Проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

Міністерством охорони здоров’я України на громадське обговорення пропонується проєкт наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (далі – проєкт наказу).

Проєкт наказу розроблено з метою нормативно-правового врегулювання питань перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні.

З метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості, на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», проєкт наказу оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті МОЗ (www.moz.gov.ua).

Зауваження та пропозиції у вигляді порівняльної таблиці просимо надсилати до 12 липня 2026 року у письмовому або електронному вигляді на адресу Міністерства охорони здоров’я України:

вул. Грушевського, 7, м. Київ, 01601, (e-mail: [email protected]);

або електронну адресу: [email protected]

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

1. Мета

Метою прийняття проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України» (далі — проєкт наказу) є нормативно-правове врегулювання питань перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні.

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проєкт наказу розроблено на виконання підпункту 5 пункту 1 розділу 3 Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 438.

На даний час питання перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, для допуску їх до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні, регулюються наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 1994 року № 118-С «Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1994 року за № 218/428 (далі — наказ № 118-С).

Положення наказу № 118-С є в цілому застарілими та не враховують змін у законодавстві у сферах охорони здоров’я та освіти, змін у системі охорони здоров’я, що відбулись за останні 10 років.

Крім того, відповідно до Звіту про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року Україна повинна продовжити наближення до законодавства ЄС у сфері взаємного визнання професійних кваліфікацій, імплементувавши в національну правову систему положення Директиви Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС від 7 вересня 2005 року про визнання професійних кваліфікацій. Директива передбачає, що для вирішення питання про визнання професійної кваліфікації компетентний орган має порівнювати зміст та обсяг підготовки особи з національними вимогами для виявлення істотних відмінностей у знаннях, навичках та компетентностях, необхідних для здійснення професійної діяльності. З урахуванням виявлених відмінностей може прийматися рішення про необхідність вжиття компенсаційних заходів у формі кваліфікаційного іспиту або адаптаційного періоду.

Слід зауважити, що актуальність питання залучення додаткових кваліфікованих кадрових ресурсів для сфери охорони здоров’я, зокрема тих, хто здобув освіту за межами України, суттєво зросла з початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, яка призвела до значного збільшення попиту на медичні послуги через зростання кількості осіб, які потребують медичної допомоги внаслідок поранень, травм та систематичних стресів, що провокують виникнення нових та загострення старих хронічних захворювань. Водночас вимушена зміна місця проживання великої кількості медичних працівників суттєво вплинула на кадровий потенціал сфери охорони здоров’я, що ускладнює забезпечення повноти, своєчасності та безперервності медичного обслуговування населення як під час війни, так і в період відновлення країни від її наслідків. Саме тому створення дієвого механізму визнання професійних кваліфікацій медичних працівників, які здобули освіту за кордоном, є одним із важливих завдань для посилення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я України.

Зазначене також відповідає цілям Стратегії демографічного розвитку України на період до 2040 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2024 року № 922-р, яка передбачає створення умов для міграційного приросту населення, зниження рівня відтоку українців за кордон та повернення в Україну тих українців, які проживають за кордоном, включаючи не лише громадян України, які виїхали за кордон на початку повномасштабної збройної агресії, але і тих, що виїхали раніше, а також представників української діаспори – закордонних українців.

Прийняття акта дозволить оновити з урахуванням змін у законодавстві України у сферах охорони здоров’я та освіти, змін у системі охорони здоров’я, законодавства та практики країн Європейського Союзу щодо процедури перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні. А також запровадити спрощену процедуру перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в країнах Європейського Союзу або в одній з таких країн: Швейцарська Конфедерація, Велика Британія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Австралія.

3. Основні положення проєкту акта

Проєктом наказу передбачається:

затвердження Порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні (далі — Порядок перевірки професійної кваліфікації);

внесення змін до Положення про інтернатуру та Положення про лікарську резидентуру з метою приведення у відповідність до Порядку перевірки професійної кваліфікації, що затверджується проєктом наказу;

визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 1994 року № 118-С «Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1994 року за № 218/428.

У Порядку перевірки професійної кваліфікації пропонується врегулювати такі питання:

визначення основних термінів, таких як «заявник», «заклад освіти іноземної держави», «компенсаційні заходи», «медична підготовка», «перевірка професійної кваліфікації», «порівняльний аналіз програми», «професійна діяльність за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні», «реабілітаційна підготовка», «результати навчання», «фармацевтична підготовка», «фахова передвища або вища освіта медичного та фармацевтичного спрямування»;

визначення органів та закладів, які здійснюють перевірку професійної кваліфікації;

перелік документів та порядок іх подання для перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за програмами підготовки у інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами;

процедуру перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами;

запровадження спрощеної процедури перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в країнах Європейського Союзу або в одній з таких країн: Швейцарська Конфедерація, Велика Британія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Австралія;

порядок організації та проходження компенсаційних заходів;

порядок встановлення відповідності рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземних державах, рівню професійної кваліфікації в Україні;

прийом осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, на навчання на програми післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я;

зарахування результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав, за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я в Україні;

визнання результатів навчання на заходах безперервного професійного розвитку у іноземних державах;

перегляд і оскарження результатів перевірки професійної кваліфікації.

4. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами, які містять підстави для прийняття проєкту наказу є:

Закон України «Основи законодавства про охорону здоров’я»;

Закон України «Про освіту»;

Закон України «Про вищу освіту»;

Закон України «Про фахову передвищу освіту»

постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 334 «Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань 22 «Охорона здоров’я»;

постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 497 «Про атестацію здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту»;

постанова Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725 «Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я»;

постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 438 «Про затвердження Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС)»;

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166 «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку лікарів та фармацевтів (провізорів)», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113;

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22 червня 2021 року № 1254 «Про затвердження Положення про інтернатуру», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2021 року за № 1081/36703;

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 листопада 2022 року № 2016 «Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2023 року за № 39/39095;

наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03 червня 2024 року № 949 «Про затвердження Положення про лікарську резидентуру та внесення зміни до Переліку циклів спеціалізації та тематичного удосконалення за лікарськими та фармацевтичними (провізорськими) спеціальностями», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 липня 2024 року за № 1052/42397.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація акта не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевих бюджетів.

6. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт наказу потребує проведення публічних консультацій.

Проєкт наказу не стосується питань соціально-трудової сфери, функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, прав осіб з інвалідністю, тому не потребує погодження уповноважених представників всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування чи інших відповідних органів місцевого самоврядування, Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю та всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок, Уповноваженого із захисту державної мови.

Проєкт наказу не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

Проєкт наказу потребує погодження з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством освіти і науки України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим із захисту державної мови, Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, Державною міграційною службою України, уповноваженими представниками всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців.

Проєкт наказу потребує здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

7. Оцінка відповідності

У проєкті наказу відсутні положення, що:

стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод;

впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;

містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією;

створюють підстави для дискримінації.

У проєкті наказу наявні положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, оскільки відповідно до Звіту про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року Україна повинна продовжити наближення до законодавства ЄС у сфері взаємного визнання професійних кваліфікацій, імплементувавши в національну правову систему законодавства ЄС у сфері професійного визнання, що включає, зокрема, Директиву Європейського Парламенту і Ради 2005/36/ЄС від 7 вересня 2005 року про визнання професійних кваліфікацій, яка серед іншого передбачає, що для вирішення питання про визнання професійної кваліфікації компетентний орган відповідної держави може приймати рішення про необхідність вжиття компенсаційних заходів

Проєкт наказу не потребує направлення до Національного агентства з питань запобігання корупції для визначення необхідності проведення антикорупційної експертизи.

8. Прогноз результатів

Прийняття проєкту наказу дозволить створити прозорі процедури перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні, відповідно до законодавства України у сферах охорони здоров’я та освіти, законодавства та практики країн Європейського Союзу.

Основними критеріями, за якими буде відслідковуватись ефективність реалізації проєкту наказу, будуть кількість професіоналів та кількість фахівців, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, та пройшли процедури перевірки професійної кваліфікації за новим порядком.

Реалізація акта матиме вплив на забезпечення захисту прав та інтересів громадян і держави та передбачає порядок перегляду та оскарження результатів перевірки професійної кваліфікації у позасудовому порядку згідно із Законом України «Про адміністративну процедуру».

Реалізація акта матиме вплив на громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення, оскільки сприятиме залученню до сфери охорони здоров’я України кваліфікованих працівників, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав.

Реалізація акта не матиме вплив на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання; ринок праці, рівень зайнятості населення; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Реалізація акта матиме вплив на інтереси держави, працівників сфери охорони здоровʼя та закладів вищої/фахової передвищої освіти, наукових установ в Україні незалежно від форми власності, що здійснюють підготовку в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації за спеціальностями у сфері охорони здоров’я.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко

ДОВІДКА
щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської
інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС)
проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України
«Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в
закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної
діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення
змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

Оприлюднений 26.06.2026 р.

на сайті МОЗ України

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України

Відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», Закону України «Про адміністративну процедуру», підпункту 5 пункту 1 розділу 3 Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2026 року № 438, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою нормативно-правового врегулювання питань перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні;

2) Зміни до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України.

2. Установити, що посвідчення / рішення про допуск до медичної і фармацевтичної діяльності / надання права на професійну діяльність в Україні, видані особам у встановленому законодавством порядку до набрання чинності цим наказом, обміну не підлягають.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 19 серпня 1994 № 118-С «Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 вересня 1994 року за № 218/428.
4. Управлінню медичних кадрів, освіти і науки (Сергію Убогову) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр Віктор Ляшко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я

України

Порядок перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні

I. Загальні положення

1. Цей Порядок визначає організаційно–правові засади та процедури перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності в Україні за професіями у сфері охорони здоров’я.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, мають на меті провадження професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та є:

громадянами України;

закордонними українцями;

іноземцями та особами без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в’їхали в Україну та постійно проживають на її території, яких визнано в Україні біженцями, яким надано притулок в Україні, яких визнано особами, що потребують додаткового захисту, яким надано тимчасовий захист, а також тих, що одержали дозвіл на імміграцію в Україну;

особами, яких визнано особами без громадянства відповідно до вимог Порядку розгляду заяв про визнання особою без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 року № 317 «Деякі питання визнання особою без громадянства»;

іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений строк (до 3 років) та приймаються роботодавцями на роботу на підставі дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства у сфері охорони здоров’я.

Дія цього Порядку не поширюється на осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав та є:

відрядженими іноземними працівниками у сфері охорони здоров’я;

громадянами України, які постійно проживають за кордоном, іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну для провадження викладацької та/або наукової діяльності у закладах фахової передвищої та вищої освіти, провайдерів заходів безперервного професійного розвитку на їх запрошення;

громадянами України, які постійно проживають за кордоном, іноземцями та особами без громадянства, які прибули в Україну для участі у реалізації проєктів міжнародної технічної допомоги;

особами, які залучаються до надання медичної допомоги згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»;

громадянами Республіки Польща, які мають кваліфікацію лікаря, сестри медичної (брата медичного), акушерки (акушера) на території держав — членів Європейського Союзу, та можуть провадити професійну діяльність на території України протягом 18 місяців згідно із Законом України «Про встановлення додаткових правових та соціальних гарантій для громадян Республіки Польща, які перебувають на території України»;

психотерапевтами, які опанували науково обґрунтований психотерапевтичний метод (метод психотерапії) за кордоном та у встановленому законодавством порядку для визнання професійної кваліфікації звертаються до відповідної саморегулівної організації.

Дія цього Порядку поширюється на осіб, яким професійну кваліфікацію присвоєно за результатами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я в закладах освіти іноземних держав.

Дія цього Порядку не поширюється на осіб, яким професійну кваліфікацію присвоєно за результатами фахової передвищої та/або вищої освіти у сфері охорони здоров’я в закладах освіти іноземних держав. Такі особи допускаються до професійної діяльності в Україні за умови наявності свідоцтва про визнання в Україні іноземного документа про освіту, виданого з дотриманням вимог Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059, або Порядку визнання в Україні документів про загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу освіту, що відповідають 2–5 рівням Національної рамки кваліфікацій, виданих закладами освіти іноземних держав, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 615/27060.

Дія цього Порядку не поширюється на перевірку професійної кваліфікації, здобутої на тимчасово окупованих територіях України, та/або перевірку професійної кваліфікації, присвоєної на підставі результатів навчання та/або періодів навчання на тимчасово окупованих територіях України. Такі особи вступають до інтернатури / лікарської резидентури з дотриманням вимог Положення про інтернатуру, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 червня 2021 року № 1254 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 березня 2022 року № 493) (далі — Положення про інтернатуру), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2021 року за № 1081/36703, або Положення про лікарську резидентуру, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 червня 2024 року № 949, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 липня 2024 року за № 1052/42397 (далі — Положення про лікарську резидентуру), відповідно.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

адаптаційне стажування — практичні заходи, які проводяться у разі успішного складання заявником кваліфікаційного іспиту з метою набуття досвіду професійної діяльності у сфері охорони здоров’я України;

заявник — особа, яка подає заяву та документи для перевірки професійної кваліфікації з метою провадження в Україні діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я (працевлаштування у суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері охорони здоров’я, що підлягає ліцензуванню, та/або провадження господарської діяльності, коли вимога до наявності спеціальної освіти у сфері охорони здоров’я є обов’язковою) та/або отримання в Україні післядипломної освіти в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації, яка надає право на професійну діяльність у сфері охорони здоров’я в Україні;

заклад освіти іноземної держави — будь-який суб’єкт освітньої діяльності за межами України, який проводить освітню діяльність згідно із законодавством держави за місцезнаходженням (у тому числі заклад охорони здоров’я);

кваліфікаційний іспит — захід з перевірки знань / практичних навичок заявника, який проводиться закладом фахової передвищої / вищої освіти, науковою установою, що здійснює відповідну підготовку на циклах спеціалізації, в інтернатурі, лікарській резидентурі (далі — заклад освіти / наукова установа);

компенсаційний захід — компенсаційний навчальний курс, кваліфікаційний іспит та адаптаційне стажування, який/які проходить заявник з метою підтвердження / здобуття професійної кваліфікації за професією у сфері охорони здоров’я для допуску до професійної діяльності в Україні;

компенсаційний навчальний курс — навчальні заходи, які проводяться закладами освіти / науковими установами в межах спеціалізованої підготовки в інтернатурі або лікарській резидентурі, або на циклі спеціалізації з метою компенсації відмінностей у підготовці / освітній програмі, які неможливо компенсувати за рахунок професійного досвіду та компетентностей (знань, навичок), здобутих заявником під час навчання впродовж життя (безперервного професійного розвитку), але не передбачають проходження повного курсу спеціалізованої підготовки в інтернатурі або лікарській резидентурі;

медична підготовка — отримана за кордоном фахова передвища або вища, або післядипломна освіта, яка надає право провадити професійну діяльність за спеціальностями, відповідними або наближеними до спеціальностей у сфері охорони здоров’я в Україні (крім фармацевтичних спеціальностей та спеціальностей з реабілітації) згідно з Номенклатурою спеціальностей / профілів роботи за спеціальностями та відповідних їм професійних кваліфікацій / посад працівників сфери охорони здоров’я, зазначених у додатку 1 (далі — Номенклатура спеціальностей) до Порядку проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 квітня 2025 року № 650, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28 травня 2025 року за № 825/44231;

