Розширення повноважень АМКУ: чи є привід для хвилювання?

9 листопада 2011 р. в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» відбувся круглий стіл на тему «Актуальні питання захисту від недобросовісної ділової практики на фармацевтичному ринку». У заході взяли участь Сергій Шкляр, президент Асоціації протидії недобросовісній конкуренції (АПНК), Тімур Бондарєв, управляючий партнер адвокатського об’єднання «Arzinger», Лана Сінічкіна, юрисконсульт компанії «GlaxoSmithKline Ukraine».

Розширення повноважень АМКУ: чи є привід для хвилювання?Як зазначив Тімур Бондарєв, останнім часом відзначається підвищення уваги до фармацевтичного сектору з боку контролюючих органів, зокрема Антимонопольного комітету України (АМКУ). «Ми бачимо, що існує чітка тенденція до розширення кола повноважень АМКУ в різних сферах діяльності фармацевтичної галузі, і саме тому сьогодні питання недобросовісної конкуренції та ділової практики на фармацевтичному ринку стають надзвичайно актуальними», — наголосив він.

Розширення повноважень АМКУ: чи є привід для хвилювання?Сергій Шкляр повідомив, що нове керівництво АМКУ активно та плідно працює над створенням законодавчих актів. Так, розроблено законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо забезпечення доказів у справах, що розглядаються органами Антимонопольного комітету України».

Цим документом пропонується на законодавчому рівні врегулювати процедуру отримання пояснень та іншої інформації, проведення перевірок і деяких інших дій під час збору доказів у справах, що розглядаються органами АМКУ. При цьому передбачено розширення повноважень останніх щодо збору зазначених доказів.

Так, наприклад, комісія з проведення перевірки з числа посадових осіб АМКУ, його територіального відділення зможе самостійно або за допомогою спеціалістів відкривати приміщення, у яких зберігається інформація, за відсутності представника особи, що перевіряється. Також пропонується надати комісії право вилучати документи та матеріали, опечатувати приміщення, системи комунікації та комп’ютерні мережі.

Керівник, інші посадові особи та працівники суб’єкта, який перевіряється, повинні не чинити перешкод у проведенні перевірки, зокрема виконувати законні вимоги членів комісії без невиправданих зволікань та співпрацювати з ними, у тому числі провести до місць зберігання інформації, надати схеми та опис систем комунікації, паролі доступу до серверів, робочих станцій та ноутбуків, відкрити замкнені приміщення та місця зберігання інформації або надати відповідні коди та ключі).

Законопроект також передбачає конкретизований порядок проведення розслідування АМКУ, який більш чітко регулює підстави і порядок відкриття справи, правовий статус її учасників, стандарти доказування, види доказів, форму і порядок направлення суб’єктом господарювання письмових умов про надання інформації, порядок підготовки і проведення перевірок.

На думку С. Шкляра, прийняття даного законопроекту матиме позитивні наслідки для ринку, адже нині порядок проведення перевірок і розслідування справ АМКУ не врегульовано, а  його рішення не мають достатньої аргументації й доказів. Документом також передбачена взаємодія АМКУ з іншими контролюючими органами: Міністерством внутрішніх справ, Державною митною службою, Службою безпеки України, Державною податковою службою України, МОЗ та Державною службою України з лікарських засобів.

Розширення повноважень АМКУ: чи є привід для хвилювання?Також АМКУ розроблено законопроект «Про внесення змін до статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з метою врегулювання порядку забезпечення виконання рішення органів АМКУ про накладення штрафу за порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції. Практика свідчить, що до прийняття судом вищої інстанції остаточного рішення та його реалізації Державною виконавчою службою суб’єкти господарювання, на яких накладено штраф, виводять кошти і майно з активів відповідачів, створюють умови для банкрутства відповідача, здійснюють його ліквідацію, а це призводить до того, що штраф не може бути стягнено навіть за наявності рішення суду.

Увагу АМКУ також привернуло запровадження програми Leniency, яка дає можливість учаснику картелю уникнути  штрафу, якщо він прийде до АМКУ з повинною.

С. Шкляр розглянув питання антиконкурентних узгоджених дій під час тендерів. Із моменту набуття чинності Законом України «Про здійснення державних закупівель» АМКУ вже розглянуто приблизно 500 скарг учасників тендерів. Антиконкурентні узгоджені дії під час участі в тендерах вважаються одним із найсуворіших порушень законодавства в багатьох країнах, у тому числі й в Україні. Сьогодні в нашій країні учасники змови під час проведення тендерів можуть бути покарані АМКУ без доведення зговору як такого. І штрафи досить вагомі — до 10% доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітній рік, що передував року, у який накладається штраф, а за примушування до антиконкурентних узгоджених дій передбачена й кримінальна відповідальність — виправні роботи на строк до 2 років.

С. Шкляр зазначив, що особи, права та законні інтереси яких порушено під час процедур державних закупівель, мають право звернутися зі скаргами до таких органів: АМКУ (який власне є органом оскарження), замовника (МОЗ України), а також до суду. Крім того, одночасно подавати скарги можна до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Служби безпеки України, Генеральної Прокуратури України. Доповідач також звернув увагу присутніх на те, що строки оскарження є невідновними, тому слід уважно слідкувати за їх дотриманням.

Розширення повноважень АМКУ: чи є привід для хвилювання?Лана Сінічкіна наголосила, що фармацевтичний бізнес — одна з небагатьох індустрій. яка стикається з АМКУ в кожному з аспектів своєї діяльності. АМКУ завжди професіонально та етично взаємодіяв з ринком, проте можливість його перетворення у правоохоронний орган викликає певні побоювання з боку представників бізнесу.

Учасники круглого столу погодилися, що сьогодні в Україні діє непрозора й незрозуміла система штрафів АМКУ. Було зазначено, що запровадження методики розрахунку штрафів на рівні внесення змін до діючого законодавства вкрай необхідне, адже її відсутність створює простір для зловживань з боку цього органу влади.

У доповіді стосовно кооперації виробників і дистриб’юторів Т. Бондарєв підкреслив, що під час аналізу договорів взаємодії з дистриб’юторами найбільше питань викликала відповідність останніх чинному антимонопольному законодавству України. Зокрема, найбільші ризики пов’язані з визнанням певних видів договорів такими, що суперечать нормам Закону України «Про захист економічної конкуренції».

До групи ризику найчастіше потрапляють ексклюзивні договори, вибіркова (селективна) дистрибуція, договори про встановлення цін, договори франчайзингу, так звані договори single branding. У певних випадках такі договори можуть передбачати узгоджені дії суб’єктів господарювання, якщо до них неможливо застосувати винятки, передбачені чинним законодавством України.

Т. Бондарєв звернув увагу присутніх і на те, що однозначної відповіді на запитання, яке представники виробників досить часто ставлять юристам, — скільки договорів потрібно укладати з дистриб’юторами, щоб не порушувати законодавство — немає.

Аналіз договорів із дистриб’юторами повинен бути комплексним і містити такі елементи: аналіз частки суб’єктів господарювання на релевантному ринку; аналіз наявності кумулятивного ефекту; аналіз економічних показників; аналіз наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій; аналіз обмежень та винятків із таких обмежень щодо антиконкурентних узгоджених дій.

Проводячи паралель із гучною справою датської компанії Ново Нордіск, яка була ініційована Федеральною антимонопольною службою Російської Федерації, Т. Бондарєв зазначив, що гравцям українського фармацевтичного ринку слід очікувати подібних перевірок із боку АМКУ.

Тому задля підтримання чесної конкуренції на ринку він порекомендував фармацевтичним компаніям перевірити свої політики дистрибуції, а у випадку відсутності останніх — розробити їх та опублікувати на власних сайтах. Так дистриб’ютори зможуть ознайомитися з умовами співпраці з виробниками та дізнаються про чіткі критерії, слідування яким необхідне для укладення договорів.

Підбиваючи підсумок круглого столу, Т. Бондарєв наголосив, що попри зростаючу увагу АМКУ до бізнесу, оператори ринку недостатньо серйозно ставляться до його можливостей та дій. Проте, вже найближчим часом, отримавши більші повноваження, АМКУ підніметься на рівень таких органів, як Державна податкова служба України, Державна митна служба, Служба безпеки України. Надання додаткових повноважень АМКУ матиме позитивні наслідки для учасників ринку лише за умови використання цих повноважень у межах правового поля.

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті