Україна готується до нової моделі клінічних досліджень: підсумки робочого візиту міністра охорони здоров’я на Львівщину

«Навіть попри війну сфера клінічних досліджень демонструє розвиток і стійкість. Станом на листопад 2025 р. в Україні проводяться або готуються до старту 294 клінічні випробування — 249 уже розпочато, ще 45 — затверджено. А кількість нових заяв від міжнародних спонсорів зросла майже на 18%. Це дуже важливий сигнал для всіх нас: міжнародна спільнота бачить потенціал українських клінічних центрів, довіряє нашим командам і продовжує працювати з Україною навіть у таких складних умовах. Поступово впроваджуємо сучасні європейські правила, створюємо мережу клінічних баз, інвестуємо в обладнання і лабораторії, які відповідають високим стандартам доказової медицини. Це фундамент, який дозволить українським пацієнтам отримувати інноваційні методи лікування, а системі — бути рівноправним партнером у глобальній науковій спільноті», — заявив Віктор Ляшко в рамках форуму «Клінічні та доклінічні дослідження в умовах війни: організація та перспективи розвитку».

З 2027 р. Україна переходить на нову модель регулювання відповідно до нового Закону України від 28 липня 2022 р. № 2469-IX «Про лікарські засоби». Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України спільно з ДП «Державний експертний центр» підготувало новий нормативний документ — проєкт наказу «Деякі питання проведення клінічних досліджень лікарських засобів», який встановлює сучасні вимоги до досьє, інформованої згоди, роботи етичних комісій та інспектування, а також передбачає перехід на електронні формати подання заяв.

Як повідомили у Міністерстві, починаючи з III кв. 2026 р. клінічні дослідження в Україні проводитимуться тільки у тих закладах, які отримають статус клінічних і увійдуть до затвердженого МОЗ України переліку. Це університетські клініки, клінічні бази медичних закладів вищої освіти, клініки наукових установ медичного спрямування та інші заклади, спроможні забезпечити проведення клінічних випробувань на високому рівні. Рішення формує мультиплікативний ефект: зміцнює медичну науку, підвищує рівень підготовки майбутніх лікарів, посилює конкурентність українських центрів і, що найголовніше, розширює доступ пацієнтів до інноваційних методів лікування.

Окремо міністр підкреслив важливість зосередження клінічних досліджень саме в університетських лікарнях та клінічних базах медичних університетів. Це відповідає світовій практиці, адже саме там поєднуються освіта, наука і клінічна практика. Українські заклади вже активно інтегруються у європейську мережу: нині в межах ініціативи міжнародного медичного партнерства, що започаткована першою леді Оленою Зеленською, укладено 47 меморандумів з університетами та університетськими лікарнями Європи, найбільше — з Німеччиною та Францією.

Паралельно МОЗ інвестує у високотехнологічне обладнання для лікарень, які є клінічними базами. Йдеться насамперед про позитронно-емісійну комп’ютерну томографію (ПЕТ-КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ) та інфраструктуру для роботи з радіофармацевтичними препаратами.

Під час робочого візиту міністр провів нараду з керівництвом Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб щодо забезпеченості регіону вакцинами та роботи всіх ланок холодового ланцюга. Під час візиту він ознайомився з роботою регіонального складу зберігання вакцин та оглянув обладнання, що забезпечує підтримання температурного режиму на всіх етапах.

На українських складах та в медичних закладах встановлено понад 7 тис. сучасних холодильників і морозильних камер, здатних утримувати необхідну температуру впродовж 72 год навіть без електропостачання. Вони відповідають останнім світовим стандартам та прекваліфіковані Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). У кожному регіоні є холодові кімнати — регіональні склади, куди з національного складу привозять вакцини, і вже звідти вони розподіляються у кожен медичний заклад. Для транс­портування використовують автомобілі-рефрижератори та сумки-холодильники із температурними реєстраторами, які зберігають холод понад 150 год.

У межах співпраці МОЗ та Gavi на 2025 р. в Україну доставлено понад 2,7 млн доз вакцин проти 10 інфекційних захворювань, передбачених Календарем профілактичних щеплень. Також на 2026 р. Україна отримає 510 тис. доз вакцин. Це повністю перекриває потребу за більшістю вакцин, решту закуплять за кошти Державного бюджету на 2026 р. Від початку року діти отримали майже 2 млн щеплень.

«Система «холодового ланцюга» — це критично важлива інфраструктура для забезпечення якісної імунопрофілактики. Завдяки їй кожна дитина в пологовому, кожна сім’я в громаді отримує якісну й безпечну вакцину. Останніми роками ми повністю оновили обладнання, вибудували логістику, забезпечили резервні рішення на випадок відключень. Це дозволяє нам стабільно проводити кампанії вакцинації навіть під час війни. На 2025 р. ми вже доставили понад 2,7 млн доз вакцин, готуємо поставки на 2026 р., і наше завдання — щоб у кожному пункті щеплень була вакцина, яка зберігається за всіма стандартами ВООЗ», — підкреслив В. Ляшко.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!