перевірка професійної кваліфікації — процедура, що включає перевірку наявної у заявника освітньої, освітньо–професійної, професійної кваліфікації та її рівня, досвіду роботи, перевірку документів про безперервний професійний розвиток та прийняття за результатами перевірки рішень про відповідність / часткову відповідність / невідповідність професійної кваліфікації / рівня професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професією / професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та необхідність проходження заявником кваліфікаційного іспиту та адаптаційного стажування або компенсаційного навчального курсу, або інтернатури, або лікарської резидентури, або циклу спеціалізації;

порівняльний аналіз програми — порівняльний аналіз освітньої програми (навчального плану), за якою (яким) видано документ про післядипломну освіту за кордоном, зі змістом програми (навчального плану) в межах відповідної або наближеної спеціальності у сфері охорони здоров’я, за якою (яким) видаються документи про післядипломну освіту в Україні, проведений за замовленням заявника закладом вищої / фахової передвищої освіти або науковою установою в Україні, незалежно від форми власності, що здійснює відповідну підготовку в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації за відповідною спеціальністю у сфері охорони здоров’я;

професійна діяльність в Україні за професіями у сфері охорони здоров’я — провадження в установленому законодавством порядку діяльності за професіями, включеними до підрозділів І–ІV розділу 1 та розділу 2 Переліку професій (посад) працівників сфери охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 05 липня 2025 року № 1065, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2025 року за № 1109/44515;

реабілітаційна підготовка — отримана за кордоном фахова передвища або вища, або післядипломна освіта, яка надає право провадити професійну діяльність за спеціальностями, відповідними або наближеними до спеціальностей з реабілітації в Україні згідно з Номенклатурою спеціальностей;

результати навчання — знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, що набуваються у процесі навчання, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти;

фармацевтична підготовка — отримана за кордоном фахова передвища або вища, або післядипломна освіта, яка надає право провадити професійну діяльність за спеціальностями, відповідними або наближеними до фармацевтичних спеціальностей в Україні згідно з Номенклатурою спеціальностей;

фахова передвища та/або вища освіта медичного і реабілітаційного спрямування — фахова передвища та/або вища освіта в межах спеціальностей 0911 «Dental studies», 0912 «Medicine», 0913 «Nursing and midwifery», 0914 «Medical diagnostic and treatment technology», 0915 «Therapy and rehabilitation», 0988 «Interdisciplinary programmes and qualifications involving health and welfare» Міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED-F 2013, що відповідають спеціальностям «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія», «Медична психологія», «Медсестринство (за спеціалізаціями)», «Технології медичної діагностики та лікування (за спеціалізаціями)», «Терапія та реабілітація (за спеціалізаціями)», «Громадське здоров’я» у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» в Україні;

фахова передвища та/або вища освіта фармацевтичного спрямування — фахова передвища та/або вища освіта в межах спеціальностей 0711 «Chemical engineering and processes», 0916 «Pharmacy» Міжнародної стандартної класифікації освіти ISCED-F 2013, що відповідають спеціальності «Фармація (за спеціалізаціями)» у галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення» в Україні.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про зайнятість населення», «Про імміграцію», «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про закордонних українців», «Про адміністративну процедуру» та у Положенні про систему безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725.

3. Перевірка професійної кваліфікації в залежності від мети подання та наявних у заявника документів включає:

визнання документів про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за результатами навчання за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами за кордоном;

проходження заявником компенсаційного заходу. Необхідність проходження та вид такого заходу визначається за результатами проведення порівняльного аналізу програми, за якою видано документ про післядипломну освіту за кордоном, із змістом програми в межах відповідної спеціальності з охорони здоров’я, за якою видаються документи про післядипломну освіту в Україні.

4. Перевірку професійної кваліфікації згідно з цим Порядком здійснюють такі органи державної влади (далі — орган перевірки):

1) МОЗ — за спеціальностями професіоналів у сфері охорони здоров’я, крім фармацевтичних спеціальностей;

2) Держлікслужба (з 1 січня 2027 року — Українське фармацевтичне агентство) — за фармацевтичними спеціальностями;

3) Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (військових адміністрацій) — за медсестринськими, стоматологічними, спеціальностями медико-профілактичного, медико-лабораторного профілю, з реабілітації, психологічної допомоги та духовної опіки згідно з пунктами 1–4 розділу IV таблиці до пункту 1 Номенклатури спеціальностей.

Якщо у зв’язку із тимчасовою окупацією деякі органи, зазначені у цьому пункті, не виконують своїх повноважень / функцій згідно із законодавством України, перевірку професійної кваліфікації здійснюють органи, які знаходяться на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

5. Порівняльний аналіз програми проводять заклади освіти державної або комунальної форми власності та/або наукові установи, які проводять підготовку за відповідними спеціальностями у сфері охорони здоров’я в Україні на циклах спеціалізації, в інтернатурі, лікарській резидентурі (далі — заклади перевірки).
6. Особи, які пройшли перевірку професійної кваліфікації згідно з цим Порядком та отримали Сертифікат про визнання / підтвердження професійної кваліфікації / встановлення відповідності рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я в Україні за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (далі — Сертифікат), допускаються до професійної діяльності в Україні за професіями у сфері охорони здоров’я за умови відповідності професійним стандартам або кваліфікаційним характеристикам згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників (випуск 78 «Охорона здоров’я»), затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 року № 117 (далі — Довідник).

ІІ. Проведення порівняльного аналізу програми

1. Порівняльний аналіз програми проводять заклади перевірки згідно з підпунктом 31 пункту 1 Переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796.

Результати порівняльного аналізу програми відображаються у Порівняльному аналізі освітньої програми (навчального плану), за якою (яким) видано документ про післядипломну освіту за кордоном, зі змістом програми (навчального плану), за якою (яким) видається документ про післядипломну освіту в Україні, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (далі — порівняльний аналіз програми).

2. Для проведення порівняльного аналізу програми заявник подає до закладу перевірки такі документи:

1) заяву (у заяві обов’язково зазначаються дані заявника та електронна адреса, на яку може бути направлено порівняльний аналіз програми за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку);

2) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (у разі подання паспорта громадянина України — копії 1 та 2 сторінок паспорта у формі книжечки чи обох сторін паспорта у формі картки), документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, паспортного документа іноземця

або

копію документа, що підтверджують особу без громадянства в Україні — для осіб без громадянства, які перебувають на території України;

3) копію посвідчення закордонного українця (за наявності);

4) копію та переклад на українську мову документа про освіту (для іноземного документа — разом з копією свідоцтва про його визнання в Україні в Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059, або в Порядку визнання в Україні документів про загальну середню, професійну (професійнотехнічну), фахову передвищу освіту, що відповідають 2–5 рівням Національної рамки кваліфікацій, виданих закладами освіти іноземних держав, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 615/27060) та/або професійну кваліфікацію (у разі її присвоєння);

5) копію та переклад на українську мову додатка до документа про освіту та/або інших документів, які містять інформацію про зміст освітньої програми (за наявності);

6) копію та переклад на українську мову документа про післядипломну освіту (інтернатуру, лікарську резидентуру, цикли спеціалізації або іншу, передбачену законодавством відповідної іноземної держави) та іншого документа, який містить інформацію про зміст освітньої програми;

7) копію та переклад на українську мову документа про присвоєння професійної кваліфікації, виданого суб’єктом присвоєння (за наявності).

Вірність перекладу на українську мову документів засвідчується відповідно до вимог глави 8 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

3. Заява та копії документів, зазначені у пункті 1 цього розділу, подаються заявником у паперовій чи електронній формі шляхом:

особистого звернення до закладу перевірки;

поштового відправлення на поштову адресу закладу перевірки;

направлення на адресу електронної пошти, зазначену на власному вебсайті закладу перевірки.

На заяву та копії документів накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Копії документів, які додаються до заяви, подаються у форматі PDF.

