Компенсація за знищене війною майно, податкові пільги — рекомендації від Харківської ТПП

Перший віцепрезидент ТПП України Михайло Непран розповів, що ще у квітні 2022 р. після «прильоту» в торговий бізнес-центр м. Київ виявилося, що в країні немає нормативних документів, які б регулювали фіксацію воєнних збитків, окрім суто оціночних документів Фонду державного майна України. Тоді ТПП України разом із фахівцями, Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Фондом державного майна України та Всеукраїнською асоціацією професійних оцінювачів почали напрацьовувати пропозиції, які через пів року лягли в основу спільного наказу «Про затвердження Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності». Пізніше ТПП розпочала співпрацю з Реєстром. Наразі ТПП допомагає з фіксацією пошкоджень.

МІЖНАРОДНИЙ РЕЄСТР ЗБИТКІВ

Представниця Реєстру з питань співпраці з Україною Ірина Кірєєва пояснила, що цей реєстр охоплює всі види збитків для фізичних, юридичних осіб і держави, починаючи з 24 лютого 2022 р. Йдеться не про дотації чи гранти, а про відшкодування за рахунок коштів рф. Реєстр є першою частиною 3-ступеневої системи. Спочатку йде облік заяв і доказів, потім компенсаційна комісія (вже створюється) проводить оцінку, а на третьому етапі компенсаційний фонд акумулює кошти агресора та виконує рішення комісії. Із 43 категорій збитків для юридичних осіб уже відкрито 5, зокрема 3 категорії для приватного бізнесу: критична інфраструктура, некритична інфраструктура, а також втрата активів і втраченого прибутку. Найближчим часом очікується відкриття категорій щодо пошкодження нерухомості, релокації, витрат на тимчасово окупованих територіях та інших економічних втрат. Усі заяви подаються виключно через портал Дія. Подавати може керівник, зазначений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або уповноважена ним особа через цифрові повноваження.

І. Кірєєва наголосила, що Реєстр не висуває спеціальних вимог до оцінки — підійде управлінська оцінка, замовна чи за методикою. Головне — довести, що збитки є прямим наслідком агресії рф. Для цього прийнятні будь-які докази: від актів Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та витягів із Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) до публікацій у медіа. Навіть якщо вже є рішення національних судів, ними комісія не зобов’язана, але може скористатися як додатковими доказами. Заяву можна доповнювати в міру появи нових документів. Голов­не завдання зараз — не чекати, а документувати, поки докази не втрачені.

ЯК ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИ ДОКУМЕНТИ

Дар’я Бородай, експертка з питань фіксації пошкодженого майна, рухомого майна, наголосила, що найважливіше для бізнесу — довести причинно-наслідковий зв’язок між пошкодженням або знищенням майна та збройною агресією рф. Першим кроком мають бути документи про право власності, адже тільки власник має право ініціювати огляд та оцінку. Далі потрібні документи сторонніх організацій — витяги з ЄРДР або акти про пожежу, оскільки після обстрілів часто виникають пожежі, що завдають додаткової шкоди. Окремий великий пакет — інвентаризаційні документи, які підтверджують, яке саме майно знаходилося на підприємстві до події.

Д. Бородай порадила організувати безпечний доступ до території, провести власну інвентаризацію, створити комісію з матеріально відповідальних осіб і лише після цього запрошувати експертів ТПП для огляду. Отриманий висновок про пошкодження майна зі встановленим причинно-наслідковим зв’язком можна використовувати для подальшої оцінки збитків, отримання сертифікатів про форс-мажор, комунікації з митними органами (наприклад, якщо майно ще не розмитнене), зі страховими компаніями, банками щодо заставного майна, для участі в грантових програмах та для подання до Реєстру.

Доповідачка також звернула увагу на типові помилки в документах правоохоронців: неправильно вказана юридична особа, невідповідність кодів ЄДРПОУ, адреси чи форми власності. Якщо інформація про підприємство не потрапила до витягу з ЄРДР, рекомендується подати окрему заяву до правоохоронних органів або приєднатися до вже відкритого кримінального провадження як потерпіла особа. У разі наявності неправильних даних слід ініціювати коригування — це займає додатковий час, але без цього документи не матимуть доказової сили.

ТЕХНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ НЕРУХОМОСТІ

Експерт-будівельник Андрій Кравець розповів про практичний досвід технічного обстеження об’єктів, пошкоджених внаслідок бойових дій, починаючи з червня 2022 р. Основним нормативним документом є наказ Міністерства розвитку громади та території України від 6.08.2022 р. № 144 «Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів». Процес включає кілька етапів. З початку експерт отримує від замовника технічну, проєктну документацію, паспорти технічного стану, технічні паспорти Бюро технічної інвентаризації, а потім виїжджає на об’єкт для візуального огляду фундаментів, стін, перекриттів, несучих конструкцій. Доповідач наголосив, що вибухова хвиля спричиняє вібрацію, через яку виникають приховані дефекти — наприклад, наскрізні тріщини у фундаментах у підвалі, навіть якщо візуально будівля здається цілою. За потреби експерт проводить детальне обстеження з відбором зразків для лабораторних досліджень. Результатом є технічний звіт та акт технічного стану, які обов’язково фіксуються в Реєстрі будівельної діяльності. Звіт визначає категорію пошкодження (I, II або III), і залежно від цього ухвалюється рішення щодо подальшої експлуатації об’єкта.

