Вітамін D восени: що насправді виявлено у дослідженнях

Чому восени та взимку рівень вітаміну D може знижуватися?

Вітамін D — жиророзчинний вітамін, який надходить до організму з їжею, у складі лікарських засобів і дієтичних добавок та утворюється в шкірі під впливом UVB [1].

Восени та взимку рівень UVB, що досягає шкіри, стрімко падає. Як зазначають NIH [1], на синтез вітаміну D впливають такі групи чинників:

ЦІКАВО ЗНАТИ:
Поствірусний синдром: відновлення ресурсу після перенесеної інфекції

• клімато-географічні: географічна широта, пора року, час доби, хмарність, рівень забруднення повітря, висота знаходження відносно рівня моря;
• фізіологічні: маса тіла, особливості харчування та стан травної системи, особливості метаболізму;
• індивідуальні: пігментація шкіри, вік, площа ділянок відкритої шкіри, використання сонцезахисних кремів (Sun Protection Factor — SPF), тривалість перебування на сонці.

Про що свідчать метааналізи стосовно профілактики ГРВІ у 2017–2025 рр.?

У 2017 р. у масштабному метааналізі у «British Medical Journal» (BMJ) 2017 р. [3] із залученням понад 10 тис. пацієнтів з 25 досліджень встановлено, що регулярний прийом вітаміну D без застосування високих ударних доз знижує ризик розвитку ГРВІ на 19%. При цьому у осіб із вихідним дефіцитом, коли рівень 25(OH)D у плазмі крові становив <25 нмоль/л, відмічалося зниження ризику на 70%.

Згодом метааналіз у «The Lancet Diabetes & Endocrinology» у 2021 р., який охопив майже 50 тис. пацієнтів із 43 досліджень, підтвердив менш виражене загальне зниження ризику розвитку ГРВІ — на 8%. Найбільший профілактичний ефект розвитку ГРВІ на рівні 22–30% зумовило щоденне дозування від 400 до 1000 міжнародних одиниць (МО), проте цього разу дослідники не виявили залежності ефекту від початкового рівня вітаміну D у крові учасників [4].

У серпні 2024 р. міжнародне Ендокринологічне товариство Endocrine Society оприлюднило настанову щодо вітаміну D для профілактики захворювань на основі результатів масштабних рандомізованих контрольованих досліджень [5] (таблиця).

Таблиця. Рекомендації Endocrine Society (2024 р.) щодо профілактичного прийому вітаміну D у осіб без супутніх та хронічних захворювань

Оновлений систематичний огляд 2025 р. [2] в тому ж виданні «The Lancet Diabetes & Endocrinology» об’єднав дані понад 60 тис. осіб із 40 досліджень, зафіксував потенційне зниження ризику розвитку ГРВІ лише на 6%, проте з коливанням можливого ефекту в межах 0–12%.

Кому загрожує дефіцит вітаміну D і коли доречно здавати аналіз 25(OH)D?

За даними [1] NIH, до групи підвищеного ризику дефіциту вітаміну D належать:

• особи віком ≥75 років [5];
• вагітні;
• немовлята на виключно грудному вигодовуванні;
• люди з обмеженим перебуванням на сонці;
• особи з темним відтінком шкіри;
• хворі на ожиріння;
• пацієнти із захворюваннями, пов’язаними з порушенням засвоєння жирів;
• особи з захворюваннями нирок і печінки.

Забезпеченість визначають за 25-гідроксивітаміном D у сироватці крові. NIH наводять для загальної популяції такий орієнтир: концентрація <30 нмоль/л асоціюється з дефіцитом [1].

Клінічна настанова Endocrine Society 2024 р. [5] не рекомендує рутинне визначення 25(OH)D у осіб без супутніх та хронічних хвороб без установлених показань.

Скільки вітаміну D необхідно та які дози ефективніші для профілактики ГРВІ: щоденні чи «ударні»?

За даними NIH [1], рекомендована добова норма споживання вітаміну D для осіб без супутніх та хронічних захворювань віком 1–70 років становить 600 МО, а від 71 року — 800 МО. Для немовлят до 12 місяців наведено споживання 400 МО [5]. Ці значення описують загальне надходження з усіх джерел (їжа, сонце, лікарські засоби та дієтичні добавки) у осіб без супутніх та хронічних захворювань і не є схемою прийому з метою корекції дефіциту.

Для профілактики розвитку ГРВІ метааналіз 2017 р. зафіксував ефект щоденного або щотижневого прийому без «ударних» доз [3], а у 2025 р. залежно від частоти чи розміру дози ефекту не виявлено [2]. Endocrine Society віддає перевагу щоденним меншим дозам перед «ударними» для людей від 50 років, яким вітамін D показаний [5].

Чим небезпечне передозування вітаміну D?

Надлишок вітаміну D накопичується в організмі й стимулює надмірне всмоктування кальцію, що призводить до підвищеного рівня кальцію в крові — гіперкальціємії [1].

Основними проявами та ризиками токсичності є [1]:

• початкові симптоми: нудота, блювання, втрата апетиту, м’язова слабкість, сильна спрага, часте сечовипускання та зневоднення;
• ускладнення: утворення каменів у нирках, ниркова недостатність, ризик кальцифікації м’яких тканин і органів, а також порушення серцевого ритму.

NIH називають головними причинами отруєння [1] — безконтрольне вживання мультивітамінних комплексів діє­тичних добавок та помилки в розрахунку режиму дозування засобів, що містять вітамін D.

Поширені запитання

Чи можна отримати передозування вітаміну D від сонця? — NIH зазначають, що тривале перебування на сонці не призводить до токсичності, оскільки шкіра має природні механізми саморегуляції синтезу [1].

Чи можна поєднувати вітамін D з іншими вітамінами чи комплексами? — Так, але слід порахувати сумарне надходження вітаміну D з усіх джерел. Багато мультивітамінних комплексів і комбінацій з кальцієм вже містять цю сполуку, тож подвоєння кількості призводить до зростання ризику перевищення безпечної дози [1, 5].

Як часто упродовж року необхідно проходити тестування на рівень вітаміну D? — Особам без окремих показань здавати аналіз не потрібно [1], а пацієнтам із груп ризику або під час лікування дефіциту лабораторний контроль 25(OH)D проводять за призначенням лікаря через 4–12 тиж після початку терапії для оцінки її ефективності [5].

Чи відрізняються показники норми вітаміну D для чоловіків і жінок? — Ні, згідно з Консенсусом експертів [6] нормативні критерії оцінки статусу вітаміну D є єдиними для дорослих обох статей.

Чи можна дати вітамін D дитині без призначення лікаря? — Рішення про призначення додаткового прийому вітаміну D для немовлят і дітей старшого віку ухвалює лікар або педіатр. Межа безпечного споживання у малюків набагато нижча, ніж у дорослих [1], тому самостійно обирати дозу чи форму випуску не слід.

Коротко: головне

• Сезонне зниження UVB восени та взимку саме собою не є підставою для масового прийому вітаміну D: потреба залежить від віку, харчування, стану здоров’я та індивідуальних факторів ризику.
• Метааналіз 2025 р. свідчить про потенційне зниження ризику розвитку ГРВІ лише на 6% з коливанням можливого ефекту від 0 до 12%, а найвиразніший ефект раніше фіксували у людей із вихідним дефіцитом.
• Настанова Endocrine Society (2024 р.) пропонує профілактичний прийом вітаміну D дітям і підліткам, вагітним, особам віком ≥75 років.
• До груп підвищеного ризику дефіциту вітаміну D належать особи віком від 50 років, вагітні, немовлята на виключно грудному вигодовуванні, хворі на ожиріння, з темною шкірою, обмеженим перебуванням на сонці, захворюваннями нирок, печінки або порушенням засвоєння жирів.
• Надмірна кількість вітаміну D накопичується в організмі й може спричинити гіперкальціємію. Типові причини передозування — безконтрольне вживання мультивітамінних комплексів дієтичних добавок та помилки в розрахунку режиму дозування засобів, що містять вітамін D.

Список використаних джерел

1. National Institutes of Health, Office of Dietary Supplements. Vitamin D — Health Professional Fact Sheet [Internet]. Bethesda (MD): National Institutes of Health [cited 2026 Nov 6]. Available from: ods.od.nih.gov/factsheets/VitaminD-HealthProfessional.
2. Jolliffe DA, Camargo CA Jr, Sluyter JD, Aglipay M, Aloia JF, Bergman P, et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory infections: systematic review and meta-analysis of stratified aggregate data. Lancet Diabetes Endocrinol [Internet]. 2025 Apr [cited 2026 Nov 6]; 13(4): 307–20. Available from: pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/39993397. doi: 10.1016/S2213-8587(25)00030-5.
3. Martineau AR, Jolliffe DA, Hooper RL, Greenberg L, Aloia JF, Bergman P, et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: systematic review and meta-analysis of individual participant data. BMJ [Internet]. 2017 Feb 15 [cited 2026 Nov 6]; 356: i6583. Available from: www.bmj.com/content/356/bmj.i6583. doi: 10.1136/bmj.i6583.
4. Jolliffe DA, Camargo CA Jr, Sluyter JD, Aglipay M, Aloia JF, Ganmaa D, et al. Vitamin D supplementation to prevent acute respiratory tract infections: a systematic review and meta-analysis of aggregate data from randomised controlled trials. Lancet Diabetes Endocrinol [Internet]. 2021 May [cited 2026 Nov 6]; 9(5): 276–92. Available from: www.thelancet.com/journals/landia/article/PIIS2213-8587(21)00051-6/fulltext. doi: 10.1016/S2213-8587(21)00051-6.
5. Demay MB, Pittas AG, Bikle DD, DiMario FJ Jr, Hu M, Manson JE, et al. Vitamin D for Health: A 2024 Clinical Practice Guideline Update. J Clin Endocrinol Metab [Internet]. 2024 Jul 12 [cited 2026 Nov 6]; 109(8): 1907–34. Available from: academic.oup.com/jcem/article/109/8/1907/7685305.
6. Grant WB, Lahoorpour F, Al-Anouti F. Evidence That Vitamin D Supplementation Reduces the Risk of Acute Respiratory Tract Infections and SARS-CoV-2 Infection: A Narrative Review. Nutrients [Internet]. 2024 Jan 17 [cited 2026 Nov 6]; 16(2): 270. Available from: www.mdpi.com/2072-6643/16/2/270. doi: 10.3390/nu16020270.1.

Редакторська група

Євгенія Лук'янчук

Рецензент

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!