Весняна втома після зими: як фармацевт може допомогти відновити ресурси організму

Весняне «загострення»: чому та у кого

Втома є поширеним мультифакторним клінічним синдромом, а її складні патофізіологічні механізми суттєво впливають на якість життя та соціальне функціонування людей. Вона уражує 15–20% населення світу та суттєво знижує якість життя. Визначено, що в її основі лежать мітохондріальна дисфункція та порушення енергетичного метаболізму: пригнічення гліколізу, beta-окиснення жирних кислот та дефіцит аденозинтрифосфату (АТФ). Клінічна картина часто доповнюється підвищеним оксидативним стресом, імунним дисбалансом та порушенням мікрофлори кишечнику. Симптомокомплекс втоми включає стійку фізичну слабкість, когнітивну дисфункцію («мозковий туман»), розлади сну, вегетативні порушення (ортостатична тахікардія, гіпергідроз) та міалгію (Zhou H. et al., 2026). Саме такі симптоми часто можуть лунати з вуст відвіду­вачів аптек навесні.

Клінічним втіленням тривалої (хронічної) втоми у цей період може стати сезонна астенія — специфічний психофізіологічний стан, що виникає внаслідок дезадаптації нейроендокринної системи до зміни тривалості світлового дня. Якщо звичайна втома може минати після відпочинку, то астенічний синдром свідчить про глибоке виснаження нейрохімічних резервів. Згідно із дослідженнями, обіг серотоніну в головному мозку є найнижчим саме взимку, а швидкість його синтезу прямо залежить від інтенсивності сонячного випромінювання (Lambert G. et al., 2002). Різка зміна фотоперіодизму навесні змушує організм «переналаштовувати» внутрішній годинник, що може супроводжуватися емоційною нестабільністю та тривожністю. Це означає, що сезонні зміни безпосередньо впливають на нейрохімічні процеси організму.

Окрім цього, ситуацію можуть погіршувати поширені субклінічні дефіцити: вітаміну D, який регулює не лише обмін кальцію, а й імунну відповідь та психоемоційний стан, та який відмічають у ~40% європейців (Amrein K. et al., 2020; Augustine L.F. et al., 2021; Grant W.B. et al., 2025), магнію (до 20% населення (DiNicolantonio J.J. et al., 2018)), омега-3 ненасичених жирних кислот (Dempsey M. et al., 2023) та заліза (дефіцит заліза уражує понад 2 млрд людей у всьому світі (Jogu P. et al., 2026)). Останнє є критичним для когнітивних функцій, адже навіть незначне зниження феритину — білка, який зберігає в організмі залізо «про запас», може провокувати втому та «туман» у голові (Soppi E.T., 2018; Jogu P. et al., 2026).

Не варто нівелювати й недосконалість зимового раціону, що традиційно включає здебільшого калорійну їжу та борошняні вироби на фоні обмеженої кількості свіжої зелені та овочів. Це, своєю чергою, створює додаткове навантаження на біліарну систему та кишечник, що може навесні проявлятися низкою небажаних наслідків та погіршувати стан організму. Так, через надлишок «швидких» вуглеводів та дефіцит клітковини в раціоні може порушуватися баланс мікрофлори кишечнику, що впливатиме на імунну відповідь та засвоєння мікронутрієнтів (Fu J. et al., 2022; Dawson S.L. et al., 2025; Sandhu A.H. et al., 2025). А враховуючи, що до 90% серотоніну синтезується саме в шлунково-кишковому тракті (ШКТ) (Bektaş A. et al., 2020), це ще й може чинити вплив на рівень енергії та якість сну (Montenegro J. et al., 2023; Nikel K. et al., 2025). Застійні явища у жовчовивідних шляхах та перевантаження печінки продуктами метаболізування насичених жирів можуть призводити до ранкової нудоти, гіркоти в роті та загальної астенії (Johnson S.E. et al., 2009; Coucke E.M. et al., 2026).

Не варто забувати той факт, що весняна нестабільність вегетативної нервової системи може бути фактором загострення низки хронічних соматичних хвороб, зокрема серцево-судинних, респіраторних хвороб та захворювань ШКТ (Sitar J., 1991). Особливої уваги потребують діти, чий адаптаційний ресурс може виснажуватися швидше через поєднання фізіологічної перебудови та пікових навчальних навантажень (Lucente M. et al., 2023).

