Майбутньому самодопомоги та ролі фармацевта у веденні поширених захворювань був присвячений перший FIP -care Summit 2026, організований Міжнародною фармацевтичною федерацією (International Pharmaceutical Federation — FIP). Учасники заходу обговорили можливості розширення аптечних сервісів, впровадження діагностики в аптеках, використання штучного інтелекту (АІ), розвиток нових компетенцій фармацевтів та формування сталих моделей фінансування професійних послуг.
Менеджмент поширених захворювань: нові можливості для аптечної практики
Одним із центральних напрямів дискусії став менеджмент поширених захворювань (common ailment management). За результатами попереднього опитування учасників саміту, до переліку найбільш актуальних станів, з якими пацієнти звертаються в аптеку, увійшли інфекції верхніх дихальних шляхів (гострі респіраторні вірусні інфекції — ГРВІ, біль у горлі), біль і лихоманка у дітей та дорослих, а також захворювання верхніх і нижніх відділів шлунково-кишкового тракту.
На думку учасників саміту, саме ці категорії пацієнтів створюють значний потенціал для розширення клінічної ролі фармацевтів. У багатьох країнах громадські аптеки вже виконують функцію першої точки контакту пацієнта із системою охорони здоров’я, допомагаючи оцінити симптоми, надати рекомендації щодо самолікування або своєчасно направити людину до лікаря. Разом із тим ефективне ведення поширених хвороб потребує чітких клінічних алгоритмів, протоколів оцінювання пацієнтів, зрозумілих маршрутів направлення та інтеграції аптечних сервісів у загальну систему медичної допомоги.
Діагностика в аптеці: потенціал та обмеження
Окрему увагу учасники саміту приділили розвитку діагностики в місці надання допомоги (point-of-care testing — POCT).
Використання швидких діагностичних тестів може суттєво підвищити якість ухвалення рішень під час фармацевтичної консультації, особливо при поширених захворюваннях. Водночас учасники дискусії наголошували, що сам по собі діагностичний тест не забезпечує завершеного клінічного маршруту пацієнта. Для повноцінного впровадження таких сервісів необхідні не лише відповідні технології, але й узгоджені механізми призначення лікування, належне документування результатів, визначені маршрути направлення пацієнтів та відповідні моделі оплати послуг.
Разом із тим подальший розвиток таких сервісів стримується низкою факторів. Учасники саміту систематизували головні бар’єри та стимулювальні чинники для трансформації аптечної практики (таблиця).
| Ключові виклики | Системні чинники розвитку |
|---|---|
| Дефіцит часу та надмірне регуляторне / паперове навантаження. | Впровадження цифрових технологій та автоматизація рутини. |
| Недостатнє або повністю відсутнє фінансування послуг. | Наявність кваліфікованого добре підготовленого персоналу. |
| Обмежений доступ до електронних медичних карток пацієнтів. | Інтеграція аптек у спільні електронні системи охорони здоров’я (eHealth). |
| Законодавчі обмеження та відсутність протоколів ведення хворих. | Створення національних клінічних алгоритмів та наявність зон для приватних консультацій. |
Розширення клінічної ролі фармацевта
Однією з ключових тем саміту стало питання еволюції професійної ролі фармацевта. Учасники відзначили, що в різних країнах світу межі професійної практики суттєво відрізняються. Якщо в одних державах фармацевти вже активно залучені до оцінювання симптомів, проведення тестування та призначення окремих видів терапії, то в інших їхня діяльність залишається значною мірою обмеженою традиційними функціями відпуску лікарських засобів.
Разом із розширенням клінічних функцій зростає і професійна відповідальність. Саме тому учасники саміту наголошували на необхідності формування чітких правових рамок, які визначатимуть межі практики, рівень відповідальності, вимоги до компетентності та механізми захисту як пацієнтів, так і самих фахівців.
Важливу роль у цьому процесі мають відігравати національні клінічні протоколи та стандартизовані інструменти оцінювання пацієнтів, що забезпечуватимуть однакові підходи до надання допомоги.
Окремо підкреслювалося, що розширення повноважень має супроводжуватися відповідним професійним визнанням і справедливими механізмами оплати клінічних послуг.
АІ змінює аптечну практику
Однією з найбільш обговорюваних тем саміту стало використання цифрових технологій та АІ.
Учасники відзначили, що пацієнти дедалі частіше звертаються до цифрових платформ та AI-інструментів ще до консультації з медичним працівником. Це створює нові виклики для фармацевтів, оскільки вони мають не лише надавати рекомендації, а й допомагати пацієнтам критично оцінювати отриману інформацію.
АІ уже сьогодні використовується для підтримки клінічних рішень, аналізу симптомів, структурування консультацій та автоматизації документації.
Особливий інтерес викликають цифрові інструменти, здатні в режимі реального часу допомагати фахівцю під час консультації, пропонуючи можливі варіанти подальших дій або нагадуючи про необхідність уточнення важливих клінічних деталей.
Водночас учасники саміту неодноразово наголошували, що технології не можуть замінити професійного рішення фармацевта, його клінічного мислення, навичок комунікації та здатності враховувати індивідуальні особливості конкретного пацієнта.
Як зазначалося під час дискусії, майбутнє аптечної практики полягає не у протиставленні людини й технологій, а в їхньому збалансованому поєднанні.
Від товарної до сервісної моделі
Значна частина обговорень була присвячена економічним аспектам розвитку аптечних сервісів.
Учасники саміту відзначили, що в багатьох країнах фінансова модель аптек досі базується переважно на товарній маржі, тоді як професійні послуги залишаються недостатньо оплачуваними або взагалі не мають окремого механізму відшкодування.
На думку експертів, подальший розвиток менеджменту поширених захворювань та інших клінічних сервісів неможливий без переходу до моделей, які передбачають оплату саме професійної діяльності фармацевта.
Важливою умовою для такого переходу є формування доказової бази. Учасники саміту неодноразово наголошували на необхідності систематичного документування результатів роботи аптек, збору даних щодо клінічних та економічних ефектів аптечних сервісів і використання цих даних для обґрунтування змін у державній політиці та механізмах фінансування.
Крім економічних аспектів, обговорювалися й соціальні та екологічні складові сталого розвитку. Зокрема, доступність аптек дозволяє пацієнтам швидше отримувати допомогу та потенційно знижує навантаження на інші ланки системи охорони здоров’я.
Які компетенції знадобляться фармацевту майбутнього
Учасники саміту дійшли висновку, що розвиток аптечних сервісів потребуватиме перегляду підходів до професійної підготовки фармацевтів.
Серед ключових компетенцій майбутнього були названі клінічне оцінювання пацієнтів, комунікаційні навички, цифрова грамотність, використання інструментів АІ, робота з даними та фінансова грамотність.
Окремо підкреслювалася необхідність інтеграції цих напрямів як у програми базової фармацевтичної освіти, так і в систему безперервного професійного розвитку.
Важливу роль у впровадженні змін FIP відводить професійним асоціаціям. Саме вони можуть сприяти поширенню кращих практик, адаптації міжнародних рекомендацій до національних умов, підтримувати розвиток нових компетенцій та брати участь у формуванні регуляторного середовища.
Погляд у майбутнє
Підсумки FIP Self-care Summit 2026 демонструють, що майбутнє фармацевтичної практики дедалі більше пов’язується з наданням клінічних сервісів, підтримкою самодопомоги та інтеграцією аптек у загальну систему охорони здоров’я.
Для реалізації цього потенціалу необхідні узгоджені регуляторні підходи, розвиток професійних компетентностей фармацевтичних працівників, впровадження цифрових технологій, справедливі моделі фінансування та активне залучення фармацевтів у процеси ухвалення клінічних рішень.
Саме ці напрями, на думку учасників саміту, визначатимуть розвиток професії найближчими роками.
за матеріалами FIP
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим