Ціни на ліки, стійкість фармринку та підготовка до 2027 р.: що обговорили у профільному Комітеті

Що змінилося після рішення РНБО?

На початку виступу Віктор Ляшко нагадав, що рішення РНБО від 12 лютого 2025 р. містило комплекс законодавчих, нормативно-правових та організаційних заходів. Одним із результатів стало ухвалення Закону України № 4239-ІХ, який, зокрема, передбачив створення Національного каталогу цін. За словами міністра, задекларована ціна не може бути вищою за середню з трьох найнижчих цін у референтних країнах, а лікарський засіб, ціна на який не внесена до каталогу, не може бути введений в обіг. Також аптеки зобов’язані мати серед асортименту один із трьох найдешевших лікарських засобів за відповідною діючою речовиною. Законом передбачено й обмеження щодо постачання одному дистриб’ютору — не більше 20% річного обсягу препарату.

Ще одним важливим кроком В. Ляшко назвав ухвалення Закону № 4454-ІХ щодо імплементації положення Болар.

«Тепер можемо ствердно сказати, що в Україні правило Болар запрацювало так, як в інших країнах Європейського Союзу (ЄС). Раніше генерик починали готувати тільки після закінчення терміну дії захисту патенту і втрачали 1,5–2 роки. Тепер підготовка до реєстрації не є порушенням, і генерик виходить у день, коли патентний захист закінчиться», — зазначив міністр.

За його словами, конкуренція є одним із найсильніших, хоча й не миттєвих, інструментів зниження цін. В Україні вже з’явилися препарати, які вийшли на ринок із використанням нового механізму та були включені до програми «Доступні ліки».

Серед інших регуляторних рішень міністр відзначив постанову Кабінету Міністрів України № 168, якою встановлено нові рівні граничних надбавок, а також постанову № 439 щодо реферування та декларування цін на препарати. Крім того, відновлено проведення перевірок Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужбою) та контроль за цінами й торговельними надбавками з боку Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів (Держпродспоживслужби). Окремо врегульовано питання маркетингу та промоції лікарських засобів.

МОЗ заявляє про дефляцію у фармсегменті

За словами В. Ляшка, ціни на фармацевтичну продукцію досягли піку в березні 2025 р., коли ухвалювалося рішення РНБО, а до цього їх зростання випереджало загальну інфляцію.

«З лютого цього року індекс цін на фармацевтичну продукцію тримається нижче 100. У липні він становив 97,1, і Державна служба статистики України фіксує дефляцію», — повідомив міністр. Він також пов’язав подальше зниження цін із розширенням програми реімбурсації та посиленням цінової конкуренції. За даними, наведеними МОЗ України, середнє зниження цін на амбулаторні препарати для лікування серцево-судинних захворювань становить 20–30%, а окремі європейські компанії знизили ціни на 21–36%.

У 2026 р. перелік програми «Доступні ліки» розширився загалом на 329 позицій — із 711 до 1040. Зокрема, у липні до нього додали 262 торговельні назви лікарських засобів для профілактики та лікування серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань.

Зростає й кількість користувачів програми. Якщо у 2025 р. програмою «Доступні ліки» скористалися близько 2,9 млн осіб, то лише за І півріччя 2026 р. — уже 2,5 млн. МОЗ очікує, що за підсумками року їх кількість суттєво збільшиться.

Серед ключових цьогорічних розширень В. Ляшко назвав включення нових оральних антикоагулянтів, препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, а з 1 вересня — медичних виробів, зокрема тест-смужок для визначення рівня глюкози в крові для пацієнтів із цукровим діабетом ІІ типу.

Чи призвело регулювання до скорочення числа аптек?

Окремо міністр прокоментував побоювання, які раніше висловлювали представники ринку, щодо можливого негативного впливу регулювання на роботу аптек. «Регулювання не вбили аптеки. У квітні 2022 р. працювало 16 200 аптек. Сьогодні в нас у реєстрі 18 тис. аптек. Мережа не згортається, вона поступово відновлюється», — заявив В. Ляшко.

Водночас проблеми з доступністю аптечних послуг залишаються на прифронтових територіях та в сільській місцевості. За словами міністра, частину пропозицій аптечного сегмента враховано в проєкті змін до Ліцензійних умов. Крім того, опрацьовується можливість чітко врегулювати відкриття аптек у підземних приміщеннях.

Для сільських територій продовжують використовувати й альтернативні механізми забезпечення ліками. Зокрема, В. Ляшко нагадав про проєкт «Укрпошта. Аптека», мобільні аптечні пункти та можливість реалізації безрецептурних лікарських засобів на автозаправних станціях. За його словами, понад 20 тис. українських сіл, які раніше не мали аптек, отримали можливість замовляти лікарські засоби, у тому числі за програмою «Доступні ліки», з безоплатною доставкою.

Головний ризик — удари по фармацевтичній інфраструктурі

Значна частина обговорення стосувалася безпекових ризиків після останніх російських атак на фармацевтичні склади та виробничі потужності. «Найбільша загроза тому, чи будуть завтра ліки в аптеці, — це не наші регуляції, це, на жаль, балістика нашого ворога», — наголосив В. Ляшко.

Міністр зазначив, що за час повномасштабного вторг­нення країна жодного разу не залишалася без лікарських засобів. Після останніх атак Уряд дозволив фармацевтичному бізнесу використовувати додаткові складські приміщення та потужності інших ліцензіатів, щоб розосереджувати запаси та мінімізувати ризик їх втрати внаслідок обстрілів.

Народні депутати під час дискусії наголосили, що держава має не лише реагувати на наслідки атак, а й формувати систему безперервного забезпечення населення ліками. Серед порушених питань — оперативне переміщення запасів у безпечніші місця, можливість розширення паралельного імпорту на аптечний сегмент, перегляд окремих ліцензійних вимог, робота аптек у підземних приміщеннях, а також механізми компенсації бізнесу за знищені товарні запаси.

Порушувалося й питання оподаткування знищених запасів. Голова Комітету Михайло Радуцький звернув увагу на ситуації, коли виробники фактично беруть на себе частину збитків дистриб’юторів, товари яких були знищені внаслідок атак, однак виникають питання щодо податкових зобов’язань. Він закликав МОЗ України порушити цю проблему на рівні Уряду.

Ще одна практична проблема стосується географічної прив’язки імпортованих препаратів до складів та проведення лабораторного контролю. За словами В. Ляшка, МОЗ знає про проблему та обговорює її з представниками бізнесу. Якщо для її розв’язання знадобляться зміни до урядових постанов, вони можуть бути внесені оперативно.

Паралельний імпорт, дефіцит і запаси ліків

Щодо можливого розширення паралельного імпорту В. Ляшко зазначив, що відповідний механізм в Україні вже дозволений, однак наразі використовується не настільки активно, як очікувалося після законодавчих змін 2025 р. На аптечний сегмент він не поширюється. За словами міністра, МОЗ поки не отримувало від ринку належно обґрунтованого запиту щодо розширення цього механізму на аптеки з підтвердженням того, що це допоможе пришвидшити постачання або розв’язати проблему дефіциту окремих препаратів.

Єдиного реєстру лікарських засобів, втрачених унаслідок атак, МОЗ не веде. Водночас після обстрілів Міністерство проводить зустрічі з виробниками, імпортерами та дистриб’юторами й оцінює ризики щодо окремих препаратів, зокрема оригінальних, які не мають аналогів.

За словами В. Ляшка, за останні 4,5 року кризовий дефіцит виникав на початку 2026 р. щодо протиепілептичних препаратів і тривав близько 3 тиж. Причиною стала затримка з відновленням виробничої лінії одного з виробників. МОЗ закликало учасників ринку завчасно повідомляти регулятора про подібні ризики, щоб держава могла працювати з іншими виробниками або шукати альтернативні шляхи постачання.

Фармпослуга і новий Закон «Про лікарські засоби»

Окремий блок запитань депутатів стосувався підготовки до 1 січня 2027 р., коли має бути введено в дію новий Закон України «Про лікарські засоби» та розпочато роботу Українського фармацевтичного агентства. В. Ляшко повідомив, що підготовка нормативно-правової бази знаходиться під його особистим контролем, а відповідні зустрічі всередині МОЗ, з іншими органами влади та бізнесом проводяться щотижня. За його словами, значна частина нормативно-правових актів уже розроблена та пройшла громадське обговорення. У процесі цієї роботи виявлено необхідність технічних змін до самого Закону для усунення можливостей неоднозначного трактування окремих положень. Окремо міністр розповів про підготовку нормативного документа щодо фармацевтичної послуги.

Пізніше, відповідаючи на запитання щодо моделі фармпослуги, він уточнив, що МОЗ проаналізувало досвід декількох країн ЄС, наявні в Україні запити та проводить відповідні розрахунки.

Інші рішення Комітету

Після обговорення стану фармацевтичної галузі Комітет перейшов до законодавчих питань. Зокрема, депутати рекомендували Верховній Раді прийняти за основу і в цілому урядовий законопроєкт № 15497, який має врегулювати ввезення в Україну еталонних, робочих та стандартних фармакопейних зразків наркотичних засобів і психотропних речовин, вироблених із канабісу, для лабораторного контролю якості лікарських засобів. Наразі на такі зразки поширюється нульова квота, встановлена до 1 січня 2028 р. Законопроєкт має усунути цю перешкоду.

Також Комітет рекомендував прийняти за основу законопроєкт № 15514 щодо протидії обігу нових психоактивних речовин та запровадження системи раннього оповіщення про них. Документ є частиною адаптації українського законодавства до законодавства ЄС.

Підтримано й законопроєкт № 15517 щодо вдосконалення наукової та освітньої діяльності у сфері охорони здоров’я. Він має створити правову основу для використання тіл померлих осіб, їх частин та анатомічних матеріалів для навчання майбутніх медиків і наукових досліджень. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти документ за основу.

Ще один підтриманий документ — законопроєкт № 15542 щодо транскордонної охорони здоров’я. Він спрямований на наближення українського законодавства до права ЄС та формування правових механізмів, за яких українські пацієнти зможуть за визначених умов отримувати медичну допомогу в країнах ЄС із відповідною оплатою або відшкодуванням, а пацієнти з країн ЄС — медичну допомогу в Україні. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт за основу.

За результатами розгляду першого питання окремого рішення Комітет не ухвалював. Водночас дискусія засвідчила, що поряд із оцінкою ефекту вже запровадженого цінового регулювання дедалі більшої ваги для фармацевтичного ринку набувають питання його стійкості в умовах війни, збереження запасів та логістики, а також підготовки регуляторної системи до масштабних змін, запланованих на 1 січня 2027 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!