Омега-3 у практиці першостільника

Що таке омега-3?

Омега-3 — один з основних класів поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), які структурно відрізняються від насичених жирів наявністю 2 або більше подвійних зв’язків у вуглецевому ланцюзі (мають подвійний вуглець-вуглецевий зв’язок, розташований за 3 атоми вуглецю від метильного кінця ланцюга)*. Існує кілька різних омега-3 ПНЖК, але більшість наукових досліджень зосереджена на трьох: альфа-ліноленовій кислоті (АЛК), що міститься переважно в рослинній їжі (лляній олії, волоських горіхах), та ейкозапентаєновій (ЕПК) і докозагексаєновій кислотах (ДГК), джерелом яких є жирна морська риба або стандартизовані риб’ячі олії*.

Омега-3 ПНЖК є критичними структурними компонентами фосфоліпідів клітинних мембран, причому найвищі концентрації ДГК зосереджені в сітківці ока, корі головного мозку та сперматозоїдах. Окрім формування архітектоніки мембран і участі в енергетичному метаболізмі, омега-3 (разом з омега-6) є субстратами для синтезу ейкозаноїдів — потужних сигнальних молекул, які регулюють функції серцево-судинної, імунної та ендокринної систем*.

Оскільки ферментні системи людини не здатні синтезувати подвійні зв’язки раніше 9-го атома вуглецю, АЛК, що має 18 атомів вуглецю та 3 подвійні зв’язки, є есенціальною, тобто повинна надходити до організму виключно з їжею. Хоча організм може трансформувати рослинну АЛК у функціонально активні ЕПК та ДГК, ефективність цього метаболічного шляху є низькою і зазвичай не перевищує 5–15%. Відтак безпосереднє вживання ЕПК та ДГК з продуктами, які їх містять, є одним з найбільш вдалих способів забезпечення необхідного рівня цих нутрієнтів в організмі*.

Чому омега-3 мають бути в рекомендаціях першостільника?

Попри те що омега-3 ПНЖК — нутрієнт, який потрібен для нормального функціонування організму, сучасна доказова база підтверджує його значний терапевтичний потенціал у різних галузях медицини.

Серцево-судинна система. Еволюція поглядів на кардіопротекторні властивості омега-3 ПНЖК пройшла шлях від епідеміологічних спостережень до суворого доказового аналізу сучасних клінічних досліджень. Сучасна парадигма, що ґрунтується на даних метааналізів та масштабних проєктів (REDUCE-IT, JELIS), виявляє чітку дозозалежність ефекту: якщо для первинної профілактики достатньо нутрієнтних доз (близько 1 г), то для пацієнтів з ішемічною хворобою серця та гіпертригліцеридемією необхідні високі терапевтичні дозування (2–4 г на добу)*. Зокрема, прийом високих дозувань ЕПК (4 г/добу) зумовлював зниження ризику розвиту серцево-судинних розладів у пацієнтів з групи ризику (Bhatt D.L. et al., 2019), що підтверджує доцільність персоналізованого підбору дози та хімічної форми препарату. Неоднозначність результатів деяких досліджень наукова спільнота пов’язує з недостатньою тривалістю терапії, складом плацебо та низькою концентрацією активних речовин, що лише підкреслює важливість використання відповідних форм омега-3 для досягнення клінічно значущого результату*.

Психічне здоров’я. Омега-3 жирні кислоти є фундаментальним ресурсом для когнітивного здоров’я, де кожна з них виконує свою стратегічну роль*: якщо ЕПК ефективно посилює дію антидепресантів і полегшує стан при тривожних розладах (Mehdi S. et al., 2023), то ДГК виступає голов­ним структурним компонентом нейронів. Саме ДГК критично необхідна для розвитку головного мозку та зору, починаючи із внутрішньоутробного періоду, а в дорослому віці її дефіцит чітко корелює зі зменшенням об’єму головного мозку та розвитком хвороби Альцгеймера (Tanaka K. et al., 2012; Talamonti E. et al., 2020; Petermann A.B. et al., 2022). Наукові дані підтверджують, що регулярне споживання ДГК здатне знизити ризик деменції, проте ключовим фактором успіху є вчасність (Welty F.K., 2023; Wei B.Z. et al., 2023). Найбільш виражений ефект омега-3 проявляє в ролі превенції або на етапі незначних когнітивних порушень, де високі дозування (від 1 г ДГК) суттєво поліпшують пам’ять та швидкість мислення (Oulhaj A. et al., 2016).

Запальні процеси. ЕПК і ДГК відіграють ключову роль у синтезі резолвінів та протектинів — природних медіаторів, що активно модулюють запальну відповідь в організмі (Calder P.C., 2017). У ревматології цей механізм дає можливість застосовувати високі дозування омега-3 (2,7–3,5 г/добу) як стратегічне доповнення до базисного лікування, що суттєво зменшує потребу у прийомі нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) і кортикостероїдів, таким чином мінімізує їхні побічні ефекти. Попри те що омега-3 не замінює основне лікування, її тривале застосування допомагає зменшити набряк суглобів, знизити ранкову скутість і підвищити мобільність пацієнта (Kostoglou-Athanassiou I. et al., 2020). У дерматології ці кислоти також проявляють ефективність у складі комплексної підтримки, сприяючи зниженню ступеня тяжкості системного запалення (Jbeily R.E. et al., 2025).

Офтальмологія. Омега-3 жирні кислоти, зокрема ДГК, є незамінним структурним ліпідом сітківки, що виконує роль потужного цитопротектора проти запалення та патологічних вікових змін зору. Регулярне споживання жирної риби та добавок ПНЖК може бути актуальним з метою зниження ризику розвитку вікової макулярної дегенерації та запобігання атрофії сітківки, виступаючи одним з потенційних способів первинної профілактики зниження гостроти зору у осіб літнього віку. У терапії синдрому «сухого ока» омега-3 важливі для підвищення якості ліпідного шару слізної плівки, що дозволяє не просто тимчасово зменшити вираженість дискомфорту, а вплинути на саму причину — запалення слізних залоз*.

Педіатрія. Забезпечення організму омега-3, зокрема ДГК, є критичним фактором розвитку дитини, що починається ще у пренатальний період*. Окрім фундаментального впливу на формування головного мозку та сітківки ока, омега-3 закладає базу імунологічного захисту, знижуючи ризики розвитку бронхіальної астми та алергії в майбутньому. Доповнення раціону продуктами, багатими на омега-3, є важливим втручанням при високих інтелектуальних навантаженнях та у складі комплексної підтримки при синдромі дефіциту уваги та гіперактивності (Sherzai D. et al., 2022; Königs A. et al., 2016). Примітно, що у вагітних прийом цих жирних кислот має високий рівень доказовості у зниженні акушерських ризиків та ймовірності настання ранніх передчасних пологів, а також сприянні нормальній масі тіла новонародженого*.

Окрім вищезазначеного, варто відмітити, що численні наукові дослідження вказують на значний потенціал застосування омега-3 ПНЖК при депресивних станах, алергічних проявах, з метою підтримки чоловічого здоров’я, онкопротекції тощо*.

Враховуючи незбалансованість сучасного раціону, що суттєво ускладнює адекватне забезпечення організму омега-3 ПНЖК виключно через харчові джерела, доцільним дієтичним втручанням є додаткове споживання продуктів, багатих на цей нутрієнт.

Обґрунтований вибір

При виборі дієтичного втручання з метою забезпечення організму омега-3 ПНЖК роль фармацевта є визначальною, даючи можливість не лише рекомендувати відповідний продукт, а й персоналізовано підбирати ту форму та дозування омега-3, що може принести максимальну користь для пацієнта.

Так, рекомендовані норми споживання омега-3 ПНЖК варіюють залежно від віку, статі та фізіологічного стану людини, становлячи в середньому 0,5–1,6 г/добу*.

При цьому буде помилкою при виборі омега-3 орієнтуватися лише на загальну масу капсули обраної дієтичної добавки, що не відображає реальної цінності продукту. Увагу слід приділяти саме вмісту конкретної омега-3 у складі продукту.

Наступний крок — раціональний вибір конкретної форми — можливість оптимізувати біодоступність та досягти необхідної концентрації омега-3 ПНЖК в тканинах*. Зокрема, йдеться про дієтичну корекцію за допомогою дієтичних добавок, які представлені на ринку різними хімічними формами — натуральними тригліцеридами, етиловими ефірами, переетерифікованими тригліцеридами або фосфоліпідами, кожна з яких має свої особливості. Зокрема,

• тригліцериди — нативна форма омега-3, які мають найвищу біодоступність завдяки оптимальній спорідненості з ферментом ліпазою, що сприяє максимально швидкому гідролізу та фізіологічному засвоєнню жирних кислот організмом*;
• етилові ефіри — концентрована форма, що засвоюється лише з жирною їжею* (для ефективного їх розщеплення та засвоєння вони потребують наявності жирної їжі в раціоні (Alijani S. et al., 2025));
• фосфоліпіди, які містяться в олії криля, мають дещо вищу біодоступність, ніж омега-3 жирні кислоти в риб’ячому жирі*.

Водночас важливо відзначити, що будь-яка форма при регулярному прийомі сприятиме підвищенню рівня омега-3 в організмі*.

Безпека втручання

Хоча омега-3 ПНЖК є потужним інструментом підтримки здоров’я на кожному етапі життя — від внутрішньо­утробного розвитку до глибокої старості, ефективність такого нутритивного втручання безпосередньо залежить від раціонального та безпечного застосування. Попри сприятливий профіль безпеки, ці речовини потребують фахового підходу до дозування: для дорослих оптимальним вважається обсяг до 5 г/добу**.

Окрему увагу слід приділяти медикаментозній взаємодії, зокрема поєднанню омега-3 з антикоагулянтами та антиагрегантами, що може спричинити адитивний ефект і потребує регулярного моніторингу показників зсідання крові. Для мінімізації можливих гастроінтестинальних скарг доцільно рекомендувати прийом капсул під час їди або вибір форм із ентеросолюбільною оболонкою**.

Крім того, при виборі продукту критично важливо враховувати екологічну чистоту та свіжість сировини. Перевагу варто надавати добавкам із дрібних порід риб, які, на відміну від великих хижаків, не встигають накопичувати важкі метали (ртуть, кадмій), що має бути підтверджено відповідними сертифікатами. Не менш значущим показником якості є індекс окиснення (Total Oxidation value — TOTOX): чим нижчим він є, тим свіжішим і стабільнішим є жир у складі продукту (Domínguez R. et al., 2019).

Як бачимо, омега-3 ПНЖК є науково обґрунтованим дієтичним втручанням, якому слід мати місце в рекомендаціях першостільників.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!