Що таке матка?
Матка — це порожнистий орган грушоподібної форми, що відіграє одну з ключових ролей у репродуктивній системі жінки, сприяючи забезпеченню вагітності, менструації та пологів, що при розрізі виглядає як перевернутий трикутник (Ameer M.A. et al., 2025).
Яку функцію виконує матка?
Матка підтримує імплантацію та розвиток плода. Після запліднення яйцеклітина проходить через фаллопієву трубу та імплантується в ендометрій, який забезпечує живлення через спеціалізовані кровоносні судини. У міру зростання ембріона матка розширюється, щоб вмістити плід. Під час пологів скоординовані скорочення матки та розкриття її шийки сприяють пологам (Ameer M.A. et al., 2025).
Якою є будова матки?
Матка складається з 4 анатомічних сегментів, розташованих зверху вниз:
- дно (широка вигнута зона, де з’єднуються маткові труби);
- тіло (починається нижче рівня труб і складається з основного тіла матки);
- перешийок (звужений сегмент у нижній частині шийки матки);
- шийка матки (виступає вниз від перешийка в піхву).
Стінка матки складається з 3 окремих шарів:
- ендометрій утворює внутрішню оболонку та включає поверхневий функціональний шар, який реагує на репродуктивні гормони, та глибший базальний. Відшарування функціонального шару призводить до менструальних кровотеч, тоді як пошкодження базального шару може призвести до внутрішньоматкових спайок та фіброзу, відомого як синдром Ашермана.
- міометрій, що складається з гладком’язових клітин, утворює середній м’язовий шар і сприяє скороченням матки під час пологів;
- зовнішній шар, серозна оболонка або периметрій, складається з тонкого шару епітеліальних клітин.
Розмір і форма матки змінюються протягом життя жінки під впливом репродуктивної фази та гормональних змін. У дівчаток препубертатного віку матка мала, а шийка матки довша за тіло зі співвідношенням шийки матки до тіла 2:1. У репродуктивні роки матка досягає свого зрілого розміру, причому тіло більше за шийку матки, у результаті чого співвідношення шийки матки до тіла становить 1:2. Після менопаузи матка атрофується, і тіло стає меншим за шийку матки, відновлюючи співвідношення шийки матки до тіла до 2:1. Крім того, матка жінок, що не народжували, як правило, менша за матку тих, хто повторно народжував. Коли жінки наближаються до періоду менопаузи, відсутність гормональної стимуляції та припинення менструації сприяють атрофії матки (Ameer M.A. et al., 2025).
Де знаходиться матка?
Матка розташована в жіночому тазу, позаду сечового міхура та попереду прямої кишки.
Стабільність та фіксація матки в тазовій порожнині забезпечується складною системою анатомічних структур, серед яких ключову роль відіграють кілька груп зв’язок, які безпосередньо стабілізують орган:
- матково-яєчникова зв’язка, що з’єднує матку з яєчником;
- кругла зв’язка матки (проходить від матки через паховий канал до великих статевих губ);
- широка зв’язка матки (широкі складки очеревини, що охоплюють матку і розтягуються до бічних стінок таза);
- кардинальна зв’язка (одна з найміцніших зв’язок, яка забезпечує бічну підтримку матки);
- крижово-маткова зв’язка (з’єднує шийку матки з крижовою кісткою, забезпечуючи задню підтримку).
Окрім цих зв’язок, додаткову нижню підтримку органів малого таза забезпечують м’язово-фасціальні структури тазового дна (Ameer M.A. et al., 2025).
Чи у всіх жінок однакове положення матки?
Положення матки в тазовій порожнині індивідуальне для кожної жінки і може варіювати під впливом різних факторів, включно з вагітністю. Наприклад, поширеними типами орієнтації є:
- антеверсія (під прямим кутом до піхви з нахилом вперед);
- ретроверсія (нахил назад над піхвою);
- антефлексія (нахил матки вперед над піхвою);
- ретрофлексія (нахил матки назад над піхвою).
Ретроверсія або ретрофлексія (або «перекинута» матка) може бути причиною болю в ділянці таза, диспареунії, легкої форми нетримання сечі, безпліддя та труднощів із введенням тампона. Під час вагітності така орієнтація може призвести до защемлення матки (Ameer M.A. et al., 2025).
Патологічні стани, які асоціюють з маткою
На матку можуть поширюватися різні гінекологічні захворювання. Патологічними станами матки, що найчастіше розвиваються, є наступні:
- поліп — чітко визначене, локалізоване надмірне розростання ендометріальних залоз та строми, яке може містити фіброзну тканину або гладку мускулатуру та виступає в порожнину ендометрія;
- лейоміома (фіброма) — найпоширеніша доброякісна пухлина у жінок, яка часто проявляється у вигляді множинних окремих новоутворень у порожнині матки;
- гіперплазія ендометрія виникає внаслідок надмірної стимуляції естрогенами, що призводить до аномальної проліферації ендометріальних залоз та підвищення ризику розвитку онкопатології ендометрія;
- аденоміоз передбачає поширення тканини ендометрія, зокрема залозистої тканини, у міометрій матки, спричинене гіперплазією базального шару ендометрія;
- ендометрит — це запалення ендометрія, яке зазвичай пов’язане із затримкою продуктів зачаття після пологів, викидня чи аборту, або з наявністю стороннього тіла;
- ендометріоз виникає, коли непухлинні залози або строма ендометрія виявляються поза порожниною ендометрія (часто — це яєчники, таз та очеревина);
- ендометріома може утворюватися в яєчниках, часто описується як «шоколадна кіста», заповнена кров’ю;
- рак матки є найпоширенішою гінекологічною онкопатологією у розвинених країнах і тісно пов’язаний з надмірною кількістю естрогену.
Клінічно значущі аномалії матки можуть суттєво впливати на фертильність та вагітність. Раннє виявлення та відповідне хірургічне втручання мають вирішальне значення для запобігання таким ускладненням, як викидень, передчасні пологи та безпліддя (Ameer M.A. et al., 2025).
Збереження здоров’я матки відіграє значну роль для підтримки репродуктивної функції, гормонального балансу, психічного здоров’я, менструального циклу, органів таза, а також з метою попередження низки гінекологічних патологічних станів.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим