Поствірусний синдром: відновлення ресурсу після перенесеної інфекції

ПВС може виникати внаслідок впливу низки гострих вірусних інфекцій, викликаних, зокрема, Coronaviridae, Filoviridae, Herpesviridae, Orthomyxoviridae, Picornaviridae, Parvoviridae, Togaviridae та Flaviviridae, як визначено Міжнародним комітетом з таксономії вірусів. Симптоми цього стану можуть включати втому, біль в опорно-руховому апараті (наприклад біль у суглобах) та порушення настрою (наприклад відчуття депресії), а також нейрокогнітивні порушення (наприклад труднощі з концентрацією уваги та сном) [2].

Чи варто терпіти біль?

Поствірусний біль є одним із найпоширеніших симптомів, які можуть зберігатися навіть після завершення гострої фази вірусної інфекції. За своїм походженням він буває як опорно-руховим (зокрема у вигляді міалгії чи артралгії), так і нейропатичним (наприклад при мієліті, алодинії або постгерпетичній невралгії). Динаміка розвитку больового синдрому має свої особливості: у частині випадків він проявляється ще на початку захворювання та хронізується в постінфекційний період, тоді як у інших — маніфестує вперше лише через кілька тижнів або навіть місяців після повного одужання. При цьому характер і локалізація болю суттєво відрізняються залежно від конкретного вірусу, що спричинив хворобу: від хронічного ураження суглобів при вірусі чикунгунья, Ебола та Post-COVID до нейропатичного болю при оперізувальному герпесі, ВІЛ чи постполіомієлітному синдромі [3].

ЦІКАВО ЗНАТИ:
Парацетамол та ібупрофен: що краще і коли?

• Підходи до терапії поствірусного болю дещо відрізняються. Так, після завершення гострої фази інфекції актуальним втручанням при проявах болю у м’язах та суглобах є застосування анальгетиків та нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) [3]. Фармацевт, зі свого боку, для тимчасового полегшення болю може радити безрецептурні знеболювальні засоби [4].

Додатково лікар може рекомендувати фізіотерапію для збереження рухливості та профілактики атрофії м’язів, а при хронічному перебігу — протиревматичні препарати (у виняткових випадках — системні кортикостероїди). А от у випадку нейропатичного болю лікар може призначити альфа-2-дельта-ліганди, трициклічні антидепресанти та інгібітори зворотного захоплення серотоніну-норадреналіну (опіоїди, канабіноїди та топічні знеболювальні засоби можуть розглядатися як додаткова терапія). Обґрунтованим втручанням є поєднання фармакотерапії з когнітивно-поведінковою терапією (КПТ) та практиками майндфулнес, що, своєю чергою, може сприяти зменшенню вираженості алодинії та катастрофізації болю [3].

Втома, що потребує уваги

Поствірусна втома є поширеним постінфекційним ускладненням, яке може проявлятися як фізичною м’язовою слабкістю, так і когнітивними порушеннями з розладами уваги та концентрації, а при тривалості понад 6 міс трансформуватися в синдром хронічної втоми. Основними тригерами цього стану виступають віруси Росс-Рівер, Епштейна — Барр, поліовірус та SARS-CoV-2, причому тяжкість гострої фази захворювання прямо визначає вираженість подальшого виснаження [3].

Поствірусна втома уражує людей різного віку, включаючи дітей та молодь. У деяких людей можуть відмічати знач ну вираженість симптомів на початку хвороби, але вони відносно швидко одужують, тоді як інші люди можуть мати лише легку вірусну хворобу, але потім тривалий час відчувати виснажливу втому [5].

• Терапевтична стратегія при поствірусній втомі має індивідуалізований характер і базується першочергово на збереженні енергії (пейсингу) та корекції способу життя. Ключові напрямки лікування охоплюють зниження щоденного навантаження, застосування низькоінтенсивних градуйованих аеробних вправ та КПТ [3].

Попри те що фармакологічного лікування при цьому стані не існує, можуть призначатися та застосовуватися різні препарати, щоб полегшити та контролювати прояви, як-от анальгетики, НПЗП, протисудомні засоби, антидепресанти тощо [6].

Примітно, що поодинокі дослідження при поствірусній втомі демонструють позитивний вплив на організм при прийомі незамінних жирних кислот, магнію, L-карнітину, вітаміну B₁₂, антиоксидантів (включаючи α-ліпоєву кислоту, вітамін Е або С), коензиму Q₁₀ [6].

Сон — це база, і це важливо

Сон так само життєво необхідний, як їжа та вода. Він зай має третину життя і повноцінно задіює головний мозок і тіло: відновлює нейронні зв’язки, покращує пам’ять, концентрацію, а також виводить накопичені за день токсини. Хронічне недосипання шкодить імунітету, метаболізму та психіці, підвищуючи ризик розвитку цукрового діабету, депресії, гіпертензії, ожиріння та серцево-судинних захворювань [7].

Примітно, що у пацієнтів у поствірусний період нерідко розвиваються поствірусні розлади сну, які суттєво знижують якість життя та заважають повноцінному відновленню. Зокрема, у людей, які перенесли SARS, за даними полісом нографії відмічали підвищення частоти мікропробуджень та аномальну альфа-активність приблизно у половині цик лів сну, а після COVID-19 у раніше здорових осіб описували розвиток апное сну та появу фази швидкого сну без атонії. Депривація сну задокументована також після вірусних енцефалітів на тлі пневмонії та у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією. Патофізіологія поствірусних порушень сну має багатокомпонентну природу і пов’язана як із генетичними чинниками, так і з безпосереднім ураженням центральної нервової системи (ЦНС) [3].

1. При виявленні синдрому апное сну після перенесеного захворювання (наприклад COVID-19) ефективність демонструє автоматизована CPAP-терапія (створення позитивного тиску в дихальних шляхах). Важливу роль можуть також відігравати короткострокові поведінкові втручання, як-от КПТ та коротка поведінкова терапія, спрямовані на корекцію дисфункціональних звичок і когнітивних установок щодо сну [3].

Фармацевт у разі скарг на порушення сну після перенесених інфекційних захворювань для уточнення діагнозу і призначення лікування має скерувати пацієнта до лікаря, а для тимчасового полегшення стану порекомендувати прийом снодійних та седативних засобів [4].

Наслідки психічного здоров’я після вірусної інфекції

Розвиток порушень психічного здоров’я є частим ускладненням у межах ПВС. За даними метааналізів, які охоп лювали пацієнтів після вірусів SARS-CoV-1, H1N1, MERS, H7N9, Ебола та COVID-19, у гострій фазі захворювання на психологічний дистрес, депресію, тривогу чи посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) скаржаться 55–60% осіб, тоді як після одужання цей показник знижується до 11–22%. Окреме місце посідають люди, які живуть з ВІЛ, в яких рівень розладів настрою та тривожних станів у 2–6 разів вищий, ніж у загальній популяції, а поширеність ПТСР, за деякими оцінками, перевищує 50% [3].

2. Наукові дослідження щодо лікування поствірусних розладів психічного здоров’я наразі залишаються суттєво обмеженими, за винятком людей, які живуть з ВІЛ, де ефективність довели втручання на основі КПТ, спеціалізованих протоколів саме для ПВС внаслідок інших вірусних інфекцій поки не розроблено [3].

Для уточнення діагнозу та вибору подальшої терапевтичної тактики фармацевт має порадити звернутися до лікаря, а для тимчасового полегшення стану — скоротити, за можливості, вплив стресових факторів, а для зменшення вираженості наявних симптомів порекомендувати прийом безрецептурних препаратів відповідної дії — седативних, снодійних, анксіолітиків, антидепресантів (рослинного походження) та надати рекомендації щодо способів подолання стресу [4].

Загальні рекомендації

Важливо зауважити: поствірусний синдром, який може виникати після перенесених захворювань, потребує не лише медичних та фармакологічних втручань, а й раціонального психологічного відновлення [8]. Про це обов’язково слід нагадувати відвідувачам аптеки з ознаками поствірусного синдрому. Серед основних загальних рекомендацій:

1) регулярний відпочинок (короткі перерви протягом дня, навіть коли людина почувається краще; використання дихальних вправ, розслаблення м’язів та медитації);

2) дозовані навантаження (темпування) (до справ слід повертатися поступово, не намагатися долати втому через силу — починати з меншого обсягу завдань, ніж здається можливим);

3) обмеження розумової діяльності (читання, ґаджети, ухвалення рішень та тривожні думки також виснажують; важливі завдання слід виконувати короткими підходами та робити планові перерви);

4) повільне підвищення активності (не слід поспішати збільшувати навантаження; до складніших завдань треба переходити лише після того, як поточний рівень перестав викликати втому);

5) поетапне повернення до роботи / навчання (бажано узгодити гнучкий графік із коротшим робочим днем та можливістю відпочинку);

6) обережне відновлення фізичної активності (слід починати з легких розтяжок чи коротких прогулянок, незалежно від минулої спортивної форми та підвищувати інтенсивність дуже поступово);

7) дотримання розпорядку дня (слід зафіксувати стабільний час для сну, харчування та відпочинку; режим сну змінювати плавно);

8) бути добрішим до себе і не критикувати себе за повільне одужання (прийняття тимчасових обмежень допоможе зберегти ресурси);

9) дбати про ментальне здоров’я [8].

Коли варто звернутися до лікаря?

