Обґрунтована елімінаційно-іригаційна терапія алергічного риніту у практиці фармацевта

Алергічний риніт — це не просто «нежить на пилок» або сезонна закладеність носа. Це хронічне алергічне захворювання, яке, за оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, уражує понад 500 млн людей у світі (Wang J. et al., 2023). Багато хто навіть не підозрює, що тривала закладеність носа, чхання, свербіж в очах та носі можуть бути проявами саме алергічного риніту. Це захворювання може тривати місяцями або навіть роками, суттєво погіршуючи якість життя: знижується концентрація уваги, порушується сон, виникає хронічна втома, дратівливість, знижуються успішність у школі чи працездатність на роботі тощо (Bousquet P.J. et al., 2013). У цьому контексті особливо важливим є підбір раціональної терапії, яка не лише зменшить вираженість симптомів, а й підвищить якість життя пацієнта. Один із таких підходів — елімінаційно-іригаційна терапія — метод, що може бути корисним у повсякденній практиці фармацевтів, які є представниками системи охорони здоров’я, до кого одними з перших звертаються пацієнти за допомогою.

Про алергічний риніт

Алергічний риніт — це запальна патологія внутрішньої оболонки носа, яка уражує як дітей, так і дорослих, та характеризується проявом низки симптомів (закладеності носа, нежитю, свербежу в носі та чхання), що можуть суттєво впливати на якість їхнього життя. Алергічний риніт може бути періодичним (<4 днів на тиждень або 4 тиж на рік) або стійким (>4 днів на тиждень або 4 тиж на рік). Серед поширених алергенів, які можуть спричинити цю хворобу, — пилок трав або дерев, цвіль, пилові кліщі, шерсть тварин тощо (Head K. et al., 2018). Пацієнти з алергічним ринітом часто трапляються і в практиці фармацевта, тому йому важливо знати як основні аспекти цієї патології, так і варіанти надання допомоги за її наявності.

Обґрунтований терапевтичний менеджмент

Традиційно лікування алергічних захворювань, у тому числі алергічного риніту, складається з 4 базових компонентів — елімінаційної терапії, освіти пацієнтів, фармакотерапії та алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) (Богомолов А.Є. та ін., 2024).

У рекомендаціях вказано, що для зменшення вираженості основних симптомів захворювання насамперед слід уникати причинних алергенів, що, своєю чергою, має бути однією з перших рекомендацій при наданні допомоги особі з алергією (Bousquet J. et al., 2020; Hellings P.W. et al., 2020), зокрема в практиці фармацевта.

У такому контексті особлива увага приділяється елімінаційній терапії, яка має за мету уникнення контакту з причинними алергенами та передбачає проведення елімінаційних заходів щодо зовнішніх алергенів (частий прийом душу, використання очисників повітря в приміщенні, часте проведення вологого прибирання, дотримання гіпоалергенної дієти) та для тимчасового зменшення вираженості симптомів алергії — використання засобів елімінаційної терапії^*. Так, методи елімінації кліщів домашнього пилу, тарганів, пилку мають рівень доказовості B та опційно рекомендовані до використання, а методи елімінації епідермальних алергенів домашніх тварин, гризунів та професійних чинників — рівень доказовості C та можуть використовуватися для зменшення кількості випадків контакту з причинним алергеном (Wise S.K. et al., 2023).

Для усунення основних симптомів при алергічних захворюваннях, а також інфекційних ринітах і синуситах, актуальним елімінаційним методом є використання зволожувальних та гігієнічних процедур, таких як носовий душ (промивання носа, назальні лаваж та іригація), принцип виконання якого базується на промиванні та зрошенні носової порожнини сольовими розчинами з лікувальною або профілактичною метою. Носовий душ останніми роками став важливою складовою комплексного лікування алергічного риніту, адже його проведення сприяє механічному видаленню алергенів, слизу та інших подразників зі слизової оболонки носа, що зменшує вираженість запалення та симптомів захворювання (Богомолов А.Є. та ін., 2024).

Який розчин для промивання порекомендувати?

Для проведення назальних зрошень для тимчасового полегшення стану хворого рекомендується проводити сольові зрошення^*, проведення яких на регулярній основі, як виявлено, може значно зменшити вираженість патологічної симптоматики у дітей та дорослих пацієнтів з алергічним ринітом (Wang Y. et al., 2020). Важливо відзначити, що проведення сольових зрошень рекомендується включати в комплексне лікування алергічного риніту з огляду на їх сприятливий профіль безпеки та ефективність, що підтверджується низкою досліджень з високим рівнем доказовості (Roberts G. et al., 2018). Зокрема, елімінаційна терапія за допомогою сольових розчинів включена до рекомендацій Європейського погоджувального документа щодо лікування риносинуситу та поліпів носа (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps — EPOS) 2020 р. як така, що має переваги в зниженні ступеня тяжкості симптомів риносинуситу.

