Податкові перевірки

Однією з форм державного контролю за господарською діяльністю суб’єктів підприємництва є перевірка дотримання ними вимог податкового й валютного законодавства. Контроль у даній сфері здійснюється спеціально уповноваженим на це державним органом — Державною податковою службою України (ДПС). Ні органи Служби безпеки України, внутрішніх справ, податкової міліції, ні прокуратури не можуть брати безпосередньої участі у проведенні перевірок суб’єктів підприємницької діяльності з питань оподаткування чи проводити їх самостійно.

Із прийняттям Податкового кодексу України (ПК) майже всі питання щодо адміністрування податків і зборів (обов’язкових платежів) регулюються даним кодифікованим актом. Згідно з діючими нормами органи ДПС мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (які, до речі, є найнеприємнішими за можливими наслідками). У будь-якому разі проведення перевірок органами ДПС не повинно порушувати нормального режиму роботи платників податків (ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Порядок проведення камеральної перевірки

Згідно зі ст. 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні податкового органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, тобто без відвідання підприємства. Для проведення цих перевірок не потрібно будь-якого спеціального направлення або рішення керівника такого органу. По суті, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність, і згода платника податків на неї, так само як і його особиста присутність під час її проведення, не обов’язкова.

Нормами ПК передбачена камеральна перевірка з метою автоматичного відшкодування податку на додану вартість (ПДВ). Слід зазначити, що починаючи зі звітності за I кв. 2011 р. податкова звітність із ПДВ подається до органів ДПС за формами, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації (ДПА) від 25.01.2011 р. № 41 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

У листі ДПА від 23 березня 2011 р. № 8073/7/16-1617 роз’яснено, що податкова декларація з ПДВ та додатки до неї приймаються підрозділами ведення та захисту податкової звітності, якими здійснюється візуальний конт­роль за повнотою поданої інформації, наявністю та достовірністю заповнення всіх обов’язкових реквізитів. Посадові особи контролюючого органу здійснюють камеральну перевірку без обов’язкового письмового запиту органу ДПС та будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з ПДВ, вартості та обробки даних із Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, зокрема:

1) розбіжності при заповненні податкової декларації з ПДВ: арифметико-логічні помилки при заповненні податкової декларації з ПДВ (додатки);

2) розбіжності між даними податкової декларації з ПДВ та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;

3) розбіжності між даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відомостями митних органів;

4) розбіжності між даними реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних;

5) розбіжності між податковими зобов’я­заннями та податковим кредитом контрагентів (щодо заниження податкових зобов’язань, завищення податкового кредиту) за даними розшифровок;

6) розбіжності за результатами обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Документальна перевірка

На відміну від камеральної, яка здійснюється кожного разу під час подання звітності платниками податків, документальна планова перевірка проводиться відповідно до затвердженого плану-графіка. Документальні перевірки бувають плановими або позаплановими, виїзними або невиїзними. Виїзна проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, невиїзна — у приміщенні органу ДПС. Предметом документальної перевірки може бути:

• своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати всіх передбачених ПК податків та зборів;
• дотримання валютного законодавства;
• дотримання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи;
• дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами).

Рішення про проведення документальної планової перевірки, оформлене наказом, приймає начальник ДПС. Платнику податків, щодо якого прийнято таке рішення, не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку перевірки мають бути вручені під розписку або надіслані рекомендованим листом із повідомленням про вручення копія цього наказу та письмове повідом­лення із зазначенням дати перевірки.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам органів ДПС у повному обсязі всі документи, що належать до предмету перевірки або пов’язані з ним. Забороняється вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінально-процесуальним законом. Отримання копій документів оформляється описом (копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою за її наявності). У разі відмови платника надати копії документів посадовій особі ДПС про це складається акт у довільній формі.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику їх діяльності: високого, середнього та незначного. Платники податків із незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на 3 календарні роки, із середньою — не частіше 1 разу протягом 2 календарних років, із високою — не частіше 1 разу протягом календарного року. Методика визначення ступеня ризику залишається відкритим питанням. Орган податкової служби не зобов’язаний погоджувати або попередньо оприлюднювати (наприклад на сайті) план-графік перевірок.