Якщо після 4 міс систематичного дотримання рекомендацій щодо дозування навантаження та відпочинку покращення самопочуття не відмічено, необхідно звернутися до сімейного лікаря для проведення додаткових обстежень та за потреби направлення до профільних фахівців [8].

Поширені запитання

Що таке поствірусний синдром? — Це комплекс симптомів, які зберігаються або виникають після гострої вірусної інфекції та можуть тривало впливати на самопочуття й повсякденну активність.

Які симптоми можуть зберігатися після вірусної інфекції? — Найчастіше це втома, біль у м’язах і суглобах, порушення сну, труднощі з концентрацією уваги та зміни настрою.

Як полегшити поствірусну втому? — Рекомендується дозувати фізичні й розумові навантаження, регулярно відпочивати, дотримуватися режиму дня та повертатися до звичної активності поступово.

Що робити, якщо після інфекції порушився сон? — За стійких порушень сну варто звернутися до лікаря для уточнення причини та вибору лікування. Фармацевт може допомогти зорієнтуватися щодо подальших дій і необхідності медичної консультації.

Коли потрібно звернутися до лікаря через поствірусний синдром? — Якщо самопочуття не поліпшується після тривалого дотримання рекомендацій щодо відпочинку та дозування навантажень, слід звернутися до сімейного лікаря для додаткового обстеження.

Коротко: головне

• Поствірусний синдром може супроводжуватися тривалою втомою, болем, порушеннями сну та психоемоційного стану.
• Тактика допомоги залежить від характеру симптомів і потребує індивідуального підходу.
• Дозування навантажень, регулярний відпочинок і поступове повернення до повсякденної активності є важливими складовими відновлення.
• Стійкі порушення сну, біль і виражена втома потребують належної оцінки медичним фахівцем.
• Фармацевт може допомогти з тимчасовим полегшенням симптомів у межах своєї компетенції та скерувати пацієнта до лікаря за потреби.

Підготовлено Інною Грабовою

Список використаних джерел

1. Staub K, Ballouz T, Puhan M. An Unwanted but Long-Known Company: Post-Viral Symptoms in the Context of Past Pandemics in Switzerland (and Beyond). Public Health Rev. 2024 Apr 8; 45: 1606966. doi: 10.3389/phrs.2024.1606966. PMID: 38651133; PMCID: PMC11033310.

2. Chandan JS, Brown K, Simms-Williams N, Camaradou J, Bashir N, Heining D, Aiyegbusi OL, Turner G, Cruz Rivera S, Hotham R, Nirantharakumar K, Sivan M, Khunti K, Raindi D, Marwaha S, Hughes SE, McMullan C, Calvert M, Haroon S. Non-pharmacological therapies for postviral syndromes, including Long COVID: a systematic review and meta-analysis protocol. BMJ Open. 2022 Apr 11; 12(4): e057885. doi: 10.1136/bmjopen-2021-057885. PMID: 35410933; PMCID: PMC9002258.

3. Tackey C, Slepian PM, Clarke H, Mittal N. Post-Viral Pain, Fatigue, and Sleep Disturbance Syndromes: Current Knowledge and Future Directions. Can J Pain. 2024 Jan 9; 7(2): 2272999. doi: 10.1080/24740527.2023.2272999. PMID: 38239826; PMCID: PMC10795785.

4. Міністерство охорони здоров’я України. Наказ МОЗ України від 5 січня 2022 р. № 7 «Про затвердження протоколів фармацевта» [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2022 Січ 05 [цитовано 2026 Жовт 13]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-22#Text.

5. North Bristol NHS Trust. Post-viral fatigue: a guide to management [Internet]. Bristol: North Bristol NHS Trust; 2023 [cited 2026 Oct 28]. Available from: http://www.nbt.nhs.uk/our-services/a-z-services/bristol-me-service/post-viral-fatigue-a-guide-management.

6. NHS Lothian. Managing fatigue: guidance on managing post-viral fatigue [Internet]. Edinburgh: NHS Lothian; 2020 Jun [cited 2026 Oct 28]. 3 p. Available from: https://apps.nhslothian.scot/files/sites/2/Guidance-on-managing-post-viral-fatigue-V1-0.pdf

7. National Institute of Neurological Disorders and Stroke (NINDS). Brain basics: understanding sleep [Internet]. Bethesda (MD): National Institutes of Health; 2023 [cited 2026 Oct 29]. Available from: http://www.ninds.nih.gov/health-information/public-education/brain-basics/brain-basics-understanding-sleep.

8. Castro-Marrero J, Sáez-Francàs N, Santillo D, Alegre J. Treatment and management of chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis: all roads lead to Rome. Br J Pharmacol. 2017 Mar; 174(5): 345–369. doi: 10.1111/bph.13702. Epub 2017 Feb 1. PMID: 28052319; PMCID: PMC5301046.9.

Редакторська група

Інна Грабова

Автор

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!