Спецпроєкт «Вакцинація проти ВПЛ»: від державної політики до клінічної практики. Частина ІІІ. Як формується довіра до вакцинації

«Щотижневик АПТЕКА» завершує цикл публікацій «Вакцинація проти ВПЛ: від державної політики до клінічної практики», присвячений одному з найважливіших кроків у розвитку профілактичної медицини в Україні — включенню вакцинації проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) до національного Календаря профілактичних щеплень (далі — Календар). У першій частині спецпроєкту ми розглянули, як формувалася державна політика у сфері профілактики ВПЛ-асоційованих захворювань, які рішення дали старт державній програмі вакцинації та яке значення вони мають для громадського здоров’я. У другій — зосередилися на клінічних аспектах: сучасній доказовій базі, ефективності 9-валентної вакцини (Гардасил 9), ролі вакцинації у профілактиці раку шийки матки та її поєднанні зі скринінгом. Фінальну частину ми присвятили тому, що визначає успіх будь-якої програми імунізації на практиці, адже навіть найкращі державні рішення та найпереконливіші наукові докази потребують довіри суспільства, ефективної комунікації та якісної організації на місцях. Як сьогодні вакцинацію проти ВПЛ сприймають батьки та молодь? Яку роль в ухваленні рішення відіграють сімейні лікарі й педіатри? Які комунікаційні бар’єри ще належить подолати? Як реалізується державна програма в регіонах і які практики вже сьогодні можуть стати прикладом для всієї країни? На ці запитання відповідають експерти, лікарі та представники органів охорони здоров’я.

Ірина Миколаївна Волошина, докторка медичних наук, професорка, завідувачка кафедри загальної практики (сімейної медицини) Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, членкиня правління ГО «Академія сімейної медицини України»

— ВПЛ-вакцинація — це унікальний приклад первинної профілактики раку. Ми можемо не лише виявляти онкологічні захворювання на ранніх стадіях, а й запобігати їх розвитку. Саме тому вакцинація проти ВПЛ має бути одним із ключових елементів державної стратегії онкопрофілактики.

— Щодо комунікації, то я бачу позитивні зміни. Сьогодні держава все активніше залучає професійні спільноти та міжнародних партнерів. Велику роль відіграють соціальні мережі. Наприклад, спільнота «Вакцинація: питання та відповіді» вже багато років допомагає лікарям і пацієнтам отримувати достовірну інформацію про імунізацію.

Не менш важливою є безперервна освіта медичних працівників. Академія сімейної медицини України за підтримки Фонду ООН у галузі народонаселення (United Nations Population Fund — UNFPA) та CARE проводить навчання для лікарів первинної ланки з вакцинації, розвитку комунікаційних навичок і впровадження послуг імунізації.

Саме рекомендація сімейного лікаря чи педіатра найчастіше визначає рішення пацієнта вакцинуватися, тому для успіху нам потрібні три складові: доступна вакцина, підготовлений медичний працівник та зрозуміла, чесна комунікація. Саме так ми зможемо суттєво підвищити охоплення вакцинацією проти ВПЛ в Україні.

Наталія Володько, онко­гінекологиня, завідувачка кафедри онкології і медичної радіології факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, професорка, докторка медичних наук, президентка ГО «Українська асоціація кольпоскопії та цервікальної патології», віце-президентка Всеукраїнської асоціації гінекологічних онкологів

— Вакцинація була і залишається основним методом первинної профілактики раку шийки матки. Це один із ключових інструментів, який дає людству реальну можливість досягти елімінації цього захворювання як проблеми громадського здоров’я.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, вакцинація близько 90% підлітків дозволяє сформувати колективний імунітет, який суттєво обмежує циркуляцію ВПЛ. Це означає профілактику не лише раку шийки матки, а й інших ВПЛ-асоційованих злоякісних новоутворень, зокрема раку вульви, анального каналу та низки інших локалізацій.

