У Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про ціни і ціноутворення», внесений урядом, від 28.10.2011 р. № 9361, що визначає підстави для запровадження державного регулювання цін (тарифів, плати, ставок або зборів, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування), види державного регулювання цін, порядок їх застосування, диференціюючі адміністративні та ринкові методи. Згідно з документом, державне регулювання цін здійснюється КМУ, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних (максимальних або мінімальних) цін; граничних (максимальних) рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни цін.
У проекті дано визначення певних термінів, зокрема: декларування зміни ціни — це інформування суб’єктом господарювання у встановленому порядку органу державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення про наміри встановлення та застосування ціни, відмінної від поточної. Під постачальницько-збутовою надбавкою (постачальницькою винагородою) розуміється сума витрат суб’єкта господарювання, які пов’язані з обігом товару та здійснюються в процесі його реалізації під час надходження від виробника (постачальника) на відповідний товарний ринок, та прибуток, необхідний йому для провадження господарської діяльності. Гранична постачальницько-збутова надбавка є її максимально допустимим рівнем, який повинен враховуватися суб’єктом, що здійснює оптову торгівлю, під час встановлення ціни на товар.
Торговельною надбавкою (націнкою) є сума витрат суб’єкта господарювання в процесі реалізації продукції в роздрібній мережі, та прибуток, необхідний йому для провадження господарської діяльності. Серед інших визначено термін «фіксована ціна». Це обов’язкова для застосування суб’єктами господарювання ціна, встановлена урядом, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
У ст. 20 законопроекту передбачено, що до суб’єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог стосовно формування, встановлення та застосування державних регульованих цін (вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штраф у розмірі 100% необґрунтовано одержаної виручки), стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно (штраф у розмірі 100% вартості реалізованих товарів), надання уповноваженим органам недостовірних відомостей (штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — н.м.д.г.), невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій (штраф у розмірі 200 н.м.д.г.).
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим