Додаткові 3,2 млрд грн на ліки: на які напрями лікування та діагностики хвороб спрямують кошти? (Відео)

Генеральний директор ДП «Медичні закупівлі України» (МЗУ) Олег Кльоц нагадав, що з початку цього року Державним бюджетом виділено понад 11 млрд грн на закупівлю ліків та медичних виробів. За даними Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, цього вистачало на покриття лише близько 60% реальної потреби громадян.

Станом на 11 вересня 2025 р. МЗУ придбали 636 позицій препаратів та медичних виробів на суму 6,3 млрд грн, з яких вже поставлено товарів на суму 1,4 млрд грн, яку також плануємо спрямувати на додаткові закупівлі життєво необхідних медтоварів. «За рахунок ефективного здійснення закупівель до кінця року ми прогнозуємо додаткову економію в розмірі 1 млрд грн. Отже, говоримо про те, що нам потрібно здійснити закупівлю товарів на суму понад 4 млрд грн», — наголосив він.

У 2025 р. до МЗУ доведено 27 напрямів діагностики та лікування тяжких хвороб (онкопатологія, гепатити, серцево-судинні, рідкісні захворювання, муковісцидоз тощо). Пов­ний перелік лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що підлягають централізованим закупівлям, визначено профільною урядовою постановою від 07.03.2022 р. № 216.

Відповідно до змін у Державний бюджет 2025 р., що були внесені Законом України від 20 серпня 2025 р. № 4571-IX, МЗУ мають отримати близько 3,2 млрд грн.

За словами О. Кльоца, додаткове фінансування буде спрямовано на дозакупівлю у IV кв. 2025 р. понад 400 позицій для лікування та діагностики захворювань, що входять у напрями, представлені у таблиці.

Крім того, цього року МЗУ закупить для Інституту серця МОЗ України витратні матеріали та обладнання для забезпечення високотехнологічних екстракорпоральних методик лікування пацієнтів із серцевою та легеневою недостатністю на суму 96 млн грн.

Наразі МЗУ проведено аналіз забезпеченості та споживання лікарських засобів і медичних виробів і погоджено з МОЗ України перелік позицій для закупівлі. Після цього МЗУ розпочнуть ринкові консультації та оголошення торгів, щоб вчасно забезпечити закупівлю товарів за визначеною номенклатурою.

О. Кльоц пояснив, що це досить об’ємний пул роботи, яку в підприємстві проводять перед кожним закупівельним циклом. У межах консультацій МЗУ отримують інформацію про ринкову вартість, специфіку тих чи інших лікарських засобів, інших медичних товарів, формують медико-технічні вимоги таким чином, аби вони були недискримінаційними.

Після завершення підготовчої роботи оголошуватиметься процедура закупівель в системі Prozorro. «Відповідно, закупівля може бути проведена виключно після того, коли МОЗ України будуть затверджені відповідні накази щодо кількості позицій товарів», — уточнив генеральний директор МЗУ. Поставки дозакуплених позицій ліків та медичних виробів попередньо заплановані з 2026 р.

Підсумовуючи, О. Кльоц зазначив, що у синергії з МОЗ України, пацієнтськими організаціями здійснюється аналіз тих ключових напрямів, куди необхідно спрямовувати кош­ти для забезпечення пацієнтів життєво необхідними лікарськими засобами.

Закон щодо виділення додаткових коштів на закупівлі ліків був прийнятий за ініціативою пацієнтської спільноти, яку підтримали народні депутати, подавши відповідний законопроєкт. Однією з ключових осіб у цьому процесі виступила народна депутатка, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС), виконання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Ольга Стефанишина, яка, за словами Інни Іваненко, виконавчої директорки благодійного фонду «Пацієнти України», виступає своєрідним «голосом» пацієнтів у Парламенті. Окрему подяку спікерка висловила членам декількох парламентських комітетів, які також підтримали ініціативу зі свого боку і посприяли в ухваленні відповідного законопроєкту.

«Найбільш критично недофінансованими були лікарські засоби, що закуповуються за договорами керованого доступу. Це те лікування, яке рятує і яке люди не можуть собі дозволити, але воно повертає до життя… На 93% був недофінансований цей напрям з інноваційними ліками. Також критичною була потреба у дозакупівлі ліків для лікування гепатитів. 66% — недофінансування лікування вірусних гепатитів В і С», — зазначила І. Іваненко, подякувавши всім залученим у процес збільшення коштів бюджету на закупівлі необхідних ліків.

Номенклатура лікарських засобів (близько 1000 позицій), які закуповуються за бюджетні кошти, покриває велику кількість нозологій. Водночас, за словами представниці пацієнтської спільноти, залишається категорія хворих, які опиняються «за бортом». Мова про осіб з окремими рідкісними захворюваннями, які не мають доступу до ліків в Україні, але в інших країнах пацієнти мають змогу їх отримувати. Відтак, через недоступність такого лікування в Україні пацієнти змушені шукати альтернативні варіанти за кордоном, аби рятувати життя. «Це про збереження людського капіталу. Нас залишається не так багато, але ті люди, які хочуть залишатися тут, працювати тут і виховувати тут своїх дітей, повинні мати можливість отримувати достойне лікування в своїй державі для того, щоб бути повноцінними членами суспільства», — резюмувала І. Іваненко.

Титанічна робота була проведена усіма залученими до процесу ухвалення відповідного рішення про виділення додаткового фінансування. На цьому наголосила голова Громадської спілки «Орфанні захворювання України» Тетяна Кулеша. Одним з основних аспектів для пацієнтів з орфанними захворюваннями є безперервність лікування. В іншому випадку воно не має сенсу. Близько 80% пацієнтів з орфанними захворюваннями залишилися в Україні з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. «Це величезний показник, завдячуючи МЗУ, МОЗ України, народним депутатам, пацієнтським організаціям, які за це борються і відстоюють», — зазначила вона.

За словами Т. Кулеші, бюджетне фінансування покривало до 62% потреб пацієнтів з орфанними (рідкісними) захворюваннями. «Додатково виділені 3,2 млрд грн дозволять дозакупити ліки для досягнення 80%, а то і 90% від потреби», — зауважила Т. Кулеша, підкресливши, що завдяки додатковому фінансуванню пацієнтів можна забезпечити безперервним лікуванням.

Зазначимо, що у проєкті Державного бюджету на 2026 р., поданому Урядом, закладено 15,1 млрд грн на централізовані закупівлі лікарських засобів та медичних виробів.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!