Тихий біль від гучних рішень: здоров’я під пресом шуму та вібрацій генератора

Шумове забруднення: пророцтво, що стало реальністю

Ще у 1910 р. лауреат Нобелівської премії Роберт Кох передбачив, що «одного дня людству доведеться боротися з шумом так само запекло, як з холерою та чумою» (Münzel T. еt al., 2014). Його слова виявилися напрочуд точними. За понад 100 років стрімка урбанізація, розвиток транспорту, інженерних систем і техніки створили потужне шумове тло, яке сьогодні офіційно визнано серйозним екологічним та медичним фактором ризику (Staseva E. еt al., 2020).

У мирний час акустичний комфорт у житловій забудові регулюється нормами 25–45 дБА¹. Однак слід пам’ятати, що ці ліміти втрачають чинність під час форс-мажорних обставин, до яких належать нинішній стан блекауту в країні та вимушене масове використання генераторів у ролі резервних джерел енергопостачання. Проте разом із енергонезалежністю населення отримало новий хронічний стресор.

Що ховається за роботою генератора?

Шум — хаотичний набір звуків зовні, який, як повідомляється, може негативно впливати на організм людини (Staseva E. еt al., 2020).

Бензинові та дизельні генератори здебільшого створюють шум у межах 65–105 дБ² — показник, що в рази перевищує допустимі житлові ліміти. Для порівняння: деревообробний верстат генерує 100–120 дБ, а запуск реактивного двигуна — 120–140 дБ (Staseva E. et al., 2020). Низка моделей за інтенсивністю «наближаються» до промислового обладнання.

Сприйняття шуму є глибоко індивідуальним та суб’єк­тивним явищем: хтось демонструє високу толерантність, а в когось гул миттєво викликає сильне роздратування та бажання усунути джерело. Цікаво, що психологічна оцінка залежить від внутрішнього налаштування: власний шум часто не турбує, тоді як сторонній гул (наприклад від генератора) має виражений подразнювальний ефект. Психо­акустичний парадокс: людина не може повністю адаптуватися до шуму. Навпаки, його постійний вплив викликає низку несприятливих фізіологічних наслідків, включаючи напругу слухового аналізатора, що може призвести до розладів слуху, зокрема приглухуватості, порушення комунікації (шум понад 70 дБ) або навіть повної втрати слуху (Staseva E. еt al., 2020). Однак тривалий вплив гучного шуму є значно ширшою системною загрозою, ніж лише пошкодження слуху. Він може провокувати психічний стрес, що зумовить підвищення рівня гормонів стресу (кортизолу, адреналіну), артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, що, своєю чергою, створюватиме сприятливі умови для розвитку низки цереброкардіоваскулярних захворювань (інсульту, артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда) (Hahad O. еt al., 2019). Примітно, що нічні шуми, як-от ревіння літаків або проїзд транспорту, можуть спричинити підвищення артеріального тиску навіть уві сні³. Крім того, акустичне подразнення тісно корелює з психологічними розладами (депресією, тривогою), які можуть посилювати дезадаптивні механізми подолання, як-от вживання алкоголю та куріння (Hahad O. еt al., 2019). У дітей тривалий вплив шуму може спричиняти складнощі з навчанням (Gheller F. еt al., 2024).

Результати досліджень демонструють, що інтенсивність шуму від генераторів перевищує допустиму межу і спричиняє значні проблеми зі здоров’ям. Зокрема, у 60% працівників виявлено порушення повітряної провідності та у 80% — сенсоневральні проблеми зі слухом, які посилюються на тлі перебоїв в електропостачанні. Надмірний шум чинив прямий вплив на серцево-судинну систему: 75% респондентів мали підвищений систолічний артеріальний тиск, а 70% — підвищений діастолічний тиск, при цьому у 8% також зафіксовано зростання частоти серцевих скорочень. Тривалий вплив шуму у поєднанні з втомою призвів до того, що 80% учасників дослідження регулярно страждали від розладів сну. Крім того, біохімічний аналіз виявив значне підвищення рівня печінкових ферментів (аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази та аланінамінотрансферази) та ознаки сильного оксидативного стресу порівняно з контрольною групою, що підкреслює згубний кумулятивний вплив хімічного забруднення та шуму на здоров’я і наголошує на нагальній потребі у вдосконаленні протоколів безпеки (Othman S.Q. еt al., 2025).

Проте проблема «гулу генераторів» — це не лише питання акустичного дискомфорту, а й невидимого вібраційного впливу на організм, що діє на нього зсередини.