Документальна позапланова перевірка здійс­нюється за наявності хоча б однієї з обставин, які визначені в ст. 78 ПК (наприклад не подано декларацію; подано уточнювальний розрахунок за перевірений період; подано скаргу, у якій містяться нові дані; припиняється діяльність платника податків; органом ДПС отримано інформацію про виплату зарплати «в конвертах» тощо). Платникам податків можна порадити вчасно відповідати на запити податкових органів, оскільки проведення позапланових перевірок з окремих підстав можливе, якщо платник податків протягом 10 днів не надає відповідь на запит податкової служби. Перевірки, що проводяться в межах порушеної кримінальної справи, не обмежуються в підставах проведення. Невиїзні перевірки (планова та позапланова) відбуваються за наявності тих самих обставин, що й виїзні.

Фактичні перевірки

У ст. 75 ПК вперше на законодавчому рівні закріплено новий вид перевірок — фактичну, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка проводиться органом ДПС щодо:

• дотримання порядку проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій (РРО) або розрахункові книжки;
• відповідності та/або невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті, а в разі використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за квитанціями, виданими з початку робочого дня;
• роздрукування та/або нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;
• використання та/або невикористання при здійсненні розрахункових операцій, розрахункової книжки (чи незареєстрованої), або порушення встановленого порядку її використання, не зберігання розрахункових книжок протягом встановленого терміну;
• порядку ведення книг обліку розрахункових операцій і книжок;
• виконання та/або невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та порядку його зберігання;
• дотримання встановленого порядку роздрукування та зберігання контрольної стрічки;
• проведення розрахункових операцій через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
• порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, у яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку;
• наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію;
• обліку товарів за місцем реалізації та зберігання;
• дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками.

Перелік не є вичерпним і може доповнюватися іншими питаннями в ході здійснення доперевірочного аналізу чи безпосередньо під час проведення перевірки. Фактична перевірка здійснюється без попередження платника на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, копія якого вручається підприємцю під розписку безпосередньо до початку проведення такої перевірки. Така перевірка проводиться двома й більше податківцями у присутності посадових осіб суб’єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно зі ст. 80 ПК перед початком фактичної перевірки з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій посадовими особами органів ДПС може бути проведена контрольна розрахункова операція (контрольна закупівля). При цьому товари, які були отримані під час такої закупівлі, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів (ст. 20 ПК).

Контрольна закупівля не має нічого спільного зі звичайним придбанням товару: і покупці тут не звичайні, і куплений товар їм не потрібен. Найгірше, що підприємці сприймають контролерів як звичайних покупців, поки їх не поставлять перед фактом: щойно проведено контрольну закупівлю. Тому заздалегідь перевірити посвідчення у перевіряльників, не допустити до перевірки, якщо немає підстав, вимагати направлення на перевірку чи письмового розпорядження тощо не вийде.

Під час проведення фактичної перевірки може проводитися й хронометраж господарських операцій, за результатами якого складається довідка, що підписується посадовими особами органу ДПС та посадовими особами суб’єкта господарювання (ст. 80 ПК). Така довідка є невід’ємною складовою акта перевірки. Податківці, застосовуючи хронометраж, можуть буквально стояти над касиром і спостерігати, як він заповнює касові ордери (чи в повному обсязі, чи своєчасно оприбутковується виручка, коли головний бухгалтер і керівник підприємства підписують касові документи тощо). Підприємцям слід ознайомитися з Методичними рекомендаціями щодо порядку проведення перевірок з питань дотримання суб’єктами господарювання касової дисципліни, повноти оприбуткування виручки від реалізації товарів, затвердженими наказом ДПС від 23.04.2009 р. № 210, які докладно описують, що і як перевіряють податківці, досліджуючи касову дисципліну.

Обставини, за яких можливе проведення фактичної перевірки, наведені у ст. 80 ПК. Такими, наприклад, можуть бути неподання суб’єктом господарювання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; скарга покупця; випадки, коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію тощо.

Тривалість перевірок

Інформація про строки проведення податкових перевірок наведена в таблиці. Їх продовження можливе за рішенням керівника органу ДПС. Підставами для подовження строку перевірки є:

• заява суб’єкта господарювання (у разі необхідності подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
• змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів.

Допуск посадовців на підприємство

Посадові особи ДПС уповноважені приступити до проведення перевірки за наявності підстав для її проведення і за умови пред’явлення направлення на проведення такої перевірки за підписом керівника ДПС (його заступника) з печаткою. У документі має бути зазначено: дату видачі, найменування органу ДПС, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта, мету, вид перевірки (планова або позапланова), підстави, дату початку та тривалість перевірки, а також посаду та прізвище посадової особи, яка буде її проводити. Також слід перевірити особове посвідчення податківця, звіривши фотографію, термін його дії. На окремий листок паперу можна порекомендувати переписати всі відомості службового посвідчення кожного з перевіряючих.

