Чого очікувати та як адаптуватися виробникам косметичної продукції в умовах COVID-19?

МАРКЕТИНГ, НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ КОСМЕТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ І ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ЗАСОБІВ

Вікторія Листовнича, головний спеціаліст відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі — Держлікслужба), розповіла про перспективи державного ринкового нагляду за косметичною продукцією, про нагляд і контроль дезінфекційних засобів та косметики в умовах аптеки.

Доповідач нагадала, що проєкт Технічного регламенту на косметичну продукцію подаватиметься на погодження Уряду до кінця листопада. У разі його затвердження він набуде чинності через 18 міс після офіційного опублікування, тобто в ІІІ кв. 2022 р. Однак, якщо його буде прийнято вже цього місяця, регламент набуде чинності не з III кв. 2022 р., а раніше на 2 міс.

Оскільки технічний регламент у разі його прийняття набуває чинності у 2022 р., Держлікслужба повинна вже в наступному році скласти секторальний план, згідно з яким будуть проводитися планові перевірки характеристик продукції, і до якого мають бути включені відповідні позиції.

У разі якщо виробника продукції не може бути ідентифіковано органом ринкового нагляду для цілей Закону України від 02.12.2010 р. № 2735-VI «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом строку проведення перевірки не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка постачала суб’єкту господарювання цю продукцію.

Доповідач також звернула увагу на те, що перевірки характеристик продукції проводяться:

• у торговельних та складських приміщеннях суб’єктів господарювання;
• у місцях введення продукції в експлуатацію (якщо відповідність продукції певним встановленим вимогам може бути визначена лише під час введення її в експлуатацію);
• за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції тощо;
• у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю;
• за місцезнаходженням органу ринкового нагляду.

Під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених Законом № 2735‑VI, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:

• декларація про відповідність;
• супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
• загальний опис продукції, а також технічна документація на відповідну продукцію, передбачена технічними регламентами, у пов­ному складі;
• документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
• висновки експертизи та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
• документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Варто зауважити, що орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції;
• документи та матеріали щодо стану виконання суб’єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб’єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
• повідомлення та інша інформація, надана суб’єктам господарювання митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положенням Закону № 2735-VI та Закону України від 02.12.2010 р. № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції 4 робочі дні, у виробника — 5 робочих днів. Що ж стосується відповідальності суб’єктів господарювання за порушення Закону України «Про державний ринковий нагляд», то ст. 44 Закону № 2735 передбачається, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:

1) введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, — у розмірі 6 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг), тобто 102 000 грн, а за повторне протягом періоду від 1 до 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі 20 тис. нмдг (340 000 грн);

2) введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, — у розмірі 3 тис. нмдг (51 000 грн), а за повторне протягом періоду від 1 до 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, — у розмірі 6 тис. нмдг (102 000 грн).

До розповсюджувача застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі недотримання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, у розмірі 2 тис. нмдг (34 000 грн), а за повторне протягом 3 років вчинення такого самого порушення, за яке на суб’єкта господарювання вже накладено штраф, — у розмірі 4 тис. нмдг (68 000 грн).

Адміністративно-господарські санкції накладаються на особу, яка ввела в обіг або відповідно до згаданого вище закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та/або на розповсюджувача за кожну модель, артикул чи партію продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, незалежно від кількості одиниць такої продукції та/або місць її реалізації.

Про споживачів косметичної продукції у діджитал-еру, про те, де їх шукати і як вразити, розповів Ярослав Огоцький, стратегічний директор «Ізобар Україна».

Хто є споживачем косметики? Головними користувачами такої продукції є жінки віком 25–45 років. Невеликий відсоток придбаної косметики припадає на чоловіків, це близько 30%. За словами доповідача, використання косметичної продукції серед жінок, які мешкають у містах з кількістю населення більше 50 тис., в останні 4 роки знижується, але в той же час онлайн-купівля косметики динамічно зростає.

Косметику зазвичай купують у зв’язку з простою потребою — щось закінчилося, показник такої причини придбання становить 48%. Трохи менший відсоток припадає на тих жінок, які б хотіли ознайомитися з іншою продукцією того бренда, товарами якого вони вже користуються (34%), та набагато менше тих, кому нагально потрібно було придбати будь-який інший продукт (19%). Звичайно, покупка косметики у 2020 р. відбувається більшою мірою онлайн. Для цього використовують смартфон (51%), комп’ютер (44%) або планшет (5%). Взаємодіють бренди косметичної продукції зі споживачами декількома найбільш розповсюдженими способами, а саме через:

• соціальні мережі (Instagram, Facebook);
• сайт бренда;
• мобільні додатки;
• повідомлення, відправлені електронною поштою.

Чому придбання косметичної продукції через соціальні мережі є найпопулярнішим способом? Більшу частину часу сучасні люди проводять у соціальних мережах, тому бренди косметичної продукції все більше переорієнтовуються на розповсюдження свого товару саме через них. Окрім того, обравши продукт, покупець відразу може поспілкуватися з продавцем щодо цього товару в різних месенджерах чи за допомогою спеціальних чат-ботів.

Ірина Коляда, бізнес-консультант аптечної мережі «Аптека Доброго Дня», генеральний директор «Авефарм», розповіла про аптечну косметику, про ефективні методи комунікації та управління категорією.

Український ринок косметичної продукції можна поділити на такі категорії:

1) косметика масова:

• доступність товару,
• простота інгредієнтів;

2) косметика Luxe (дорогий сегмент ринку):

• преміум бренди,
• ексклюзивні упаковки,
• доступність обмежена;

3) косметика аптечна (космецевтика, дерматокосметика):

• вирішення дерматологічних проблем та супровід лікування,
• призначення відбувається дерматологами/косметологами,
• наявні результати, які підтверджують корисні властивості.

Зауважила доповідач також про те, що аптечна косметика теж продається онлайн. Більшість дистриб’юторів вимушені використовувати такий канал комунікації зі споживачем, як cайт makeup.com.ua, адже це дозволяє уникнути контра­банди товарів.

Зазвичай у таких онлайн-продавців немає навіть документів на продукцію, яку вони продають. Щодо аптечної косметики, то вся продукція має відповідні документи згідно з чинним законодавством України та, що найголовніше, товар в аптеках продається офіційно.

Окрім того, щодня надходять 3–4 пропозиції від нових брендів стосовно продажу їх в аптечному закладі. Зазвичай це несертифікована косметика, тобто вона не має санітарно-гігієнічного висновку, що дає дозвіл на здійснення продажу такої продукції в Україні. Відповідно, аптеки відмовляють у продажу такої косметики.

Пілотний український форум операторів ринку косметичної продукції та дезінфекційних засобів забезпечив виробникам, постачальникам, дистриб’юторам та імпортерам косметичної продукції та дезінфекційних засобів можливість взяти участь у професійній дискусії, дізнатися та обговорити актуальні регуляторні питання, обмінятися досвідом у веденні бізнесу в реаліях пандемії COVID-19.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!