Хвороби цивілізації чи розплата за комфорт?

У XXI ст. людство досягло значних висот у розвитку технологій, медицини та освіти. І водночас стикнулося з новим типом загроз — так званими хворобами цивілізації — захворюваннями, які прямо чи опосередковано пов’язані з особливостями сучасного суспільства та його розвитком. І тут йдеться не про наслідки радіоактивного впливу чи генетичних мутацій. Їхня назва говорить сама за себе: ці недуги розвинулися на основі певних звичок, які сформувалися під впливом сучасного середовища, та є такою собі своєрідною платою за блага прогресу — комфорт, доступність їжі, автоматизацію праці та повсякденного життя.

Що таке хвороби цивілізації?

Терміном «хвороби цивілізації» позначають захворювання сучасного суспільства, які виникають у результаті впливу несприятливих факторів середовища та нездорових звичок, притаманних сучасному стилю життя. До них належать хвороби серцево-судинної, нервової, імунної, травної, ендокринної систем, що з’явилися або значно поширилися саме останніми десятиліттями через глобальні зміни в повсякденному житті, та визначаються як хвороби, які викликані способом життя. З-поміж них — серцево-судинні захворювання, онкопатологія, легеневі хвороби й цукровий діабет. Вони можуть впливати на організм на системному рівні, руйнуючи його поступово і непомітно, значно знижуючи якість життя та скорочуючи його тривалість. Саме тому про них слід говорити, і що важливо, приділяти значну увагу профілактиці цих патологічних станів (Kopp W., 2019; Антипкін Ю. Г. та ін., 2021; Павлов С. В. та ін., 2022).

Основні причини розвитку

Виникнення хвороб цивілізації є мультифакторним процесом. Зазвичай це не одна конкретна причина, а комплекс взаємопов’язаних факторів ризику, які разом створюють сприятливі умови для розвитку патології. Зокрема, це гіпокінезія та гіподинамія (малорухливість), нездорове харчування (зокрема переїдання й пов’язана із цим надмірна маса тіла та ожиріння), постійне психоемоційне напруження та стрес, ірраціональний відпочинок, зловживання алкоголем, куріння тощо. Кожен із зазначених факторів (окремо чи у поєднанні) може впливати на організм, зумовлюючи підвищення артеріального тиску, розвиток інсулінорезистентності, ліпотоксичності, ожиріння, імунного запалення тощо. При цьому черговість виникнення цих пов’язаних між собою змін визначається реактивністю організму (Kopp W., 2019; Павлов С. В. та ін., 2022).

Найпоширеніші хвороби цивілізації

Серед захворювань сучасного суспільства виділяють кілька основних, які мають найбільше поширення та є серйозним викликом для світової охорони здоров’я.

Цукровий діабет — це хронічне метаболічне захворювання, що характеризується стійкою гіперглікемією, що може бути пов’язано з порушенням секреції інсуліну, резистентністю до периферичної дії інсуліну або обома факторами. Ця хвороба є глобальним тягарем для охорони здоров’я, оскільки очікується, що до 2040 р. кількість хворих сягне 200 млн осіб у світі (Goyal R. et al., 2023). Зокрема, одним із типових прикладів хвороб цивілізації є цукровий діабет ІІ типу (Clatici V.G. et al., 2018), на який припадає близько 90% усіх випадків цукрового діабету (Goyal R. et al., 2023). Він часто розвивається внаслідок ожиріння та малорухливості, що призводять до інсулінорезистентності, неправильного харчування, багатого на прості вуглеводи тощо. Хронічно підвищений рівень глюкози в крові завдає шкоди багатьом органам і системам, призводячи до серйозних наслідків, таких як ураження нирок, очей, нервової системи та судин (Clatici V.G. et al., 2018; Wondmkun Y.T., 2020; Mouri M.I. et al., 2023).
До хвороб цивілізації належать і хвороби серця та судин, як-от ішемічна хвороба серця, інфаркт міокарда, інсульт та артеріальна гіпертензія (підвищений тиск), які, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), є провідною причиною смертності у світі (зокрема, у 2019 р. від цього типу патології померли 17,9 млн людей, що становить 32% усіх випадків смерті у світі). Їхній розвиток тісно пов’язаний з неправильним харчуванням (особливо високим вмістом холестерину), малорухливістю, ожирінням, курінням та хронічним стресом (Fuster V. et al., 2010).
Ожиріння — це реальна пандемія XXI ст., яка є не тільки окремим захворюванням, яку відмічають у близько 16% населення світу, а й одним з ключових факторів ризику для безлічі інших хвороб цивілізації. Ця патологія (визначена ВООЗ як індекс маси тіла ≥30) є результатом дисбалансу в споживанні та витраті енергії, що є прямим наслідком неправильного харчування та малорухливості. Надлишок жирової тканини створює хронічне запалення в організмі, впливає на гормональний фон і метаболізм, значно підвищуючи ймовірність розвитку серцево-судинних захворювань (інфаркту міокарда, інсульту, артеріальної гіпертензії, що призводить до раптової смерті та серцевої недостатності), метаболічних порушень та навіть деяких видів раку (наприклад колоректального) (Hildebrand S. et al., 2025).
За даними ВООЗ, приблизно у кожної 5-ї людини у світі протягом життя розвивається онкозахворювання, і приблизно кожен 9-й чоловік та кожна 12-та жінка помирають від цієї патології. Хоча причини цих хвороб цивілізації є багатофакторними і включають генетичну схильність, значна частина випадків раку пов’язана саме зі способом життя та зовнішнім середовищем (Lyman G.H., 1992). Неправильне харчування, ожиріння, куріння, зловживання алкоголем, хронічний стрес та негативні фактори екології (забруднення повітря, води) визнані значущими чинниками ризику розвитку цього виду хвороб цивілізації (Parsa N., 2012; Roswall N. et al., 2015; Seiler A. et al., 2018; Dai S. et al., 2020; Agonsanou Н. et al., 2023). Деякі дослідження також вказують на зв’язок між малорухливістю та підвищеним ризиком розвитку деяких видів онкопатології (Friedenreich C.M. et al., 2021).

