Від Держлікслужби до Укрфармагентства: Тарас Пронів про зміни, команду та пріоритети (Відео)

Коротко: головне

Головний пріоритет Укрфармагентства — безперервність регуляторних процесів. За словами Т. Проніва, організаційні зміни мають відбутися так, щоб виробники, дистриб’ютори, аптечні заклади та інші суб’єкти господарювання не відчули негативних наслідків переходу.

Забезпечення доступності лікарських засобів залишається одним із ключових завдань регулятора. В умовах атак на фармацевтичну інфраструктуру Укрфармагентство працює над оперативним розв’язанням питань зберігання, переміщення та постачання продукції.

Регулятор прагне скоротити тривалість окремих процедур. Зокрема, за словами керівника Укрфармагентства, огляд вантажів і оформлення відповідних документів за можливості організовують протягом 1 дня замість триваліших строків, які застосовувалися раніше.

Загального дефіциту лікарських засобів регулятор не констатує. Водночас Т. Пронів наголошує на необхідності постійного контролю ситуації та оперативного реагування на логістичні виклики.

Діалог із фармацевтичним бізнесом має ґрунтуватися на конкретних пропозиціях. Укрфармагентство готове обговорювати зміни до регуляторних процедур і враховувати європейський досвід, однак усі рішення повинні відповідати законодавству.

Взаємодія центрального апарату з територіальними органами є важливою умовою стабільної роботи регулятора. Для забезпечення організаційних змін розробляються спільні алгоритми дій, проводяться робочі наради та координується виконання регуляторних процедур.

Колектив — один із головних пріоритетів керівника Укрфармагентства. Т. Пронів наголошує, що саме професійність, дисципліна та командна робота працівників дозволяють забезпечувати діяльність регулятора під час війни та в період реформування.

Від хірургії до державного управління: професійний шлях і принципи керівництва

— Досвід роботи в Тернопільській обл. для мене дуже важливий. 2 серпня цього року виповнилося 10 років відтоді, як я розпочав роботу на посаді виконувача обов’язків начальника територіального органу Держлікслужби. Згодом, у 2019 р., мене призначили начальником служби.

На той момент мій досвід державної служби становив близько півтора року. Тому багато чого доводилося опановувати безпосередньо в процесі роботи, разом із колективом.

Я люблю зміни. Коли беруся за певну справу, маю власне бачення того, як повинна бути організована робота, і намагаюся послідовно його реалізовувати, дотримуючись встановлених вимог.

Для мене завжди було важливо правильно сформувати команду. Коли проводив співбесіди з кандидатами, насамперед звертав увагу не стільки на попередній досвід людини, скільки на її бажання працювати.

За час моєї роботи колектив територіального органу суттєво оновився — приблизно на 90%. До нас приходило багато молодих працівників. Ми разом навчалися, розвивалися, знаходили рішення. І я також багато чого навчився від своїх колег.

Водночас для мене принциповими залишаються дисцип­ліна та відповідальність. Я завжди говорив працівникам: якщо у вас є заперечення щодо певного рішення, висловлюйте їх, але водночас пропонуйте власний варіант. Тоді ми можемо дискутувати, аналізувати різні підходи й знаходити оптимальне рішення.

Вважаю, що саме така командна робота дозволила нам досягти хороших результатів. Роботу нашого колективу відзначали на рівні обласної державної адміністрації, обласної ради та Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України.

Цей досвід управління людьми, налагодження комунікації та організації роботи дуже допомагає мені й сьогодні.

— Я народився у Львівській обл., у с. Жупани. Згодом наша родина переїхала до Стрия, де я закінчив школу.

Після цього вступив до медичного училища. У нас була спеціальна військова група, в якій навчалися лише хлопці. Після училища я недовго працював за фахом, а потім мене призвали на строкову військову службу, де я відслужив 2 роки.

Повернувшись з армії, вступив до Тернопільського медичного інституту (прим. ред.: нині — Тернопільський націо­нальний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського). Під час навчання 4 роки працював санітаром у психіатричній лікарні. Потрібно було заробляти кошти, адже я із простої родини.

