Порядок денний засідання охоплював декілька ключових блоків. Учасники засідання розглянули хід виконання рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України від 12 лютого 2025 р. «Про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів для українців», а також питання функціонування Національного каталогу цін, реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях (АЗС) та розвитку програми реімбурсації.
У засіданні взяли участь керівництво Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, Національної служби здоров’я України (НСЗУ), Антимонопольного комітету України (АМКУ), Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), Бюро економічної безпеки, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції та профільних громадських об’єднань.
Відкриваючи засідання, Сергій Кузьміних нагадав структуру фармацевтичного ринку, спираючись на дані Proxima Research International. Так, за даними аналітичної компанії, за підсумками 2025 р. державні видатки становили близько 14% загального споживання лікарських засобів, тоді як 86% витрат покривають самі пацієнти. У цьому контексті будь-яке регуляторне рішення у сфері ціноутворення безпосередньо впливає на фінансове навантаження на кінцевого споживача.
Виконання рішень РНБО та регулювання цін
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що всі заходи, передбачені рішенням РНБО щодо забезпечення доступності лікарських засобів, виконані Урядом. За його словами, одним із ключових результатів стало уповільнення темпів зростання цін на лікарські засоби — наразі воно становить менш як 50% від темпів зростання індексу споживчих цін. Міністр зазначив, що це суттєво відрізняється від довоєнної ситуації, коли ціни на ліки зростали швидше, ніж загальний споживчий кошик.
Окремо він представив структуру ринку: упаковки лікарських засобів у ціновому діапазоні від 0 до 380 грн формують близько 85% усіх обсягів продажу у натуральному та 52% у грошовому вираженні. Натомість 15% дорожчих упаковок забезпечують 48% грошового обігу аптечного сегменту.
«За останні 5 міс зростання цін на ліки становить менш ніж 50% від індексу споживчих цін. Це позитивний ефект рішень, які ухвалили Парламент, Уряд і бізнес. Водночас є прогалини, які ми продовжуємо аналізувати», — зазначив В. Ляшко.
Окрему увагу члени ТСК приділили положенням постанови Кабінету Міністрів від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби», яка передбачає звільнення від граничних торговельних надбавок препаратів вартістю до 50 грн за упаковку. Як зазначив С. Кузьміних, у натуральному вираженні ця категорія може охоплювати близько 25% усіх проданих упаковок. Тобто фактично кожна четверта упаковка, що реалізується в аптеках, не підпадає під регуляторне обмеження, що, на його думку, частково не узгоджується з первинною логікою рішення РНБО, де йшлося про регулювання всіх лікарських засобів.
Міністр охорони здоров’я пояснив таке виключення необхідністю врахування позиції малого бізнесу, особливо в сільській місцевості, де основну частку споживчого кошика становлять дешеві препарати. «Ми тоді концептуально ухвалили це рішення за круглим столом і в межах громадського обговорення», — зазначив він.
Водночас міністр визнав, що наразі обговорюється можливість перегляду цінового порогу — з 50 до 150 грн, з урахуванням нових економічних розрахунків. За його словами, остаточного рішення ще не ухвалено, і відповідні пропозиції на розгляд Уряду поки не вносилися.
Також члени комісії розглянули винесений у квітні 2026 р. на громадське обговорення проєкт урядової постанови, який передбачає перегляд і підвищення граничних торговельних роздрібних надбавок на окремі категорії лікарських засобів.
Члени ТСК розцінили цю ініціативу як таку, що потенційно суперечить меті рішення РНБО щодо стабілізації цін на лікарські засоби.
В. Ляшко пояснив, що необхідність перегляду надбавок зумовлена зростанням витрат бізнесу, зокрема через подорожчання пального та коливання валютного курсу. Водночас він зауважив, що ДП «Державний експертний центр» проведено аналіз ринку, і запропоновані зміни мають економічно обґрунтований характер.
За підсумками обговорення ТСК ухвалила рішення звернутися до Кабінету Міністрів із пропозицією призупинити розгляд і прийняття зазначеної постанови.
Під час обговорення порушено й питання переходу від відсоткової моделі нарахування торговельних надбавок до механізмів оплати фармацевтичної послуги, які застосовуються в низці країн Європейського Союзу. Міністр охорони здоров’я зазначив, що відповідні зміни планується реалізувати з 2027 р. на виконання нового Закону України «Про лікарські засоби».
Контроль за дотриманням вимог ціноутворення
Заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор представив детальну статистику перевірок фармацевтичного ринку.
У 2025 р. проведено 44 планові та 1227 позапланових перевірок. За їх результатами зафіксовано 390 порушень, що становить близько 30% від загальної кількості перевірок.
Уже за перші 5 міс 2026 р. проведено 76 планових і 429 позапланових перевірок, за результатами яких ухвалено 315 рішень про накладення штрафів на загальну суму 2,63 млн грн. Частка перевірок із виявленими порушеннями зросла до 65–66%.
Найпоширенішим порушенням залишається перевищення граничних торговельних надбавок.
Окремо порушено питання 48 випадків перешкоджання перевіркам — зокрема ненадання документів або недопуску інспекторів. За словами А. Крейтора, у частині випадків бізнес обирає сплатити штраф у розмірі 34 тис. грн замість надання документів для перевірки.
У зв’язку з цим Держпродспоживслужба ініціює підвищення штрафів до 68 тис. грн, а також запровадження додаткових механізмів реагування через Ліцензійні умови.
Держлікслужба підтримала необхідність посилення відповідальності, водночас зауваживши, що наразі не має повноважень для контролю саме ціноутворення. Для цього, за їх позицією, потрібні або зміни до положення про службу, або запровадження окремого механізму міжвідомчого контролю.
Водночас представники професійних об’єднань аптечного сектору звернули увагу на необхідність удосконалення методології перевірок та застосування ризикорієнтованого підходу під час здійснення державного контролю.
Національний каталог цін та механізми реферування
Однією з ключових тем засідання стало функціонування Національного каталогу цін на лікарські засоби.
Начальник відділу департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Олександр Радецький представив аналіз функціонування Національного каталогу лікарських засобів.
За його словами, порядок декларування цін у Національному каталозі цін має заявний характер: виробник або імпортер самостійно вносить цінові показники без обов’язкового фінансово-економічного обґрунтування.
За наведеними даними, однакові препарати одного й того самого вітчизняного виробника мають різницю в ціні між внутрішнім ринком і експортом. Приклади порівняння показали суттєві розбіжності у ціноутворенні: зокрема, 102 грн у Національному каталозі цін проти 24 грн в Азербайджані та Молдові; 345 грн проти 50 грн; 740 грн проти 138 грн відповідно.
О. Радецький зазначив, що різницю не пояснюють окремі фактори виробничих витрат, логістики або валютних коливань.
Було запропоновано перейти до моделі, за якої виробник підтверджує декларовану ціну калькуляцією, що включає:
- вартість активних фармацевтичних інгредієнтів (з інвойсами та митними документами);
- допоміжні матеріали;
- енергоресурси;
- оплату праці;
- амортизацію;
- рівень прибутку.
Також запропоновано використовувати експортні ціни як орієнтир для оцінки внутрішніх декларованих цін.
У МОЗ України зазначили, що пропозиції потребують додаткового опрацювання та оцінки.
За підсумками обговорення ТСК підтримала підготовку пропозицій до Уряду щодо вдосконалення функціонування Національного каталогу цін.
Розслідування АМКУ та правоохоронних органів
Голова АМКУ Павло Кириленко поінформував членів комісії про перебіг розслідувань на фармацевтичному ринку.
Зокрема, він нагадав про ухвалені у 2025 р. рішення щодо двох найбільших фармацевтичних дистриб’юторів, яких було визнано винними у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій. Загальна сума накладених штрафів перевищила 4,8 млрд грн. Судові процедури щодо оскарження відповідних рішень тривають.
Крім того, АМКУ продовжує розслідування щодо діяльності низки аптечних мереж та випадків здійснення концентрацій без отримання необхідних дозволів.
Бюро економічної безпеки (БЕБ) України у 2023–2025 рр. підготувало 28 аналітичних продуктів, у яких ідентифіковано ризики на суму понад 2 млрд грн. У 2026 р. підготовлено ще 9 матеріалів із потенційними ризиками на 385 млн грн.
Серед типових схем, які фіксуються у матеріалах БЕБ, — необліковане виробництво та реалізація товарів, безтоварні операції, накопичення товарних залишків із подальшим продажем за готівку, штучне завищення цін у держзакупівлях, а також виплата заробітної плати через фізичних осіб — підприємців.
У 2026 р. до суду скеровано перший обвинувальний акт у межах однієї з таких справ.
Продаж лікарських засобів на АЗС
Значну дискусію викликало питання реалізації безрецептурних лікарських засобів на АЗС відповідно до постанови КМУ від 26 грудня 2025 р. № 1803.
Під час обговорення народні депутати та представники професійної спільноти порушили питання забезпечення належного контролю за умовами зберігання лікарських засобів, дотримання вимог щодо фармацевтичного консультування, а також необхідності створення рівних регуляторних умов для аптечних закладів та інших суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію лікарських засобів.
Окрему увагу учасники засідання звернули на географію відкриття таких точок продажу та їхній вплив на забезпечення доступності лікарських засобів у регіонах.
За результатами обговорення ТСК вирішила звернутися до МОЗ України та Держлікслужби з пропозиціями щодо додаткового врегулювання питань контролю якості, асортименту та умов реалізації лікарських засобів на АЗС.
Реімбурсація та буферний запас
Міністр охорони здоров’я та голова НСЗУ Наталія Гусак поінформували про розширення програми реімбурсації.
З початку дії відповідного Указу Президента України від 12.02.2025 р. № 82/2025, яким введено в дію рішення РНБО, до переліку включено понад 100 нових міжнародних непатентованих найменувань (МНН). Бюджет програми на 2026 р. становить 8,7 млрд грн, що є рекордним показником.
За підсумками І кв. 2026 р. виплати аптекам уже перевищили показник аналогічного періоду 2025 р. приблизно на 1 млрд грн.
З 1 липня 2026 р. заплановано масштабне розширення програми на лікування серцево-судинних захворювань — до переліку включено понад 51 діючу речовину.
Серед ключових новацій — підхід, за яким у разі пропозиції найнижчої ціни з боку вітчизняного виробника його препарат може бути включений до програми реімбурсації без конкуренції. У МОЗ України очікують, що це створить додатковий ціновий тиск на ринок і сприятиме зростанню частки українських препаратів у програмі.
Окремо під час засідання порушили питання нерівномірності розподілу централізовано закуплених препаратів між регіонами. Було наведено приклад, коли в одному регіоні наявний запас препарату, тоді як в іншому він відсутній.
МОЗ України запропонувало запровадити систему закупівель із горизонтом планування до декількох років. Першою нозологією для формування буферного запасу визначено онкологічні захворювання з орієнтовним 3-річним планом запуску з 2027 р.
Також обговорювалася можливість переведення окремих препаратів, з урахуванням позитивного досвіду з препаратами для лікування раку молочної залози, з механізму централізованих закупівель у систему реімбурсації. За такої моделі охоплення пацієнтів може розширюватися з рівня спеціалізованих онкоцентрів до мережі аптек.
Рішення ТСК
За підсумками засідання ТСК підтримала низку рекомендацій органам виконавчої влади, зокрема щодо:
- перегляду винятків із державного регулювання цін на лікарські засоби;
- доопрацювання механізмів функціонування Національного каталогу цін;
- посилення контролю за дотриманням вимог ціноутворення з відповідними змінами до нормативно-правових актів;
- опрацювання змін до Ліцензійних умов та механізмів державного нагляду;
- врегулювання питань реалізації лікарських засобів на АЗС;
- подальшого розвитку програми реімбурсації та забезпечення критично важливими лікарськими засобами.
Усі рішення були підтримані членами комісії під час голосування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим