Наказ МОЗ України від 14.11.2011 р. № 784

21 Лютого 2012 5:11 Поділитися

Документ не набув чинності – триває процедура державної реєстрації

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

від 14.11.2011 р. № 784

Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Відповідно до статті 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», керуючись Положенням про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 467/2011,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів», що додаються.

2. Управлінню громадського здоров’я:

2.1. Забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести цей наказ до відома керівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, державних наукових установ санітарно-епідеміологічного профілю для керівництва в роботі та забезпечення виконання в межах компетенції.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

В.о. Міністра Р.О. Моісеєнко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства

охорони здоров’я України

14.11.2011 № 784

Державні санітарні норми  та правила

«Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

І. Загальні положення

1.1. Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів» (далі — Правила) встановлюють основні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів – закладів охорони здоров’я, в яких передбачено надання високоспеціалізованої медичної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим, а також жінкам з порушенням репродуктивної функції, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду на основі використання новітнього високотехнологічного медичного обладнання та впровадження сучасних профілактичних і лікувально-діагностичних технологій.

1.2. Правила поширюються на перинатальні центри, що проектуються, будуються, реконструюються, переоснащуються та експлуатуються.

1.3. Вимоги до правил особистої гігієни пацієнтів, медичного та обслуговуючого персоналу перинатального центру, а також заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій здійснюються відповідно до наказу МОЗ України «Про організацію профілактики внутрішньолікарняних інфекцій в акушерських стаціонарах» від 10.05.2007 № 234, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.2007 за № 694/13961.

1.4. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд та контроль за дотриманням вимог цих Правил здійснюють заклади державної санітарно-епідеміологічної служби України.

ІІ. Вимоги до розміщення та утримання території

2.1. Перинатальні центри повинні розташовуватися в сельбищній, зеленій або приміській зонах відповідно до затвердженого генерального плану населеного пункту та детального плану території з урахуванням функціонального зонування.

2.2. При виборі земельної ділянки під будівництво перинатального центру слід враховувати існуючу санітарно-епідемічну ситуацію.

На ділянці розміщення перинатального центру грунт за санітарно-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними показниками, радіаційним фактором повинен відповідати гігієнічним нормативам, вміст шкідливих речовин у атмосферному повітрі, рівні електромагнітних випромінювань, шуму, вібрації, інфразвуку не повинні перевищувати гігієнічні нормативи.

Ділянки будівництва перинатальних центрів не повинні безпосередньо прилягати до магістральних вулиць та промислово-складських зон та повинні бути віддалені від залізниць, аеропортів, швидкісних автомагістралей та інших потужних джерел впливу фізичних та інших чинників.

Забороняється розміщувати перинатальні центри в санітарно-захисних зонах промислових, сільськогосподарських та інших об’єктів, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами.

2.3. При розміщенні перинатальних центрів у сельбищній зоні населеного пункту лікувальні корпуси необхідно розміщувати не ближче30 мвід червоної лінії забудови і 30-50 метріввід житлових будівель залежно від поверховості будівель перинатального центру.

2.4. Розміри земельних ділянок перинатальних центрів повинні прийматись відповідно до вимог ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» (далі – ДБН 360-92**) та ДБН В.2.2-10-2001 «Будівлі і споруди. Установи охорони здоров‘я» (далі – ДБН В.2.2-10-2001).

2.5. Територія ділянки перинатального центру повинна бути озеленена. Площа зелених насаджень і газонів повинна складати не менше 60% загальної площі ділянки, а площа садово-паркової зони –25 м²на людину (на ліжко).

Ділянка перинатального центру, розташована на території житлової забудови населеного пункту, повинна мати по периметру смугу зелених насаджень шириною не менше15 мїх дворядної посадки високостовбурних дерев і ряду кущів.

Дерева з широкою кроною повинні висаджуватися не ближче10 мвід стіни будівлі перинатального центру.

2.6. До території перинатального центру повинні бути влаштовані зручні під’їзні шляхи з твердим покриттям. Аналогічні тверді покриття повинні мати внутрішні проїзди і пішохідні доріжки.

Проїзд транспортних засобів по території центру не повинен перехрещуватися з шляхами хворих, які користуються садово-парковою зоною.

2.7. Відстань від патологоанатомічного корпусу з ритуальною зоною до корпусів перинатального центру та харчоблоку повинна бути не менше 30 метрів та виключати можливість потрапляння ритуальної зони в зону вікон лікувальних корпусів перинатального центру.

Ритуальна зона повинна мати ізольований в‘їзд і виїзд.

На земельних ділянках перинатальних центрів не допускається розміщення функціонально не пов’язаних з ними будинків і споруд.

2.8. Відстань між корпусами і іншими будівлями на ділянці перинатального центру повинна забезпечувати нормативні умови інсоляції, освітленості, повітрообміну, шумо- та віброзахисту залежно від функціонального призначення відповідних приміщень.

2.9. Побутові відходи, що утворюються на території перинатального центру, підлягають видаленню відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України від 17.03.2011 № 145, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.04.2011 за № 457/19195.

2.10. Контейнерні майданчики розміром не менше ніж 40 м2 необхідно розташовувати на території господарської зони лікувально-профілактичного закладу на відстані не менше ніж25 м від лікувально-діагностичних та палатних корпусів і харчоблоків.

На території та в приміщеннях перинатального центру необхідно встановлювати виключно емальовані та фаянсові урни. Кількість урн визначається з розрахунку не менше однієї урни на кожні 700 м2 території  закладу. На головних алеях урни повинні бути встановлені на відстані10 м одна від одної.

2.11. Перинатальний центр проводить щоденне прибирання території закладу, очистку, мийку та дезінфекцію збірників урн, контейнерів та майданчиків для їх розміщення.

Для проведення дезінфекційних робіт у лікувально-профілактичних закладах повинні застосовуватись засоби, дозволені до використання в установленому порядку.

2.12. Для відведення поверхневих стічних вод з території перинатального центру повинна бути передбачена мережа дощової каналізації.

ІІІ. Вимоги до архітектурно-планувальних і конструктивних рішень будівель, споруд і окремих приміщень

3.1. Архітектурно-планувальні і конструктивні рішення будівель і приміщень перинатального центру повинні забезпечувати оптимальні санітарно-гігієнічні та протиепідемічні режими і комфортні умови перебування пацієнтів, праці та відпочинку обслуговуючого персоналу.

У перинатальних центрах повинні бути створені умови для зручного доступу і комфортного перебування маломобільних груп населення.

3.2. Структура перинатального центру і планування його приміщень повинні унеможливлювати перехрещення або зіткнення “чистих” і “брудних” потоків.

3.3. Склад і площі основних і допоміжних приміщень визначаються завданням на проектування відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 та додатку №1.

3.4. Відділення трансфузіології, дистанційний консультативно-діагностичний центр з телемедичними технологіями, лабораторний та діагностичний блоки, адміністративно-господарський блок та інші можуть входити до складу закладу охорони здоров’я, в підпорядкуванні якого знаходиться перинатальний центр.

3.5. Не допускається розміщення під вікнами палат приймально-оглядових боксів, входів у приймальне відділення, завантажувальних, експедиційних і інших приміщень, до яких є під‘їзд автомобілів.

3.6. У цокольних поверхах з відміткою 1,2 м нижче відмостки або планувальної відмітки тротуару допускається розміщувати службові приміщення, приміщення для виписки пацієнтів, медичні архіви, вестибюлі.

3.7. У цокольних поверхах з відміткою підлоги не більше 0,5 м від рівня землі допускається розміщувати усі приміщення, окрім палатних відділень, пологових та операційних.

3.8. Устаткування, що є джерелами шуму і вібрації, не допускається розміщувати суміжно з палатами, лікувальними і процедурними кабінетами, а також над і під ними.

3.9. Розміщення рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур здійснюється відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм «Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур», затверджених наказом МОЗ України від 04.06.2007 № 294, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.11.2007 № 1256/14523.

3.10. Забороняється розгортання лікарняних ліжок і розміщення пацієнтів у коридорах палатних секцій або інших приміщеннях.

3.11. Приміщення для обробки кювезів і дитячих ліжечок для забезпечення якості стерилізації рекомендується централізовано розміщувати в структурі будівлі перинатального центру.

3.12. Влаштування палатних секцій і відділень здійснюється відповідно до вимог ДБН В.2.2-10-2001 та цих Правил.

У складі стаціонару перинатального центру передбачається приймальне відділення, де здійснюється прийом, реєстрація та розподіл пацієнтів, що поступають до закладу.

Приймальне відділення розміщується на І поверсі, поблизу в’їзду на територію закладу. Під’їзд до приймального відділення не повинен розташовуватися під вікнами палат. Вхід у відділення повинен здійснюватися через тамбур.

Приймання пацієнтів здійснюється через приймально-оглядові приміщення. Для родичів необхідно передбачити гардеробну кімнату у вестибюлі.

У приймальному відділенні передбачається облаштування допоміжної оглядової з гінекологічним кріслом, санпропускником (з туалетом та душовою з гнучким шлангом), та інших допоміжних приміщень для обслуговуючого персоналу та відвідувачів.

У приймальному відділенні залежно від чисельності ліжкового фонду пологового стаціонару передбачається один або декілька боксів (палат) із санвузлом з окремим входом для госпіталізації роділь та породіль з інфекційними захворюваннями в стадії гострих клінічних проявів, де роділля перебуває з моменту надходження до виписування. У пологовому боксі повинно бути обладнання для надання екстреної допомоги та проведення операцій.

3.13. Акушерський стаціонар включає: відділення медицини плода та патології раннього терміну вагітності, відділення патології вагітності та екстрагенітальної патології, пологове відділення з індивідуальними та сімейними пологовими залами і операційними, відділення сумісного перебування матері і дитини, відділення анестезіології та інтенсивної терапії з методами еферентної терапії, операційну.

3.14. Палатні відділення акушерського стаціонару перинатального центру включають палати сумісного перебування матері та новонародженого на 1-2 ліжка з шлюзом та санвузлом, а також палати інтенсивної терапії, пости чергових медсестер, спеціалізовані, службові, допоміжні та загальні приміщення відділення (кабінет лікаря, кабінети діагностичні та фізіотерапії, ЛФК тощо), які повинні бути аналогічні палатним відділенням багатопрофільних лікарень.

3.15. Відділення патології вагітності повинно мати вихід до паркової зони та можливість транспортування вагітних із відділення патології вагітності до пологового відділення.

3.16. У палатних відділеннях для дотримання протиепідемічного режиму палатна секція повинна бути непрохідною для пацієнтів, персоналу та відвідувачів інших відділень стаціонару. Кожна палатна секція повинна вміщувати не менше 20 та не більше 35 ліжок.

3.17. Планувальне рішення секції повинно забезпечувати найбільш короткий зв’язок палат з постом чергової акушерки.

3.18. Місткість палат відділень невиношування вагітності та екстрагенітальної патології не повинна перевищувати 2-4 ліжок. Ліжка в палатах повинні розміщуватись паралельно вікнам на відстані не менше0,9 м, відстань від ліжка до стіни, що протилежна стіні з вікнами, повинна бути не більше0,8 м.

3.19. Пологове відділення стаціонару повинно бути відокремлено від інших відділень перинатального центру.

3.20. Пологи приймаються на 100% в індивідуальних пологових залах (палатах) об’єднаних у відсіки, що може сприяти їх почерговому використанню.

3.21. Індивідуальні пологові зали оснащуються функціональним ліжком або ліжком-трансформером для приймання пологів та перебування на ньому породіллі під час усього періоду госпіталізації, загальнолікарняним ліжком, засобами для ведення пологів, відкритою реанімаційною системою, столиком з підігрівом. Обладнання для первинної реанімації новонародженого використовується у разі потреби з індивідуального пологового залу. Після пологів мати й дитина спільно перебувають до виписки із стаціонару.

3.22. Індивідуальна пологова палата проектується з шлюзом та санвузлом (вбиральня, душ з гнучким шлангом).

3.23. В індивідуальній пологовій палаті застосовуються сімейно орієнтовані перинатальні технології розродження, що допускають при пологах присутність батька дитини, близьких родичів або інших осіб за бажанням жінки.

3.24. Згідно із завданням на проектування у відділенні може бути передбачена індивідуальна пологова палата підвищеного комфорту, яка включає шлюз, спальню-пологову, приміщення підігріву їжі, санвузол з душовою, місце для перебування членів сім’ї.

3.25. Операційний блок – структурне відділення стаціонару, призначене для проведення операцій і складається з операційних та комплексу допоміжних та службових приміщень.

3.26. Операційні блоки розміщуються в ізольованому прибудованому блоці, окремій будівлі або ізольованих секціях, сполучених із стаціонаром теплими переходами або коридорами, і повинні бути максимально віддаленими від вертикальних комунікацій (технічних шахт, ліфтів, сміттєпроводів).

Входи в операційні блоки для персоналу мають бути організовані через санпропускники, а для пацієнтів – через шлюзи.

Операційний блок не може бути прохідним, він повинен бути ізольований від інших підрозділів стаціонару шлюзом.

Операційний блок повинен мати два ізольовані непрохідні відділення – септичне та асептичне, строге зонування внутрішніх приміщень (стерильна зона, зона суворого режиму).

Потоки в операційному блоці повинні бути розділені на «стерильний» – прохід хірургів та операційних сестер, «чистий» – для транспортування пацієнтів, проходу анестезіологів, молодшого і технічного персоналу, та «брудний» – видалення відходів, використаної білизни тощо, які не повинні перехрещуватися або стикатися.

3.27. В основу планувального рішення операційного блоку повинно бути прийнято зонування внутрішнього простору на 4 зони: зона абсолютного контрольного доступу, зона суворого режиму, зона обмеженого режиму, зона загальних приміщень.

3.28. До зони абсолютного контрольного доступу входять операційні.

До зони суворого режиму належить:

  • група приміщень підготовки персоналу до операції, що включає санпропускники та передопераційні;
  • група приміщень підготовки пацієнта до операції, що включає приміщення, де перекладають пацієнта, наркозну, приміщення зберігання стерильної апаратури для підтримання життєдіяльності хворого, в тому числі наркозно-дихальна апаратура, матеріали та інструменти;
  • група приміщень для підготовки інструментів та обладнання, необхідних для проведення операції: розбирання та мийка інструментів, наркозно-дихальної апаратури, приміщення дезінфекції наркозно-дихальної апаратури.

Зона обмеженого режиму включає групу складських приміщень, що призначені для зберігання крові, пересувної рентгенапаратури, приміщення підготовки та зберігання дезрозчинів, тимчасового зберігання кушеток, приміщення зберігання медичних відходів.

До зони загальних приміщень входять приміщення персоналу (кабінет завідуючого відділенням, кімната старшої медсестри, санвузол з душовою для персоналу тощо).

3.29. Кількість операційних визначається із розрахунку 1 операційна на 30 ліжок акушерського стаціонару.

3.30. При наявності умов та відповідно до завдання на проектування операційна новонароджених може бути розташована в пологовому відділенні у складі оперблоку або у відділенні реанімації та інтенсивної терапії новонароджених.

3.31. Післяопераційні палати (з постом чергової медсестри) розташовуються за межами операційного блоку.

3.32.  У відділенні постінтенсивного догляду та виходжування новонароджених облаштовуються палати можуть блокуватися по два при одному шлюзі. Санітарні вузли при шлюзі на 2 палати мають бути об’єднані з душовою, душ повинен бути обов’язково з гнучким шлангом.

3.33. У стінах палат відділення постінтенсивного догляду та виходжування і відділення інтенсивної терапії новонароджених потрібно передбачити скляні прорізи для можливості нагляду за дітьми. Нижня висота прорізів повинна розміщуватись на висоті 1,1 м від підлоги.

3.34. У структурі пологового відділення повинно бути передбачено приміщення для зберігання вакцини БЦЖ, палати для маломобільних груп населення.

3.35. У палатних відділеннях необхідно передбачати приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію та кімнату для підготовки до використання (дезінфекція, очищення, мийка) медичних апаратів (медикорів, наркозно-дихальних тощо).

3.36. Приміщення буфету може утворюватися в кожній палатній секції.

3.37. Відділення реанімації та інтенсивної терапії є обов’язковою частиною перинатального центру та повинно бути відділено від інших підрозділів акушерського стаціонару системою шлюзів і санпропускників і не може бути прохідним.

3.38. У відділенні реанімації та інтенсивної терапії виділяються такі групи приміщень: палати інтенсивної терапії, боксові палати, післяопераційні палати, ізолятор для новонароджених, маніпуляційні, приміщення для дезінфекції та передстерилізаційної очистки інструментарію, кімната для підготовки до використання (дезінфекція, очищення, мийка), медичних апаратів, санвузол для персоналу, приміщення для прибирального інвентарю, група приміщень для медичного персоналу, приміщення для зберігання чистої білизни стаціонару, приміщення для збору використаної білизни стаціонару, санпропускники, шлюзи, буфетна).

3.39. Сходи, ліфти та прийомники, що виходять до відділення, повинні бути облаштовані шлюзом. Палати реанімації та інтенсивної терапії повинні бути захищені від шуму та прямого сонячного випромінювання. На вікнах південної та південно-західної орієнтації повинні бути жалюзі або інші сонцезахисні пристрої.

IV. Вимоги до внутрішнього облаштування приміщень

4.1. Для внутрішнього оздоблення використовуються матеріали відповідно до функціонального призначення приміщень.

4.2. Поверхня стін, підлог і стель приміщень пологових палат (залів) та операційних повинна бути гладкою, без дефектів, легкодоступною для вологого прибирання і стійкою до обробки мийними та дезінфекційними засобами. При використанні панелей їх конструкція також повинна забезпечувати гладку поверхню.

4.3. Покриття підлоги повинно щільно прилягати до основи. Сполучення стін і підлоги повинне бути закруглене, стики – герметичними. При використанні лінолеумних покриттів краї лінолеуму біля стін повинні бути підведені під плінтуса або зведені на стіни. Шви листів лінолеуму, що примикають один до одного, повинні бути запаяні.

Підлоги вестибюлів повинні бути стійкі до механічного впливу (мармурова крихта, мармур, мозаїчні підлоги та інші).

Підлоги в операційних, наркозних, пологових та інших аналогічних приміщеннях повинні бути безіскровими, антистатичними.

Підлоги у вентиляційних камерах повинні мати покриття, що не створює запиленості.

4.4. У приміщеннях класів чистоти ОЧ (особливо чисті) і Ч (чисті) покриття стін на всю висоту приміщень і стелі повинно бути гладким, вологостійким, стійким до застосування мийних та дезінфекційних засобів.

4.5. У приміщеннях з вологим режимом (душових, ванних залах тощо) та приміщеннях класу чистоти Б (брудні) оздоблення повинно забезпечувати вологостійкість на всю висоту приміщення. Для покриття підлоги слід застосовувати водонепроникні матеріали.

4.6. У місцях установки раковин та інших санітарних приладів, а також обладнання, експлуатація якого пов’язана з можливим зволоженням стін і перегородок, слід передбачати опорядження останніх вологостійкими матеріалами на висоту 1,6 м від підлоги і на ширину не менше 20 см від обладнання та приладів з кожного боку.

4.7. Застосування підвісних стель різних конструкцій допускається тільки в приміщеннях, що не вимагають дотримання протиепідемічного та дезінфекційного режиму: вестибюлі, коридори, холи і інші підсобні приміщення, що безпосередньо не прилягають до операційних, пологових боксів та залів, перев’язувальних, процедурних, палат і інших аналогічних приміщень. При цьому конструкції і матеріали підвісної стелі повинні забезпечувати можливість проведення їх прибирання, очищення та дезінфекції.

V. Вимоги до водопостачання і каналізації

5.1. Діючі перинатальні центри, а також ті, що будуються та реконструюються, повинні бути обладнані водопроводом, каналізацією, централізованим гарячим водопостачанням. Перинатальний центр повинен бути забезпечений питною водою, що відповідає вимогам Державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за № 452/17747.

5.2. Очищення і знезараження стічних вод перинатальних центрів повинно здійснюватися на загальноміських чи інших каналізаційних очисних спорудах, що гарантують ефективну очистку і знезараження стічних вод.

5.3. Для очищення виробничих стічних вод харчоблоку перинатального центру встановлюються жироуловлювачі.

5.4. Для перинатальних центрів, що будуються або реконструюються на випадок виходу з ладу або проведення профілактичного ремонту системи гарячого водопостачання повинно бути передбачено централізоване резервне гаряче водопостачання. Для існуючих центрів як резервне джерело встановлюються водонагрівальні пристрої.

5.5. У санвузлах індивідуальних пологових палат, кабінетах лікарів, кімнатах персоналу, в туалетах, у шлюзах боксів, процедурних, перев’язувальних і допоміжних приміщеннях мають бути встановлені умивальники з підведенням гарячої і холодної води, обладнані змішувачами та ліктьовими (або ножними) кранами.

Індивідуальні пологові палати повинні бути оснащені чашою-раковиною для обмивання дитини.

5.6. Передопераційні, перев’язувальні, пологові зали, процедурні кабінети, пости медсестер та інші приміщення, що вимагають дотримання особливого режиму і чистоти рук обслуговуючого медперсоналу, слід обладнати умивальниками з установкою ліктьових кранів зі змішувачами та дозаторами з рідким (антисептичним) милом і розчинами антисептиків. У туалетах жіночих палатних секцій має бути душ з гнучким шлангом.

5.7. Усі санвузли забезпечуються одноразовими паперовими або електрорушниками, засобами для миття рук та педальними спусками для змивних бачків. Двері кабінок санвузлів повинні відкриватись назовні.

5.8. Санітарні кімнати палатних відділень мають бути обладнані засобами малої механізації для обробки і сушки суден, клейонки та ін.

5.9. Чисельність санітарних приладів для пацієнтів, медичного і обслуговуючого персоналу перинатального центру повинна відповідати вимогам ДБН В.2.2-10-2001.

5.10. Системи холодного і гарячого водопостачання повинні виключати застійні зони і бути обладнані пристроями для боротьби з розмноженням збудника хвороби легіонерів.

VI. Вимоги до опалення, вентиляції, мікроклімату і повітряного середовища приміщень

6.1. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря повинні забезпечувати оптимальні умови мікроклімату і повітряного середовища приміщень перинатального центру.

6.2. Розрахункова температура та кратність повітрообміну приміщень перинатального центру наведена у додатку 2.

Температура повітря в приміщеннях перенитального центру, де передбачено перебування новонародженого, повинна бути не нижче ніж 250С.

6.3. Теплоносієм у системах центрального опалення повинна бути вода з граничною температурою в нагрівальних приладах 85°С. Використання інших рідин і розчинів (антифризу та ін.) як теплоносія в системах опалення перинатального центру не допускається.

6.4. Нагрівальні опалювальні прилади повинні розміщуватися біля зовнішніх стін під вікнами та мати гладку поверхню, стійку до щоденного впливу мийних і дезінфекційних розчинів. Розташування в палатах нагрівальних приладів біля внутрішніх стін не допускається.

6.5. Приміщення перинатального центру повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції з механічним спонуканням і природною витяжною без механічного спонукання.

6.6. Системи механічної припливно-витяжної вентиляції повинні бути паспортизовані. Експлуатація (обслуговування) механічної припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування здійснюються відповідальною особою центру або іншою спеціалізованою організацією. Один раз на рік проводиться перевірка ефективності роботи, поточні ремонти (при необхідності), а також очищення та дезінфекція систем механічної припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування.

При експлуатації систем вентиляції повинні бути забезпечені нормативні вимоги до рівнів шуму та вібрації.

6.7. Приміщення перинатального центру залежно від їх функціонального призначення поділяють на такі класи чистоти: ОЧ – особливо чисті, Ч – чисті, В – умовно чисті, Б – брудні.

Приміщення класифікуються за групами по максимально допустимій кількості часток і мікроорганізмів (КУО) у повітрі. Максимально допустима кількість частинок за класами чистоти визначається відповідно до ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004 «Чисті приміщення і пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря (ГОСТ ИСО 14644-1-2002, ІDT)». Категорія «особливо чисте» (ОЧ) приміщення відповідає терміну «чисте приміщення», визначеному ДСТУ ГОСТ ИСО 14644-1:2004

У перинатальному центрі особливо чисті (ОЧ) та чисті (Ч) приміщення за максимально допустимою кількістю часток повинні відповідати чистим зонам «Класу 8 ISO». Максимально допустима кількість часток (розміром ≥0,5 мкм) у 1 м3 повітря не повинна перевищувати 3 520 000.