Після закінчення медичного інституту працював лікарем-хірургом. А у 2016 р. обставини склалися так, що я перейшов до іншого напряму професійної діяльності — державного контролю у сфері обігу лікарських засобів.

Спочатку, звичайно, багато чого було незнайомим. Але завдяки колективу, спільній роботі та поступовому набуттю досвіду вдалося опанувати нову сферу.

Перехід до центрального апарату: управлінські виклики та робота з командою

— Ще під час роботи в Тернопільській обл. ми пережили чимало складних ситуацій. Спочатку була пандемія COVID-19, потім почалася повномасштабна війна.

У перші місяці війни до Тернопільської обл. приїжджало багато працівників центрального апарату Держлікслужби. Ми допомагали організовувати для них робочі місця, забезпечували необхідні умови, щоб діяльність служби не припинялася.

Тоді ми ще ближче познайомилися з колегами із центрального апарату, навчилися працювати разом у надзвичайно складних обставинах.

Щодо переходу до центрального апарату, то скажу відверто: ще у 2023 р. мені надходила така пропозиція, але тоді я відмовився через певні обставини.

Коли питання постало знову, я також довго розмірковував. Розумів, наскільки це відповідальна робота. У Тернопільській обл. я керував відносно невеликим колективом, а тут — сотні працівників, центральний апарат і територіальні органи, різні напрями діяльності та управлінські підходи.

Важливу роль в ухваленні рішення відіграла розмова з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком. Ми обговорили завдання, очікування та напрями роботи.

Мені імпонує його підхід до управління: він вимогливий, але водночас готовий вислухати аргументи, обговорити проблемні питання та почути іншу позицію.

Після цієї розмови я погодився.

Звичайно, хвилювався. Потрібно було змінити звичний спосіб життя, організувати побутові питання, познайомитися з новим колективом.

Але я побачив, що тут працюють справді хороші, професійні люди. Мене дуже добре прийняли, і ми досить швидко знайшли спільну мову.

— Одним із напрямів, на якому я зосередив увагу, була робота підрозділу, що відповідає за роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

Там були певні організаційні проблеми, які потрібно було розв’язати. Ми поступово стабілізували роботу, залучали нових працівників, переглядали окремі процеси.

Були й виклики, пов’язані з реалізацією препаратів через автозаправні станції, великою кількістю звернень і скарг.

Я намагався зосереджуватися не на публічних дискусіях, а на конкретній роботі та результатах.

Пізніше постало питання реорганізації Держлікслужби шляхом ліквідації. Після обговорення з міністром я погодився очолити ліквідаційну комісію.

Ми зібрали керівників підрозділів, визначили основні напрями роботи, сформували комісію та розпочали виконання відповідних завдань.

Хочу особливо наголосити: у Держлікслужбі працюють професійні та порядні люди, які забезпечують виконання своїх обов’язків навіть у дуже складних умовах.

Але саме завдяки колективу нам вдалося забезпечити безперервність роботи служби.

— Для мене важливі відкритість, чесність, дисципліна та професійна комунікація.

Я не люблю, коли питання намагаються розв’язувати телефонними дзвінками чи неформальним впливом. Такого підходу дотримувався ще в Тернополі й продовжую дотримуватися зараз.

Якщо є проблема, її потрібно обговорювати відкрито, на основі фактів і законодавства.

Я також намагаюся не коментувати ті питання, у яких не маю достатньої компетенції. На наради беру керівників профільних підрозділів, які можуть професійно пояснити ситуацію, обґрунтувати позицію служби та запропонувати рішення.

Вважаю, що саме так має будуватися взаємодія між державними органами, керівництвом і працівниками.

Безперебійне постачання ліків під час війни: склади, логістика та спрощення процедур

— Завдання дуже серйозні, особливо з огляду на ситуацію, в якій сьогодні перебуває країна.

Одним із найважливіших викликів є забезпечення безперебійного постачання лікарських засобів в умовах постійних російських атак на інфраструктуру.

Ми бачимо, що відбувається з фармацевтичними складами та логістичними об’єктами. Після таких атак потрібно дуже швидко реагувати, щоб компанії могли продовжувати роботу, а населення не відчуло перебоїв із забезпеченням лікарськими засобами.

Міністр охорони здоров’я ставить чітке завдання: забезпечити безперервність постачання та максимально оперативно розв’язувати питання, які виникають у суб’єктів господарювання.

Для цього ми працюємо над спрощенням окремих процедур у межах чинного законодавства.

Зокрема, відповідні зміни вносилися до постанови КМУ № 929 щодо можливостей використання складських приміщень та організації діяльності оптових компаній.

Спочатку йшлося про можливість зберігання лікарських засобів, а згодом було врегульовано й питання їх реалізації з відповідних складських приміщень.

Також ми працювали над оптимізацією процедур огляду вантажів.

Раніше оформлення відповідних документів могло тривати до 8 днів. Зараз ми намагаємося організовувати цей процес таким чином, щоб за можливості виконувати необхідні процедури протягом 1 дня.

Це надзвичайно важливо, коли потрібно швидко перемістити продукцію, забезпечити її подальше зберігання або постачання.

Ми взаємодіємо з територіальними органами, які здійснюють відповідні процедури на місцях. При цьому принципово важливо, щоб усі дії відповідали законодавству.

Звичайно, суб’єкти господарювання повинні забезпечувати належні умови зберігання і нести відповідальність за якість лікарських засобів.

Тобто ми намагаємося знайти рішення, які дозволяють спростити організаційні процедури, але не знижують вимог до якості продукції.

— Хочу чітко сказати: ми не бачимо підстав говорити про загальний дефіцит лікарських засобів.

Ми робимо все можливе, щоб такого дефіциту не допустити.

Для цього й спрощуються окремі процедури, забезпечується оперативне реагування на проблеми зі складами, логістикою та постачанням.

Ситуація перебуває під контролем МОЗ, зокрема міністра В. Ляшка.

Наше завдання — забезпечити стабільну роботу фармацевтичного ринку, дотримуючись вимог законодавства.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» зазначає, що, за даними Proxima Research International, можливі проблеми з наявністю окремих торговельних найменувань, однак це не свідчить про загальний дефіцит лікарських засобів за міжнародними непатентованими найменуваннями. Поряд з цим загалом дефіцит препаратів за міжнародними непатентованими найменуваннями відсутній (прим. ред.: незабаром редакція «Щотижневика АПТЕКА» представить детальний огляд ситуації на фармацевтичному ринку в контексті російських ударів по інфраструктурі постачання лікарських засобів).

Діалог із фармацевтичним бізнесом: критика, пропозиції та європейський досвід

— Одне з найважливіших питань — взаєморозуміння між регулятором і бізнесом.

Моя позиція полягає в тому, що ми повинні зустрічатися з усіма зацікавленими сторонами, вислуховувати їхні пропозиції та обговорювати проблеми.

Але я завжди прошу, щоб на такі зустрічі приходили не лише менеджери, а й профільні фахівці компаній, які доб­ре розуміють відповідні регуляторні питання.

Важливо, щоб представники бізнесу приходили з конкретними пропозиціями, а не лише з проханнями щось спростити чи змінити.

Наприклад, якщо компанія вважає, що певну процедуру потрібно вдосконалити, нехай запропонує конкретний механізм. Можливо, є відповідна європейська практика, яку можна використати.

Тоді ми можемо предметно обговорити питання, проаналізувати законодавство та визначити можливі шляхи розв’язання.

Ми відкриті до діалогу й готові працювати над змінами. Але критика має бути обґрунтованою, а пропозиції — професійними.

Я не підтримую ситуацій, коли діяльність регулятора критикують без достатніх підстав.

Потрібно розуміти, що державний орган працює в ме­жах визначених законом повноважень.

Якщо для розв’язання проблеми необхідні законодавчі зміни, ми готові їх опрацьовувати. Але не можемо просто ігнорувати чинні вимоги.

Ми проводимо зустрічі із представниками галузі, зокрема Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association —  EBA), обговорюємо питання з міжнародними партнерами.

Думаю, що поступово така взаємодія ставатиме ще більш конструктивною.

— Це складне питання, зокрема, коли йдеться про інспектування виробничих майданчиків резидентів і нерезидентів.

Для українських виробників певні процедури організувати простіше, адже підприємства розташовані в Україні, є можливість безпосередньої взаємодії та оперативного усунення виявлених недоліків.

Щодо зарубіжних виробників — ситуація складніша.

Ми використовуємо можливості відеозв’язку та відео­фіксації відповідних процедур. Матеріали інспектування надалі розглядаються уповноваженими фахівцями та робочою групою з питань оцінки результатів інспектувань виробництв лікарських засобів на відповідність вимогам належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP).

Однак є й організаційні труднощі.

Наприклад, зарубіжний виробник має представника в Україні та безпосередньо виробничий майданчик за кордоном. Іноді між ними виникають проблеми комунікації, що ускладнює розв’язання окремих питань.

Ми продовжуємо працювати над удосконаленням цих процесів.

Зараз я також детальніше вивчаю відповідний напрям діяльності. Тому не хотів би робити передчасних висновків.

Для нас головне — чітко виконувати свої функції та забезпечувати дотримання встановлених вимог.

Центральний апарат і територіальні органи: як забезпечити безперервність регуляторних процесів

— Вважаю, що зараз ця взаємодія налагоджена добре.

Можливо, мені в цьому допомагає те, що я сам прийшов із територіального органу. Я розумію, з якими питаннями стикаються його керівники та працівники.

Ми підтримуємо постійний зв’язок, проводимо наради, обговорюємо організаційні питання.

Зокрема, у зв’язку з останніми кадровими та організаційними змінами ми разом із кадровою службою, бухгалтерією та юридичним підрозділом розробили алгоритм дій для територіальних органів.

Визначили, які документи потрібно підготувати, до кого звертатися, у якій послідовності виконувати відповідні процедури.

Це потрібно для того, щоб працівники не витрачали зай­вий час і не стикалися з невизначеністю.

Ми проводимо досить тривалі робочі зустрічі, під час яких кожен може поставити запитання та отримати роз’яснення.

Важливо, що серед керівників територіальних органів також є фахівці з юридичною освітою. Це допомагає предметно обговорювати складні питання.

Окремо ми координуємо роботу територіальних підрозділів із департаментом контролю якості лікарських засобів.

Зокрема, це стосується процедур огляду вантажів, роботи зі складськими приміщеннями та оформлення необхідної документації.

Обсяг роботи дуже великий. Крім викликів воєнного часу, є поточні регуляторні процеси, які не можуть зупинятися.

А коли ми впроваджуємо зміни, потрібно ретельно перевіряти їхню відповідність законодавству, щоб надалі не поставало запитань щодо правомірності ухвалених рішень.

Усе це можливо лише завдяки командній роботі центрального апарату та територіальних органів.

Саме колектив забезпечує щоденне виконання величезного обсягу завдань.

Пріоритети Укрфармагентства: безперервність роботи та підтримка колективу

— Насамперед хочу, щоб у Києві було спокійно.

Якщо говорити безпосередньо про роботу, то головне завдання, поставлене міністром охорони здоров’я, — забезпечити безперервність усіх процесів.

Ми повинні організувати перехід таким чином, щоб суб’єкти господарювання не відчули негативних наслідків організаційних змін.

Саме до цього зараз готуємося.

Територіальні органи розуміють ці завдання. Ми працюємо разом і намагаємося передбачити всі питання, які можуть виникнути.

Але ще один мій надзвичайно важливий пріоритет — це колектив.

Люди сьогодні працюють у дуже складних умовах. Вони переживають повітряні тривоги, обстріли, постійне напруження, але водночас продовжують виконувати свої обов’язки.

Я щиро захоплююся тим, як кияни витримують ці випробування. І розумію, що така ситуація не лише в Києві, а й у багатьох інших регіонах України.

Хотілося б, щоб усі були здорові, щоб у людей був спокій. Тоді й працювати буде легше.

А з професійними завданнями, переконаний, ми впораємося.

Я вірю у свій колектив — і в центральному апараті, і в територіальних органах.

Разом ми повинні пройти цей етап. А вже за результатами роботи можна буде оцінювати, чого нам вдалося досягти.

Редакторська група

Катерина Горбунова

Автор

Євген Прохоренко

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!