«Чоловіча» сила: як підтримати ключову репродуктивну функцію влітку?

Термочутливість сперматогенезу як фізіологічна особливість

Природа анатомічно винесла тестикули за межі черевної порожнини саме тому, що процес сперматогенезу потребує температури, на 2–6 °C нижчої за температуру внутрішніх органів тіла (Gao Y. et al., 2022). Це сувора фізіологічна вимога, оскільки навіть незначний перегрів тестикулярної тканини блокує мітотичний поділ статевих клітин, провокує оксидативний стрес та викликає фрагментацію ДНК сперматозоїдів (Gao Y. et al., 2022; Banks S. et al., 2005). У спекотну погоду, особливо за умов тривалого перебування на відкритому сонці, носіння тісного синтетичного одягу, відвідування саун і бань або тривалого сидіння в розігрітому автомобільному кріслі, температура мошонки може зростати на кілька градусів понад фізіологічну норму. Такого термічного впливу цілком достатньо для пригнічення репродуктивної функції (Mieusset R. et al., 1995; Garolla A. et al., 2013).

При цьому повний цикл дозрівання сперматозоїдів триває близько 2–3 міс. Дослідження професійного теплового навантаження свідчать, що хоча концентрація клітин відновлюється за один сперматогенний цикл, високий рівень фрагментації ДНК та знижена мітохондріальна активність можуть персистувати значно довше (Miyazaki M.A. et al., 2024). Через такий відтермінований ефект чоловікам та фахівцям буває складно пов’язати погіршення фертильності з перенесеним раніше перегріванням.

Паралельно з локальним термічним ушкодженням сперматогенного епітелію спека запускає системні нейроендокринні реакції. Між гіпоталамо-гіпофізарно-наднирниковою (ГГН) та гіпоталамо-гіпофізарно-гонадною (ГГГ) осями існує прямий взаємозв’язок: тепловий стрес активує викид кортизолу, який блокує виділення гонадотропін-рилізинг-гормону в гіпоталамусі та знижує чутливість гонад до стимуляції (Whirledge S. et al., 2010; Iwasa T. et al., 2017). Цей механізм доведений як експериментально, так і під час клінічних спостережень людей в умовах хронічного стресу (Toufexis D. et al., 2014). Отже, літня гіпертермія погіршує чоловічу фертильність через поєднання прямого руйнівного впливу на тканини та системного пригнічення гормональної осі.

Оксидативний стрес — спільний знаменник теплового ушкодження

Центральним патофізіологічним механізмом, що об’єднує різні шляхи негативного впливу спеки на чоловічу репродуктивну систему, є оксидативний стрес. Сперматозоїди є клітинами з підвищеним вмістом поліненасичених жирних кислот у складі плазматичної мембрани, що робить їх особливо вразливими до перекисного окиснення ліпідів під дією активних форм кисню (Banks S. et al., 2005; Miyazaki M.A. et al., 2024). У дослідженні за участю чоловіків із тривалим професійним тепловим навантаженням на статеві органи — зокрема професійних водіїв — показано зниження загальної антиоксидантної ємності сперми порівняно з контрольною групою, а також підвищення активності каталази та рівня фрагментації ДНК сперматозоїдів (Fraczek M. et al., 2022). У нормі цей процес контролюється власною антиоксидантною системою сперми, до складу якої входять супероксиддисмутаза, каталаза, глутатіонпероксидаза, а також низьковуглеводні антиоксиданти, однак за умов теплового стресу продукція активних форм кисню в тестикулярній тканині суттєво зростає, унаслідок чого баланс зсувається в бік оксидативного ушкодження (Banks S. et al., 2005; Fraczek M. et al., 2022).

Оскільки оксидативний стрес відіграє провідну роль у порушеннях репродуктивної функції, раціональна підтримка чоловічого здоров’я під час літнього періоду повинна базуватися на нутрієнтній антиоксидантній стратегії. Сучасні дослідження виділяють кілька ключових речовин. Зокрема, показано, що цинк бере участь у стабілізації хроматину сперматозоїда та виявляє антиоксидантну й антиапоптотичну активність (Agarwal A. et al., 2018; Smits R.M. et al., 2022), селен входить до активного центру глутатіонпероксидази — одного з ключових ферментів антиоксидантного захисту, і в комбінації з вітаміном Е може поліпшувати рухливість та морфологію сперматозоїдів (Showell M.G. et al., 2019), L-карнітин підтримує енергетичне постачання процесу сперматогенезу через транспорт жирних кислот у мітохондрії і демонструє один із найвираженіших ефектів щодо поліпшення показників сперми серед усіх досліджених антиоксидантів (Agarwa­l A. et al., 2018; Çayan S. et al., 2025), коензим Q₁₀  — кофактор з вираженими антиоксидантними властивостями, що бере участь у мітохондріальному синтезі енергії та сприяє захисту мембрани сперматозоїдів від перекисного окиснення ліпідів, достовірно поліпшуючи рухливість сперматозоїдів за результатами систематичних оглядів (Lafuente R. et al., 2013), а вітаміни Е і С при одночасному прийомі зменшують вираженість оксидативного ушкодження ДНК сперматозоїдів (Greco E. et al., 2005; Showell M.G. et al., 2019).