У разі подання електронних документів документи на паперових носіях не подаються.

Заклад перевірки має право на перевірку відповідності електронних копій оригіналам та/або копіям з перекладами документів, зазначених у пунктах 2, 3 цього розділу.

4. Процедура порівняльного аналізу програми складається з:

1) перевірки достовірності документа, що свідчить про періоди та/або результати навчання в закладі освіти іноземної держави за програмами післядипломної освіти, аналогічними до програми підготовки в Україні (далі — документ про результати навчання за кордоном);

2) перевірки статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми, за якою виданий документ про результати навчання за кордоном;

3) порівняння змісту програми підготовки в Україні зі змістом освітньої програми, результатами навчання заявника за кордоном.

У разі подання заявником документів про періоди та/або результати навчання за кордоном, виданих закладом освіти іноземної держави, що входить до академічного рейтингу університетів світу — Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року навчання), процедура визнання результатів навчання за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я за кордоном для їх зарахування під час навчання в Україні складається з підпунктів 1, 3 цього пункту.

5. Для перевірки достовірності документа про результати навчання за кордоном, перевірки статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми, за якою виданий документ про результати навчання за кордоном, можуть застосовуватись способи, передбачені пунктами 3–5 розділу ІV цього Порядку.

Статус закладу освіти іноземної держави та/або програми перевіряється на дату видачі документа про результати навчання за кордоном.

Заклад освіти / наукова установа, який (яка) здійснює процедуру визнання результатів навчання за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я за кордоном для їх зарахування під час навчання в Україні, має право звернутися до офіційних установ та/або заявника для надання додаткової інформації та/або документів, необхідних для здійснення процедури визнання результатів навчання за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я за кордоном та винесення рішення щодо її результатів.

6. Порівняльний аналіз програми проводиться закладом перевірки, до якого звернувся заявник, у строки визначені частинами другою, четвертою статті 34 Закону України «Про адміністративну процедуру».
7. За результатами порівняльного аналізу програми заклад перевірки надає одну з таких рекомендацій:

1) визнати повну відповідність професійної кваліфікації, здобутої в іноземній державі, професійній кваліфікації за спеціальністю працівника сфери охорони здоров’я згідно з пунктом 1 Номенклатури спеціальностей;

2) визнати часткову відповідність професійної кваліфікації, здобутої в іноземній державі, професійній кваліфікації за спеціальністю працівника сфери охорони здоров’я згідно з пунктом 1 Номенклатури спеціальностей;

3) визнати невідповідність професійної кваліфікації, здобутої в іноземній державі, професійній кваліфікації за спеціальністю працівника сфери охорони здоров’я згідно з пунктом 1 Номенклатури спеціальностей.

8. Рекомендація, визначена підпунктом 1 пункту 7 цього розділу, надається у разі позитивних результатів перевірки достовірності документа, статусу закладу освіти іноземної держави, співставності освітніх компонентів, змісту освітньої програми.
9. Рекомендація, визначена підпунктом 2 пункту 7 цього розділу, надається у разі позитивних результатів перевірки достовірності документа, статусу закладу освіти іноземної держави, та часткової співставності освітніх компонентів, змісту освітньої програми.
10. Рекомендація, визначена підпунктом 3 пункту 7 цього розділу, надається у разі:

1) негативного результату перевірки достовірності документа про результати навчання за кордоном та/або статусу закладу освіти іноземної держави;

2) суттєвої різниці у підготовці — відмінність на 50 та більше відсотків змісту та/або обсягу програми підготовки, яку особа пройшла в закладі освіти іноземної держави, від діючих в Україні вимог до змісту та/або обсягу програми підготовки в інтернатурі / лікарській резидентурі за відповідною спеціальністю;

3) з дати завершення навчання пройшло 3 роки і більше.

11. Строк зберігання поданих до закладу перевірки для здійснення порівняльного аналізу програми документів становить 5 років, строк зберігання копій документів про результати порівняльного аналізу програми — 75 років.

ІІІ. Організація, здійснення компенсаційних заходів та зарахування результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав, за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я в Україні

1. Компенсаційні заходи призначаються органом перевірки у разі прийняття рішення про часткову відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні.
2. Види компенсаційних заходів:

1) компенсаційний навчальний курс:

навчання на програмі підготовки в інтернатурі зі скороченим терміном підготовки за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка в інтернатурі в Україні;

навчання на програмі підготовки в лікарській резидентурі зі скороченим терміном підготовки за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка в лікарській резидентурі в Україні;

навчання на циклі спеціалізації за спеціальностями, за якими не здійснюється підготовка в інтернатурі або лікарській резидентурі в Україні.

2) кваліфікаційний іспит та адаптаційне стажування.

3. Компенсаційні заходи здійснюються заявниками у закладах освіти / наукових установах державної або комунальної форми власності, які провадять підготовку за відповідними спеціальностями у сфері охорони здоров’я в Україні. Вступ та навчання в інтернатурі / лікарській резидентурі здійснюється з дотриманням вимог Положення про інтернатуру / Положення про лікарську резидентуру відповідно.
4. Заявник має право самостійно обрати заклад освіти / наукову установу, в якому (якій) проходити компенсаційний захід.
5. Кваліфікаційні іспити проводяться:

за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка в інтернатурі в Україні — у формі підсумкового оцінювання, що включає ліцензійний інтегрований іспит «Крок 3» (далі — «Крок 3») та іспит з оволодіння практичними навичками;

за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка в лікарській резидентурі в Україні, за умови здобуття професійної кваліфікації за спеціальністю лікарської резидентури за програмою підготовки в іноземній державі для отримання вторинної спеціалізації — у формі: «Крок 3» та іспиту з оволодіння практичними навичками за первинною спеціалізацією, яка є обов’язковою передумовою для вступу на програму лікарської резидентури в Україні за відповідною спеціальністю; клінічного іспиту за відповідною спеціальністю лікарської резидентури;

за спеціальностями, за якими здійснюється підготовка на циклах спеціалізації — у формі: «Крок 3» та іспиту з оволодіння практичними навичками за первинною спеціалізацією, яка є обов’язковою передумовою для вступу на програму спеціалізації в Україні; іспиту за результатами проходження циклу спеціалізації за відповідною спеціальністю.

6. Складова кваліфікаційного іспиту у формі «Крок 3» проводиться за графіком, затвердженим МОЗ, відповідно до вимог розділу ІХ Положення про інтернатуру.

Іспит з оволодіння практичними навичками, клінічний іспит та іспит за результатами проходження циклу спеціалізації проводяться за графіками, визначеними відповідними закладами освіти / науковими установами, що їх проводять.

7. Успішним проходженням кваліфікаційного іспиту вважається успішне проходження всіх його складових згідно із пунктом 5 цього розділу за відповідною спеціальністю (спеціальностями).

У разі неуспішного проходження будь-якої складової кваліфікаційного іспиту згідно із пунктом 5 цього розділу, заявник має право на повторне проходження кваліфікаційного іспиту / його складової один раз.

8. У разі успішного проходження кваліфікаційного іспиту заявник зобов’язаний пройти адаптаційне стажування.
9. Кваліфікаційний іспит та адаптаційне стажування можуть проводитись у різних закладах освіти / наукових установах за вибором заявника та згідно із договором між закладом (закладами) освіти / науковою установою (науковими установами) та заявником.
10. Адаптаційне стажування організовується закладом освіти / науковою установою, які провадять підготовку за відповідними спеціальностями у сфері охорони здоров’я.

Програма адаптаційного стажування обов’язково має включати теоретичну та практичну підготовку щодо:

організаційно–правових засад професійної діяльності за відповідною спеціальністю в сфері охорони здоров’я в Україні (в тому числі ведення первинної облікової медичної документації, звітності, правила виписування рецептів);

системи надання медичної допомоги за спеціальністю (горизонтальна та вертикальна взаємодія закладів охорони здоров’я та органів охорони здоров’я, маршрути пацієнта);

функціонування електронної системи охорони здоров’я (у тому числі внесення медичних записів, записів про направлення, записів про рецепти та медичних записів про їх погашення);

системи галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в Україні за відповідною спеціальністю, видом медичної допомоги;

вимог професійної етики і деонтології в Україні, збереження лікарської таємниці.

Практична частина адаптаційного стажування проводиться у закладах охорони здоров’я / наукових установах, які провадять господарську діяльність з медичної практики за відповідною спеціальністю.

Практична частина адаптаційного стажування проводиться на підставі договору між закладом освіти / науковою установою, з яким укладено договір заявником, та закладом охорони здоров’я.

Строк адаптаційного стажування 1 місяць, з них не менше 2 тижнів для практичної підготовки.

11. Цикли спеціалізації, як компенсаційні навчальні курси, проводяться у закладах освіти / наукових установах з дотриманням вимог Положення про деякі заходи безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166 (в редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 18 серпня 2021 року № 1751), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, або Положення про деякі заходи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку фахівців з фаховою передвищою, початковим рівнем (короткий цикл) та першим (бакалаврським) рівнем вищої медичної і фармацевтичної освіти та магістрів з медсестринства, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 листопада 2022 року № 2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2023 року за № 39/39095.
12. Компенсаційні заходи проводяться на підставі договору між заявником та закладом освіти / науковою установою за кошти юридичних та/або фізичних осіб.
13. Програма підготовки в інтернатурі / лікарській резидентурі в якості проходження компенсаційного навчального курсу коригується відповідно до зарахованих результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я.
14. Зарахування результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я, здійснюється після прийому заявника на програму підготовки в інтернатурі / лікарській резидентурі в якості компенсаційного навчального курсу.
15. Для зарахування результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я, заявник подає до закладу освіти / наукової установи, в якому (якій) він проходить компенсаційний навчальний курс такі документи:

1) копію та переклад на українську мову документа / документів, що свідчать про періоди та/або результати навчання в закладі освіти іноземної держави за програмами післядипломної освіти, подібними до програми підготовки в Україні;

2) копію та переклад на українську мову документа, який містить інформацію про зміст освітньої програми;

3) копію порівняльного аналізу програми за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Для зарахування результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я строк, який пройшов з моменту закінчення навчання за кордоном, має складати не більше 3 років.

16. Після проходження компенсаційного заходу, передбаченого підпунктом 2 пункту 2 цього розділу, заклад освіти / наукова установа видають документ, який містить наступну інформацію:

прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) заявника;

назва закладу освіти / наукової установи, в якому (якій) заявник проходив теоретичну підготовку;

назва закладу охорони здоров’я (код за ЄДРПОУ), в якому заявник проходив практичну підготовку;

спеціальність, за якою заявник проходив компенсаційний захід;

дата початку та дата закінчення компенсаційного заходу;

кваліфікований електронний підпис керівника закладу охорони здоров’я;

кваліфікований електронний підпис керівника закладу освіти / наукової установи.

IV. Перевірка професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні

1. Перевірка професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами, включає визнання документів про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами.
2. Процедура визнання документів про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами включає:

1) проведення аналізу документів заявника, перевірки їх достовірності;

2) перевірку статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми, за результатами якої виданий документ про післядипломну освіту;

3) оцінку кваліфікації та періоду навчання, зазначених у документах про післядипломну освіту, та встановлення їх відповідності професійній кваліфікації та періоду навчання в Україні;

4) прийняття рішень про відповідність / часткову відповідність / невідповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності у сфері охорони здоров’я в Україні та необхідність проходження заявником компенсаційного заходу, циклу спеціалізації, інтернатури, лікарської резидентури.

Процедура визнання документів про післядипломну освіту, виданих закладами освіти іноземних держав, що входять до академічного рейтингу університетів світу — Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання) складається з підпунктів 1, 3, 4 цього пункту.

3. Для перевірки достовірності документів про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами застосовуються такі способи:

1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження документа або закладом освіти іноземної держави, що його видав (за наявності доступу до такого реєстру);

2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено державою походження документа або закладом освіти іноземної держави, що його видав (за наявності доступу до такого реєстру);

3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність документа від таких офіційних установ: заклад освіти іноземної держави, компетентний орган з визнання, компетентний орган у сфері освіти та якості освіти, центр Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національний інформаційний центр академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), орган професійного самоврядування, дипломатичне представництво, орган державної влади України та/або іноземної держави, установа, яка здійснює верифікацію документів про освіту або надає офіційну інформацію в сфері освіти;

4) якщо країною походження документа або закладом освіти іноземної держави затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого документа.

4. З метою встановлення права у закладу освіти іноземної держави надавати певну кваліфікацію, органом здійснюється перевірка статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми, за результатами якої виданий документ.

Для перевірки статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми можуть застосовуватися такі способи:

1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти / органів професійного самоврядування та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;

2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;

3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми;

Статус закладу освіти іноземної держави та/або програми перевіряється на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства держави видачі документа.

5. Для перевірки достовірності документів про післядипломну освіту згідно із пунктом 3 цього розділу та перевірки статусу закладу освіти іноземної держави згідно із пунктом 4 цього розділу органом можуть використовуватись інформація, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.
6. Для оцінки відповідності професійної кваліфікації застосовуються такі способи:

1) аналіз відповідності критеріям щодо спрощеного визнання, визначеним пунктом 7 цього розділу;

2) оцінка на підставі положень міжнародного договору — для документів про післядипломну освіту, виданих у державах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про післядипломну освіту та визначають безумовну відповідність професійних кваліфікацій;

3) встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в документі заявника, професійній кваліфікації в Україні на підставі порівняльного аналізу програми — для документів про післядипломну освіту, які не підпадають під дію підпунктів 1, 2 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і державою походження документа не визначає безумовну відповідність професійних кваліфікацій, що присуджуються в державах–учасницях договору.

Якщо документ про післядипломну освіту виданий у державі, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання орган з перевірки професійної кваліфікації перевіряє чи підпадає документ про післядипломну освіту під дію відповідного міжнародного договору.

Наявність міжнародного договору між Україною та іноземною державою, у тому числі такого, який визначає безумовну відповідність професійних кваліфікацій, не скасовує необхідності отримання рішення органу з перевірки професійної кваліфікації про відповідність професійної кваліфікації згідно з цим Порядком.

7. Спрощене визнання професійної кваліфікації, яка підтверджується документом про післядипломну освіту, може бути застосовано органом перевірки за таких умов:

1) державою видачі документа про післядипломну освіту є країна Європейського Союзу або одна з таких країн: Швейцарська Конфедерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Держава Ізраїль, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Австралія;

2) тривалість підготовки відповідає або перевищує мінімальні вимоги до тривалості підготовки за відповідною спеціальністю, встановлені в Україні;

3) відсутність у компетентного органу іноземної держави інформації про відсторонення особи від здійснення професійної діяльність у сфері охорони здоров’я за професійне правопорушення чи кримінальний злочин протягом 5 років, що передували зверненню до органу перевірки (довідка про бездоганну репутацію, сертифікат про бездоганну репутацію, сертифікат діючого професійного статусу, ліцензія на лікарську практику тощо).

Для спрощеного визнання професійної кваліфікації заявник подає до органу перевірки документи, визначені підпунктами 1, 2, 4, 5 пункту цього розділу.