Визначено, що проведення назального лаважу сприяє:

механічному видаленню густого, в’язкого слизу та кірочок зі слизової оболонки носа;
усуненню застійних явищ у носовій порожнині;
підвищенню мукоциліарної активності та більш ефективному очищенню слизової оболонки носа від алергенів, інфекційних агентів, хімічних речовин, медіаторів запалення, метаболітів оксиду азоту тощо;
зменшенню тривалості контакту патогенних частинок зі слизовою оболонкою носа та вираженості запалення;
мінімізації сухості слизової оболонки носа та її додатковому зволоженню;
стимуляції регенерації клітин слизової оболонки носа;
покращенню носового дихання;
зменшенню вираженості кашлю, викликаного стіканням слизу по задній стінці глотки;
підготовці слизової оболонки носа до ліпшого сприйняття інтраназальних лікарських засобів (глюкокортикостероїдів, антигістамінних препаратів);
зменшенню потреби в інтраназальних лікарських засобах (Jung M. et al., 2020; Jin L. et al., 2023; Salati H. et al., 2020).

Не варто ігнорувати питання вибору цільового розчину для назального зрошення. Адже ефективність елімінаційно-іригаційної терапії як методу залежить від його характеристик, першочергово від його осмолярності та складу (Зайков С.В. та ін., 2020).

Попри те що дискусії щодо використання в якості зрошувача гіпертонічних або ізотонічних розчинів досі тривають, активно досліджується питання використання гіперосмолярних розчинів. Деякі дослідження свідчать про певні переваги гіперосмолярного розчину над ізотонічним при лікуванні пацієнтів із хронічним синуситом (Kumar R.A. et al., 2013), а в одному з досліджень виявлено, що назальна іригація з використанням буферного гіперосмолярного розчину може значно зменшувати вираженість симптомів алергічного риніту та підвищувати якість життя пацієнтів (Satdhabudha A. et al., 2020). До того ж зрошення буферним розчином надає більш приємні відчуття порівняно з небуферними рідинами (Michel O., 2006).

Не менш важливим є питання вибору самого складу розчину. Показано, що позитивно підвищувати ефект зрошувальних інтраназальних процедур може також додавання до іригаційних розчинів ксилітолу, який може більш ефективно зменшувати вираженість симптомів порівняно з ізотонічним розчином натрію хлориду (Weissman J.D. et al., 2011).

Координаційна група EPOS 2020 зазначає, що розчини для зрошення носової порожнини з ксилітолом можуть виявляти більший позитивний ефект (EPOS 2020, таблиця 1.6.1., с. 35).

Вітчизняні дослідження в напрямку елімінаційно-іригаційної терапії

З огляду на міжнародні рекомендації та результати численних досліджень, пов’язаних з елімінаційною терапією, командою вітчизняних науковців проведено власне дослідження ефективності та безпеки симптоматичної терапії гіперосмолярним розчином ксилітолу у вигляді назального спрею в симптоматичному лікуванні алергічного риніту. Для участі в рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні було обрано 40 пацієнтів та розділено їх на дві групи, одна з яких отримувала 12% гіперосмолярний розчин ксилітолу (Снотті, виробник «Юрія-Фарм»), а інша — плацебо (0,9% розчин натрію хлориду).

У результаті дослідження було визначено, що використання гіперосмолярного 12% розчину ксилітолу («СНОТТІ», виробник ТОВ «Юрія-фарм», Україна) було ефективним підходом для усунення назальних та очних симптомів у пацієнтів з алергічним ринітом, що дозволило зменшити вираженість симптомів за сумарною загальноприйнятою бальною системою — шкалою ТNSS (Total nasal symptom score), очних симптомів — шкалою TOSS (Total ocular symptom score) з 12,4 до 3,2 бала. У процесі статистичного аналізу виявлено, що бальна оцінка пацієнтами закладеності носа зменшилася на 71,42%, нежитю — на 71,69%, свербежу — на 76,54%, чхання — на 69,06%, проблем зі сном — на 92,00%, свербежу очей — на 67,02%, почервоніння — на 86,36%, сльозотечі — на 82,08%. За 5 днів не зареєстровано побічних ефектів від застосування гіперосмолярного розчину ксилітолу, що свідчить про належну переносимість медичного виробу. Елімінаційно-іригаційна терапія алергічного риніту в обох групах зумовила позитивний ефект, знижуючи бальну оцінку вираженості симптомів з боку носа і очей у пацієнтів з алергічним ринітом, терапія гіперосмолярним розчином ксилітолу сприяла набагато значущому зниженню бальної оцінки симптомів з боку носа і очей порівняно з групою натрію хлориду (Богомолов А.Є. та ін., 2024).

Тож, щоб пацієнти з алергічним ринітом охочіше дотримувалися рекомендацій та досягали кращих результатів лікування, фармацевту важливо допомогти їм обрати такий лікарський засіб для промивання носа, який найкраще відповідатиме їхнім індивідуальним медичним потребам. З огляду на вищезазначену інформацію, зокрема міжнародні рекомендації та результати проведених досліджень, обґрунтованим варіантом вибору може бути гіперосмолярний 12% розчин ксилітолу, який становить основу медичного виробу СНОТТІ.

Інна Грабова

*Протоколи фармацевта (наказ Міністерства охорони здоров’я України від 5.01.2022 р. № 7) (www.dec.gov.ua).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!