Якщо податківці не пред’являть оформлене на бланку податкового органу направлення на перевірку, дозволяти їм щось перевіряти так само не можна. Якщо вони не пред’являть свої службові посвідчення, якщо з’явилися не ті особи, що вказані в направленні, або якщо вони не погодилися зареєструватися в журналі реєстрації перевірок, який повинен бути на кожному підприємстві, — працівників податкових органів не слід допускати на підприємство. Таке роз’яснення подано в листі ДПА України від 28.01.2011 р. № 2337/7/23-7017/125 «Про окремі питання проведення перевірок».

Допуск посадових осіб органів ДПС до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно зі ст. 81 ПК. Відмова платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється. Якщо підприємець відмовляє в допуску до проведення перевірки — про це складається акт. При пред’явленні направлення перевіряючими платник повинен у ньому розписатися із зазначенням прізвища та ініціалів, посади, дати й часу ознайомлення. У разі відмови складається акт, який засвідчує цей факт. У такому разі акт про відмову від підпису підприємцем у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Участь податкової міліції у перевірках за загальним правилом ст. 78 ПК заборонена. Однак у випадках оперативно-розшукових дій та розслідувань кримінальних справ, порушених стосовно платників податків (їх посадових осіб), у ме­жах норм Кримінально-процесуального кодексу України така участь передбачена законодавством.

вимоги до актів перевірок

Загальні положення правил оформлення результатів усіх перевірок викладені у ст. 86 ПК. Закінчення перевірки оформлюється одним із документів: актом — якщо перевіряючими встановлено порушення податкового та валютного законодавства; або довідкою — якщо порушень не встановлено. Акт перевірки має бути складений у двох примірниках на паперовому носії державною мовою й мати наскрізну нумерацію сторінок, де перша сторінка повинна бути надрукована на номерному бланку державного податкового органу. Йому обов’язково повинен бути присвоє­ний номер під час реєстрації в органі ДПС. Усі факти порушень законодавства повинні бути викладені в акті з посиланням на докази: письмові докази (первинні документи, звіти, розрахунки та інші документи, у яких засвідчені факти, що мають значення для правильного ухвалення рішення за результатами перевірки); пояснення працівників підприємства в письмовій формі; письмові висновки фахівців, залучених у ході перевірки; речові докази.

Слід звернути увагу, що дата акта перевірки повинна збігатися з датою підписання акта посадовими особами, які проводили перевірку. Датою початку перевірки є дата подання керівнику (іншій посадовій особі підприємства) посвідчення (наказу, розпорядження) на проведення документальної перевірки. Датою закінчення перевірки — дата підписання акта перевіряючими. Додатки до акта повинні бути підписані працівниками податкових органів, а також керівником і головним бухгалтером підприємства. Обов’язковою для виконання вимогою щодо усунення порушень вимог законодавства є припис, який не передбачає застосування санкцій.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, то він підписує його із зауваженнями. Він має право брати участь у розгляді заперечень, про що має зазначити в запереченнях, які в подальшому розглядаються органом ДПС протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання. Після цього платнику надсилається відповідь про результати розгляду.

У разі відмови суб’єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного контролю вносить до такого акта відповідний запис. Після цього акт підписується працівниками ДПС, які проводили перевірку, і реєструється в ДПС протягом 5 наступних робочих днів. Якщо ж перевірка проводилася щодо платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, акт про її результати підлягає реєстрації протягом 10 робочих днів із дня його складання. Потім документ протягом 3 робочих днів вручається або надсилається платнику податків для підписання. Відмова від підписання акта перевірки (або отримання його примірника) не звільняє від обов’язку сплатити визначені за результатами перевірки грошові зобов’язання (рішення приймається з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків).

Порушенням методики складання акта документальної перевірки є включення до його змісту різних висновків; пропозицій; непідтверд­жених даних; суб’єктивних припущень перевіряючих, які не мають обґрунтованих доказів; суб’єктивна оцінка дій підприємця формулюваннями «розкрадання», «привласнення», «ухилення від оподаткування», «приховування доходів» тощо. Не допускається також виправлення в акті перевірки цифрових показників, дат та інших даних. Інформація, що міститься у такому акті, є конфіденційною, тобто не підлягає розголошенню посадовими особами ДПС, а також передачі в інші органи за винятком випадків, передбачених законом.