8. Для перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за результатами післядипломної освіти за програмами підготовки у інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами (за спеціальностями працівників сфери охорони здоров’я згідно з пунктом 1 Номенклатури спеціальностей), заявник подає до органу перевірки такі документи:

1) заяву (у заяві обов’язково зазначаються контактні дані заявника та електронна адреса, на яку може бути повідомлено заявника про прийняте рішення);

2) копії документів, визначених підпунктами 2–7 пункту 2 розділу ІІ цього Порядку;

3) порівняльний аналіз програми за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку (якщо документ про післядипломну освіту не відповідає критеріям для спрощеного визнання, визначеним пунктом 7 цього розділу, або міжнародним договором між Україною та державою видачі документа про післядипломну освіту не передбачено безумовного визнання професійних кваліфікацій).

Орган перевірки має право направити копії документів, визначених підпунктами 2, 3 цього пункту, для проведення порівняльного аналізу програми до іншого закладу перевірки;

4) державний сертифікат або витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою або документ про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни);

5) копію та переклад на українську мову документа, що підтверджує відсутність у компетентного органу іноземної держави інформації про відсторонення особи від здійснення професійної діяльність у сфері охорони здоров’я за професійне правопорушення чи кримінальний злочин протягом 5 років, що передували зверненню до органу перевірки (довідка про бездоганну репутацію, сертифікат про бездоганну репутацію, сертифікат діючого професійного статусу, ліцензія на лікарську практику тощо).

9. Додатково до документів, зазначених у пункті 8 цього розділу, заявник має право надати інші документи, що підтверджують його освіту та/або кваліфікацію, у тому числі документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід (із перекладом українською мовою).
10. Особи, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав та компенсаційний захід, передбачений підпунктом 2 пункту 2 розділу ІІІ цього Порядку, для прийняття рішення про відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні подають до органу перевірки такі документи:

1) заяву (у заяві обов’язково зазначаються контактні дані заявника та електронна адреса, на яку може бути повідомлено заявника про прийняте рішення);

2) копію документа, визначеного пунктом 16 розділу ІІІ цього Порядку.

11. Заява та копії документів, зазначені у пунктах 8–10 цього розділу, подаються заявником у паперовій чи електронній формі шляхом: особистого звернення до відповідного органу; поштового відправлення на поштову адресу відповідного органу; направлення на адресу електронної пошти, зазначену на офіційному вебсайті відповідного органу.

На заяву та анкету, а також копії документів накладається кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Копії документів, які подаються до заяви додаються у форматі PDF.

У разі подання електронних документів документи на паперових носіях не подаються.

12. Підставою залишення заяви без руху:

1) неподання одного або більше документів, визначених пунктами 8 або 10 цього розділу;

2) подання документів, зазначених у пунктах 8–10 цього розділу, з порушенням вимог абзаців п’ятого, шостого пункту 11 цього розділу.

У разі прийнятого рішення про залишення заяви без руху, орган перевірки повертає подані документи заявнику на вказану поштову адресу або адресу електронної пошти із зазначенням підстави такого рішення. Строки та спосіб інформування заявника про залишення заяви без руху та повернення документів визначено статтею 43 Закону України «Про адміністративну процедуру».

13. Перевірка професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами проводиться органом, до якого звернувся заявник, у строки визначені частинами другою, четвертою статті 34 Закону України «Про адміністративну процедуру».
14. За результатами перевірки професійної кваліфікації згідно із цим розділом органом перевірки приймається одне з таких рішень:

рішення про відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні;

рішення про часткову відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні;

рішення про невідповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні;

рішення про відмову у визнанні документа про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами.

15. У разі прийняття рішення про відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні органом перевірки видається заявнику Сертифікат за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
16. У разі прийняття рішення про часткову відповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні, органом перевірки призначається компенсаційний захід, визначений розділом ІІІ цього Порядку. Про прийняте рішення та вид компенсаційного заходу заявник повідомляється листом на зазначену у заяві електронну адресу.
17. Рішення про невідповідність професійної кваліфікації для допуску до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні приймається органом перевірки у таких випадках:

1) наявні в документах для перевірки професійної кваліфікації відомості про професійну кваліфікацію не можуть бути співвіднесені з жодним професійним стандартом або кваліфікаційною характеристикою згідно з Довідником;

2) за результатами порівняльного аналізу програми наявна рекомендація, визначена підпунктом 3 пункту 7 розділу ІІ цього Порядку.

Про прийняте рішення орган перевірки повідомляє заявника листом, в якому йому надається рекомендація про проходження повного курсу спеціалізованої підготовки на циклі спеціалізації, в інтернатурі, лікарській резидентурі. Лист надсилається на зазначену у заяві електронну адресу заявника.

У разі успішної атестації за результатами підготовки на циклі спеціалізації, в інтернатурі, лікарській резидентурі заявнику видається сертифікат за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 квітня 2025 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 2025 року за № 824/44230, закладом освіти / науковою установою, які проводили таку атестацію.

18. Рішення про відмову у визнанні поданого заявником документа про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами приймається органом перевірки у разі, якщо наявні такі підстави:

1) отримано негативний результат перевірки достовірності документа;

2) отримано негативний результат перевірки статусу закладу освіти іноземної держави та/або програми, за результатами якої виданий документ;

3) документ виданий закладом освіти невизнаних держав (територій) відповідно до зовнішніх правових відносин України;

4) документ виданий закладом освіти іноземної держави, до якого застосовуються персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно до рішення органів державної влади України (в межах дії рішення);

5) виявлені ознаки підробки, недостовірності інформації в поданих документах;

6) якщо текст документа та/або його переклад неможливо прочитати внаслідок пошкодження, наявні незастережні виправлення або дописки, помилки, які суттєво змінюють зміст документа.

У випадку отримання спростування факту навчання / здобуття освіти, факту видачі документа, встановлення ознак підробки документа, відомості про такий документ передаються правоохоронним органам України.

19. Про прийняте рішення орган перевірки повідомляє заявника на адресу електронної пошти, вказаної в заяві, з дотриманням строків визначених пунктом 13 цього розділу. У разі відмови у визнанні поданого заявником документа про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними зазначаються причини щодо такої відмови, а також відомості, визначені статтею 71 Закону України «Про адміністративну процедуру.
20. Рішення про відмову у визнанні поданого заявником документа про післядипломну освіту у сфері охорони здоров’я за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними може бути оскаржено в порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру», та/або в судовому порядку.
21. Строк зберігання поданих до органу / закладу перевірки для перевірки кваліфікації / здійснення порівняльного аналізу програми документів становить 5 років, строк зберігання копій документів про результати процедури перевірки кваліфікації / порівняльного аналізу програми — 75 років.

V. Особливості перевірки професійної кваліфікації біженців або осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні

1. Біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, мають право подати документи для перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я без наявності повного пакета документів, зазначеного в пунктах 8, 9 розділу ІV цього Порядку. Подання документу, що засвідчує рівень володіння державною мовою згідно із підпунктом 4 пункту 8 розділу ІV цього Порядку, є обов’язковим.
2. Підставою для початку процедури перевірки професійної кваліфікації без наявності повного пакета документів є посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
3. Для перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, надають наявні у них освітні документи, у тому числі не зазначені в пунктах 8, 9 розділу ІV цього Порядку, такі як: копії документів про освіту або періоди навчання, студентський квиток, довідку, академічну відомість, залікову книжку, опис курсів, документи про неформальне та інформальне навчання або інші документи, що можуть підтвердити факт навчання / здобуття освіти та/або здобуття кваліфікації; а також наявні документи про досвід роботи, такі як: свідоцтво про досвід роботи, трудовий договір, трудову книжку, довідки з місць роботи або інші документи, які можуть свідчити про відповідну кваліфікацію.
4. У разі недостатньої інформації, наданої для перевірки професійної кваліфікації біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, проводиться кваліфікаційний іспит.
5. У разі успішного проходження кваліфікаційного іспиту заявником, який має статус біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, орган з перевірки професійної кваліфікації приймає рішення про відповідність професійної кваліфікації заявника та видає Сертифікат за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

VІ. Видача та облік Сертифікатів

1. Сертифікат, форму якого визначено додатком 1 до цього Порядку, що видається за результатами перевірки професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я, здобутої в іноземних державах за програмами підготовки в інтернатурі, лікарській резидентурі, на циклах спеціалізації або іншими подібними їм програмами відповідно до цього Порядку, підписується уповноваженою особою органу, що здійснював перевірку професійної кваліфікації згідно з пунктом 4 розділу І цього Порядку.

