Ринок препаратів для лікування серцево-судинних захворювань в Україні: структура, динаміка та терапевтичні пріоритети

Серцево-судинні захворювання залишаються однією з найпоширеніших причин смертності в усьому світі, й Україна не є винятком. Як свідчать дані Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України, серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною передчасної смертності в Україні, спричиняючи близько 60% таких випадків. Найпоширенішими захворюваннями серцево-судинної системи є ішемічна хвороба серця та інсульт, які є головними чинниками втрати здоров’я українців. Останні роки принесли додаткові виклики. Війна — це час, коли людина постійно перебуває в емоційному напруженні та стресі. Надмірне збудження симпатичної нервової системи, надмірна секреція гормонів глюкокортикоїдів та зниження рівня гормону естрогену можуть підвищувати ризик розвитку серцево-судинних захворювань. У межах цієї статті представлено огляд сегмента лікарських засобів, які впливають на серцево-судинну систему. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research».

Призначення лікарів

Досліджуваний сегмент є переважно рецептурним, що, ймовірно, зумовлено необхідністю контролю терапії хронічних станів з боку лікаря. Лише деякі препарати представлені і в безрецептурних формах випуску. За даними RxTest, за кількістю призначень лікарів препаратів групи АТС-класифікації 1-го рівня С «Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» у розрізі блоку Міжнародної класифікації хвороб 10-го перегляду (МКХ-10) за підсумком 2025 р. лідирують хвороби, що характеризуються підвищеним артеріальним тиском (I10–I15), та ішемічна хвороба серця (I20–I25). При лікуванні артеріальної гіпертензії найчастіше призначаються засоби, що діють на ренін-ангіотензинову систему, блокатори бета-адренорецепторів та гіполіпідемічні засоби. А при лікуванні ішемічної хвороби серця — гіполіпідемічні засоби, кардіологічні препарати та блокатори бета-адренорецепторів.

Динаміка роздрібного споживання

Для показників роздрібного споживання у встановлених добових дозах (defined daily dose — DDD) лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему, відзначається загалом зростаючий тренд. Водночас у 2022 р. зафіксовано суттєвий спад, який, імовірно, пов’язаний із початком повномасштабної війни, порушенням логістики та зниженням доступності медичної допомоги. У наступні роки ринок демонструє поступове відновлення (рис. 1).

Рис. 1. Обсяги роздрібного споживання препаратів групи АТС-класифікації С «Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» у DDD за 2015–2025 рр.

Найбільші обсяги споживання зафіксовані для засобів, що діють на ренін-ангіотензинову систему (C09). Однак слід відзначити, що після 2021 р. ця група демонструє стагнацію. Натомість протягом останніх 5 років активно зростає споживання гіполіпідемічних засобів (C10) (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка обсягів роздрібного споживання препаратів групи С «Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» у розрізі 2-го рівня АТС-класифікації у 2015–2025 рр.

У розрізі міжнародних непатентованих найменувань (МНН) серед засобів, що діють на ренін-ангіотензинову систему (C09), за підсумком І кв. 2026 р. за обсягами споживання у DDD лідирують еналаприл, лозартан та раміприл (таблиця). У групі гіполіпідемічних засобів (С10) — розувастатин, симвастатин та аторвастатин. У групі блокаторів бета-адренорецепторів (С07) — бісопролол, небіволол та карведилол. Багато з цих препаратів включені до програми реімбурсації «Доступні ліки», яка відіграє ключову роль у забезпеченні доступності базової терапії та безперервності лікування пацієнтів із хронічними захворюваннями.

Таблиця. Топ-10 МНН за обсягами роздрібного споживання препаратів груп C09, C10 та C07 у DDD за підсумками І кв. 2026 р.

№ з/п	C09		C10		C07
№ з/п	МНН	Частка, %	МНН	Частка, %	МНН	Частка, %
1	Еналаприл	32,4	Розувастатин	66,0	Бісопролол	63,0
2	Лозартан	21,1	Симвастатин	16,8	Небіволол	19,8
3	Раміприл	14,3	Аторвастатин	15,7	Карведилол	10,1
4	Валсартан	13,2	Езетиміб	1,0	Метопролол	3,9
5	Лізиноприл	5,6	Пітавастатин	0,3	Пропранолол	1,0

◼︎

включені до програми реімбурсації «Доступні ліки»

Загалом у межах групи «С» за підсумком 2025 р. за рівнем роздрібного споживання у показниках DDD лідерські позиції зберігають еналаприл, який, попри спад у попередні роки, все ще утримує 1-ше місце, а також розувастатин, що демонструє найвищі темпи зростання серед ключових молекул (рис. 3). До п’ятірки лідерів також входять бісопролол, амлодипін і лозартан. Важливо, що чотири з п’яти зазначених МНН включені до програми реімбурсації «Доступні ліки», що підтримує стабільний попит на них. Водночас стрімке зростання розувастатину, навіть поза межами програми реімбурсації, може свідчити про посилення ролі гіполіпідемічної терапії та зміщення акценту в бік профілактики серцево-судинних подій.

Рис. 3. Динаміка обсягів роздрібного споживання топ-5 МНН групи С «Засоби, що впливають на серцево-судинну систему» у DDD у 2008–2025 рр.

***

Попри негативний вплив війни у 2022 р., ринок демонструє поступове відновлення. Водночас зміни у структурі споживання можуть свідчити про посилення уваги до контролю факторів ризику, зокрема зниження рівня холестерину та нормалізації ліпідного профілю, що проявляється у зростанні сегмента гіполіпідемічних засобів.

Серцево-судинні захворювання входять до переліку нозологій державної програми реімбурсації «Доступні ліки», що суттєво впливає на рівень споживання відповідних препаратів.

Запобігання серцево-судинним захворюванням та їх ефективне лікування залишаються одним із ключових завдань системи охорони здоров’я. У цьому контексті дедалі більшого значення набувають інструменти раннього виявлення факторів ризику, зокрема державні ініціативи, як-от програма «Скринінг здоров’я 40+», спрямована на раннє виявлення ризиків розвитку серцево-судинних захворювань.

Катерина Дмитрик

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!