Державною податковою адміністрацією України в листі від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617 «Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів» визначено особливості проведення камеральної перевірки податкових декларацій і приблизну форму акта про результати такої перевірки. У разі якщо за результатами перевірки не встановлено порушень, робиться відповідний запис у декларації. Акт про результати камеральної перевірки не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення перевірки документів платником податку подано нову звітну або уточнювальну декларацію (розрахунок) із виправленими показниками.

Питання адміністрування ПДВ

На це питання надано відповідь у листі ДПА від 23 березня 2011 р. № 8073/7/16-1617. Так, за результатами проведених камеральних перевірок працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять:

• складання актів, підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень із метою застосування штрафних санкцій до платників, які не подали у встановлені терміни до податкового органу податкову звітність із ПДВ;
• складання актів у разі, якщо результати камеральної перевірки податкової звітності платника свідчать про наявність у такій звітності помилок (порушень);
• підготовку та направлення податкових повідомлень-рішень у разі, якщо результати перевірки свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, завищення суми бюджетного відшкодування, завищення від’ємного значення суми ПДВ.

Висновки формуються на підставі проведеного поглибленого аналізу звітних даних платника, даних інформаційних ресурсів податкового органу. Обґрунтований висновок із застосуванням системи подвійного контролю формується працівником підрозділу оподаткування юридичних осіб, підписується керівником структурного підрозділу, у відповідних випадках затверджується резолюцією начальника податкової інспекції. Додатком до висновку в разі наявності є ймовірна схема руху ПДВ із визначенням можливого вигодонабувача. При цьому схема руху — графічне зображення орієнтовної схеми руху ПДВ, сформованої засобами підсистеми «Побудова схем руху ПДВ» на підставі даних Системи автоматизованого зіставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів із визначенням:

• суми ПДВ та його ймовірного руху ланцюгом поставки/придбання;
• періоду здійснення операцій із поставки, у разі, якщо він не співпадає зі звітним періодом;
• ймовірної ролі кожного суб’єкта в ланцюзі поставки/придбання (вигодоформувальний суб’єкт, вигодотранспортувальний суб’єкт, вигодонабувач);
• суми розбіжностей податкових зобов’язань та податкового кредиту (у разі наявності);
• окремих даних суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ, індивідуальний податковий номер, код та назва органу ДПС, у якому перебуває на обліку суб’єкт господарювання, згідно з ланцюгом поставки/придбання).

Таким чином, працівники підрозділів оподаткування юридичних осіб проводять камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності, та за їх результатами направляють до структурних підрозділів податкових органів відповідні висновки для проведення документальних перевірок.

Оскарження дій органів ДПС

Право платника податків оскаржувати будь-які рішення органів ДПС в адміністративному або судовому порядку передбачено у ст. ст. 17, 56 ПК. У разі, коли підприємець вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення у письмовій формі (та у разі потреби з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами). Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Але слід звернути увагу, що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню. За загальним правилом скарга подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, акта перевірки або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (Закон України вiд 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»). Разом із цим платник має повідомити про подання скарги орган, дії якого він оскаржує.

Вищими органами для державних податкових інспекцій є податкові органи в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, скарги на рішення державних податкових адміністрацій подаються до ДПС України, чиє рішенням за результатами розгляду скарг є остаточним. Воно не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в суді. Обов’язок доведення того, що рішення контро­люючого органу є правомірним, покладається на державний орган. Рішення щодо скарги приймається протягом 20 календарних днів (подовження строку розгляду можливе в межах 60 календарних днів) та надсилається на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надається йому під розписку. Згідно зі ст. 56 ПК, якщо вмотивоване рішення не надсилається протягом законного строку — така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника. Ця норма законодавства є доволі прогресивною, однак викликає сумніви з приводу можливості її реального застосування, оскільки практика знає багато випадків та засобів обійти подібні положення.

Важливим моментом у процедурі оскарження є те, що правильне подання скарги із дотриманням строків зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому рішенні, на строк від дня подання такої скарги до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. При цьому податкові вимоги підприємцю не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. За аналогією в разі подання платником позову до суду щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набуття судовим рішенням законної сили. До суду із подібними позовами можна звертатися протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!