Практика страхування ризиків на фармринку

Проблеми та перспективи, пов’язані з розвитком у нашій державі системи медичного страхування та, зокрема, впровадженням загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, висвітлювались на  сторінках нашого видання неодноразово. Практика ж страхування ризиків, пов’язаних з фармацевтичним бізнесом, є відносно новою для української фармацевтичної галузі та вітчизняного ринку страхових послуг. Розповісти про цей вид страхування кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» попросив Сергія Тарасенка (С.Т.), генерального директора товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Страхова компанія «Геліос», та Олену Данченко (О.Д.), директора ТДВ «Страхова компанія «Геліос». Приводом для звернення до фахівців саме цієї компанії стало те, що між нею та мережею аптек «Фармація» м. Севастополя був укладений договір про добровільне страхування майнових, фінансових та комерційних ризиків при здійсненні підприємницької діяльності.

— У чому полягає зміст страхування діяльності суб’єктів фармринку?

С.Т.: Основним нормативно-правовим документом, що регламентує діяльність вітчизняного страхового ринку, є Закон України «Про страхування» № 86/96-ВР від 7 березня 1996 р. Поняття, яке б могло стисло охарактеризувати подібну практику страхових компаній, у ньому окремо не виділено.

Сергій Тарасенко, генеральний директор ТДВ «Страхова компанія «Геліос»

Сергій Тарасенко, генеральний директор ТДВ «Страхова компанія «Геліос»

Разом з тим, співробітництво страхових компаній з суб’єктами фармринку чи іншими закладами системи охорони здоров’я, пов’язаними з обігом фармацевтичної продукції, умовно можна назвати «фармацевтичним страхуванням». Його можна розподілити на  декілька видів.

Страхування фармацевтичних підприємств передбачає страхування виробничих потужностей — приміщень, обладнання, а також сировини та готової продукції від ризиків, пов’язаних з пожежами, стихійними явищами, протиправними діями третіх осіб тощо.

Страхування діяльності дистриб’юторських компаній. Як свідчить досвід, для них особливо актуальним є страхування ризиків, пов’язаних із збереженням та транспортуванням фармацевтичної продукції, а також страхування складських приміщень, де вона зберігається.

Страхування аптек. Для даної категорії суб’єктів фармацевтичного бізнесу страхування приміщення, в якому розташована аптека або аптечний пункт, може набути особливого значення, коли воно орендоване, що на сьогоднішній день є досить поширеним явищем. У такій ситуації власники аптек завжди несуть повну матеріальну відповідальність перед орендодавцями за збереження та підтримання в належному стані орендованих приміщень

Страхування фінансових та комерційних ризиків суб’єктів фармацевтичного бізнесу. Цей вид страхування включає такі напрямки: страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту); страхування інвестицій та фінансових витрат; страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій. Цей пункт може бути актуальним практично для всіх суб’єктів фармацевтичної галузі — юридичних або фізичних осіб, які «вкладають кошти» у даний бізнес.

У нашій державі фармацевтичний бізнес є одним із найбільш динамічних видів підприємницької діяльності. Велика кількість вітчизняних фармацевтичних та дистриб’юторських компаній тісно співпрацює з закордонними партнерами, тому, як свідчить світовий досвід страхової практики, актуальним та доцільним для них може бути використання можливостей страхових компаній для мінімізації своїх фінансових, комерційних та майнових ризиків. Це, в свою чергу, може сприяти оптимізації обігу коштів між діловими партнерами — наявність у компаній відповідних страхових полісів може позитивно вплинути на  своєчасність та обсяги розрахунків між ними за фармацевтичну продукцію або надані послуги.

Страхування відповідальності суб’єктів фармацевтичної галузі перед третіми особами — споживачами лікарських засобів або інших видів фармацевтичної продукції. Особливістю фармацевтичної галузі є те, що виготовлена продукція безпосередньо впливає на  організм людини. В Україні досить ефективно функціонує система державного контролю якості лікарських засобів. Однак факти виявлення неякісної продукції, про які повідомляють органи державного контролю, доводять, що неякісна, фальсифікована або фармацевтична продукція, термін придатності якої минув, може потрапити на  полиці аптек і відповідно — до споживача. Як свідчить практика, позови від споживачів щодо виплати їм матеріальної компенсації за нанесену шкоду їхньому здоров’ю недоброякісними ліками отримують переважно аптеки, в яких вони були придбані, або безпосередньо виробники фармацевтичної продукції. В подібних ситуаціях частину фінансових витрат може взяти на себе страхова компанія, з якою ці суб’єкти фармацевтичного бізнесу уклали відповідний страховий договір. З іншого боку, в рамках договору про добровільне медичне або «фармацевтичне страхування» фізичної особи можна передбачити пункт, згідно з яким у разі погіршення стану її здоров’я внаслідок прийому неякісних лікарських засобів (при умові, що вони були придбані в аптеці за рецептом лікаря) страхова компанія може виплатити відповідну матеріальну компенсацію.

Страхування життя або (та) добровільне медичне страхування працівників фармацевтичних підприємств у багатьох випадках є невід’ємною складовою так званих службових соціальних пакетів, які надають роботодавці своїм працівникам.

О.Д.: Одним із видів «фармацевтичного страхування» можна вважати також практику компенсації страховими компаніями вартості всіх призначених лікарських засобів або лише окремих високовартісних препаратів. У разі настання страхового випадку застрахована особа може бути заздалегідь впевнена, що отримає курс якісного медикаментозного лікування, який, залежно від умов договору, буде повністю або частково оплачений страховою компанією. Страховим полісом може бути передбачено витрачання коштів із страхової суми застрахованого на компенсацію вартості медикаментозного лікування будь-яких захворювань. Перед укладанням договору про «фармацевтичне страхування» пацієнт може проконсультуватись з лікарями, які саме препарати варто включити до нього. Подібна практика робить якісну фармакотерапію більш доступною для широких верств населення, у тому числі якщо до неї включені високовартісні лікарські засоби.

— Процедура реалізації положень страхового договору, як правило, передбачає залучення фахівців не тільки страхової компанії. З ким вони мають співпрацювати для оптимізації практики «фармацевтичного страхування»?

Олена Данченко, директор ТДВ «Страхова компанія «Геліос»

Олена Данченко, директор ТДВ «Страхова компанія «Геліос»

О.Д.: Налагодження безпосередньої співпраці між страховою компанією, лікувально-профілактичним закладом (ЛПЗ), дистриб’юторською компанією та аптекою є корисним для всіх, насамперед — для хворого. Дії лікаря при наданні допомоги застрахованій особі не обмежуватимуться рівнем її платоспроможності — при призначенні лікарських засобів пріоритетними стають їх якість та ефективність, а не вартість. Окрім того, страхова компанія може компенсувати ЛПЗ всі видатки, пов’язані з призначенням та проведенням медикаментозної терапії хворому, — за роботу медичного персоналу, вартість вихідних матеріалів, амортизацію маніпуляційного обладнання тощо. Спеціалізація аптек та дистриб’юторських компаній на забезпеченні препаратами застрахованих пацієнтів може внести до їхньої роботи певний елемент стабільності та прогнозованості. Стане легше формувати товарний запас фармацевтичної продукції. Водночас аптеки та дистриб’юторські компанії зможуть розширити свій асортимент за рахунок високовартісних препаратів, що позитивно вплине на рівень їх прибутків.

— Яку послідовність дій передбачає процедура компенсації вартості лікарських засобів страховою компанією?

С.Т.: Страховим випадком є виникнення у застрахованої особи того чи іншого захворювання, офіційно зареєстрований та підтверджений факт проведення застрахованому хворому курсу медикаментозної терапії, компенсація вартості якої передбачена страховою угодою. Після здійснення фахівцями страхової компанії медико-економічної та медико-правової експертиз відповідної медичної та фінансової документації (історії хвороби хворого, амбулаторної картки, листків призначень, рецептів, товарних чеків або зведених рахунків за лікарські засоби, що надійшли для оплати до страхової компанії від аптек) та прийняття ними рішення про те, що даний випадок відповідає умовам договору страхування, страхова компанія здійснює оплату рахунків.

— Чи існує ризик для аптек не отримати гроші за надані ними лікарські засоби?

О.Д.: З аптеками страхова компанія укладає відповідний договір про співпрацю, в якому докладно описано випадки, що можуть бути причиною відмови страхової компанії від оплати їх вартості. В основному це постачання аптекою фальсифікатів, лікарських засобів неналежної якості або термін придатності яких минув. В інших випадках при надходженні офіційного запиту від лікувально-профілактичної установи до аптеки про забезпечення препаратами за належним чином оформленими рецептами лікаря кошти за них будуть перераховані. Водночас стан страхових рахунків застрахованих осіб постійно перевіряється фахівцями страхової компанії. Це слугує гарантом платоспроможності їх страхових полісів.

— Від чого залежить вартість полісів «фармацевтичного страхування»?

О.Д.: Сума страхових внесків може залежати від багатьох факторів: змісту та терміну дії договору, сучасного стану фармацевтичного та страхового ринків тощо. Єдине, в чому можна бути впевненим, це те, що страховою компанією, завдяки індивідуальному підходу до клієнтів, буде запропонований договір про «фармацевтичне страхування», що максимально враховуватиме їх інтереси та побажання.

— Як можна оцінити перспективи вітчизняного ринку «фармацевтичного страхування»?

С.Т.: На мій погляд, цей напрямок роботи є перспективним як для страхових компаній, так і для закладів системи охорони здоров’я. Доцільним, наприклад, є створення спільних інформаційних баз даних, які б містили не тільки інформацію про стан страхових рахунків застрахованих осіб, але й відображали якісний та кількісний склад фармацевтичної продукції, що була включена до договорів фармацевтичного (медичного) страхування. Це сприятиме формуванню більш чіткої картини кон’юнктури фармацевтичного ринку. Щодо страхування підприємницької діяльності фармацевтичних підприємств, то, на мою думку, про перспективи цього напрямку діяльності може свідчити позитивний світовий досвід. Не виключено, що згодом утворюватимуться страхові компанії або навіть їх об’єднання, одним із основних видів діяльності яких буде саме цей вид страхування. Можуть розширити свою присутність на  українському страховому ринку іноземні страхові компанії. Це призведе до загострення конкуренції, що, в свою чергу, сприятиме розробці та запровадженню нових прогресивних методик «фармацевтичного страхування». n

Олександр Сіроштан, фото Ігоря Кривінського

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті