ОКР: коли в життя втручаються небажані думки

01 Серпня 2025 9:29 Поділитися
Зазвичай для людини цілком природно та характерно хвилюватися через такі речі, як хвороба у дитини, екзамен чи невимкнена праска. Однак для осіб з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР) ці думки та поведінка набувають такої значної ваги та серйозності, що починають суттєво заважати повсякденному життю. Зокрема, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) класифікує ОКР як одне з 10 найбільш інвалідизивних станів, спричинених фінансовими втратами та зниженням якості життя.

Звичайно, що кожна людина може бути дещо «дивакуватою», адже всі різні та індивідуальні. Однак привід для занепокоєння має виникати тоді, коли такі дивні думки чи звички займають понад 1 год/добу та ускладнюють повсякденне життя, впливаючи на родину, роботу чи навчання, адже може йтися про ОКР.

ОКР — це довічний психічний розлад, який характеризується наявністю нав’язливих, небажаних думок, образів або імпульсів, які викликають значний дискомфорт, тривогу або страх, і людина розуміє, що вони є нелогічними, але не може їх контролювати (обсесій) та повторюваних дій або ритуалів (компульсій), які людина змушена виконувати у відповідь на обсесії. Ці дії виконуються, щоб зменшити вираженість тривоги або запобігти якійсь уявній катастрофі.

Уперше симптоми ОКР у ХVІІ ст. описав у своєму збірнику «Анатомія меланхолії» (The Anatomy of Melancholy) англійський священнослужитель, письменник, вчений Роберт Бертон (Robert Burton), який називав їх на той час ознаками «релігійної меланхолії». Однак розуміння ОКР змінювалося з часом: від формульованого в релігійних термінах як моральна невдача або одержимість демонами та стану «обсесивного неврозу» — до обсесивно-компульсивного та пов’язаних з ними розладів поряд із такими станами, як накопичення та дисморфія тіла.

Хоча точні причини ОКР ще досліджуються, певну роль можуть відігравати такі фактори, як генетика, біологія та хімія головного мозку, а також оточення людини.

Загалом у світі ОКР уражує до 3% населення (Brock H. et al., 2024).

Симптоми ОКР здебільшого починають розвиватися у дітей (у близько 8–9 років), однак остаточний діагноз встановлюють у близько 19 років.

Варто наголосити, що ОКР часто може бути пов’язаний з коморбідними психічними розладами, як-от тривожний розлад, розлади настрою, розлади контролю імпульсів чи розлади, пов’язані зі вживанням психоактивних речовин (Brock H. et al., 2024).

Про обсесії

Обсесії ОКР — це тривалі та небажані думки, образи або спонукання, які постійно повертаються та викликають значне страждання або тривогу. Людина може намагатися ігнорувати їх або позбутися, виконуючи певні ритуали (компульсії), але ці ідеї зазвичай виникають саме тоді, коли хворий намагається зосередитися на інших справах.

Типовими темами обсесій є страх забруднення (постійне занепокоєння, що речі брудні або заражені мікробами), сумніви та невизначеність (нав’язливі сумніви, чи були виконані певні дії, наприклад, чи замкнені двері або вимкнена плита), потреба в порядку (можуть відчувати значний стрес, якщо предмети розташовані несиметрично або невпорядковано), агресивні та жахливі думки (страх втратити контроль і заподіяти шкоду собі чи іншим; можуть відмічатися образи, наприклад, в’їзду на машині в натовп людей), небажані думки (нав’язливі думки сексуального, релігійного або іншого неприйнятного характеру).

Зокрема, пацієнти з обсесіями часто уникають рукостискань через страх зараження, можуть постійно щось перевіряти (наприклад чи замкнені двері або вимкнена праска), відчувають значний дискомфорт, коли предмети лежать не «на своєму місці», відмічають неприємні та небажані образи, наприклад, мають думки про вигукування непристойностей на публіці. Ці симптоми можуть значно обмежувати життя людини, змушуючи її уникати ситуацій, що можуть викликати тривогу, та витрачати багато часу на боротьбу з нав’язливими думками.

Вираженість проявів хвороби має властивість збільшуватися, коли людина перебуває в стані більш вираженого стресу, включно з перехідними періодами, варіюючи від легких чи помірних до тяжких і тривалих, а інколи навіть інвалідизивних.

Про компульсії

Компульсії при ОКР — це повторювана поведінка або розумові дії, які людина відчуває спонукання виконувати. Метою цих ритуалів є зменшення вираженості тривоги, спричиненої нав’язливими думками (обсесіями), або запобігання якійсь уявній «катастрофі». Примітно, що виконання компульсій не сприяє задоволенню, а лише дає тимчасове, обмежене полегшення стану. Людина часто вигадує власні суворі правила та ритуали, які, попри їхню нелогічність, вона вважає необхідними. Ці дії зазвичай не мають жодного розумного зв’язку з проблемою, яку вони намагаються «розв’язати».

Типова тематика компульсій — миття та чищення (надмірно часте миття рук, прибирання, чищення), перевірка (повторна перевірка замків, вимкненої плити, електроприладів), лічба (лічба за певними закономірностями, щоб «збалансувати» тривогу), порядок (розташування предметів у суворо визначеному порядку), дотримання розпорядку (виконання дій за суворим, незмінним графіком), потреба в запевненнях (постійні запити до інших, щоб вони підтвердили, що все в порядку).

Особа з компульсіями може, наприклад, довго мити руки, доки шкіра не стане сухою та пошкодженою; знову і знову перевіряти двері, щоб переконатися, чи зачинені вони; мовчки повторювати молитву, слово або фразу, намагатися замінити «погану» думку «хорошою»; викладати продукти в шафі або консерви на полиці за суворою схемою тощо.

Попри те що ОКР зазвичай включає як обсесії, так і компульсії, в окремих випадках вони можуть діагностуватися у людини окремо. Водночас типи нав’язливих ідей та компульсій можуть змінюватися з часом.

Терапевтичний менеджмент при ОКР

Зазвичай ОКР лікують комплексно: застосування певних видів селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та трициклічних антидепресантів + психотерапія (наприклад когнітивно-поведінкова терапія, що навчає різних способів мислення, поведінки та реагування на нав’язливі ідеї та компульсії, або метод експозиції та запобігання реакції, який передбачає контрольований вплив на тригери, що викликають тривогу, з подальшою допомогою лікаря в подоланні компульсивних думок чи дій).

У разі відсутності ефекту від вищенаведених терапевтичних втручань хворому на ОКР може бути призначена повторювана транскраніальна магнітна стимуляція — процедура стимуляції головного мозку, яка використовує магнітні хвилі та може впливати на певні ділянки головного мозку, пов’язані з ОКР.

У підсумку варто наголосити, що існує різниця між тим, щоб бути перфекціоністом (тим, хто потребує бездоганних результатів чи продуктивності) та особою з ОКР. Думки, пов’язані з цією патологією, — це не просто надмірне занепокоєння щодо реальних проблем у вашому житті чи бажання мати порядок, а хвороба, що може суттєво шкодити життєдіяльності як хворого, так і його оточення, тому потребує уваги, діагностики та відповідного лікування.

Інна Грабова,
за даними www.mayoclinic.org, www.nimh.nih.gov, medlineplus.gov та med.stanford.edu

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті