Анатомія навіювання: як перетворити ноцебо на плацебо під час відпуску ліків

Спілкування — це природна потреба людини та фундамент будь-якої взаємодії. Успішна професійна діяльність майже неможлива без чіткого контакту та взаєморозуміння. Для фармацевтів це має особливе значення, адже саме комунікація з відвідувачами та колегами є головною суттю їхньої щоденної роботи.

Дослідження доводять: що краще розвинені комунікативні навички фахівця, то сумлінніше пацієнт дотримується його рекомендацій. Саме ефективний діалог будує довірливі взаємини між пацієнтом і представником сфери охорони здоров’я, підвищує задоволеність пацієнта та забезпечує кращі результати лікування. Окрім того, сьогодні фармацевтична практика охоплює не лише відпуск ліків і профілактику, а й загальне зміцнення здоров’я та благополуччя людей. За таких умов комунікативна майстерність стає для фармацевта ключовим інструментом, який може допомогти впевнено опановувати нові розширені ролі (Jalal. Z. et al., 2018).

Чому слова можуть «діяти» як ліки?

Плацебо — це речовина чи процедура, що може чинити вплив на стан здоров’я людини без прямої терапевтичної дії, що може мати вигляд таблеток, ін’єкцій або ж звичайного спілкування (Khneizer G. et al., 2022).

Таким чином, навіть слово може «лікувати»! Водночас зворотний бік цього явища є не менш потужним: неуважна або некоректна плацебо-комунікація може спричиняти так званий ефект ноцебо — погіршення стану або появу побічних реакцій (Colloca L. et al., 2011; Horsfall L., 2016).

Водночас важливо підкреслити, що плацебо та ноцебо — це не лише просто уявлення чи почуття, а й реальні біохімічні процеси в організмі (Khneizer G. et al., 2022). Дослідження доводять, що коли людина чекає на біль або, навпаки, на його полегшення, у її головному мозку вмикаються ті самі нервові ланцюжки, що й під дією справжніх ліків (Zubieta J.K. et al., 2005). Один із показових прикладів — лікування хвороби Паркінсона: коли пацієнти лише чекали на ліки, у їхньому головному мозку реально виділявся потрібний для них дофамін — навіть тоді, коли їм насправді давали плацебо замість препарату (de la Fuente-Fernández R. et al., 2001). Схожий механізм працює і з позитивним очікуванням: його знеболювальний ефект повністю блокується антагоністами опіоїдних рецепторів. Це вказує на те, що в основі плацебо-знеболення лежить запуск власної (ендогенної) опіоїдної системи організму (Benedetti F. et al., 2022).

В основі наведених реакцій лежать два головні механізми:

• очікування (коли людина свідомо налаштовується на певний результат після слів лікаря чи фармацевта);
• умовний рефлекс (коли спрацьовує минулий негативний досвід від прийому ліків).

Що більше людина схильна вірити словам та сприймати навіювання, то вищий у неї ризик відчути побічні ефекти через ефект ноцебо (Stein M.V. et al., 2025).

Аналогічним чином на стан відвідувачів аптек впливають і слова працівника першого столу. І при цьому вони впливають на всіх по-різному. Зокрема, найчутливішими до них є здебільшого тривожні люди та ті, хто схильний до катастрофізації — «накручувати» себе й чекати найгіршого (Cox A.R., 2021; Dugas M.J. et al., 2023). Саме у таких пацієнтів найчастіше виникають побічні ефекти від необережних фраз, але водночас правильна та підбадьорлива розмова з ними може сприяти позитивному результату лікування (Thompson O.J. et al., 2022; Prabakar A.D., 2024).

Слово як додатковий «фармакологічно активний компонент» у практиці фармацевта: кому, коли та як

Науковці довели: звичні для медицини лякливі фрази здатні суттєво послаблювати організм. Зокрема, під час досліджень сила стискання руки у пацієнтів помітно знижувалася вже за кілька секунд після фраз на кшталт «зараз буде боляче від уколу» й утримувалася на низькому рівні ще певний час. Натомість «м’якше», позитивніше подання тієї ж самої інформації взагалі не спричиняло зниження фізичної сили (Zech N. et al., 2019; Zech N. et al., 2020). Ефект був відтворюваним і для дихальних м’язів: негативні за змістом фрази під час комунікації знижували показники максимального інспіраторного та експіраторного тиску — параметри, що безпосередньо пов’язані з ризиком післяопераційних легеневих ускладнень та швидкістю відновлення (Zech N. et al., 2022). Однак подальші експерименти показали оптимістичні результати. Виявилося, що цього ефекту можна не лише уникнути, а й розвернути його на користь. Коли лікар в одному реченні називав і ризик, і очікувану користь від лікування, м’язова сила пацієнтів не знижувалася (Zech N. et al., 2022). Це свідчить про те, що правильно підібрані позитивні слова здатні майже миттєво нейтралізувати негативний вплив.

Однак тут виникає закономірна практична та етична дилема. З одного боку, правило поінформованої згоди вимагає, щоб пацієнт знав про можливі побічні реакції, але саме це знання здатне провокувати ноцебо-реакцію і погіршувати переносимість препарату (Cohen S., 2014). І тут науковці сходяться на думці, що розв’язанням проблеми є не приховування інформації (що суперечило б автономії пацієнта й етичним нормам консультування), а зміна способу її подачі — фреймінг (Colloca L. et al., 2012; Colloca L., 2017). Так, дослідження показало: подання тієї самої інформації в позитивному ключі знижувало частоту скарг на побічні ефекти або суб’єктивну тривогу щодо них — при цьому обсяг переданої фактичної інформації не змінювався (Barnes K. et al., 2019). Коли людині пояснюють, що очікування самі здатні провокувати симптоми, її потреба в детальному переліку «жахів» з інструкції знижується, а натомість зростає інтерес до нефармакологічних механізмів побічних реакцій (Nestoriuc Y. et al., 2021). Для фармацевта це означає, що коротке спокійне пояснення природи побічної дії саме по собі може стати додатковим «терапевтичним втручанням», а не просто словами.

Як «слово» можна використати в аптечній практиці?

Перетворити вищенаведені наукові висновки на практичний інструмент біля першого столу можуть допомогти наступні поради. З огляду на зазначене, фармацевту не треба говорити про побічні ефекти окремо. Бажано будувати свою комунікацію за такою схемою: користь ліків, можлива побічна дія, що робити, якщо вона виникне (наприклад: «Цей препарат швидко усуне біль. Іноді він може викликати легку нудоту, але якщо ви прийматимете його після їди, цього не станеться»). Така послідовність перекриває негатив позитивом і дає людині відчуття контролю. І, як показують дослідження, коли позитивна інформація звучить поруч із застереженням, головний мозок не запускатиме реакцію тривоги, і побічні ефекти виникатимуть рідше (Charpentier C.J. et al., 2022; Zech N. et al., 2022).

Зокрема, фармацевту не варто вживати при спілкуванні лякливі слова, як-от «біль», «нудота» чи «алергія» — без прямої прив’язки до дій пацієнта. Самі по собі ці слова змушують людину підсвідомо шукати в себе неприємні симптоми. Побічні ефекти не треба приховувати, а слід повідомляти про них більш «м’яко»: замість «препарат може викликати нудоту» краще говорити «якщо з’явиться дискомфорт у шлунку, приймайте ліки після їди». Так пацієнт не лякатиметься, а отримає одразу зрозумілий план дій у разі небезпеки.

«Цифри» бажано подавати через позитивний досвід більшості: замість «у 10% пацієнтів буває сухість у роті після прийому» краще сказати: «9 із 10 людей переносять цей препарат взагалі без цього прояву». Зміст і факт застереження залишаються тими самими, але головний мозок сприйматиме інформацію спокійніше, що, відповідно, знижуватиме тривогу й імовірність того, що людина через хвилювання «знайде» в себе цей побічний ефект (Barnes K. et al., 2019).

Для пацієнтів, які схильні вивчати кожен рядок у листку-вкладці, одна коротка фраза може суттєво знизити рівень страху. Тому варто обов’язково пояснювати, як правильно читати інструкцію, щоб уберегти себе від зайвих хвилювань. У пригоді стане така фраза: «Пам’ятайте, що перелік побічних ефектів в інструкції — це лише статистична формальність для фармацевтів, а не особистий прогноз для вас». Це може допомогти усунути відчуття неминучої загрози: людина розуміє, що прочитане не обов’язково станеться з нею, і сприйматиме лікування набагато спокійніше (Nestoriuc Y. et al., 2021).

Якщо людина вже приймала ці ліки (або схожий засіб) і вони їй допомогли, обов’язково варто нагадати їй про це. Таке нагадування може вмикати умовний рефлекс і позитивне очікування: головний мозок «згадуватиме» поперед­ній вдалий досвід і запускатиме ті самі відновлювальні процеси, посилюючи дію ліків ще до того, як вони почнуть працювати в організмі (Hansen E. et al., 2019).

Не менш важливим є й буде те, як саме висловлюватимуться ці фрази. Тон голосу, темп мовлення, зоровий контакт та навіть коротка пауза перед попередженням про можливі побічні реакції — усе це частина тієї ж системи навіювання. Дослідження підтверджують: спокійний, упевнений голос і відкритий погляд можуть допомогти чинити позитивний вплив на пацієнта та нейтралізувати ефект ноцебо (Henry S.G. et al., 2012; Zech N. et al., 2020; Burgoon J.K. et al., 2021).

Підсумовуючи, можна відмітити: наведені мовні прийоми можуть вивести практичну консультацію фармацевта на новий рівень, перетворивши звичайний відпуск ліків на додатковий «терапевтичний чинник», який може посилити дію основної фармакотерапії.

Поширені запитання

• Чи справді слова фармацевта можуть впливати на ефективність лікування? — Так. Дослідження свідчать, що очікування пацієнта здатні як посилювати терапевтичний ефект (плацебо), так і провокувати небажані реакції (ноцебо).
• Що таке ефект ноцебо? — Ефект ноцебо — це погіршення самопочуття або поява побічних реакцій, що виникають під впливом негативних очікувань і тривоги щодо лікування.
• Як повідомляти про побічні реакції, щоб не посилювати тривогу? — Доцільно спочатку пояснити користь препарату, далі повідомити про можливі небажані явища та одразу запропонувати алгоритм дій у разі їх виникнення.
• Чому важливо пояснювати пацієнту, як читати інструкцію? — Це допомагає уникнути хибного сприйняття переліку побічних реакцій як особистого прогнозу та знижує ризик розвитку ефекту ноцебо.
• Які елементи комунікації мають значення, окрім слів? — Важливими є тон голосу, темп мовлення, зоровий контакт, спокійна манера спілкування та впевнена подача інформації.

Коротко: головне

• Очікування пацієнта можуть впливати на результати лікування поряд із фармакологічною дією препарату.
• Плацебо та ноцебо мають реальні нейробіологічні механізми.
• Спосіб подачі інформації про побічні реакції здатний змінювати їх суб’єктивне сприйняття.
• Позитивний фреймінг допомагає знизити тривогу без приховування важливої інформації.
• Комунікативні навички фармацевта можуть стати додатковим чинником ефективної фармакотерапії.

Список використаних джерел

1. Colloca L. (2024) The Nocebo Effect. Annu. Rev. Pharmacol. Toxicol., 64: 171–190. doi: 10.1146/annurev-pharmtox-022723-112425. Epub 2023 Aug 16. PMID: 37585661; PMCID: PMC10868531.
2. Planès S., Villier C., Mallaret M. (2016) The nocebo effect of drugs. Pharmacol. Res. Perspect., 4(2): e00208. doi: 10.1002/prp2.208. PMID: 27069627; PMCID: PMC4804316.
3. Khneizer G., Desai R. (2022) Placebo Use in Medicine: Use, Abuse & Therapy. Mo. Med., 119(6): 524–528. PMID: 36588633; PMCID: PMC9762224.
4. Colloca L., Miller F.G. (2011) The nocebo effect and its relevance for clinical practice. Psychosom. Med., 73(7): 598–603. doi: 10.1097/PSY.0b013e3182294a50. Epub 2011 Aug 23. PMID: 21862825; PMCID: PMC3167012.
5. Horsfall L. (2016) The Nocebo Effect. SAAD Dig., 32: 55–7. PMID: 27145562.
6. Zubieta J.K., Bueller J.A., Jackson L.R. et al. (2005) Placebo effects mediated by endogenous opioid activity on mu-opioid receptors. J. Neurosci., 25(34): 7754–62. doi: 10.1523/JNEUROSCI.0439-05.2005. PMID: 16120776; PMCID: PMC6725254.
7. de la Fuente-Fernández R., Ruth T.J., Sossi V. et al. (2001) Expectation and dopamine release: mechanism of the placebo effect in Parkinson’s disease. Science, 293(5532): 1164–6. doi: 10.1126/science.1060937. PMID: 11498597.
8. Benedetti F., Shaibani A., Arduino C., Thoen W. (2023) Open-label nondeceptive placebo analgesia is blocked by the opioid antagonist naloxone. Pain, 164(5): 984–990. doi: 10.1097/j.pain.0000000000002791. Epub 2022 Sep 20. PMID: 36165878.
9. Stein M.V., Heller M., Chapman S. et al. (2025) Trait responsiveness to verbal suggestions predicts nocebo responding: A meta-analysis. Br. J. Health Psychol., 30(1): e12774. doi: 10.1111/bjhp.12774. PMID: 39707685; PMCID: PMC11662164.
10. Dugas M.J., Giguère Marchal K., Cormier S. et al. (2023) Pain catastrophizing and worry about health in generalized anxiety disorder. Clin. Psychol. Psychother., 30(4): 852–861. doi: 10.1002/cpp.2843. Epub 2023 Mar 8. PMID: 36807639.
11. Cox A.R. (2021) «It’s all in your head»: Managing catastrophizing before it becomes a catastrophe. Can. Urol. Assoc. J., 15(10): 332. doi: 10.5489/cuaj.7592. PMID: 34665124; PMCID: PMC8525530.
12. Thompson O.J., Powell-Roach K., Taylor J.L. et al. (2022) Pain catastrophizing: A patient-centered approach to assessment. Nursing, 52(4): 26–30. doi: 10.1097/01.NURSE.0000823252.50782.45. PMID: 35358988; PMCID: PMC910631.
13. Prabakar A.D. (2024) The Power of Thought: The Role of Psychological Attentiveness and Emotional Support in Patient Trajectories. Yale J. Biol. Med., 97(3): 335–347. doi: 10.59249/CPTG1770. PMID: 39351320; PMCID: PMC11426302.
14. Zech N., Seemann M., Grzesiek M. et al. (2019) Nocebo Effects on Muscular Performance — An Experimental Study About Clinical Situations. Front. Pharmacol., 10: 219. doi: 10.3389/fphar.2019.00219. PMID: 30914952; PMCID: PMC6421283.
15. Zech N., Schrödinger M., Seemann M. et al. (2020) Time-Dependent Negative Effects of Verbal and Non-verbal Suggestions in Surgical Patients-A Study on Arm Muscle Strength. Front. Psychol., 11: 1693. doi: 10.3389/fpsyg.2020.01693. PMID: 32849024; PMCID: PMC7399336.
16.  Zech N., Scharl L., Seemann M. et al. (2022) Nocebo Effects of Clinical Communication and Placebo Effects of Positive Suggestions on Respiratory Muscle Strength. Front. Psychol., 13: 825839. doi: 10.3389/fpsyg.2022.825839.
17. Zech N., Schrödinger M., Hansen E. (2022) Avoidance of nocebo effects by coincident naming of treatment benefits during the medical interview for informed consent-Evidence from dynamometry. Front. Psychol., 13: 923044. doi: 10.3389/fpsyg.2022.923044. PMID: 36017426; PMCID: PMC9397404.
18. Cohen S. (2014) The nocebo effect of informed consent. Bioethics., 28(3): 147–54. doi: 10.1111/j.1467-8519.2012.01983.x. Epub 2012 Jul 5. PMID: 22762392.
19. Colloca L. (2017) Tell Me the Truth and I Will Not Be Harmed: Informed Consents and Nocebo Effects. Am. J. Bioeth., 17(6): 46–48. doi: 10.1080/15265161.2017.1314057. PMID: 28537825; PMCID: PMC5545888.
20. Colloca L., Finniss D. (2012) Nocebo effects, patient-clinician communication, and therapeutic outcomes. JAMA, 307(6): 567–8. doi: 10.1001/jama.2012.115. PMID: 22318275; PMCID: PMC6909539.
21. Barnes K., Faasse K., Geers A.L. et al. (2019) Can Positive Framing Reduce Nocebo Side Effects? Current Evidence and Recommendation for Future Research. Front. Pharmacol., 10: 167. doi: 10.3389/fphar.2019.00167. PMID: 30894815; PMCID: PMC6414427.
22. Nestoriuc Y., Pan Y., Kinitz T. et al. (2021) Informing About the Nocebo Effect Affects Patients’ Need for Information About Antidepressants-An Experimental Online Study. Front. Psychiatry, 12: 587122. doi: 10.3389/fpsyt.2021.587122. PMID: 33986697; PMCID: PMC8112550.
23. Charpentier C.J., Cogliati Dezza I., Vellani V. et al. (2022) Anxiety increases information-seeking in response to large changes. Sci. Rep., 12(1): 7385. doi: 10.1038/s41598-022-10813-9. PMID: 35513397; PMCID: PMC9070976.
24. Hansen E., Zech N. (2019) Nocebo Effects and Negative Suggestions in Daily Clinical Practice — Forms, Impact and Approaches to Avoid Them. Front. Pharmacol., 10: 77. doi: 10.3389/fphar.2019.00077. PMID: 30814949; PMCID: PMC6381056.
25. Burgoon J.K., Wang X., Chen X. et al. (2021) Nonverbal Behaviors «Speak» Relational Messages of Dominance, Trust, and Composure. Front. Psychol., 12: 624177. doi: 10.3389/fpsyg.2021.624177. PMID: 33574790; PMCID: PMC7870468.116.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!