Ukraine ReHealth 2025: відбудова української системи охорони здоров’я (Відео)

Поточний стан та оцінка збитків

Першим питанням, яке розглянули учасники конференції, стала оцінка поточного стану медичної системи України, оцінки збитків та шляхів її відновлення. Унаслідок російської агресії пошкоджено понад 2000 об’єктів охорони здоров’я, близько 300 — повністю зруйновані. За останніми даними Четвертої швидкої оцінки збитків та потреб України (Fourth Ukraine Rapid Damage and Needs Assessment — RDNA4), на відновлення та реконструкцію сектору охорони здоров’я України на найближчі 10 років необхідно 19,4 млрд дол. США, що становить 4% від загального обсягу пот­реб на відбудову України (524 млрд дол.). При цьому йдеться не лише про відбудову пошкоджених об’єктів, а про фундаментальну трансформацію: побудову нової системи охорони здоров’я, яка буде сучасною, сталою і відповідатиме європейським стандартам. Сектор охорони здоров’я визначено одним з пріоритетних напрямів відновлення на 2025 р. Пріоритети відновлення та відбудови на 2025 р. охоплюють як пуб­лічні інвестиційні проєкти, так і неінвестиційні програми. Заступниця міністра фінансів України Ольга Зикова підкреслила, що сьогодні підтримка сектору охорони здоров’я має передбачати не лише фінансування зарплат медикам та інвестиції в інфраструктуру, а й впровадження системних змін та загальної трансформації сектору в контексті євроінтеграційного руху України. Процес підтримки сектору ускладнюється постійною необхідністю відновлення медичних закладів, що постраждали внаслідок війни, та підвищенням навантаження на лікарні через зростання кількості внутрішньо переміщених осіб. За її словами, успіх реалізації масштабних програм відновлення сектору охорони здоров’я залежить від ефективної координації підтримки міжнародних партнерів, гнучкості впровадження такої підтримки, здійснення необхідних реформ з боку України та розширення співпраці з приватним сектором.

Фінансування та відновлення

Представники бізнесу та донорських структур обговорили і нові механізми фінансування. Зокрема, прозвучали перші результати реформи публічного інвестиційного менеджменту (Public Investment Management — PIM), яка дозволяє ухвалювати рішення за секторальними програмами та обирати пріоритетні проєкти для інвестування вже сьогодні, а не чекати рік на бюрократичне узгодження.

О. Зикова зауважила, що з лютого 2022 р. всі внутрішні ресурси бюджету спрямовуються на забезпечення потреб оборони. Саме тому для фінансування соціальних видатків, зокрема сектору охорони здоров’я, Україна покладається на підтримку партнерів. За словами заступниці міністра фінансів, у 2025 р. понад 60% державного бюджету спрямовується на потреби безпеки та оборони. Витрати на охорону здоров’я становлять понад 200 млрд грн і практично повністю покриваються за рахунок міжнародної фінансової підтримки.

За останні 3,5 року відбулася трансформація від реагування на надзвичайні ситуації до стратегічного партнерства. Це партнерство поєднує фінансові інструменти з процесами системних реформ та відновлення, що дозволяє не лише ліквідувати наслідки руйнувань, а й будувати більш ефективну, стійку та прозору систему охорони здоров’я. Також поліпшується координація між партнерами. Міністерство фінансів відіграє ключову роль у співпраці з міжнародними донорами та партнерами, залучаючи та контролюючи зарубіжне фінансування для відновлення системи охорони здоров’я.

Міжнародні фінансові організації беруть активну участь у підтримці сектору охорони здоров’я. Світовий банк фокусується на підтримці системних реформ та соціального сектору, тоді як ЄБРР зосереджений на підтримці держпідприємств та їх ліквідності. Діяльність Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) спрямована здебільшого на інвестиції в проєкти муніципальної та соціальної інфраструктури, транспорту, енергетики, освіти та приватного сектору. Нагадаємо, за останні 3,5 року Україна залучила майже 145 млрд дол. бюджетної підтримки від міжнародних партнерів.

Пріоритетом Міністерства фінансів є ефективність і прозорість у фінансуванні, що сприяє наближенню системи охорони здоров’я України до стандартів Європейського Союзу (ЄС). Використовується підхід «відбудувати краще, ніж було», який дозволяє не лише відновлювати зруйновану інфраструктуру, а й реформувати систему, роблячи її більш стійкою та прозорою в довгостроковій перспективі, що є важливим кроком на шляху до майбутнього вступу України в ЄС. Інтеграція грантових компонентів у кредитні програми (як у випадку з ЄІБ та ЄБРР) довела свою ефективність у зниженні фінансових ризиків для громад та приватного бізнесу. Цю модель слід масштабувати для реалізації майбутніх інвестиційних проєктів.

Представники міжнародних фінансових інституцій заявили, що вже беруть активну участь у проєктах відновлення та розбудови системи охорони здоров’я та готові й далі надавати підтримку в цій сфері.

Нові інвестиційні можливості

Значну увагу учасники конференції приділили такому питанню, як публічно-приватне партнерство (ППП). Варто зауважити, що з 30 жовтня 2025 р. набуває чинності новий закон про ППП, що відкриває конкретні інвестиційні можливості в медичній сфері. За словами заступника міністра охорони здоров’я України Едема Адаманова, МОЗ уже визначено 6 пріоритетних напрямів для співпраці з приватним сектором: реабілітація, ментальне здоров’я, онкологічна допомога, медична освіта, материнство і дитинство, а також діагностичне обладнання. Саме за цими напрямами формується pipeline проєктів для залучення партнерських інвестицій.

«Сьогодні ми говоримо не лише про відбудову, а про створення медичної системи нової якості. Як уже зазначалося, вій­на завдала українській системі охорони здоров’я збитків на понад 19 млрд дол.: понад 2000 об’єктів пошкоджено, близько 300 зруйновано повністю. Очевидно, що держава самотужки не подолає цей виклик. Саме тому важливо розвивати публічно-приватне партнерство — сучасний європейський підхід, який дозволяє залучати інвестиції, технології та управлінські рішення бізнесу поєднано з державними пріоритетами», — додав заступник міністра охорони здоров’я України.

У рамках дискусії учасники обговорили шляхи залучення приватного капіталу до відновлення медичної інфраструктури та розвитку стійких сервісів у сфері охорони здоров’я. Водночас Уряд України продовжує роботу над наближенням до більш прозорих, зрозумілих процесів і процедур у співпраці з партнерами, аби збільшити довіру до України серед донорів, що, своєю чергою, збільшуватиме надходження міжнародної бюджетної підтримки.

Відновлення здоров’я захисників

Четверта панельна дискусія здебільшого була присвячена відновленню здоров’я населення та передусім ветеранів.

«Відбудова системи охорони здоров’я — це не лише про сучасні лікарні та обладнання. Йдеться першочергово про повернення людям гідного життя, відновлення здоров’я наших воїнів та формування впевненості суспільства в майбутньому. Саме захисники та захисниці, які заплатили найвищу ціну за свободу України, мають отримати сучасну медичну допомогу, доступ до протезування, реабілітації та комплексної підтримки», — зазначив заступник міністра у справах ветеранів України Руслан Приходько.

За його словами, йдеться не тільки про відновлення інфраструктури, а й про зміну підходів, сервісів та механізмів роботи. Результатом мають стати максимально відновлені ветерани та ветеранки. При цьому важливо, щоб у центрі будь-якої відбудови були ветерани, ветеранки та кожен пацієнт, який потребує підтримки.

Диджиталізація та інновації

Фінальний блок заходу був присвячений розвитку диджиталізації та інноваціям у сфері охорони здоров’я.

Україна вже зарекомендувала себе як один з лідерів у впровадженні digital-рішень у державному секторі і зараз активно розвиває напрямок healthtech. Саме цей потенціал, на думку учасників, може стати одним із драйверів швидкого та якісного відновлення.

У цій дискусії взяла участь заступниця міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич. Вона поділилася баченням подальшого розвитку електронних сервісів у сфері охорони здоров’я, впровадження прозорих управлінських підходів та розширення співпраці з міжнародними донорами.

«Впровадження цифрових рішень є невід’ємною складовою ефективного розвитку — особливо в умовах війни, коли система має оперативно адаптуватися до нових безпекових і гуманітарних викликів», — зауважила заступниця міністра з питань цифрового розвитку.

P.S. Окрім обговорення важливих питань щодо відбудови української системи охорони здоров’я, під час заходу відбулася виставка рішень провідних виробників медичного обладнання з Чехії, Швеції, Нідерландів, Швейцарії, Великої Британії та інших країн, а також тематична конференція «From Today’s Challenges to a Healthier Tomorrow», де обговорювалися ключові виклики галузі та шляхи їх подолання.

Обговорені на конференції ідеї та домовленості мають лягти в основу нових проєктів, спрямованих на відновлення, модернізацію та цифрову трансформацію системи охорони здоров’я в Україні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!