартизованих, валідованих методів. Важливо, що оцінка ризику самогубства має бути проведена для забезпечення доцільності амбулаторного плану ведення та сприяння плануванню безпеки.

Втручання у спосіб життя включають стратегії підвищення фізичної активності, харчових звичок та сну.

Зокрема, доведено, що регулярна фізична активність помірного та інтенсивного рівня покращує настрій у молоді, а деякі дослідження свідчать, що навіть короткотривала фізична активність може приносити користь і бути ефективною.

А от у рандомізованих контрольованих дослідженнях дієтичних втручань для дорослих із великим депресивним розладом зафіксовано, що раціон із меншим вмістом підсолоджених цукром напоїв, оброблених харчових продуктів та м’яса, а також з більшим вмістом овочів, фруктів та бобових пов’язаний з легшим перебігом депресивних симптомів.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — це психотерапія з найбільшими доказами ефективності в лікуванні підліткової депресії.

Рішення про прийом антидепресантів лікар має ухвалювати обов’язково разом із підлітком та його батьками, попередньо обговоривши всі можливі варіанти лікування. Оскільки ліки мають побічні ефекти, більшість медичних протоколів радять починати не з пігулок, а з психотерапії або простої зміни способу життя на кілька тижнів. Зазвичай лікарі пропонують пройти 4–6 сеансів терапії, і лише якщо це не дає результатів або недоступне — розглядають препарати. Антидепресанти одразу призначають переважно при тяжкій формі депресії, але в будь-якому разі лікар завжди зважує, що небезпечніше: можлива шкода від самих лікарських засобів чи серйозні наслідки нелікованої хвороби [4].

Коли треба терміново звертатися по допомогу?

Якщо підліток говорить, що хоче померти або завдати собі шкоди, такі слова не можна ігнорувати чи сприймати як «маніпуляцію». Потрібно залишатися поруч, залучити дорослого, якому довіряє підліток, і якнайшвидше звернутися по невідкладну професійну допомогу. За безпосередньої загрози життю слід телефонувати до екстреної медичної служби [4].

Поширені запитання

Чи може депресія у підлітка проявлятися переважно дратівливістю?

— У дітей та підлітків замість очевидного смутку депресія може проявлятися вираженою дратівливістю, гнівом, відстороненістю або втратою інтересу до звичних занять [4].

Як відрізнити депресію від звичайних підліткових перепадів настрою?

— Орієнтиром є не сам факт зміни настрою, а тривалість, поєднання симптомів та їхній вплив на життя. Якщо протягом кількох тижнів підліток втрачає інтерес до того, що раніше подобалося, ізолюється, постійно втомлений, має проблеми зі сном або навчанням, — це привід поговорити з фахівцем [4].

Чи можна лікувати депресію у підлітків?

— Депресія піддається лікуванню. Залежно від тяжкості стану можуть застосовуватися психотерапія, лікарські засоби або їх поєднання [4].

Чи достатньо поговорити з підлітком?

— Відверта розмова — важливий перший крок. Підлітку варто дати зрозуміти, що його переживання сприймають серйозно, не знецінювати їх і не звинувачувати. Якщо симптоми тривають або заважають повсякденному життю, наступним кроком має бути звернення до лікаря або фахівця з психічного здоров’я [4].

Чи означає позитивний тест на депресію, що у підлітка точно наявна ця патологія?

— Скринінговий тест допомагає виявити підлітків, яким потрібна подальша оцінка, але тест сам собою не встановлює діагноз [4].

Коротко: головне

• Депресія у підлітків — це не обов’язкова частина дорослішання. Насторожити мають стійкий пригнічений або дратівливий настрій, втрата інтересу до звичних занять, соціальна ізоляція, зміни сну й апетиту, втома, труднощі з концентрацією та помітне погіршення навчання або повсякденного функціонування.
• Депресія має багатофакторну природу, тому зводити її до однієї причини, наприклад, впливу бісфенолу, — некоректно.
• Якщо зміни настрою та поведінки тривають тижнями або заважають життю підлітка, варто звернутися по професійну медичну допомогу.

Інна Грабова

Список використаних джерел

1. World Health Organization (WHO). Adolescent mental health [Internet]. Geneva: WHO; 2025 Sep 1 [cited 2026 Oct 14]. Available from: www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescent-mental-health#:~:text=Globally%2C%20one%20in%20seven%2010-19-year-olds%20experiences%20a%20mental,leading%20causes%20of%20illness%20and%20disability%20among%20adolescents.
2. Institute for Health Metrics and Evaluation. Global mental disorders have nearly doubled since 1990, now affecting 1.2 billion people worldwide [Internet]. Seattle: Institute for Health Metrics and Evaluation; 2026 May 21 [cited 2026 Oct 14]. Available from: healthdata.org/news-events/newsroom/news-releases/global-mental-disorders-have-nearly-doubled-1990-now-affecting#:~:text=Mental%20disorders%20are%20now%20the%20leading%20cause%20of,ages%2C%20driven%20largely%20by%20anxiety%20and%20depressive%20disorders.
3. Depressive disorder (depression) [Internet]. Geneva: WHO; 2026 Sep 11 [cited 2026 Oct 14]. Available from: www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/depression.
4. Korczak DJ, Westwell-Roper C, Sassi R. Diagnosis and management of depression in adolescents. CMAJ. 2023 May 29; 195(21): E739–E746. doi: 10.1503/cmaj.220966. PMID: 37247881; PMCID: PMC10228578.
5. Perera F, Nolte ELR, Wang Y, Margolis AE, Calafat AM, Wang S, et al. Bisphenol A exposure and symptoms of anxiety and depression among inner city children at 10-12 years of age. Environ Res. 2016 Nov; 151: 195–202. doi: 10.1016/j.envres.2016.07.028. Epub 2016 Aug 3. PMID: 27497082; PMCID: PMC5071142.
6. Ejaredar M, Lee Y, Roberts DJ, Sauve R, Dewey D. Bisphenol A exposure and children’s behavior: A systematic review. J Expo Sci Environ Epidemiol. 2017 Mar; 27(2): 175–183. doi: 10.1038/jes.2016.8. Epub 2016 Mar 9. PMID: 26956939.
7. Zhang X, Wu, L, Hua D, Zhang В, Wang Х, Li L, et al. Bisphenol S and Neurological Health: An Integrated Overview of Neurotoxicity and Underlying Mechanisms. Mol Neurobiol. 2026; 63: 488. org/10.1007/s12035-026-05779-y.
8. Zuckerbrot RA, Cheung A, Jensen PS, Stein RE, Laraque D, GLAD-PC Steering Group, et al. Guidelines for Adolescent Depression in Primary Care (GLAD-PC): Part I. Practice Preparation, Identification, Assessment, and Initial Management. Pediatrics. 2018 Mar; 141(3): e20174081. Available from: publications.aap.org/pediatrics/article/141/3/e20174081/37626/Guidelines-for-Adolescent-Depression-in-Primary.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!