У рамках четвертого модуля освітнього курсу Центру громадського здоров’я Оксана Кашинцева, кандидат юридичних наук, керівник Центру гармонізації прав людини та прав інтелектуальної власності, член Європейської асоціації медичного права, заступник голови комітету медичного і фармацевтичного права Національної асоціації адвокатів України, розповіла про просування (рекламу) лікарських засобів фармацевтичними виробниками та їх витрати на це.
Нагадаємо, що третій модуль стосувався ролі міжнародних організацій у питаннях формування політики розширення доступу до генеричних лікарських засобів.
Research and development (R&D) — це процес розробки та маркетингового просування певної технології. У даному випадку йдеться про дослідження та просування технологій, які є базовими для лікарських засобів. Більш детально спікер зупинилася на просуванні ліків на вітчизняному фармацевтичному ринку.
О. Кашинцева зауважила, що на українському фармацевтичному ринку, на відміну від Європейського Союзу чи США, у брендових компаній фактично немає жодних законодавчих обмежень щодо просування ліків на ринку. Встановлення обмежень стосовно змов на ринках не завжди виявляється достатньо для забезпечення добросовісної конкуренції між оригінальним та генеричним лікарськими засобами.
Окрім того, за даними аналітичного висновку Антимонопольного комітету України (АМКУ), який було підготовлено на запит благодійного фонду «Пацієнти України», 50% від ціни лікарського засобу в Україні складають закладені у його вартість видатки на «просування» певного препарату.
«Зрештою пацієнти платять за те, що фармацевтичні компанії витрачають кошти на просування лікарських засобів на ринку та у професійній спільноті», — підкреслила спікер та додала, що генеричні виробники витрачають гроші на просування ліків в обсягах, які неможливо порівняти з оригінальними, тому, відповідно, й цінова політика має бути конкурентною.
Також О. Кашинцева наголосила, що саме лікарі, які дотримуються норм професійної етики під час призначення лікування, формують у пацієнта прихильність до терапії, яка залежить не від бренду ліків, а від того, чи є альтернатива дорогим лікам у формі генериків.
Однак порушення етичних норм призначення лікарських засобів є проблемою не тільки для України, але й для всіх країн світу. Як вже зазначалося, законодавство більшості країн ЄС, федеральне законодавство в США містять норми, які дисциплінують лікарів, не даючи їм можливості призначати ліки, базуючись винятково на власних інтересах.
Стосовно наукових заходів, на яких представляють напрацювання міжнародних професійних асоціацій щодо запровадження найкращих практик лікування (міжнародних клінічних настанов), вони також мають жорсткі етичні вимоги щодо участі, достовірності інформації, яка представляється, її доказовості тощо. «Великі репутаційні ризики та протидія професійному середовищу, а також високі етичні внутрішні норми стримують лікарів від подібної неетичної поведінки», — підкреслила спікер.
Оксана Миронюк
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим