Про підтримку травлення під час свят

Засвоєння та метаболізм нутрієнтів — білків, жирів і вуглеводів — є складним багатоетапним процесом, у якому фундаментальну роль відіграє підшлункова залоза. Особливої актуальності злагоджена робота цього органу набуває під час екстремальних «навантажень», наприклад, під час Різдвяних свят, коли традиційні щедрі застілля з великою кількістю жирних, білкових та калорійних страв завдають потужного «удару» по травній системі, що може призводити до ферментативної недостатності — стану, коли ендогенно синтезованих ферментів може бути недостатньо для повно­цінного розщеплення та засвоєння спожитих нутрієнтів, заважаючи таким чином організму отримувати енергію, у тому числі й навіть із найбільш насиченого святкового раціону. Своєю чергою, нерозщеплені залишки накопичуються в просвіті кишечнику, стаючи сприятливим середовищем для патологічних змін кишкової мік­ро­флори, що, як наслідок, провокує розвиток низки неприємних симптомів, як-от метеоризм, відчуття важкості та дискомфорт, чим може суттєво затьмарювати святковий настрій та потребувати додаткової ферментативної підтримки (Zaworski K. et al., 2025).

Природна підтримка

Для збереження гарного самопочуття під час Різдвяних свят ключове значення має превентивний підхід. Зокрема, першочерговим кроком до запобігання дискомфорту є стабілізація раціону: варто уникати різких змін у режимі харчування, обмежити споживання надмірно жирних, гострих страв та продуктів, що агресивно стимулюють перистальтику кишечнику. Звичка їсти повільно, відмова від споживання їжі «на ходу» та контроль за кількістю вживаного алкоголю можуть допомогти суттєво знизити ризик небажаних проблем із травленням*.

Вживання природних гіркот, як-от артишоку та цикорію, безпосередньо перед святковим застіллям або введення цих продуктів до святкового меню є одним із обґрунтованих рішень при підготовці організму до підвищеного метаболічного навантаження. Завдяки активації рефлекторних механізмів біологічно активні речовини у складі цих продуктів можуть стимулювати виділення ключових гормонів кишечнику, що уповільнюють випорожнення шлунка, забезпечуючи тривале відчуття ситості та запобігаючи переїданню. Водночас вони можуть ініціювати інтенсивну секрецію шлункового соку та активний відтік жовчі, що є критично важливим для якісної емульгації та подальшого засвоєння жирних страв. Примітно, що артишок, багатий на сполуки, які можуть спричиняти потужні гепатопротекторні властивості, створюючи антиоксидантний «щит» для печінки від впливу алкоголю та калорійної їжі, тоді як інулін та сесквітерпенові лактони у складі цикорію — чинити сприятливий вплив на рівень глюкози та ліпідів у крові, запобігаючи різким глікемічним стрибкам. Варто відзначити, що інтеграція таких компонентів у святковий раціон не лише може сприяти покращенню моторики шлунково-кишкового тракту, усуваючи дискомфорт і здуття, а й забезпечувати додаткову пребіотичну підтримку мікрофлори, нівелюючи системний стрес для органів травлення (Rezaie P. et al., 2021; Pouille C.L. et al., 2022; Olas B., 2024).

Фармакологічна підтримка

Якщо ж навантаження на систему травлення стає неминучим, і «обійти» проблему майже неможливо, доцільним рішенням буде застосування поліферментних препаратів**, які можуть допомогти організму компенсувати нетипове для шлунково-кишкового тракту навантаження та сприяти адекватному розщепленню спожитих білків, вуглеводів і ліпідів.

Примітно, що роль цих лікарських засобів у сучасній медицині значно ширша за банальне полегшення дискомфорту внаслідок переїдання, адже вони є основою терапії широкого спектра розладів — від непереносимості лактози до муковісцидозу. Травні ферменти забезпечують гідроліз макронутрієнтів та їхнє подальше всмоктування, тому їхнє додаткове введення є терапією вибору при екзокринній панкреатичній недостатності, що супроводжує хронічний панкреатит, рак підшлункової залози чи цукровий діабет. Водночас можливості сучасної замісної ферментної терапії не обмежуються лише станами, пов’язаними з прямим дефіцитом ензимів. Актуальним напрямом клінічної практики є застосування ферментів при непереносимості лактози (за оцінками, до 75% населення світу мають гіполактазію — зниження активності лактази, особливо в дорослому віці). Також ферментні добавки розглядаються як перспективний допоміжний метод при целіакії. Вони сприяють корекції порушень кишкового бар’єру та допомагають розщеп­лювати залишки глютену в разі випадкового «забруднення» ним страв — помилки, якої досить легко припуститися за святковим столом (Ianiro G. et al., 2016).

Для досягнення максимального терапевтичного ефекту та фізіологічного змішування ензимів із харчовою грудкою, поліферментні препарати слід приймати безпосередньо під час їди або відразу після її завершення. Окрему увагу варто приділити правилам комбінування лікарських засобів: слід пам’ятати, що одночасне поєднання ферментів з антацидами** може знизити активність перших, а взаємо­дія з пробіо­тиками потребує обережності та часового розмежування*.

Зрештою, не варто забувати про препарати з кон’югованими жовчними кислотами*. Хоча вони не є ферментами у чистому вигляді, ці сполуки здатні значно покращувати всмоктування харчових ліпідів шляхом їх емульгування та формування міцел, що у результаті сприятиме забезпеченню повноцінного засвоєння жиророзчинних компонентів їжі (Ianiro G. et al., 2016).

Про деяке «доповнення» до святкового столу, яке потребує уваги

Яке ж свято без алкоголю! У період зимових свят, коли споживання цього виду напоїв традиційно зростає, варто пам’ятати про їх складний вплив на шлунково-кишковий тракт: у той час як вино або пиво можуть прискорювати випорожнення шлунка, напої міцністю понад 15% суттєво пригнічують його активність, затримуючи в організмі рідину, уповільнюючи виведення токсинів, посилюючи святкове похмілля та погіршуючи загальне самопочуття. Крім того, етанол провокує запалення слизової оболонки та часто стає причиною загострення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) або печії, що особливо відчутно при поєднанні зі значною кількістю їжі. Гостре вживання алкоголю під час застіль також уповільнює транзит їжі через тонку кишку, що може порушити нормальний ритм травлення (Grad S. et al., 2016; Тanaka H. et al., 2021).

Звісно, одне з кращих рішень — уникати або принаймні мінімізувати вживання алкогольних напоїв. Водночас так традиційно склалося, що ця місія — майже нездійсненна! Тому щоб споживати, але запобігти багатьом негараздам, пов’язаним із цим видом напоїв, рекомендується:

• чергувати кожен келих алкогольного напою зі склянкою чистої води (може допомогти уникнути зневоднення та знизити навантаження на організм);
• ніколи не пити натще: повноцінна здорова вечеря або корисні закуски безпосередньо під час вживання напоїв уповільнюють всмоктування алкоголю та можуть допомогти уникнути шкідливих перекусів пізніше ввечері;
• відмовитися від традиції пити «раундами» на користь власного комфортного темпу, роблячи маленькі ковтки та уникаючи надмірного вживання (mendipvale.nhs.uk).

Хорошою стратегією стане також взаємна підтримка з кимось із друзів у бажанні пити менше, а також прості хитрощі для зниження міцності напоїв — наприклад, додавання газованої води до білого вина, що дає змогу розтягнути задоволення без шкоди для здоров’я (mendipvale.nhs.uk).

Допомога після!

Якщо святкових надмірностей уникнути все ж не вдалося і після застілля з’явилися відчуття переповнення або печії, не варто забувати, що таким чином організм просить про допомогу. Тому в пріоритеті — м’яке поступове відновлення і жодного жорсткого голодування, яке є додатковим стресом. Зокрема, наступного дня після «важкої» вечері варто надати перевагу легкозасвоюваним стравам — теп­лим супам, кашам та кисломолочним продуктам із пробіо­тиками, що можуть допомогти нормалізувати мікрофлору, чутливу до надлишку цукрів, жирів та етанолу, спожитих напередодні (Hills R.D. Jr. et al., 2019).

Важливо наголосити, що погане самопочуття «після» — не привід відлежуватися, адже горизонтальне положення після споживання їжі, тим більше «важкої» і в незвичній кількості, може призвести до зворотного ефекту — розвит­ку рефлюксу та неприємних симптомів, пов’язаних із ним (http://www.nhs.uk).

Одне з раціональних рішень — неспішна прогулянка, що сприятиме активізації перистальтики та, відповідно, евакуації накопиченого вмісту шлунка, а разом з ним і ймовірній елімінації харчових токсинів (Al-Beltagi M. et al., 2025). Водночас прикрасити час на прогулянці та заразом допомогти полегшити самопочуття, у тому числі усунути спазми і здуття, можуть трав’яні чаї, наприклад, на основі м’яти, фенхелю або ромашки (http://www.healthline.com), яким бажано надати перевагу замість кофеїновмісних напоїв.

Ну і, звичайно, слід заздалегідь подбати про «святкову аптечку» про запас, наповнивши її ентеросорбентами та електролітами, які за потреби можуть допомогти подолати симптоми харчової інтоксикації та відновити водно-сольовий баланс.

На завершення варто підкреслити: свята — це прекрасна нагода для радості та душевного спілкування з рідними та знайомими, якими хочеться насолодитися сповна. Проте аби ці щасливі миттєвості залишили по собі лише приємні спогади, важливо зберігати усвідомленість та дбайливо ставитися до свого здоров’я. Відповідальний підхід до харчування та вчасна підтримка травної системи — це можливість почуватися легко й енергійно, перетворюючи кожне застілля на свято гармонії та гарного самопочуття.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!