А. Кравець підкреслив, що для подальшої оцінки реальних збитків технічне обстеження є прямою нормативною вимогою — обійтися актами внутрішньої комісії або місцевих органів влади не вдасться, оскільки оцінювач у своїх розрахунках спиратиметься саме на технічний звіт. Термін проведення обстеження залежить від складності об’єкта: мінімум 20 днів, а для великих об’єктів — значно більше.

ОЦІНКА ЗБИТКІВ

Експертка-оцінювачка Харківської ТПП В­алентина Ж­уравльова зазначила, що оцінка завжди проводиться лише після того, як виконані 2 поперед­ні процедури. Перша з них — це технічне обстеження, що здійснюють експерти-будівельники, а друга — обстеження, яке проводять експерти-товарознавці, за результатами якого складається експертний висновок про первинну фіксацію пошкодженого майна. Без цих документів неможливо працювати якісно і коректно розрахувати реальні збитки. Вони є обов’язковою базою для будь-якої подальшої оцінки, тому що саме в них міститься вичерпна інформація про стан об’єктів після пошкодження.

В. Журавльова пояснила, що технічний звіт, виданий експертами-будівельниками, є критично важливим для оцінювача, бо в ньому повністю розписано стан будівлі або іншого об’єкта нерухомого майна після пошкодження — чи воно зруйноване повністю, чи пошкоджене частково. Крім того, обов’язково визначається ступінь пошкодження будівлі. Саме на цих даних базується подальший розрахунок реального збитку. Без технічного звіту оцінювач не матиме об’єктивної основи для своїх розрахунків.

Так само важливим є й експертний висновок про первинну фіксацію пошкодженого майна. Цей документ виконує не лише облікову функцію, але й є додатковим доказовим ланцюжком. У ньому завжди зазначається, що пошкодження сталися саме внаслідок збройної агресії, а майно постраждало від воєнних дій. Крім того, висновок містить повний перелік майна із зазначенням ступеня — пошкоджене воно чи знищене. Отже, якщо бізнес планує отримати звіт про розмір реальних збитків, то наявність обох зазначених документів — технічного звіту та експертного виснов­ку про первинну фіксацію — є обов’язковою умовою для того, щоб усі аспекти були коректно відображені в оцінці.

Стосовно оцінки майна, то основним документом, який регламентує діяльність усіх оцінювачів в Україні, є наказ № 144. Це головний документ, згідно з яким фахівці розраховують реальні збитки або витрати на відновлення.

Доповідачка звернула увагу, що з 1 січня 2026 р. всі свідоцтва про визначення кваліфікації оцінювачів мають бути оновлені, а старі кваліфікаційні свідоцтва є недійсними. Це критичний аспект, на який бізнес має обов’язково звертати увагу при виборі оцінювача. Перелік оцінювачів, які наразі можуть проводити оцінку збитків, опублікований на сайті Фонду державного майна України. Крім того, важливо звернути увагу, на яку категорію майна має право оцінювач — рухоме чи нерухоме. Це окремі категорії, які розраховуються за різними принципами та окремими методами.

На завершення своєї доповіді В. Журавльова підсумувала, що всі зібрані документи — технічний звіт, експертний висновок про первинну фіксацію та власне звіт про оцінку — можуть бути подані до Реєстру, до судових органів для участі в грантових програмах, а також для підтвердження факту пошкодження перед контрагентами або банківськими установами.

ПОДАТКОВІ АСПЕКТИ СПИСАННЯ ЗНИЩЕНОГО МАЙНА

Головна бухгалтерка Харківської ТПП Лідія Уварова детально розібрала податкові ризики при списанні пошкодженого або знищеного майна. За загальними правилами Податкового кодексу України (ПКУ), при списанні основ­них засобів (п. 189.9) та товарно-матеріальних цінностей (п. 198.5) потрібно нараховувати податок на додану вартість (ПДВ), оскільки така ліквідація прирівнюється до постачання. Однак із 2022 р. в ПКУ з’явилися тимчасові пільги, які діють протягом воєнного стану. Так, якщо майно пошкоджено або зруйновано внаслідок бойових дій, ПДВ нараховувати не потрібно. Для цього обов’язково слід провести інвентаризацію, зафіксувати пошкодження та відобразити результати в тому звітному періоді, в якому інвентаризацію завершено.

