Менопауза без драм: особливості фармакологічної підтримки жінки

Менопаузальні зміни: до чого має бути готовою жінка?

Менопауза є закономірним етапом біологічного старіння жіночого організму, що детермінує завершення репродуктивного періоду внаслідок прогресуючого згасання фолікулярної функції яєчників. Цей процес супроводжується припиненням овуляції та відповідною втратою фертильності, за винятком поодиноких випадків застосування допоміжних репродуктивних технологій. Для більшості жінок у світі фізіологічне настання менопаузи припадає на віковий діапазон 45–55 років, проте за наявності генетичних аномалій, аутоімунних порушень або ідіопатичних факторів можливий розвиток передчасної менопаузи (до 40 років)¹. У сучасних демографічних умовах, коли тривалість життя збільшується¹, припускають, що середньостатистична жінка проводить майже третину свого життя в постменопаузальному статусі (Greendale G.A. et al., 1993).

Поступове вікове виснаження фолікулярного апарату яєчників та зниження продукції естрогенів провокують системний каскад порушень, що охоплює терморегуляцію, психоемоційний стан та обмін речовин. Дефіцит естрогенів дестабілізує роботу нейромедіаторів та гіпоталамуса, прискорює руйнування кісткової тканини та негативно змінює ліпідний профіль, зумовлюючи підвищення кардіоваскулярного ризику. Одночасна атрофія урогенітального епітелію призводить до хронічного дискомфорту та частих запалень, що робить цей період критичним для комплексного медичного контролю (Wu J. et al., 2022; Hirano M. et al., 2025).

Клінічно природна менопауза діагностується ретроспективно після 12 міс стійкої аменореї за умови відсутності патологічних причин або медичних втручань. Примітно, що припинення менструацій внаслідок гістеректомії чи гормональної терапії не завжди збігається з гормональною перебудовою, хоча такі пацієнтки все одно проходять через менопаузальний перехід¹.

Гормональні зміни, пов’язані з менопаузою, можуть впливати на фізичне, емоційне, психічне та соціальне благополуччя. Симптоми, що відмічаються під час менопаузального переходу та після нього, суттєво відрізняються у різних жінок, однак в основному включають припливи (раптове відчуття жару в ділянці обличчя, шиї та грудей, що часто супроводжується почервонінням шкіри, потовиділенням (пітливістю), прискореним серцебиттям та гострим відчуттям фізичного дискомфорту, яке може тривати кілька хвилин), зміни в регулярності та перебігу менструального циклу, що закінчуються припиненням менструацій, сухість піхви, біль під час статевого акту, знижене статеве бажання, рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ), проблеми зі сном / безсон­ня, частий головний біль, напади мігрені, біль у м’язах і суглобах, зміни форми тіла (наприклад збільшення маси тіла), зміни шкіри, включаючи сухість та свербіж, чутливість зубів, біль у яснах або інші проблеми з ротовою порожниною². Менопауза через гормональні коливання може також впливати на психічне здоров’я, спричиняючи тривогу, перепади настрою, погіршення пам’яті («туман у мозку») та втрату впевненості в собі. При цьому фізичні симптоми лише додатково можуть посилювати виснаження емоційного ресурсу³.

Слід враховувати, що менопауза впливає на склад тканин організму та підвищує ризик серцево-судинних захворювань: через суттєве зниження рівня естрогену природний «гормональний захист» серця, який жінки мають перед чоловіками, після менопаузи поступово втрачається. Цей гормональний зсув може спричиняти несприятливі зміни у складі тіла, метаболізму та артеріальному тиску, подвоюючи ризик інсульту протягом 10 років після менопаузи (Lisabeth L. et al., 2012; Ryczkowska K. et al., 2022). Окрім цього, менопауза може призводити до ослаблення структур тазового дна, що підвищує ризик опущення тазових органів (Merga A. et al., 2023), та втрати щільності кісткової тканини, що зумовлює підвищення частоти розвитку остеопорозу та переломів (Rani J. et al., 2023).

Що порадити жінці в контексті фармацевтичної допомоги?

На жаль, низька поінформованість та соціальні табу перетворюють менопаузу на період мовчазного дискомфорту, позбавляючи жінок доступу до необхідної медичної допомоги, а відсутність належної підготовки працівників сфери охорони здоров’я — до того, що симптоми залишаються недіагностованими, а питання сексуального благополуччя та безпеки — проігнорованими. Оскільки частка жінок зрілого віку у світі невпинно зростає (наприклад у 2021 р. жінки віком 50 років і старше становили 26% від усіх жінок та дівчат у світі, що на 22% більше проти 10 років раніше), подолання стигми та раціональна підтримка в цей непрос­тий період можуть допомогти стати запорукою здорового старіння та професійного довголіття, а своє­часна увага до симптомів — дати змогу в багатьох випадках нівелювати їх руйнівний вплив, перетворюючи цей час на можливість для свідомого піклування про себе¹. Адже менопауза — це не «фініш», а новий фізіологічний етап, який сучасна доказова медицина сприймає не як патологію, а як фізіологічне явище, яке можна контролювати, допомагаючи тендітному жіночому організму адаптуватися до нової «реальності».

Менопаузальна замісна гормональна терапія (ЗГТ) залишається основним методом лікування вазомоторних симптомів (ВМС) та сечостатевого синдрому менопаузи, що також показана для профілактики та лікування остеопорозу в молодих жінок у період постменопаузи (Kim Y. et al., 2025). Виняткове право на призначення гормонального лікування належить лікарю, проте роль фармацевта є критично важливою для первинної маршрутизації пацієнтки (розуміння базових принципів дає змогу першостільнику розвіяти сумніви жінки та вчасно спрямувати її за професійною медичною допомогою). Одним із голов­них принципів ЗГТ є правило «вікна можливостей», згідно з яким максимальна користь за мінімальних ризиків досягається у жінок віком до 60 років або протягом першого десятиліття після припинення менструацій (Lee S.R. et al., 2020; Meeta M. et al., 2020). Сучасний арсенал засобів — від пероральних та трансдермальних систем до локальних вагінальних форм⁴ — дає змогу лікарю підібрати індивідуалізований режим лікування залежно від стану матки та вираженості симптомів, потребуючи при цьому зваженого вибору між терапевтичним ефектом та потенційними ризиками.

Для жінок, які мають протипоказання або застереження щодо гормонів, лікар може обрати альтернативу — препарати з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну і норадреналіну (СІЗЗСН) та габапентиноїдів, що можуть коригувати терморегуляцію та якість сну через нейромедіаторні механізми (Biglia N. et al., 2019; Guo Z.Q. et al., 2025).

Важливо відзначити, що наразі існує ціла низка негормональних допоміжних втручань, які можуть сприяти полегшенню симптомів менопаузи, і про них має знати фармацевт, щоб порекомендувати у разі потреби за умови відсутності загрозливих для життя жінки проявів. Водночас першостільник має чесно окреслювати очікуваний результат, уникаючи необґрунтованих обіцянок щодо ефективності такого втручання.

Зокрема, у контексті полегшення стану та з метою підтримки жіночого організму можуть бути рекомендовані фітопрепарати на основі сої (Levis S. et al., 2010) чи циміцифуги (Hedaoo K. et al., 2024), екстракти яких можуть сприяти зменшенню вираженості симптомів менопаузи.

Брак естрогенів провокує стрімку резорбцію кісткової тканини, що робить системну підтримку опорно-рухового апарату критично необхідною для запобігання переломам та прогресуванню остеопорозу. Основою профілактики є адекватне споживання кальцію та вітаміну D (у складних клінічних випадках — призначення лікарем бісфосфонатів або інших антирезорбтивних засобів) (Sunyecz J.A., 2008; Stevenson J., 2023; Ganesan K. et al., 2025). Враховуючи ендемічний дефіцит вітаміну D в Україні (переважна більшість українського населення (81,8%) має дефіцит вітаміну D (Поворознюк В. та ін., 2022)) та ірраціональність раціону сучасних людей, саме фармацевт може відігравати ключову роль у забезпеченні вживання цих важливих нутрієнтів.

Сучасна стратегія усунення урогенітального синдрому базується на поєднанні модифікації способу життя, фізіотерапії та персоніфікованого вибору між гормональними й альтернативними засобами. Зокрема, відмова від куріння, підтримка сексуальної активності та зміцнення м’язів тазового дна є базовими кроками, тоді як використання негормональних лубрикантів (можуть сприяти полегшенню больових відчуттів під час інтимної близькості та сексуального задоволення (Kennedy C.E. et al., 2021)) та зволожувачів з гіалуроновою кислотою (можуть сприяти зволоженню слизової оболонки, покращенню еластичності та усуненню свербежу (Da Silva A.S. et al., 2021)) — важливим допоміжним втручанням.

