Профільний парламентський комітет обговорив можливість запровадження співоплати за медичні послуги (Відео)

Михайло Радуцький зазначив, що Програма медичних гарантій (далі — ПМГ) — це тільки гарантований державою мінімум, який вона спроможна оплатити кожному громадянину, виходячи з реальних можливостей державного бюджету. На практиці ж частина пацієнтів, які звертаються по медичну допомогу, одержують в лікарні список необхідних ліків, які вони мають придбати за власний кошт, або пропозицію доплати за лікування чи інші послуги. При цьому держава забезпечує лікарні необхідними лікарськими засобами та витратними матеріалами. Тому такі ситуації також мають розглядати правоохоронні органи, оскільки не завжди мова йде про недофінансування лікарень. Враховуючи це, пропонується виведення з «тіні» неформальних платежів та переведення їх в офіційні послуги, зокрема шляхом запровадження співоплати за медичні послуги.

Вікторія Вагнєр, членкиня Комітету, зауважила, що держава не в змозі профінансувати надання всіх медичних послуг, тому й пропонується передбачити свіпоплату за медичні послуги. Така практика застосовується й країнами Європейського Союзу. Однак при запровадженні співоплати слід передбачити механізми уникнення зловживань з боку лікарень та передбачити контроль за співоплатою.

Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я України, звернув увагу, що Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України неодноразово проводило дослідження співоплати медичних послуг, які показали, що існує декілька понять спів­оплати в закладах охорони здоров’я. Так, співоплату слід розглядати як фіксовану суму, яку сплачуватиме пацієнт при відвідуванні лікарень. Вона запроваджувалася в тих країнах, де існували шахрайські схеми, коли по амбулаторну допомогу одна людина могла звертатися кожного дня, і для протидії цьому запроваджувалася фіксована ціна за візит до лікаря. Також видом співоплати є співстрахування — це визначена частка від вартості медичної послуги в країнах, де запроваджено медичне страхування. Є ще країни, де запроваджено річний поріг власних витрат пацієнта на медичні послуги. Однак всі ці механізми в інших країнах не мають нічого спільного з так званим балансовим білінгом (прим. ред.: виставлення рахунків), коли є певна практика нарахування пацієнту різниці понад встановлений тариф, що запроваджений державним страхувальником, яким виступає Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Це питання вже обговорювалося кілька років тому в Комітеті, після чого МОЗ презентувало дорожню карту впровадження медичного страхування. Одним із кроків, які передбачалися в рамках дорожньої карти, була реалізація співоплати на медичні послуги в України шляхом їх оплати поза ПМГ. На основі цього Уряд у липні 2024 р. ухвалив постанову № 781 «Деякі питання надання послуг з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб». У цій постанові визначено як повністю платні послуги, тобто ті послуги, що не покриваються ПМГ або надаються за відсутності направлення до закладу, так і додаткові покращені послуги, зокрема, за можливість доплати за підвищений комфорт або сервіс, палату підвищеного рівня, обрання конкретного лікаря та інше.

На переконання МОЗ, це один із механізмів протидії неформальним платежам у закладах охорони здоров’я. Також уже підписано тристоронній Меморандум між МОЗ, НСЗУ та Державною аудиторською службою України (Держаудитслужба), в рамках якого Держаудитслужбі надається інформація про практики неформальних платежів, на які цьому відомству слід звернути увагу під час перевірок.

Леся Іванищук, директорка Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери Міністерства фінансів України, наголосила, що при запровадженні механізму спів­оплати слід передбачити, щоб цей механізм не нашкодив вразливим верствам населення та не вплинув на доступність медичних послуг в цілому. Адже наявність співоплати може призвести до того, що пацієнти відкладатимуть візити до лікарів, що може призводити до тяжких наслідків для їхнього здоров’я.

Наталія Гусак, голова НСЗУ, повідомила, що відомство відслідковує реалізацію постанови № 781, і за І півріччя 2025 р. пацієнтами сплачено 2.3 млрд грн в якості офіційних платежів за платні послуги.

Також у 2025 р. НСЗУ з метою відслідковування і систематизації цих платежів запровадила для закладів охорони здоров’я обов’язок з внесення інформації про ці послуги в електронну систему охорону здоров’я. На основі цих даних МОЗ деталізуватиме ПМГ. Вона наголосила, що додаткові інструменти контролю за недопущенням неформальних платежів потрібні, і НСЗУ їх впроваджує спільно з МОЗ. Проте наразі НСЗУ не підтримує запровадження в Україні механізму співоплати за медичні послуги.

Дмитро Гурін, член Комітету, нагадав, що ст. 49 Конституції України передбачає, що в державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Тому враховуючи заборону на внесення змін до Конституції України під час воєнного стану, немає сенсу розглядати зараз запровадження механізму співоплати.

Також випадки неформальних платежів переважно існують на вторинному рівні медичної допомоги. Тому єдиним шляхом протидії цим неформальним платежам є поступове збільшення фінансування ПМГ, щоб вона охоплювала якомога більше медичних послуг.

СТАБІЛЬНІСТЬ ПОСТАЧАННЯ ЛІКІВ

Під час засідання розглянуто й питання знищення складу одного з фармацевтичних дистриб’юторів під час ракетного удару рф та доступності лікарських засобів.

В. Ляшко повідомив, що після обстрілу МОЗ комунікує з усіма фармацевтичними дистриб’юторами України для уникнення перебоїв з постачанням лікарських засобів. Тому наразі ризик дефіциту ліків відсутній.

М. Радуцький звернув увагу, що в Україні запроваджено урядову програму зі страхування воєнних ризиків, тому слід закликати всіх учасників фармринку користуватися цією програмою. Своєю чергою, Уряд пообіцяв у найкоротші терміни ухвалити всю необхідну нормативну базу.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!