Стратегії «весняної» підтримки

Хоча специфічних лікарських засобів для лікування втоми та астенії, зокрема сезонної, поки що не створено, у клінічній практиці для підтримки організму в цей непростий час можуть призначатися:

• стимулятори центральної нервової системи (ЦНС) (можуть усувати втому, підвищуючи збудливість ЦНС);
• антидепресанти (зокрема селективні інгібітори зворотного захоплення (СІЗЗС)) для лікування втоми у пацієнтів із коморбідними депресивними симптомами;
• коензим Q10 (може полегшити втому, покращуючи функцію мітохондрій та посилюючи метаболічні та анти­оксидантні можливості організму);
• блокатори іонів кальцію (можуть полегшувати серцево-судинні симптоми, пов’язані із синдромом хронічної втоми);
• вітаміни, зокрема групи В (повідомляється, що метилкобаламін (B₁₂) може чинити позитивний вплив на втому, пов’язану із синдромом хронічної втоми) (Zhou H. et al., 2026).

Для симптоматичного полегшення м’язового та суглобового болю у пацієнтів із синдромом хронічної втоми можливе застосування анальгетиків і нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП)*.

Серед потенційних нефармакологічних рішень значна увага відводиться психотерапії (когнітивно-поведінкова терапія, майндфулнес), лікувальній фізкультурі (ЛФК), транс­краніальній магнітній стимуляції та кріотерапії. Додатково може бути рекомендована акупунктура (Zhou H. et al., 2026).

У межах фармдопомоги при консультації важливо акцентувати увагу саме на комплексному підході: поєднанні симптоматичного лікування з модифікацією раціону харчування, гігієною сну, адекватним фізичним навантаженням та психологічною адаптацією.

Зокрема, важливою складовою фармацевтичної допомоги при весняній «втомі» є корекція раціону, який має забезпечувати не просто калорії, а й підтримку нейрохімічного фону. У контексті потенційної вітамінно-мінеральної недостатності варто звернути увагу на насичення організму вітаміном D (інсоляція, вживання продуктів та дієтичних добавок, що містять вітамін D), збагачення раціону «антистресовими» продуктами, багатими на магній, вітаміни групи B (горіхи, зелень, цільнозернові продукти), коензим Q10, омега-3 жирні кислоти, білки (субпродукти, жирна риба, м’ясо), клітковину (зелень, овочі) тощо.

Ще одна критична речовина у раціоні — триптофан — незамінна амінокислота, що є субстратом для синтезу серотоніну — головного гормону спокою та задоволення. Враховуючи, що швидкість синтезу серотоніну навесні лише починає відновлюватися, додавання в щоденне меню продуктів, що його містять, є критично необхідним (тверді сири, м’ясо птиці, риба та ікра, горіхи та насіння, яйця, молочні продукти).

Варто зазначити, що синтез серотоніну з триптофану — це багатоступеневий процес, де критично важливу роль відіграє вітамін B₆ (піридоксин), про який теж треба пам’ятати в рекомендаціях. Без достатньої кількості піридоксину триптофан може спрямовуватися не на створення «гормону радості», а «звертати» на кінуреніновий шлях (посилення запалення та депресивних проявів) (Kautz A. et al., 2024).

Важливо також рекомендувати ранкову інсоляцію для стабілізації циркадних ритмів (Gannon M.C. et al., 2003; Lakshmanan A.P. et al., 2022) та нормалізацію режиму сну (Feingold C.L. et al., 2022).

Не забуваймо й про регулярну фізичну активність, яка чинить сприятливий вплив на якість життя, зокрема, підвищення енергії та настрою, поліпшення концентрації, сну та фізичних можливостей, а також зменшення проявів стресу та депресії, що не є рідкістю навесні.

Власне, прийняття перехідного стану та поступове відновлення ресурсів — можливість для організму успішно завершити сезонну адаптацію та повернутися до оптимального функціонування.

Коли є АЛЕ

Попри те що значна частина людей суб’єктивно відзначає симптоми астенії навесні, об’єктивні дані не завжди фіксують сезонні відмінності у рівні виснаження чи якості сну. Це дозволяє частково трактувати феномен як культурно-психологічний (Blume C. et al., 2026).

Весняна втома зазвичай має тимчасовий характер (2–3 тиж) і є частиною адаптації організму. Однак стійка слабкість, що не минає після відпочинку, потребує звернення до лікаря для виключення дефіцитних станів або інших порушень.

Отже, весна — це період не інтенсивного навантаження, а поступового відновлення ресурсів організму, де поєднання нутрієнтної підтримки, нормалізації способу життя та психологічної адаптації є одним із основних чинників стабільного самопочуття.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!