Як запобігти хворобам цивілізації?

Профілактика хвороб цивілізації є ключовим аспектом сучасної медицини та громадського здоров’я. Оскільки ці захворювання значною мірою залежать від вибору людей та їх звичок, суттєве значення може мати модифікація способу життя, яка продемонструвала себе як потужний інструмент у боротьбі із захворюваністю та смертністю, у тому числі з хворобами цивілізації (Dorn C. et al., 2021).

Основні напрямки профілактики включають наступне:

регулярна фізична активність, що, за даними ВООЗ, забезпечує значні бенефіти для фізичного та психічного здоров’я людини, зокрема сприяючи профілактиці та лікуванню хвороб цивілізації. Як показано, навіть помірні навантаження (щоденні прогулянки, легкий біг, плавання, танці) можуть допомогти підтримувати м’язовий тонус, нормалізувати обмін речовин та сприяти зміцненню серцево-судинної системи, знижуючи ризик розвитку гіподинамії¹, зокрема, підтримуючи та відновлюючи гомеостаз на організменному, тканинному, клітинному та молекулярному рівнях, та стимулюючи позитивні фізіологічні адаптації, які, відповідно, захищають від різних патологічних станів (Qiu Y. et al., 2023).

Так, для суттєвої користі для здоров’я ВООЗ рекомендує дорослим виконувати щонайменше 150–300 хв аеробної фізичної активності помірної інтенсивності або 75–150 хв високої інтенсивності протягом тижня, або еквівалентну комбінацію аеробної фізичної активності помірної та високої інтенсивності. Дорослим рекомендується підвищити аеробну фізичну активність помірної інтенсивності до понад 300 хв або виконувати більше 150 хв аеробної фізичної активності високої інтенсивності протягом тижня, або еквівалентну комбінацію аеробної фізичної активності помірної та високої інтенсивності для додаткової користі для здоров’я. Дорослим також рекомендується виконувати вправи для зміцнення м’язів, що залучають усі основні групи м’язів, протягом 2 або більше днів на тиждень з помірною або вищою інтенсивністю. Окрім аеробних занять, дорослим віком 65 років і старше рекомендується виконувати багатокомпонентну фізичну активність, що включає функціональний баланс та силові тренування помірної або вищої інтенсивності, принаймні 3 дні на тиждень (Qiu Y. et al., 2023);

перехід на здорове харчування зі значною кількістю зернових (пшениця, ячмінь, жито, кукурудза або рис), коренеплодів (картопля, ямс), бобових (сочевиця та квасоля), фруктів та овочів, продуктів тваринного походження (м’ясо, риба, яйця та молоко), нежирних білків та корисних жирів, обмеження споживання цукру, солі, трансжирів та оброблених продуктів є критично важливим для уникнення ожиріння та цукрового діабету² (Cena H. et al., 2020). ВООЗ наголошує, що годування немовлят виключно грудним молоком від народження до 6 міс життя є важливим для здорового харчування, а люди, чиє харчування багате на овочі та фрукти, мають значно нижчий ризик ожиріння, серцевих захворювань, інсульту, цукрового діабету та деяких видів раку;
розвиток навичок управління стресом (медитація, йога, дихальні практики, хобі, достатній сон) допомагає зменшити його негативний вплив на організм і запобігти підвищенню артеріального тиску та іншим наслідкам хронічного нервового перенапруження (Woodyard C., 2011; Fancourt D. et al., 2021; Bentley T.G.K. et al., 2023; Jamil A. et al., 2023; Kim, S.M. et al., 2025);
припинення куріння та помірне споживання алкоголю значно знижують ризик розвитку онкопатології, хвороб серця та інших захворювань (Mukamal K.J., 2006; Choi S. et al., 2018; Yoo J.E. et al., 2022);
навіть за відсутності симптомів, регулярні обстеження у лікаря можуть допомогти виявити фактори ризику розвитку захворювань, у тому числі хвороб цивілізації, та розпочати профілактику або лікування на ранніх стадіях (Krogsbøll L.T. et al., 2019).

Варто наголосити, що боротьба з хворобами цивілізації має бути не лише завданням медичних та фармацевтичних працівників, а й відповідальністю кожної людини за власне здоров’я.

Інна Грабова

¹З даними www.cdc.gov.
²За даними www.nhs.uk.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!