Вібрація — це механічні коливання, що генеруються у пружних тілах під впливом періодично змінних сил. Вібрація від транспорту (дизельні вантажівки, поїзди, літаки), стаціонарних систем (опалення, вентиляція і, що актуально, генератори) є, по суті, низькочастотним гулом. Завдяки своїй фізичній природі цей шум поширюється на великі відстані з мінімальним загасанням та легко проникає крізь стіни і вік­на. Як наслідок, на відстані від джерела чи всередині приміщень низькі частоти починають домінувати у звуковому спект­рі, оскільки вищі частоти згасають швидше. Таким чином, вібраційна енергія легко проникає в приміщення і, відповідно, може впливати на все тіло людини, що робить цей вплив особливо підступним і системним (Waye K.P. еt al., 2003; Waye K.P., 2004; Staseva E. еt al., 2020; Mikielewicz M. еt al., 2025). Саме низькі частоти є найбільш небезпечними, оскільки вони збігаються з власними резонансними частотами внутрішніх органів (наприклад шлунок — 2–3 Гц, нирки — 6–8 Гц, серце — 4–6 Гц, кишечник — 2–4 Гц, вестибулярний апарат — 0,5–1,3 Гц, очі — 40–100 Гц, вплив на м’язові рефлекси — близько 20 Гц) (Staseva E. еt al., 2020), викликаючи невидиме, але руйнівне вібраційне навантаження (Giesbrecht С. еt al., 2005), спричиняючи як локальні, так і системні проблеми. Основними наслідками є хронічний біль у спині та шиї, потенційне підвищення ризику розвитку серцево-судинних захворювань та різних нейропатій. Крім того, поширеними скаргами є проблеми з травленням, частий головний біль, запаморочення та відчуття, схоже на морську хворобу. Тривалий та інтенсивний вібраційний вплив може спровокувати розвиток вібраційної хвороби, що супроводжується вторинними порушеннями, включаючи зміни серцевої діяльності, відчуття трясіння внутрішніх органів, нудоту, а також вплив на кістково-суглобовий апарат, зір та слух (Staseva E. еt al., 2020). Ключовим є те, що нічний вплив низькочастотного гулу послаблює реакцію кортизолу і корелює з гіршою суб’єктивною якістю сну та поганим настроєм вранці (Persson W.K., 2004; Fekedulegn D. еt al., 2018) та негативно впливає на процес відновлення організму під час сну (Hahad O. еt al., 2019).

Хоча шум і вібрація технічно — різні явища, вони часто с­півіснують, наприклад при роботі генератора, і взаємно посилюють шкідливі ефекти на організм. У реаліях, де цей невпинний вплив стає майже постійним, організм людини опиняється під серйозним ударом. Ця «війна» на низьких частотах підточує життєво важливі системи, спричиняючи розлади в роботі майже всього організму. Наслідки виснажливі та відчутні: від хронічної втоми, дратівливості та безсоння до ослаблення пам’яті та уваги. Фактично шум і вібрація знижують праце­здатність до 15%, підвищують ризик травм, порушують координацію та підривають ендокринну систему, перетворюючи резервне джерело електроенергії на ще одне джерело стресу (Hahad O. еt al., 2019; Nari F. еt al., 2020; Staseva E. еt al., 2020; Münzel T. еt al., 2025).

Як допомогти людині, що зазнає впливу генераторного шуму?

Як видається, найбільший ефект досягається заміною галасливих робіт на менш гучні. З огляду на сьогоднішню надзвичайну ситуацію в Україні в умовах блекауту зрозуміло, що відмовитися від генераторів — це місія майже нездійсненна, адже вони є «рятувальним колом» у темряві. Однак це не означає, що потрібно миритися з їхнім агресивним впливом. Основне завдання — знайти найменш болюче рішення, щоб приборкати цей потужний вимушений компроміс та повернути собі тишу та спокій, і при цьому залишатися з резервним джерелом світла.

Боротьба з шумом і вібрацією потребує комплексних рішень, включаючи звукоізоляцію (наприклад вміщення генераторів у спеціальні кожухи), вібропоглинаючу обробку поверхонь (гумою, мастиками), а також технічне вдосконалення механізмів (усунення дисбалансу, заміна руху). Для індивідуального захисту слід використовувати спеціальні засоби, як-от рукавиці чи взуття з віброгасниками (Staseva E. еt al., 2020). Зокрема, рекомендується, щоб генератор знаходився на відстані не менше 6 м від житла, був оточений шумозахисними екранами, вміщений у спеціальний кожух або обкладений мішками з піском (з відстанню 0,5 м від агрегата). Щоб зменшити передачу вібрації на будівлі, варто встановлювати генератор якомога далі від стін, на рівну міцну поверхню або підготовлений фундамент. Обов’язково має використовуватися грубий гумовий килимок або спеціальні амортизатори / віб­роізолятори під ніжки⁴.

Задля підтримки, зокрема, щоб хоч мінімально покращити гігієну сну в сучасних «генераторних» умовах, бажано додатково затемнювати кімнату, намагатися налагодити режим сну, уникати стимуляторів перед сном (наприклад вживання кави чи користування гаджетами). Підтримати сон та слух можуть допомогти шумозаглушувальні беруші (м’які силіконові або полімерні), які часто є в асортименті аптек, та використання апаратів для генерації білого (рівномірного) фону звуку (може допомогти зменшити суб’єктивну дратівливість низькочастотного гулу, однак не може розв’язати проблему несприятливих наслідків структурної вібрації), а також деякі релаксаційні техніки (наприклад дихальні вправи чи прогресивна релаксація).

Для тимчасового полегшення стресу та сну, зумовлених вібраційним впливом, фармацевт може також порадити фармакопідтримку — прийом безрецептурних седативних та снодійних засобів, мелатонін; у разі появи головного болю, спровокованого впливом шуму, — анальгетики-антипіретики та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)⁵.

«Червоні прапорці»

Важливо зауважити, що якщо рекомендовані втручання не приносять полегшення, а, навпаки, у людини відмічають порушення загального стану, зокрема, напади серцебиття, стійке підвищення артеріального тиску, нові або погіршені симптоми депресії / тривоги, сильні порушення сну, стійкий голов­ний біль, порушення слуху або вестибулярні симптоми, що, зокрема, виникають на фоні шумно-вібраційного впливу, слід терміново звернутися за консультацією до лікаря⁵.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!