Кольорова фармакологія: як кольори ліків впливають на результати лікування?

Про деякі аспекти життя в кольорі

Колір — комплексне сенсорно-психологічне явище, що впливає на 2 ключові процеси в головному мозку людини: сприйняття (інтуїтивна інтерпретація стимулу) та очікування (думка, сформована про щось, що може матеріалізуватися на основі сприйняття) (Amawi R.M. et al., 2022). Тому недаремно саме колір є фундаментальним елементом брендингу та маркетингу, відповідальним за реакцію споживачів (Lucky А., 2025). Зокрема, повідомляється, що 60–90% першого сприйняття товару визначається саме цією візуальною ознакою, наприклад, у дизайні паковань, формуючи при цьому очікування споживача щодо продаваного продукту (Alessandrini E. et al., 2023). Примітно, що теплі кольори (як-от червоний чи помаранчевий) діють як ментальні стимулятори та викликають вищий рівень збудження та активності, тоді як холодні кольори (наприклад синій або зелений) є ментальними заспокоювачами, що сприяють зниженню рівня збудження, розслаблення та концентрації. Так, колір — це не просто одна з життєвих естетичних «декорацій», а потужний психологічний інструмент, що чинить більший вплив, ніж здається, безпосередньо керуючи внутрішнім станом та вибором людини.

А тепер уявімо 2 таблетки — яскраво-червону та блідо-синю, однак з тою ж діючою речовиною, тим же об’ємом, тим же часом прийому. Але, якщо задуматися, то щось у сприйнятті стає іншим — можливо, червона здається «сильнішою», а синя — «спокійнішою»? Це не ілюзія: кольори дійсно чинять вплив на сприйняття ефективності ліків, очікування щодо лікування і певною мірою навіть на терапевтичний результат. Через це сучасна фармацевтика розглядає колір не лише як естетичний елемент, а як функціональну терапевтичну складову.

Різнокольорові ліки: коли йдеться не лише про впізнаваність чи естетику

Традиційно розробка лікарських засобів зосереджується на детальному вивченні складу, фармакокінетики та фармакодинаміки активних компонентів. Проте успіх розробленого лікування часто виходить за рамки суто хімії, адже значною мірою залежить від психологічного сприйняття пацієнтом, перетворюючи навіть вторинні, неактивні компоненти лікарської форми на потужні терапевтичні інструменти. Зокрема, як вже відомо, включення барвників до складу фармацевтичних композицій відіграє критичне функціональне значення: колір слугує не лише для підвищення впізнаваності бренду та захисту ідентичності, але й для полегшення пацієнтом ідентифікації та диференціації лікарських засобів і доз, щоб допомогти мінімізувати ризик помилок, особливо при поліпрагмазії (Pérez-Ibarbia L. et al., 2016).

Ще у 1954 р. вчені припустили, що колір ліків порівнянний з ефектом плацебо, а у 1958 р. встановили, що, наприклад, жовті таблетки плацебо викликали у пацієнтів збільшення припливу бадьорості (Amawi R.M. et al., 2022). У подальших дослідженнях виявлено наступну кольорову закономірність:

• зелений — колір рівноваги, що символізує здоров’я та натуральність, заспокоює та викликає довіру до безпеки лікування. Він є маркером для препаратів рослинного походження, засобів від тривожності та гастроентерологічних ліків (натякаючи на відсутність «хімічної» агресивності). Зелені відтінки (особливо м’ятні) часто використовуються в засобах для лікування дихальних шляхів, створюючи очікування свіжості та полегшення дихання;
• жовтий — психологічно найсильніший колір, що асоціюється з радістю, сонцем та оптимізмом, тому його часто застосовують для антидепресантів, вітамінних комплексів та засобів, що покращують настрій. У педіатрії світло-жовті відтінки допомагають уникнути страху перед прийомом ліків, асоціюючись із солодощами, а не хворобою;
• синій — це колір інтелекту, логіки та глибокого спокою. Це класичний колір для категорії «нічних» препаратів: снодійних, транквілізаторів та седативних засобів. Дослідження свідчать, що сині пігулки порівняно з рожевими частіше асоціюються з антидепресантним ефектом, зниженням серцевого ритму та розслабленням м’язів. Пацієнти підсвідомо очікують від синьої таблетки заспокійливої дії.

Маючи найдовшу хвилю, червоний колір сприймається як сигнал сили та невідкладності, асоціюється зі збудженням (стимуляцією), тому рідко використовується для заспокійливих засобів. Водночас може підвищувати пильність пацієнта щодо дозування (Sevinc K. et al., 2014; Amawi R.M. et al., 2022).

Тобто використання правильного кольору — це можливість виробникам ліків «спілкуватися» з пацієнтами на підсвідомому рівні, налаштовуючи їх організм на потрібний терапевтичний результат ще до моменту прийому ліків (Sevinc K. et al., 2014). Це підтверджують і науковці. Зокрема, як зафіксовано в результатах сучасних досліджень, барвники у складі ліків, хоча й не спричиняють фармакологічної дії, можуть виступати потужним психологічним тригером, впливаючи на очікування хворого завдяки активації ефекту плацебо (позитивна клінічна реакція на неспецифічні елементи лікування за допомогою фіктивної або інертної копії препарату, пристрою або хірургічного втручання, що зумовлена очікуванням користі від втручання) або ноцебо (негативні результати, викликані негативними очікуваннями, як свідомими, так і несвідомими), і таким чином відіграючи значну роль у кінцевому результаті фармакотерапії (Yetman H.E. et al., 2021; Amawi R.M. et al., 2022). Примітно, що колір здатний змінювати суб’єктивне сприйняття швидкості настання ефекту. Пацієнти, які отримували плацебо червоного кольору, частіше описували дію препарату як «швидку». Натомість білі або блакитні таблетки асоціювалися з повільнішим початком терапевтичної дії (de Craen A.J. et al., 1996).

Ліки не чинять дію на пацієнтів, які їх не приймають

Повідомляється, що недотримання режиму прийому лікарських засобів залишається давньою та нерозв’язаною проблемою, масштаб якої на сьогодні сягає близько 50% (Kardas P., 2024). Це питання набуває особливої актуальності для дітей, а також для пацієнтів, що мають труднощі з прийомом препаратів, зокрема через несприйняття їхнього зовнішнього вигляду. У цьому контексті важливу роль знову ж таки відіграє колір. Окрім здатності посилювати безпосередній терапевтичний ефект, він може чинити суттєвий позитивний вплив на дотримання пацієнтом режиму лікування (комплаєнс). Візуальне сприйняття таблетки як такої, що «виглядає правильно», формує у хворого позитивний психологічний настрій, що, своєю чергою, підвищує його прихильність до терапії. Водночас слід враховувати, що у разі, коли лікування є тривалим, раптова зміна забарвлення таб­летки (навіть за умови збереження ідентичного хімічного складу) може призвести до зменшення довіри та зниження прихильності до лікування (Sarpatwari A. et al., 2019). У ситуаціях, коли пацієнт має сумніви щодо ефективності засобу, вигляд ліків стає важливою складовою формування його загального «ментального настрою» (Alessandrini E. et al., 2023; Vaid R. et al., 2024).

Критично важливе значення це має в педіатричній практиці. Сприйняття дитиною органолептичних властивостей лікарських форм (таких як колір, смак, розмір) є вирішальним фактором, що впливає на згоду прийняти ліки. Використання психології кольору (із доведеною сприйнятливістю дітей до червоних та рожевих відтінків) разом із поліпшенням смакових якостей дозволяє нівелювати негативне ставлення до процесу лікування. Отже, дизайн лікарської форми виступає не просто естетичним елементом, а необхідною передумовою досягнення терапевтичного успіху (Alessandrini E. et al., 2023; Vaid R. et al., 2024).

Водночас у дослідженнях встановлено, що значення кольорів не є універсальним: воно змінюється залежно від гео­графії (наприклад європейці сприймають білі таблетки як знеболювальні, тоді як африканці — як стимулятори), віку і статі, а також навіть може змінюватися на різних етапах життя людини з часом. Одним з прикладів є таблетки синього кольору: до 1998 р. їх пов’язували із заспокоєнням, але після появи синіх таблеток для лікування еректильної дисфункції їх сприйняття різко змінилося на стимулювальне. Так само білі таблетки, які раніше вважалися найменш ефективними, тепер асоціюються зі значною ефективністю в лікуванні головного болю (Amawi R.M. et al., 2022).

Попри численні докази позитивного впливу кольору, важливо пам’ятати, що він не «замінює» діючу речовину. Лікарська форма може краще сприйматися суб’єктивно, проте її об’єктивна фармакологічна ефективність від цього не змінюється. Крім того, хибні асоціації можуть формувати у пацієнтів неправильні очікування. Наприклад, існує ризик, що пацієнт вважатиме червону таблетку «сильнішою». Це може спричинити підвищену настороженість щодо можливих побічних реакцій (ефект ноцебо) або призвести до розчарування в результатах терапії. Тому коли йдеться про лікування захворювань, використання кольорових асоціацій потребує обережності та виваженого підходу, аби не спотворити сприйняття реальної дії препарату.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!