Підписи завіряються гербовою печаткою (за наявності).

2. Сертифікат видається заявнику або уповноваженій ним особі.
3. У разі втрати або пошкодження Сертифіката, органом перевірки, що його видав, за зверненням заявника або уповноваженої ним особи видається його дублікат. У виданому дублікаті у правому верхньому кутку робиться відмітка із зазначенням слова «Дублікат» та дати його видачі.

Дублікат Сертифіката має таку ж юридичну силу, що і оригінал, при цьому оригінал документа вважається таким, що втратив чинність.

4. Для реєстрації Сертифікатів, їх дублікатів, що видаються заявникам, органом перевірки ведуться відповідні журнали, до яких вносяться такі дані:

порядковий реєстраційний номер;

серія та номер Сертифіката;

дата видачі Сертифіката;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника, який отримує Сертифікат;

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) уповноваженого представника заявника (у разі отримання Сертифіката уповноваженим представником заявника);

підпис особи, яка отримує Сертифікат (заявника або його уповноваженого представника);

інформація про дату видачі дублікату; підпис особи, яка отримує дублікат;

інформація про анулювання Сертифіката (дата прийняття рішення про анулювання Сертифіката, причина анулювання Сертифіката).

VІІ. Підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні

1. Підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні та присвоєння наступного рівня професійної кваліфікації здійснюється суб’єктами проведення атестації з дотриманням вимог Порядку проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 квітня 2025 року № 650, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 травня 2025 року за № 824/44230.
2. Атестація на підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні здійснюється не раніше ніж через 1 рік провадження професійної діяльності в Україні за відповідною спеціальністю у сфері охорони здоров’я.

Начальник Управління медичних кадрів, освіти і наукиСергій Убогов

Додаток 1
до Порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли
медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в
закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної
діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні
(пункт 6 розділу І)

Сертифікат про визнання / підтвердження професійної 
кваліфікації/ встановлення відповідності рівня  професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я в Україні

Додаток 2

до Порядку перевірки
професійної кваліфікації осіб, які
пройшли медичну, фармацевтичну
або реабілітаційну підготовку в
закладах освіти іноземних країн,
для допуску їх до професійної
діяльності за професіями у сфері
охорони здоров’я
(пункт 1 розділу ІІ)

Бланк закладу вищої освіти або фахової передвищої освіти, наукової установи
Порівняльний аналіз
освітньої програми (навчального плану), за якою (яким) видано документ
про післядипломну освіту за кордоном, зі змістом програми (навчального
плану), за якою (яким) видається документ про післядипломну освіту в
Україні

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я

України

Зміни

до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України

1. В Положенні про інтернатуру, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 червня 2021 року № 1254 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 16 березня 2022 року № 493), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2021 року за № 1081/36703:

1) підпункт 2 пункту 1 розділу ІV викласти в такій редакції:

«2) для осіб, в тому числі громадян України, які закінчили заклади вищої освіти іноземних країн:

засвідчені в установленому законодавством порядку копія та переклад українською мовою документа про вищу освіту медичного (фармацевтичного) спрямування, виданого іноземною країною, копія свідоцтва про визнання в Україні іноземного документа про освіту, виданого згідно з Порядком визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784);

копія листа органу перевірки про призначення компенсаційного заходу, виданого згідно з Порядком перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від __ _______ 2026 року № ______, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України __ _______ 2026 року за № ________, у разі зарахування в інтернатуру для проходження компенсаційного навчального курсу.»;

2) підпункт 2 пункту 4 розділу V викласти у такій редакції:

«2) видає наказ про зарахування до інтернатури:

іноземців та осіб без громадянства за всіма спеціальностями підготовки в інтернатурі;

іноземців та осіб без громадянства, які проходили підготовку в клінічній ординатурі, відповідно до індивідуальних навчальних планів;

осіб, в тому числі громадян України, які закінчили заклади вищої освіти іноземних країн;»;

3) абзац другий пункту 10 розділу Х після слів «цього Положення» доповнити словами «та отримати право на професійну діяльність в Україні за лікарськими спеціальностями згідно із переліком, наведеним у додатку 1»;

3) у Додатку 1 до Положення про інтернатуру:

у рядку 12 графи «Професійна кваліфікація, що присвоюється після здобуття відповідної спеціальності в інтернатурі» слова «Лікар– невропатолог» замінити словами «Лікар–невролог»;

у рядку 19 графи «Тривалість підготовки в інтернатурі» після цифри та слова «1,5 роки» доповнити цифрами і словами «, 3 роки — для осіб, які вступають в інтернатуру з 2027 року».

2. В Положенні про лікарську резидентуру, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03 червня 2024 року № 949, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України від 12 липня 2024 року за № 1052/42397:

1) у розділі ІІІ:

пункт 5 викласти в такій редакції:

«5. Лікарі з числа іноземців та осіб без громадянства, а також громадяни України, які закінчили заклади вищої освіти іноземних держав, які бажають вступити до лікарської резидентури, в тому числі для проходження компенсаційного навчального курсу на виконання вимог Порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від _________ 2026 року № _______, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________ 2026 року за № ________ (далі — Порядок), подають на ім’я керівника відповідного закладу вищої освіти (наукової установи):

заяву про вступ на навчання в довільній формі;

копію диплома про здобуття вищої освіти медичного спрямування, виданого в Україні, або копію та переклад на українську мову документа про освіту (для іноземного документа — разом з копією свідоцтва про його визнання в Україні в Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059);

копію сертифіката лікаря-спеціаліста, отриманого після завершення навчання в інтернатурі (у разі проходження інтернатури в Україні) або засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад українською мовою документа, що підтверджує кваліфікацію лікаря-спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, виданого з дотриманням вимог законодавства іноземної держави;

копію сертифіката про результати складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок–3» та витягу з протоколу про складання іспиту з оволодіння практичними навичками та вміннями (за умови здобуття професійної кваліфікації за спеціальністю лікарської резидентури за програмою підготовки в іноземній державі для отримання вторинної спеціалізації або вступу до лікарської резидентури з метою отримання вторинної спеціалізації);

копію листа органу перевірки про призначення компенсаційного заходу, виданого згідно з Порядком, у разі вступу в лікарську резидентуру для проходження компенсаційного навчального курсу;

державний сертифікат або витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою або документ про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни).»;

доповнити пунктом 6 такого змісту:

«6. Лікарі з числа іноземців та осіб без громадянства, які вступають до лікарської резидентури для проходження компенсаційного навчального курсу відповідно до розділу ІІІ Порядку, в разі зарахування закладом вищої освіти (науковою установою) результатів навчання, здобутих в закладах освіти іноземних держав за програмами післядипломної освіти у сфері охорони здоров’я, проходять підготовку в лікарській резидентурі за індивідуальним навчальним планом та за умови ліквідації академічної різниці за відповідною спеціальністю лікарської резидентури. Тривалість підготовки в лікарській резидентурі такого лікаря визначається закладом вищої освіти (науковою установою).

Лікарі з числа громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, осіб, яким надано статус біженця в Україні, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, які перебувають в Україні на законних підставах та які проходили програму підготовки за спеціальностями лікарської резидентури на тимчасово окупованих територіях України та отримали відповідний сертифікат, можуть пройти програму підготовки в лікарській резидентурі за відповідною спеціальністю, здобутою раніше на тимчасово окупованих територіях, за індивідуальним навчальним планом за умови ліквідації академічної різниці. Порядок визначення та ліквідації академічної різниці та тривалість підготовки в лікарській резидентурі таких осіб визначається закладом вищої освіти. Заклад вищої освіти може визнати (за результатами оцінювання) окремі результати навчання, зазначені в освітній декларації, форма якої затверджена Міністерством освіти і науки України та яка подана особою, визначеною в цьому абзаці.».