Клінічні прояви, з якими чоловіки звертаються в аптеку

Зазвичай чоловіки не говорять медичними термінами. Вони скаржаться на втому, дратівливість, низьку працездатність, зниження статевого потягу або на те, що партнерка не може завагітніти. Часто ці проблеми з’являються або загострюються саме влітку. З боку фармацевта важливо вчасно розпізнати та правильно інтерпретувати в цих скаргах ознаки теплового навантаження на репродуктивну систему, особливо якщо пацієнт належить до групи підвищеного ризику: працює в гарячих цехах, на будівництві під відкритим сонцем, у транспортній сфері з тривалим сидінням за кермом розігрітого автомобіля, регулярно відвідує сау­ну чи лазню або просто проводить багато часу на пляжі в найгарячіші години доби (Garolla A. et al., 2013; Fraczek M. et al., 2022). Окремої уваги потребують ті, хто планує народження дитини. Оскільки нові сперматозоїди дозрівають близько 2,5–3 міс, розпочати захист та підготовку організму варто за 2–3 міс до запланованого зачаття (Gao Y. et al., 2022; Miyazaki M.A. et al., 2024). Примітно, що літнє зниження фертильності у чоловіків зазвичай є зворотним процесом. На відміну від серйозних анатомічних порушень, проблеми через спеку та оксидативний стрес можливо скоригувати.

Принципи раціональної фармацевтичної допомоги в літній сезон

Консультування чоловіка з приводу підтримки репродуктивного здоров’я влітку доцільно будувати у двох напрямках: захист від перегріву та прийом потрібних нутрієнтів. Зокрема, першочергово йдеться про рекомендації з модифікації поведінкових звичок — обмеження часу перебування під прямими сонячними променями в найгарячіші години доби, відмова від тісної синтетичної білизни на користь вільного бавовняного одягу, скорочення тривалості гарячих ванн, відвідувань сауни та поїздок на велику відстань у розігрітому автомобілі без перерв, а також підтримання адекватного питного режиму для компенсації втрат рідини через посилене потовиділення, оскільки дегідратація опосередковано погіршує перфузію тестикулярної тканини.

Другий напрям реалізується через раціональну нутрієнтну підтримку, спрямовану на посилення власної антиоксидантної системи організму та підтримку енергетичних потреб сперматогенезу. У пригоді можуть стати вітамінно-мінеральні комплекси, що містять цинк, селен, L-карнітин, коензим Q₁₀ та вітаміни-антиоксиданти Е і С, які обґрунтовано показані до застосування саме в період підвищеного оксидативного навантаження, до якого належить і літня спека (Lafuente R. et al., 2013; Agarwal A. et al., 2018; Smits R.M. et al., 2019), а їхній прийом доцільно розпочинати завчасно й продовжувати курсом не менше 2–3 міс з огляду на тривалість повного цик­лу дозрівання статевих клітин (Lafuente R. et al., 2013; Showell M.G. et al., 2014; Çayan S. et al., 2025). Такі поради будуть критично важливими для чоловіків із зон теплового ризику (водії, будівельники) та для пар, які планують батьківство.

Не менш важливим елементом консультації є інформування пацієнта про відстрочений характер ефекту теплового впливу на сперматогенез: чоловік повинен розуміти, що результат як термічного ушкодження, так і коригувальних заходів виявиться не одразу, а через 2–3 міс, що допомагає сформувати реалістичні очікування та підвищує прихильність до тривалого курсу підтримки замість очікування миттєвого ефекту від одноразового прийому рекомендованого фармакологічного інструменту.

Як бачимо, чоловіча репродуктивна система досить чутлива до високих температур повітря. Літня спека б’є по ній одразу з трьох боків: через прямий перегрів клітин, стресову реакцію організму та посилене окиснення. Знаючи ці механізми, фармацевт може розпізнати приховану проблему за звичайними скаргами на втому, дати корисні поради щодо способу життя та підібрати правильну фармакологічну підтримку. Така консультація в аптеці — це реальна допомога у збереженні здоров’я чоловіка в найвразливішу для нього пору року.

Використана література

1. Gao Y., Wang C., Wang K. et al. (2022) The effects and molecular mechanism of heat stress on spermatogenesis and the mitigation measures. Syst. Biol. Reprod. Med., 68(5–6): 331–347. doi: 10.1080/19396368.2022.2074325. Epub 2022 Jun 19. PMID: 35722894.
2. Banks S., King S.A., Irvine D.S., Saunders P.T. (2005) Impact of a mild scrotal heat stress on DNA integrity in murine spermatozoa. Reproduction, 129(4): 505–514.
3. Garolla A., Torino M., Sartini B. et al. (2013) Seminal and molecular evidence that sauna exposure affects human spermatogenesis. Hum. Reprod., 28(4): 877–885.
4. Mieusset R., Bujan L. (1995) Testicular heating and its possible contributions to male infertility: a review. Int. J. Androl., 18(4): 169–184.
5. Miyazaki М.А, Guilharducci R., da Silva J. et al. (2024) Effects of experimental testicular heat exposure on sperm dna integrity and mitochondrial activity. Fertil. Steril., 122(4) Suppl.
6. Whirledge S., Cidlowski J.A. (2010) Glucocorticoids, stress, and fertility. Minerva Endocrinol., 35(2): 109–125.
7. Iwasa T., Matsuzaki T., Yano K., Irahara M. (2017) Gonadotropin-Inhibitory Hormone Plays Roles in Stress-Induced Reproductive Dysfunction. Front Endocrinol. (Lausanne), Apr 5; 8: 62. doi: 10.3389/fendo.2017.00062. PMID: 28424661; PMCID: PMC5380668.
8. Toufexis D., Rivarola M.A., Lara H., Viau V. (2014) Stress and the reproductive axis. J. Neuroendocrinol., Sep; 26(9): 573–86. doi: 10.1111/jne.12179. PMID: 25040027; PMCID: PMC4166402.
9. Fraczek M., Lewandowska A., Budzinska M. et al. (2022) The Role of Seminal Oxidative Stress Scavenging System in the Pathogenesis of Sperm DNA Damage in Men Exposed and Not Exposed to Genital Heat Stress. Int. J. Environ. Res. Public. Health, Feb 25; 19(5): 2713. doi: 10.3390/ijerph19052713. PMID: 35270405; PMCID: PMC8910598.
10. 1Agarwal A., Sengupta P., Durairajanayagam D. (2018) Role of L-carnitine in female infertility. Reprod. Biol. Endocrinol., Jan 26; 16(1): 5. doi: 10.1186/s12958-018-0323-4. PMID: 29373970; PMCID: PMC5785901.
11. Smits R.M., Mackenzie-Proctor R., Yazdani A. et al. (2019) Antioxidants for male subfertility. Cochrane Database Syst. Rev., Mar 14; 3(3): CD007411. doi: 10.1002/14651858.CD007411.pub4. Update in: Cochrane Database Syst Rev., 2022 May 4; 5: CD007411. doi: 10.1002/14651858.CD007411.pub5. PMID: 30866036; PMCID: PMC6416049.
12. Showell M.G., Mackenzie-Proctor R., Brown J. et al. (2014) Antioxidants for male subfertility. Cochrane Database Syst. Rev., (12): CD007411. doi: 10.1002/14651858.CD007411.pub3. Epub 2014 Dec 15. Update in: Cochrane Database Syst Rev., 2019 Mar 14; 3: CD007411. doi: 10.1002/14651858.CD007411.pub4. PMID: 25504418.
13. Çayan S., Cannarella R., Arafa M., Agarwal A. (2025) Antioxidants and Male Infertility: Interpreting Meta-Analytical Evidence to the Skeptics and Discerning Clinicians, Andrologia, 4666847: 5. doi.org/10.1155/and/4666847.
14. Lafuente R., González-Comadrán M., Solà I. et al. (2013) Coenzyme Q10 and male infertility: a meta-analysis. J. Assist. Reprod. Genet., Sep; 30(9): 1147–56. doi: 10.1007/s10815-013-0047-5. Epub 2013 Aug 3. PMID: 23912751; PMCID: PMC3800531.
15. Greco E., Iacobelli M., Rienzi L. et al. (2005) Reduction of the incidence of sperm DNA fragmentation by oral antioxidant treatment. J. Androl., May-Jun; 26(3): 349–53. doi: 10.2164/jandrol.04146. PMID: 15867002.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!