Чому може боліти живіт у дитини та як допомогти зменшити вираженість дискомфорту?

Про біль

Біль — це неприємне сенсорне та емоційне переживання, яке кожна окрема доросла людина чи дитина відчуває по-різному¹. Причини його розвитку, як і тривалість, можуть бути різними.

Існує 3 основні типи болю, які розрізняються залежно від того, як довго біль триває та з якою частотою:

• гострий (починається раптово та припиняється, коли його причину лікують або виліковують);
• епізодичний (виникає час від часу та може проявлятися через нерегулярні проміжки часу);
• хронічний (триває довше 3 міс або очікуваного часу загоєння)¹.

Про гострий біль у животі у дитини

Гострий живіт — стан, при якому пацієнти зазвичай відчувають раптовий початок болю, що може супроводжуватися підвищенням температури тіла, нудотою, блюванням або здуттям живота та може мати різні потенційні причини, починаючи від шлунково-кишкових та сечостатевих проблем і закінчуючи судинними та інфекційними станами (апендицит, перфорована виразка шлунка, гострий панкреатит, холецистит, дивертикуліт, розрив дивертикула, непрохідність тонкого кишечнику, розрив селезінки або печінки, ішемічний кишечник, перитоніт, езентеріальна ішемія, розрив аневризми черевної аорти, сечовивідна колька, пієлонефрит, некротичний ентероколіт, заворот середньої кишки, інвагінація). Найпоширенішою причиною гострого живота у дітей є гострий апендицит (Kopitnik N.L. et al., 2025).

Важливо! Розвиток раптового гострого болю (гострого живота) у дитини є загрозливим симптомом, який потребує негайного звернення до лікаря!

Про хронічний біль у дитини

Хронічний біль у животі — це стан, який щорічно уражує мільйони осіб та визначається як постійний або рецидивний біль, що триває щонайменше 3 міс. Цей симптом є складним для діагностики та лікування з огляду на цілу низку гетерогенних етіологій (Sabo C.M. et al., 2021; Gupta M. et al., 2024). Особливо, коли справа стосується дітей, в яких найпоширенішою причиною виникнення прояву є функціональний біль (поширеність становить 13,5%, частіше у дівчат та у дітей із супутніми психічними розладами).

Функціональний біль у животі — це складний стан, що характеризується дискомфортом у ділянці живота, який не пов’язаний з будь-якими виявленими органічними пошкодженнями чи захворюваннями, а його особливістю є хронічний перебіг. Це означає, що стан може тривати довго, з періодами загострень та ремісій. У більшості випадків цей тип хронічного болю в животі не є серйозним і часто проходить без додаткового терапевтичного втручання. Однак, якщо він впливає на здатність дитини вести нормальне життя, зокрема відвідувати школу, існують способи допомогти усунути неприємний дискомфорт.

Функціональний біль охоплює кілька підтипів, серед яких найпоширенішими є:

• синдром подразненого кишечнику (СПК);
• функціональна диспепсія;
• абдомінальна мігрень.

Ймовірно, розвиток функціонального болю в животі є багатофакторним процесом. Одним з ключових механізмів є сенсибілізація до звичайних фізіологічних відчуттів. Це призводить до вісцеральної гіпералгезії, коли навіть незначні подразники, такі як здуття живота або легка форма нетравлення, сприймаються як інтенсивний біль, що значно перевищує поріг чутливості у здорових осіб.

У деяких випадках початковим поштовхом для розвитку гіперчутливості може бути певна сенсибілізувальна подія — інфекція, алергічна реакція, зміни в мікрофлорі кишечнику або порушення моторики шлунково-кишкового тракту.

Психосоціальні фактори відіграють значну роль у формуванні та збільшенні вираженості функціонального болю в животі. Стрес, а також супутні тривожні розлади та депресія часто пов’язані з підвищеною вісцеральною чутливістю, що яскраво демонструє тісний зв’язок між головним мозком і кишечником. Це означає, що емоційний стан людини може безпосередньо впливати на сприйняття болю у травній системі.

Цікаво, що деякі дослідження вказують на можливість розвитку функціонального болю в животі у дітей, які вже страждають на інші больові розлади, такі як хвороба Крона. У таких випадках може розвиватися вісцеральна гіперчутливість, особливо якщо у дитини є тривога. Це підкреслює складну взаємодію між запальними процесами, психологічним станом та сприйняттям болю.

Деякі підтипи, такі як СПК, можуть викликати дискомфорт щодня або майже щодня. Інші ж, наприклад, абдомінальна мігрень, проявляються у вигляді тяжких епізодів болю, які можуть бути розділені тижнями або навіть місяцями повного полегшення стану (McClellan N. et al., 2023).

Що стосується лікування функціонального болю, то воно включає декілька стратегій, зосереджених на зменшенні вираженості больових відчуттів, щоб знизити частоту та ступінь тяжкості болю:

• ідентифікація та лікування супутніх захворювань (наприклад непереносимість лактози або фруктози) та відповідне коригування дієти (McClellan N. et al., 2023), а також прийом відповідних дефіцитних для організму ферментів, що може суттєво покращити стан дитини. Зокрема, визначено, що додатковий пероральний прийом ферменту лактази значно зменшує вираженість симптоматики у пацієнтів з непереносимістю лактози (Baijal R. et al., 2020);
• при здутті живота корисними можуть бути як дієтичні заходи, зокрема використання дієти з низьким вмістом FODMAP (передбачає виключення з раціону харчування продуктів, що містять певні класи вуглеводів, як-от пшениця, деякі фрукти, лактоза, фруктоза та окремі штучні підсолоджувачі) (McClellan N. et al., 2023), так і прийом спазмолітиків. Зміни моторики шлунково-кишкового тракту та вісцеральних відчуттів відіграють певну роль у розвитку болю в животі у багатьох пацієнтів. А спазмолітики функціонують як релаксанти гладких м’язів або антагоністи, блокуючи збуджувальну нейром’язову нейротрансмісію та, зокрема, вважаються одним з основних варіантів лікування пацієнтів із синдромом подразненого кишечнику (Brenner D.M. et al., 2021);
• при закрепі актуальним буде включення нестимулювальних проносних засобів та збагачення раціону продуктами харчування з підвищеним вмістом клітковини (McClellan N. et al., 2023). Наприклад, як виявлено в одному з досліджень, потенційно безпечна лактулоза може стати корисним дієтичним втручанням при закрепі у дітей (Shatnawi M.S. et al., 2019).

Окрім дієтичних та фармакологічних втручань, лікар може рекомендувати для лікування функціонального болю когнітивно-поведінкову терапію, гіпнотерапію, терапію біологічного зворотного зв’язку, зміни способу життя та стратегії зниження стресу, остеопатичні маніпуляції, йогу та медитацію (McClellan N. et al., 2023).

Однак, якщо біль у животі у дитини триває ≥24 год поспіль, дитина не може виконувати звичайні повсякденні дії через відчутний дискомфорт або ж надмірне здуття, одночасно фіксується підвищена температура тіла, кровотеча, нудота та блювання, або ж інші загрозливі для життя симптоми — потрібно негайно звернутися по допомогу до лікаря².

Інна Грабова

¹За даними www.ninds.nih.gov.
²За даними www.ohsu.edu.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!