Л. Уварова наголосила, що поширеною помилкою є проведення інвентаризації в січні, а списання — через пів року, бо Державна податкова служба (ДПС) України такі витрати не приймає. Для підтвердження пільги потрібен пакет документів, зокрема сертифікат ТПП про форс-мажорні обставини, документи про право власності (оборотно-сальдові відомості, договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів), а також документи, що підтверджують факт воєнної події (акти ДСНС, витяги з ЄРДР). Якщо майно знаходиться на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій і доступу немає, інвентаризацію проводять на 1-ше число місяця, наступного за місяцем, у якому такий доступ з’явився. Після списання залишки (брухт, зап­частини, матеріали) обов’язково оприбутковуються. Доповідачка також зазначила, що в декларації з ПДВ є окремий рядок для нарахування ПДВ при списанні, а якщо підприємство використовує пільгу, ДПС все одно може запитати підтвердження для її використання.

ПОДАТКОВА ПРАКТИКА ТА СУДОВІ КЕЙСИ

Михайло Фоменко, аудитор ТОВ «Аудиторська фірма «ХОРТА», поділився досвідом супроводу підприємств під час податкових перевірок щодо списання знищених активів. Він систематизував документи, які має отримати підприємство, у 4 блоки:

1. Підтвердження самої події (комісійний акт про пожежу з ДСНС, витяг з ЄРДР, комісійне обстеження від органу місцевого самоврядування для нерухомості, фото- та відеофіксація з геолокацією).
2. Підтвердження права власності до втрати (договори, видаткові накладні, технічні паспорти, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП).
3. Документи про проведення інвентаризації та її результати (накази про комісію, протоколи, бухгалтерські довідки).
4. Сертифікат ТПП про форс-мажор.

М. Фоменко навів кілька практичних кейсів. У першому випадку підприємство не отримало сертифіката ТПП, і ДПС донарахувала податок на прибуток та ПДВ. Суд першої інстанції став на бік платника, врахувавши рішення господарського суду про стягнення збитків з рф, однак доповідач все одно рекомендує отримувати сертифікат ТПП, щоб уникнути судових спорів. У другому кейсі ДПС стверджувала, що вартість знищених запасів має обліковуватися на позабалансі до закінчення позовної давності (за аналогією з крадіжкою), але аудитор вважає цю позицію необґрунтованою, і справа наразі оскаржується в суді. Третій кейс стосувався повного знищення нерухомості: ДПС вимагала внесення запису до ДРРП про припинення права власності, без чого, на її думку, списання неможливе.

М. Фоменко резюмував, що належне та своєчасне оформлення всіх 4 блоків документів дозволяє значно знизити ризики суперечок з контролюючими органами та допомагає в адміністративному або судовому оскарженні.

ДОКУМЕНТУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ШКОДИ

Експертка Центру екології та розвитку нових технологій Олена Савоченко розповіла про оцінку шкоди довкіллю від війни. Для підприємств це забруднення повітря, водних об’єктів, земель, утворення відходів війни, пошкодження екологічної інфраструктури (очисних споруд, засобів вимірювальної техніки). Вона наголосила: якщо подія не задокументована, вона не зможе мати майбутньої компенсації. Алгоритм дій при екологічній шкоді включає фото- та відео­фіксацію, складання акта обстеження території, повідом­лення компетентних органів, залучення Державної екологічної інспекції України для підтвердження забруднення та відбору проб ґрунтів, проведення лабораторних досліджень, розрахунок екологічної шкоди за методикою, формування вимог щодо відшкодування збитків.

О. Савоченко особливо застерегла бізнес від самовільних дій. Так, не можна вивозити відходи руйнації без документації, спалювати їх на території підприємства, засипати забруднені території чистим ґрунтом або поводитися з небезпечними відходами без дозволів. Це є порушенням природоохоронного законодавства і тягне за собою адміністративну (ст. 52, 59, 73, 78, 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або кримінальну відповідальність. Самостійне захоронення відходів або засипання забруднених ділянок не лише приховує реальний масштаб шкоди, а й унеможливлює її правильний розрахунок.

Тому доповідачка закликала підприємства дотримуватися вимог природоохоронного законодавства та пам’ятати, що довкілля відновлюється десятиліттями.

Наприкінці вебінару модераторка І. Каутна анонсувала окремий захід щодо сертифікатів про форс-мажорні обставини, оскільки ДПС часто вимагає зазначення сум у сертифікаті, хоча форма сертифіката цього не передбачає. Вона пояснила, що сертифікат фіксує саме подію форс-мажору та зобов’язання, яке не виконано, а не суму збитків.

Також учасники вебінару заслухали представників компаній ТПП, що постраждали від війни, які поділилися практичним досвідом документування пошкодження, проведення оцінки збитків для отримання компенсації.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!