Менопауза пов’язана з дисбактеріозом, і ці зміни у складі мікрофлори в різних місцях (кишечник, піхва та ротова мік­рофлора) можуть відігравати певну роль у патогенезі захворювань. Пероральні пробіотики, зокрема штами Lactobacillus (casei, helveticus, rhamnosus, reuteri) та Bifidobacterium, можуть стати актуальним доповненням у період менопаузи завдяки здатності системно впливати на організм (можуть сприяти кращому засвоєнню кальцію та сповільненню втрати щільності кісток, покращувати стан урогенітальної мікрофлори, коригуючи рівень pH піхви, та позитивному впливу на кардіо­метаболічні показники, допомагаючи контролювати рівень холестерину, артеріальний тиск та інсулінорезистентність). Поєднання пробіотиків із фітоестрогенами, наприклад червоною конюшиною (сухе листя конюшини порівняно з плацебо показало сприятливий вплив у зменшенні тяжкості симптомів менопаузи (Shakeri F. et al., 2015)), може підвищувати їхню біодоступність (Barrea L. et al., 2023).

Менопаузальний перехід супроводжується стрімким зростанням кардіоваскулярних ризиків, що зумовлює необхідність суворого моніторингу артеріального тиску, маси тіла, рівнів ліпідів та глюкози, що, своєю чергою, за потреби дає змогу підключити фармакологічну підтримку у вигляді статинів чи антигіпертензивних засобів (за призначенням лікаря) (Chae C.U. et al., 2011).

Втрата нейропротекторного впливу естрогенів під час гормональної перебудови може позначатися на когнітивних функціях та настрої, провокуючи тривожність, депресивні стани та погіршення концентрації уваги (Albert K.M. et al., 2019). З метою симптоматичного зменшення вираженості стресу та покращення емоційної стабільності в період менопаузи в нагоді стануть рекомендації першостільником засобів, що діють на нервову систему, антидеп­ресантів, снодійних та седативних засобів рослинного походження тощо⁶.

Окрім зазначеного, для підтримки жінки в період менопаузи фармацевт має звернути увагу на такі фармакологічні інструменти, як бета-аланін — амінокислота, що використовується у разі порушення енергетичного метаболізму, та може стати в нагоді при припливах (Andreeva E. et al., 2020), ресвератрол (може сприяти полегшенню хронічного болю при віковому остеоартриті та зменшувати вираженість симптоматики у жінок у період постменопаузи (Thaung Zaw J.J. et al., 2020)), листя шавлії (препарат зі свіжого листя шавлії продемонстрував клінічну цінність у лікуванні припливів та пов’язаних з ними симптомів менопаузи (Bommer S. et al., 2011)), шишки хмелю (дослідження задокументували значне зниження частоти припливів після застосування препаратів, що містять хміль (Abdi F. et al., 2016)), дикий ямс (застосування топічних засобів з екстрак­том дикого ямсу може чинити сприятливий вплив на симптоми менопаузи (Komesaroff P.A. et al., 2001)) тощо.

Не варто забувати, що попри поступове зникнення менструацій у період перименопаузи вагітність досі можлива. Щоб уникнути небажаної вагітності, рекомендується використовувати бар’єрні контрацептиви протягом 12 послідовних місяців після останньої менструації (Cho M.K. et al., 2018; Cucinella L. et al., 2024), про що обов’язково має нагадати жінці з відповідними скаргами першостільник. Окрім того, бар’єрна контрацепція згодиться і в контексті того, що під час перименопаузи та після менопаузи зберігається можливість зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), у тому числі ВІЛ, при незахищеному статевому контакті, включаючи оральний, анальний та вагінальний секс⁵ (Andany N. et al., 2016; Goyette M.S. et al., 2017).

Як бачимо, менопауза без драм — це реальність, де індивідуальний підхід та своєчасна підтримка можуть допомогти жінці зберегти якість життя, довголіття та впевненість у власній привабливості. Адже справжня зрілість — це час для життя в задоволення, а не для боротьби з симптомами.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!