У зв’язку з чим пункти 6–13 вважати пунктами 7–14 відповідно;

2) пункт 3 розділу VIII викласти в такій редакції:

«3. Фінансування підготовки в лікарській резидентурі іноземців, крім громадян Республіки Польща, та осіб без громадянства, а також громадян України, які закінчили заклади вищої освіти іноземних держав, відбувається за кошти фізичних (юридичних) осіб  або відповідно до міждержавних угод.».

3. В Порядку проведення атестації працівників сфери охорони здоров’я, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 квітня 2025 року № 650, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 травня 2025 року за № 824/44230:

1) у підпункті 3 пункту 8 розділу І:

слово «субспеціалізації» замінити словами «сертифікат про право працювати за профілем роботи»;

доповнити новими абзацами такого змісту:

«Професійна кваліфікація працівників сфери охорони здоров’я, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, перелік робіт, які може виконувати професіонал, посади, які може обіймати фахівець визначаються за наявності:

документа про освіту (для іноземного документа — разом з копією свідоцтва про його визнання в Україні в Порядку визнання здобутих в іноземних закладах вищої освіти ступенів вищої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 614/27059, або в Порядку визнання в Україні документів про загальну середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу освіту, що відповідають 2–5 рівням Національної рамки кваліфікацій, виданих закладами освіти іноземних держав, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України від 05 травня 2015 року № 504 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 05 вересня 2022 року № 784), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 року за № 615/27060) та/або професійну кваліфікацію (у разі її присвоєння);

Сертифіката про визнання / підтвердження професійної кваліфікації/ встановлення відповідності рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я в Україні, форму якого визначено додатком 1 до Порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від _________ № ________, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України _________ за № _________ (далі — Сертифікат про визнання), або

Сертифіката, форму якого визначено додатком 2 до цього Порядку, виданого на заміну Сертифіката про визнання.»;

2) в розділі ІІІ:

в абзаці першому пункту 1 слова і цифру «в залежності від закінчення строку дії Сертифіката, форму якого визначено додатком 2 до цього Порядку, або посвідчення про кваліфікаційну категорію» замінити словами і цифрами «в залежності від строку наступного підтвердження професійної кваліфікації, визначеного в Сертифікаті, форму якого визначено додатком 2 до цього Порядку, або Сертифікаті про визнання, або від закінчення строку дії посвідчення про кваліфікаційну категорію»;

підпункт 3 пункту 3 після слів і знаків «(за наявності)» в першому випадку доповнити словами і знаками «або Сертифікат про визнання (за наявності)»;

3) в розділі IV:

пункт 9, абзац другий підпункту 2 пункту 12 після слів «цього Порядку» доповнити словами «, або у Сертифікаті про визнання»;

пункт 10 доповнити новим підпунктом такого змісту:

«7) подання заяви працівником сфери охорони здоров’я про підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні.»;

доповнити новими пунктами такого змісту:

«14. У випадку, визначеному підпунктом 7 пункту 10 цього розділу, працівник сфери охорони здоров’я подає до атестаційної комісії:

заяву про проведення позачергової атестації про підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні;

атестаційний листок за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку;

Сертифікат про визнання;

засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад на українську мову рішення відповідного закордонного чи міжнародного агентства (асоціації, центру тощо) з присвоєння особі рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я (за наявності);

засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклад на українську мову трудової книжки (за наявності) або іншого документа, що підтверджує наявність професійного стажу;

засвідчену в установленому законодавством порядку копію та переклади на українську мову документів, що підтверджують проходження заявником безперервного професійного розвитку у сфері охорони здоров’я протягом 5 років, що передували черговій атестації;

державний сертифікат або витяг з Реєстру державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою, що засвідчує рівень володіння державною мовою не нижче середнього рівня другого ступеня (В2) або документ про повну загальну середню освіту за умови, що такий документ підтверджує вивчення особою української мови як навчального предмета (дисципліни).

15. Для перевірки достовірності документів, що підтверджують обліковані бали безперервного професійного розвитку, суб’єкти атестації можуть застосовувати такі способи:

1) звернення до працівника сфери охорони здоров’я для уточнення інформації про заклад освіти іноземної держави, захід безперервного професійного розвитку;

2) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність документа від таких офіційних установ: заклад освіти іноземної держави, компетентний орган з визнання, компетентний орган, орган у сфері освіти та якості освіти, центр Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національний інформаційний центр академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), асоціація професійного самоврядування, дипломатичне представництво, орган державної влади України та/або іноземної країни, установа, яка здійснює верифікацію документів про освіту або надає офіційну інформацію в сфері освіти;

3) якщо країною походження документа або закладом освіти іноземної держави затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про заходи безперервного професійного розвитку, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого документа;

4) використання методичних розробок та рішень центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.

16. За результатами проведення позачергової атестації на підтвердження рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні, керівник суб’єкта проведення атестації за поданням керівника кадрового підрозділу приймає одне з таких рішень, що оформлюється наказом:

1) підтвердити рівень професійної кваліфікації, здобутий в іноземній державі, що відповідає рівню професійної кваліфікації за відповідною спеціальністю в Україні;

2) відмовити у підтвердженні рівня професійної кваліфікації, здобутий в іноземній державі, що відповідає рівню професійної кваліфікації за відповідною спеціальністю в Україні.

17. Підставами для відмови у підтвердженні рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні є:

1) неподання необхідних документів, передбачених пунктом 14 цього розділу;

2) недостатня кількість балів безперервного професійного розвитку та/або недостатній стаж роботи за відповідною спеціальністю.

18. Працівникусфери охорони здоров’я, якому відмовлено у підтвердженні рівня професійної кваліфікації, здобутого в іноземній державі, рівню професійної кваліфікації в Україні, видається витяг з наказу керівника суб’єкта проведення атестації, при якому він атестувався, протягом 3 робочих днів з дня атестації.
19. Працівникусфери охорони здоров’я, якому підтверджено професійну кваліфікацію / рівень професійної кваліфікації, суб’єктом проведення атестації, при якому він атестувався, протягом 3 робочих днів з дня атестації робиться відповідний запис у Сертифікаті про визнання.»;

4) абзац перший пункту 6 розділу V після слів «цього Порядку» доповнити словами «, або у Сертифікаті про визнання».

4. Пункт 2 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 05 липня 2025 року № 1065 «Деякі питання підготовки та професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2025 року за № 1109/44515, після підпункту 1 доповнити новим підпунктом такого змісту:

«2) до здійснення професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я та набуття права обіймати відповідні посади у закладах охорони здоров’я допускаються особи, які мають повний комплект документів, що підтверджують освіту і професійну кваліфікацію особи та визначені професійним стандартом або кваліфікаційною характеристикою для відповідних професій у сфері охорони здоров’я, в тому числі свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту (у разі здобуття освіти в іноземному закладі освіти) та сертифікат про визнання / підтвердження професійної кваліфікації / встановлення відповідності рівня професійної кваліфікації у сфері охорони здоров’я в Україні (для професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах);».

У зв’язку з цим підпункти 2, 3 вважати підпунктами 3, 4 відповідно.

Начальник Управління медичних кадрів, освіти і наукиСергій Убогов

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження порядку перевірки професійної кваліфікації осіб, які пройшли медичну, фармацевтичну або реабілітаційну підготовку в закладах освіти іноземних держав, для допуску їх до професійної діяльності за професіями у сфері охорони здоров’я в Україні та внесення змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!