Сьогодні ми вже маємо переконливу доказову базу. Ще у 2021 р. були опубліковані результати масштабних досліджень зі Швеції та США, які вперше виявили безпосереднє зниження захворюваності на рак шийки матки серед вакцинованих жінок. Тому роль вакцинації вже давно не є предметом дискусії — це доведений і надзвичайно ефективний інструмент профілактики.

Для України особливо важливим стало включення вакцинації проти ВПЛ до Календаря у 2026 р. та початок державної програми безоплатної вакцинації дівчат-підлітків 9-валентною вакциною (Гардасил 9). Це дуже важливий крок у правильному напрямку.

Водночас сьогодні головним викликом залишається рівень охоплення вакцинацією. Саме тому надзвичайно важливо активно працювати із сімейними лікарями, педіатрами та батьками, проводити масштабну інформаційну кампанію й пояснювати переваги вакцинації.

— Передусім потрібно більше говорити про вакцинацію — із суспільством, у школах, у професійній медичній спільноті. Особливо важливо, щоб доказову інформацію активно доносили саме лікарі.

На жаль, навіть сьогодні ще трапляються окремі сімейні лікарі, які не рекомендують своїм пацієнтам вакцинацію проти ВПЛ. Хоча таких випадків стає дедалі менше, саме позиція лікаря значною мірою впливає на рішення батьків.

10–15 років тому доказова база щодо вакцинації була значно меншою, ніж сьогодні. Зараз ми маємо величезний масив міжнародних досліджень, які підтверджують її ефективність і безпеку, тому відмовляти батьків від вакцинації або висловлювати необґрунтовані сумніви вже немає жодних наукових підстав.

В Україні певний час розвиток програм вакцинації також стримувала масштабна дезінформація. Зокрема, активно поширювалися міфи про нібито вплив вакцини на фертильність чи «загрозу генофонду». Саме через низьку поінформованість населення перші регіональні програми вакцинації, які були започатковані ще кілька років тому, не отримали такого охоплення, на яке ми розраховували.

Однак сьогодні ситуація поступово змінюється. Антивакцинальні настрої вже не мають такого впливу, як раніше, а рівень довіри до вакцинації зростає. Саме тому я переконана, що за умови активної просвітницької роботи та підтримки медичної спільноти Україні цілком реально досягти високого охоплення вакцинацією проти ВПЛ.

Марина Маменко, лікарка-педіатриня, провідна українська експертка в галузі дитячого здоров’я з понад 30-річним досвідом клінічної, наукової та освітньої роботи, докторка медичних наук, професорка, голова правління Української академії педіатричних спеціальностей

— Якщо говорити про ставлення батьків до вакцинації загалом, то я бачу позитивні зміни. Значною мірою вони пов’язані з тим, що останніми роками багато українських родин отримали власний досвід життя або навчання дітей за кордоном чи спілкувалися з тими, хто виїхав до інших країн.

Батьки переконалися, що в більшості європейських країн національні календарі щеплень містять значно більше вакцин, ніж український, а вакцинація є невід’ємною частиною системи громадського здоров’я. Це допомогло зруйнувати поширений міф про те, що в Європі щеплення не є важливими або що їх роблять значно рідше.

Ба більше, у багатьох країнах українські діти безоплатно отримували всі необхідні щеплення відповідно до місцевих календарів. Для багатьох родин саме цей досвід став переломним і змінив ставлення до вакцинації.

Це стосується й вакцинації проти ВПЛ. У багатьох країнах вона запроваджена вже давно, накопичено великий досвід її застосування, і українські батьки дедалі частіше цікавилися цією вакциною ще до того, як вона з’явилася в націо­нальному Календарі.

Водночас кожна нова вакцина неминуче стикається з певним супротивом. Це світова практика, і Україна не є винятком. На жаль, негативний інформаційний фон, який сформувався під час пандемії COVID-19, також впливає на сприйняття інших вакцин. Якщо людина починає сумніватися в одній вакцині, ці сумніви нерідко поширюються й на всі інші.

Втім, сьогодні ми маємо величезну перевагу: Україна не є першою країною, яка впроваджує вакцинацію проти ВПЛ. Уже накопичено переконливий міжнародний досвід, який підтверджує її ефективність та безпеку.

— Педіатр відіграє ключову роль. Якщо між лікарем і родиною сформовані довірливі стосунки, саме його рекомендація найчастіше стає вирішальною під час ухвалення рішення про вакцинацію.

Водночас дуже важливо, щоб і сам лікар був переконаний у доцільності вакцинації. Батьки відчувають невпевненість навіть на невербальному рівні. Якщо лікар сам сумнівається або не володіє сучасною доказовою інформацією, це суттєво впливає на готовність родини вакцинувати дитину.

Саме тому професійна освіта медичних працівників має надзвичайно велике значення. Ми постійно проводимо конференції, майстер-класи, освітні заходи, присвячені сучасним підходам до вакцинації. І я бачу, що серед активної професійної спільноти рівень підтримки вакцинації дуже високий.

Водночас не можна заперечувати існування ще однієї проблеми — певна частина медичних працівників досі не готова сприймати сучасні міжнародні рекомендації й продовжує орієнтуватися на застарілі підходи. На жаль, це теж впливає на рівень довіри населення до вакцинації.

Я переконана, що подолання цього бар’єра є одним із важливих завдань системи охорони здоров’я, адже саме лікар має бути головним провідником доказової інформації для пацієнтів.

— Ситуація багато в чому залежить від конкретного регіону. Так було завжди. Велику роль відіграють місцеві лідери думок і підтримка регіональної влади. Хорошим прикладом є Одеська обл., де програми вакцинації дівчат проти ВПЛ почали реалізовувати ще до того, як 9-валентна вакцина (Гардасил 9) була включена до національного Календаря. Місцева влада фінансувала закупівлю вакцини за рахунок регіонального бюджету.

Саме тому після старту державної програми рівень готовності населення до вакцинації там виявився значно вищим. Коли люди вже знайомі з вакциною і бачать її практичне застосування, впровадження національної програми відбувається значно легше.

Загалом можу сказати, що сьогодні батьки цікавляться вакцинацією навіть активніше, ніж ми очікували. Багато хто вже чув про ВПЛ як одну з причин розвитку онкологічних захворювань і сприймає вакцинацію як можливість захистити своїх дітей від раку в майбутньому.

На мою думку, саме така комунікація — коли ми говоримо про профілактику онкологічних захворювань — є дуже правильною і зрозумілою для батьків.

Олена Колоденко, директорка Департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради, докторка медичних наук, фахівчиня з багаторічним досвідом у медичній практиці, науковій сфері та управлінні охороною здоров’я

— ВПЛ є однією з найпоширеніших інфекцій у світі та основною причиною розвитку раку шийки матки. Крім того, ВПЛ асоціюється з виникненням інших онкологічних захворювань, зокрема раку ротоглотки, анального каналу та статевих органів. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, вакцинація проти ВПЛ є найбільш ефективним та економічно доцільним методом профілактики ВПЛ-асоційованих онкологічних захворювань і дозволяє запобігти переважній більшості випадків раку шийки матки.

Саме тому з 1 січня 2026 р. вакцинація проти ВПЛ включена до національного Календаря відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 14.11.2025 р. № 1722.

Водночас в Одесі розпочато системну вакцинацію 9-валентною вакциною (Гардасил 9) дітей проти ВПЛ ще у 2023 р. за рахунок коштів міської цільової програми «Здоров’я» на 2023–2026 рр., фактично випередивши державне впровадження цієї вакцинації на 3 роки.

Упродовж 2023–2025 рр. за кошти міського бюджету:

• закуплено понад 4,5 тис. доз вакцини проти ВПЛ;
• вакцинацію отримали понад 2,3 тис. дітей віком 9–14 років;
• у 2024 р. завершений курс вакцинації отримали 732 дитини, ще 773 дитини були щеплені першою дозою;
• у 2025 р. закуплено та розподілено до дитячих міських поліклінік 2975 доз вакцини проти ВПЛ для вакцинації дітей віком 9–14 років. Другу дозу вакцини проти ВПЛ отримали 773 дитини (607 дівчат та 166 хлопців) віком 9–14 років, які були вакциновані першою дозою восени 2024 р., першу та другу дозу отримали 715 дітей (550 дівчат та 165 хлопців) та 1 дозу отримали 772 дитини (581 дівчина та 191 хлопець).

Після включення вакцинації до національного Календаря у І півріччі 2026 р. за кошти державного бюджету вакциновано 1437 дівчат віком 12–13 років (730 дівчат віком 12 років та 707 дівчат віком 13 років), що становить близько 25% від цільової групи дівчат відповідного віку в Одесі.

Крім того, за кошти міської цільової програми «Здоров’я» триває вакцинація дітей тих категорій, які наразі не охоплені державним фінансуванням відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України, зокрема хлопчиків, дітей старших вікових груп, дітей, які живуть з вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та дітей з первинними імунодефіцитами.

Станом на липень 2026 р. кампанія вакцинації триває, тому остаточні показники охоплення цільових груп підбиватимуться за результатами року. Водночас уже сьогодні можна констатувати, що м. Одеса забезпечило своєчасне впровадження нових вимог національного Календаря без організаційних труднощів.

Важливо зазначити, що Одеса стала одним із перших муніципалітетів України, який ще у 2023 р. ухвалив рішення фінансувати вакцинацію дітей проти ВПЛ за рахунок коштів місцевого бюджету. Такий випереджальний підхід дозволив сформувати ефективну систему організації вакцинації, забезпечити безперервність імунізації після включення щеплення до національного Календаря та створити необхідний організаційний досвід для успішної реалізації державної політики у сфері імунопрофілактики.

— На нашу думку, ключовим фактором успіху стала стратегія випереджального розвитку системи профілактики.

Одеса стала одним із перших муніципалітетів України, яким ще у 2023 р. ухвалено рішення інвестувати кошти місцевого бюджету у вакцинацію дітей проти ВПЛ. Завдяки цьому було сформовано ефективну модель організації вакцинації, підготовлено медичних працівників, налагоджено логістику постачання вакцин та проведено масштабну інформаційно-роз’яснювальну кампанію серед населення ще до впровадження державної програми.

Ключовими управлінськими рішеннями стали:

• реалізація міської цільової програми «Здоров’я», яка забезпечила стабільне фінансування заходів з вакцинації;
• своєчасне планування закупівель та безперебійне забезпечення закладів охорони здоров’я вакцинами;
• ефективна координація роботи Департаменту охорони здоров’я, центрів первинної медико-санітарної допомоги, дитячих поліклінік, сімейних лікарів та лікарів-педіатрів;
• системний моніторинг виконання показників вакцинації;
• активна інформаційно-просвітницька робота серед батьків щодо безпеки, ефективності та важливості вакцинації як найдієвішого способу профілактики онкологічних захворювань.

Важливою складовою успіху стало також стабільне фінансування міської програми. На реалізацію заходів у ме­жах програми «Здоров’я» було передбачено:

• у 2024 р. — 13,997 млн грн;
• у 2025 р. — 13,975 млн грн;
• у 2026 р. — 25,0 млн грн.

Завдяки цьому навіть після початку державного фінансування місто продовжує забезпечувати вакцинацію дітей тих категорій, які поки що не охоплені коштами державного бюджету, відповідно до рекомендацій Міністерства охорони здоров’я України.

Досвід Одеси свідчить, що найкращих результатів можна досягти лише за умови поєднання державної політики із підтримкою органів місцевого самоврядування. Ранній початок реалізації програми, стабільне фінансування, професійна організація роботи закладів охорони здоров’я, активна комунікація з населенням та постійний моніторинг результатів дозволили забезпечити високу організаційну готовність до впровадження національного Календаря і створили міцне підґрунтя для довгострокового зниження захворюваності на ВПЛ-асоційовані онкологічні захворювання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!