Торговельні марки у 2026 р.: які зміни очікують на бізнес?

Доповідачка нагадала, що правове регулювання сфери торговельних марок в Україні здійснюється згідно з положеннями Закону України «Про охорону прав на знак для товарів і послуг», Цивільним кодексом України, а також Правилами складання, подання заявки на торговельну марку та проведення експертизи заявок, затверджених наказом Міністерства економіки України від 6.08.2024 р. № 1989, які набули чинності у вересні 2024 р. Окрему увагу було приділено ролі Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ), який забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав інтелектуальної власності.

Так, А. Роїк відмітила, що у 2026 р. очікується впровадження низки змін у процедурі реєстрації торговельних марок. Однією з найбільш помітних новацій має стати суттєве скорочення строків реєстрації. Якщо раніше процедура могла тривати близько півтора року, то після впровадження нових підходів очікується, що реєстрація займатиме орієнтовно 4–5 міс. Таке скорочення строків покликане зробити систему більш ефективною та наблизити її до європейських практик.

Водночас зміни передбачають і новий підхід до оцінки можливих конфліктів між торговельними марками. Зокрема, планується запровадження механізму постреєстраційного заперечення (post-grant opposition). У межах цієї концепції з процедури експертизи виключать етап перевірки заявленої торговельної марки на наявність більш ранніх реєстрацій, які можуть бути підставою для відмови. Отже, частина відповідальності за захист прав на торговельні марки переноситиметься від державного органу до самих заявників та правовласників. Власники зареєстрованих торговельних марок повинні будуть самостійно відстежувати нові заявки та вживати заходів для захисту своїх прав у разі необхідності.

У цьому контексті особливого значення набуває механізм подання заперечення проти реєстрації торговельної марки. Це офіційний юридичний інструмент, який дозволяє власникам раніше зареєстрованих прав або іншим зацікавленим особам оскаржити надання правової охорони новому позначенню. Заперечення може бути подане протягом 3 міс з дати публікації відомостей про заявлену торговельну марку в офіційному електронному бюлетені. Для цього необхідно сплатити відповідний збір та подати документи до УКРНОІВІ. Після отримання заперечення експерт установи надсилає його заявнику, щодо якого воно подане, надаючи можливість висловити свою позицію протягом 2 міс.

Окремо було розглянуто вимоги до змісту такого документа. Заперечення повинно містити інформацію про особу, яка його подає, та заявника, реєстрацію якого оскаржують. Також необхідно зазначити реквізити заявки, зокрема її номер, дату подання та опис заявленого позначення. Важливою складовою є юридичне обґрунтування причин, через які торговельна марка не повинна отримати правову охорону. Серед таких підстав можуть бути схожість до ступеня змішування з уже зареєстрованим знаком, можливість введення споживачів в оману або інші порушення вимог законодавства. До документа мають додаватися докази, які підтверджують права особи, що подає заперечення, а також чітко сформульовані вимоги щодо відмови в реєстрації.

Під час вебінару також наголошувалося на важливості постійного моніторингу торговельних марок. Йдеться про систематичне відстеження нових заявок та реєстрацій з метою своєчасного виявлення позначень, які можуть порушувати права власника бренду. Такий моніторинг дозволяє оперативно подавати заперечення, знижувати ризики недобросовісної конкуренції та уникати значних витрат на подальші судові спори.

Ще однією темою стала концепція мовчазної згоди, яка набуває все більшого значення в європейській практиці захисту прав на торговельні марки. Її суть полягає в тому, що власник більш ранньої торговельної марки може втратити можливість оскаржувати використання пізнішої марки, якщо він протягом 5 років знав про її використання, але не вживав жодних заходів для захисту своїх прав. Такий механізм спрямований на запобігання ситуаціям, коли правовласник тривалий час не реагує на можливе порушення, а згодом намагається використати свої права для створення перешкод конкуренту.

Стосовно попередніх відмов у реєстрації торговельних марок А. Роїк пояснила, що після отримання рішення про попередню відмову заявник має 2 міс для подання аргументованої відповіді. У такому документі необхідно зазначити дані заявника та реквізити заявки, надати інформацію про свою господарську діяльність, а також детально обґрунтувати відсутність схожості між заявленою торговельною маркою та позначеннями, які стали підставою для відмови.

Особливу роль у таких справах відіграє доказова база. Для підтвердження своєї позиції заявник може подавати документи, які свідчать про тривале та активне використання торговельної марки, включно з договорами, фотографіями продукції, рекламними матеріалами, вивісками офісів, скриншотами вебсайтів і сторінок у соціальних мережах. Додатковими доказами можуть бути відгуки споживачів, документи щодо реалізації товарів або надання послуг, які підтверджують впізнаваність бренду на ринку. Завершальним елементом відповіді є прохальна частина, в якій заявник просить ухвалити рішення про реєстрацію торговельної марки та визнати її такою, що відповідає умовам надання правової охорони.

Підсумовуючи алгоритм дій для реєстрації торговельної марки, спікерка рекомендувала насамперед визначитися з видом майбутнього позначення. Залежно від особливостей бренду воно може бути словесним, зображувальним або комбінованим. Наступним кроком є вибір відповідних класів товарів і послуг згідно з Міжнародною класифікацією товарів і послуг, а також визначення особи, на яку буде здійснюватися реєстрація, — фізичної чи юридичної. Після цього доцільно провести попередню перевірку на наявність схожих або тотожних торговельних марок, щоб оцінити ризики відмови. Далі подаються документи до УКРНОІВІ та сплачуються необхідні збори. Навіть після подання заявки рекомендується здійснювати моніторинг нових реєстрацій, а після отримання позитивного рішення завершити процедуру шляхом сплати збору за видачу свідоцтва на торговельну марку.

Враховуючи майбутні зміни у сфері реєстрації торговельних марок, які вимагатимуть від бізнесу більш активної участі в захисті власних прав, А. Роїк рекомендувала бізнесу провести аудит наявних торговельних марок, запровадити механізми постійного моніторингу та за необхідності залучати фахівців з інтелектуальної власності для оцінки ризиків і розроблення ефективної стратегії захисту бренду.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!