Допустимі рівні бактеріального обсіменіння повітряного середовища приміщень перинатальних центрів залежно від їх функціонального призначення і класу чистоти наведено в додатку 4.

6.8. Проектування і експлуатація вентиляційних систем повинні виключати перетікання повітряних мас з «брудних» зон у «чисті» приміщення.

6.9. Кратність повітрообміну визначається виходячи з розрахунків забезпечення заданої чистоти і підтримки газового складу повітря. Відносна вологість повітря у просторі приміщення, що обслуговується, повинна бути не більше 60%, швидкість руху повітря – не більше0,15 м/с. У операційних приміщення, при наявності системи ламінарної вентиляції, швидкість повітря не повинна перевищувати 0,45 м/с.

6.10. У приміщеннях перинатального центру, крім операційних та інших приміщень з асептичними умовами функціонування, поряд з припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням повинна бути передбачена можливість природного провітрювання. Вікна в палатах та кабінетах лікарів повинні бути обладнані кватирками або фрамугами для природного провітрювання приміщень.

6.11. У всі приміщення повітря подається у верхню зону приміщення. У «особливо чистому» (ОЧ) приміщенні повітря подається ламінарними або слабо турбулентними потоками (швидкість повітря не більше0,15 м/с).

6.12. Видалення повітря передбачається із верхньої зони, крім операційних, наркозних, реанімаційних та пологових, в яких повітря виділяється із двох зон: 40% – із верхньої зони, 60% – із нижньої зони.

6.13. В асептичних приміщеннях приплив повітря повинен переважати над видаленням. У приміщеннях інфекційного профілю видалення повітря повинно переважати над припливом.

6.14. Забір зовнішнього повітря для систем вентиляції та кондиціювання проводиться з чистої зони на висоті не менше 2 м від поверхні землі. Зовнішнє повітря, що подається припливними установками, підлягає обробці фільтрами грубого і тонкого очищення відповідно до гігієнічних вимог до ступеня чистоти повітря з урахуванням функціонального призначення приміщення.

Приймальні пристрої зовнішнього повітря, а також вікна та прорізи, які застосовуються для припливної вентиляції з природним спонуканням, повинні розташовуватись за межами впливу вентиляційних викидів.

Повітря, що подається в операційні, наркозні, пологові, реанімаційні, післяопераційні палати, повинно оброблятися пристроями знезараження повітря з забезпеченням ефективності інактивації мікроорганізмів і вірусів, що знаходяться в оброблюваному повітрі, не менше 95% (фільтри високої ефективності H11-H14).

6.15. Якість припливного повітря (по концентрації СО2) повинна забезпечувати у вентильованих приміщеннях концентрацію СО2 понад його концентрацію в зовнішньому повітрі:

  • у палатних приміщеннях – ≤400 ррm;
  • у адміністративно-побутових приміщеннях – ≤600 ррm.

6.16. Контроль ступеню забруднення фільтрів та ефективності роботи пристроїв знезараження повітря повинен проводитись не рідше 1 разу на місяць. Заміна фільтрів повинна здійснюватися у міру їх забруднення, але не рідше, ніж рекомендовано підприємством-виробником.

6.17. Викид повітря слід проектувати вище даху будинку на0,7 м. Допускається викид повітря на фасад будинку після очищення фільтрами відповідного призначення.

6.18. Схема повітрообміну в палатах і відділеннях повинна максимально обмежити перетікання повітря між палатними відділеннями, палатами та суміжними поверхами.

6.19. Рух повітряних потоків повинен бути забезпечений з операційних у прилеглі до них приміщення (передопераційні, наркозні та ін.), а з цих приміщень – у коридор, в якому обладнується пристрій витяжної вентиляції.

6.20. Вміст лікарських засобів у повітрі приміщень операційних, пологових палат, палат інтенсивної терапії, реанімації, процедурних, перев’язочних та інших аналогічних приміщень не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації, які наведено в додатку 3.

6.21. Для розміщення обладнання систем вентиляції слід виділити спеціальні приміщення, окремі для припливних і витяжних систем, які не повинні примикати ні по вертикалі, ні по горизонталі до кабінетів лікарів, операційних, палат і інших приміщень з постійним перебуванням людей.

6.22. У «особливо чистих» та «чистих» приміщеннях здійснюється прихована прокладка повітропроводів, трубопроводів, арматури. В інших приміщеннях можливе розміщення повітропроводів у закритих коробах.

VII. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення

7.1. Приміщення перинатального центру повинні мати природне освітлення.

7.2. Без природного освітлення за умови забезпечення нормованих показників мікроклімату та кратності повітрообміну дозволяється розміщувати:

а) технічні та інженерні приміщення (теплові пункти, насосні, компресорні, вентиляційні камери, дистиляційні, майстерні з експлуатації будівель, серверні);

б) приміщення персоналу (приміщення для занять персоналу, конференц-зали, приміщення відпочинку, прийому їжі, виїзних бригад, гардеробні, душові, санвузол);

в) приміщення допоміжних служб (експедиції, завантажувальні, архіви, комори і сховища всіх видів, термостатні, центральні білизняні, приміщення приготування робочих дезінфекційних розчинів, мийні, приміщення харчоблоків, пралень, центральних стерилізаційних, дезінфекційних відділень, приміщення обробки медичних відходів, санітарні пропускники, санітарні кімнати, клізмові;

г) відповідно до завдання на проектування без природного освітлення допускається розміщення операційних, передопераційних, стерилізаційних та мийних (без постійних робочих місць), секційних, монтажних діалізних апаратів та апаратів штучного кровообігу, процедурних ендоскопії, приміщень прийому, реєстрації та видачі аналізів, боксів для лабораторних досліджень без постійних робочих місць, процедурних функціональної діагностики.

7.3. Розташування та орієнтація палат перинатального центру повинні забезпечувати безперервну тригодинну тривалість інсоляції на добу.

Допускається 10% палат від загальної кількості палат орієнтувати на сторони світу, що не забезпечуватимуть 3-годинною інсоляцією.

Орієнтацію вікон операційних і реанімаційних залів необхідно приймати на північ, північний схід і північний захід. Вікна решти приміщень центру за виключенням палатних приміщень, орієнтуються незалежно від сторін світу.

7.4. У перинатальних центрах рівень природного та штучного освітлення повинен відповідати санітарним нормам і правилам.

7.5. Світильники загального освітлення приміщень, що розташовані на стелях, повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.

7.6. Для освітлення палат слід застосовувати настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освітлення), встановлені біля кожного ліжка на висоті 1,7 м від рівня підлоги.

7.7. У кожній палаті повинен бути спеціальний світильник нічного освітлення, що встановлюється біля дверей на висоті 0,3 м від підлоги. Світильники нічного освітлення палат установлюються також над дверними прорізами на висоті2,2 мвід рівня підлоги.

7.8. В оглядових кабінетах необхідно встановлювати настінні та місцеві (переносні) світильники для огляду пацієнта при цьому спектр джерел випромінювання світла повинен максимально наближатися до природного.

7.9. Коридори палатних секцій (відділень) повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будівель і у світлових кишенях (холах). Відстань між світловими кишенями не повинна перевищувати 24 м. Коридори лікувально-діагностичних і допоміжних підрозділів повинні мати торцеве або бокове освітлення.

VIII. Санітарно-гігієнічні вимоги до харчоблоку і буфетних

8.1. Харчоблоки перинатального центру повинні мати необхідний набір виробничих цехів, що забезпечують дотримання гігієнічних вимог у технологічних процесах приготування страв.

8.2. Поточність технологічного процесу приготування страв, у тому числі з використанням у роботі обладнання, повинна виключати можливість контакту сирих і готових до вживання продуктів.

8.3. Харчові продукти, що надходять на харчоблок, повинні відповідати гігієнічним вимогам до продовольчої сировини і харчових продуктів і супроводжуватися документами, що засвідчують їх якість та безпеку.

Супровідний документ повинен зберігатися до кінця терміну придатності (зберігання) продукту. Для контролю за якістю продукції, що надходить, і термінів її придатності (зберігання) проводиться органолептична оцінка і робиться відповідний запис у журналі бракеражу продукції.

8.4.  Зберігання продуктів, що швидко псуються, без холоду не допускається. У холодильних камерах повинні дотримуватися правила товарного сусідства, сирі та готові продукти слід зберігати в окремих холодильних камерах.

У невеликих установах, що мають одну холодильну камеру, а також у камері добового запасу продуктів, допускається їх спільне короткочасне зберігання з дотриманням умов товарного сусідства (на окремих полицях, стелажах).

8.5. З метою попередження виникнення інфекційних захворювань і отруєнь серед пацієнтів перинатального центру не допускається приймання харчових продуктів згідно з переліком, наданим у додатку 5.

8.6. На харчоблоці перинатального центру заборонено виготовляти страви, які наведено у додатку 6.

8.7. При складанні меню-розкладок повинні враховуватися основні принципи складання меню дієт, а також норми харчування на одного пацієнта в установленому порядку, визначені сестрою-дієтологом.

8.8. Обробка яєць, що використовуються для приготування страв, здійснюється відповідно до вимог, встановлених санітарними правилами для підприємств громадського харчування. Зберігання необроблених яєць в касетах і коробках у виробничих цехах не допускається.

8.9. Для приготування та зберігання готових страв слід використовувати посуд з нержавіючої сталі. Використання емальованого посуду для цих цілей забороняється.

8.10. Видача готових страв здійснюється тільки після зняття проби. Оцінку органолептичних показників та якості страв проводить бракеражна комісія лікувального закладу, склад якої визначається керівником закладу.

При порушенні технології приготування страви, а також у разі її неготовності, блюдо до видачі не дозволяється до усунення виявлених кулінарних недоліків. Результат бракеражу реєструється в журналі бракеражу готової продукції.

Для членів бракеражной комісії повинні бути виділені окремі халати.

8.11. З метою контролю за якістю та безпечністю приготовлених страв на харчоблоках перинатального центру відбирається добова проба від кожної партії приготовлених страв.

Відбір добової проби проводить медичний працівник (або під його керівництвом кухар) у спеціально виділені стерильні і промарковані скляні ємності з кришками, що щільно закриваються, – окремо кожне блюдо або кулінарний виріб.

Холодні закуски, перші страви, гарніри і напої (треті страви) відбирають у кількості не менше100 г. Порційні другі страви, биточки, котлети, сирники, оладки, ковбаса, бутерброди тощо відбирають поштучно (в обсязі однієї порції).

Добові проби зберігаються не менше 48 годин з моменту закінчення терміну реалізації страв у спеціально відведеному в холодильнику місці при температурі +2 +6°С.

Посуд для зберігання добової проби (ємності і кришки) обробляється кип’ятінням протягом 5 хвилин.

8.12. Для транспортування готових страв у буфетні відділення перинатального центру використовують термоси або посуд, що щільно закривається. Хліб можна транспортувати в поліетиленових або клейончастих мішках, в яких дозволяється також і його зберігання.

8.13. При видачі на харчоблоці страв для буфетних відділень їх температура повинна бути:

  • перших – не нижче 75°С,
  • других – не нижче 65°С,
  • холодних страв і напоїв – від 7 до 14°С.

До моменту роздачі перші і другі страви можуть знаходитися на гарячих мармітах не більше 2 годин.

8.14. У всіх посудомийних приміщеннях, у т.ч. в буфетних відділеннях, повинні бути встановлені резервні електроводонагрівальні установки з підведенням води до мийних ванн.

8.15. Для обробки посуду необхідно використовувати мийні, чистячі та дезінфекційні засоби, які дозволені для застосування в установленому порядку. У мийних відділеннях повинна бути інструкція про правила миття посуду та інвентарю із зазначенням концентрацій та обсягів застосовуваних мийних і дезінфекційних засобів.

8.16. У буфетних відділеннях передбачається два приміщення: для роздачі їжі (не менше9 м²) і для миття посуду (не менше6 м²).

8.17. Роздачу готової їжі необхідно проводити протягом 2 годин, що минули після її виготовлення і часу доставки їжі у відділення.

8.18. Не допускається залишати в буфетних залишки їжі після її роздачі пацієнтам.

8.19. Роздачу їжу пацієнтам проводять чергові медичні сестри відділення. Роздача їжі повинна проводитися в халатах з маркуванням «Для роздачі їжі».

8.20. У місцях прийому передач та у відділеннях повинні бути вивішені списки дозволених (із зазначенням їх граничної кількості) для передачі продуктів.

8.21. Щодня чергова медична сестра відділення повинна перевіряти дотримання правил і термінів придатності (зберігання) харчових продуктів, що зберігаються в холодильниках та тумбочках палат.

8.22. Кухонний посуд буфетних відділень миють гарячою водою з температурою не нижче 50°С, обполіскують проточною гарячою водою з температурою не нижче 65°С, просушують посуд на спеціальних полицях або решітках.

8.23. Мочалки для миття посуду і ганчірки для протирання столів після закінчення прибирання кип’ятять протягом 15 хвилин або замочують в дезінфекційних розчинах.

 

Голова Державної санітарно-епідеміологічної служби України,
Головний державний санітарний лікар України
А.М. Пономаренко

 

Додаток 1

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Площа приміщень стаціонару перинатального центру


п/п
Назва приміщень Площа, кв. м
1 2 3
І. Приймальне приміщення
1 Вестибюль для відвідувачів стаціонару 9-12*
2 Оглядова з гінекологічним кріслом 18
3 Приміщення для санітарної обробки з душовою 16
4 Туалет для пацієнтів 3
5 Комора для тимчасового зберігання речей пацієнтів 3
6 Кабінет лікаря 10
7 Кабінет медсестри з коморою для зберігання чистої білизни 12
8 Приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та медичних відходів 4
9 Приміщення для прибирального інвентарю та дезрозчинів 2
ІІ. Пологовий бокс при приймальному відділенні
1 Шлюз 4
2 Пологова палата із сповивальним столиком для новонародженого та обладнання для екстрених операцій 30
3 Приміщення післяпологової палати для післяпологового перебування породіллі з дитиною з ліжечком для дитини 12
4 Приміщення підготовки персоналу з обладнаним душем (санпропускник) 9
ІІІ. Пологове відділення
1 Шлюз при вході до відділення 8-12
2 Індивідуальна пологова палата з санвузлом (унітаз, душова кабіна) та столиком з підігрівом  для новонародженого 30
3 Кімната гігієни жінок (за відсутності санвузла у пологових палатах) 6
4 По завданню на проектування може бути передбачена індивідуальна сімейна палата підвищеного комфорту, що включає шлюз, спальню, пологову,  туалет з душовою, ліжечко  для новонародженого, сповивальний столик, місце для перебування члена сім’ї 30
5 Реанімаційний зал для новонароджених на 3 кювези 16
6 Палата інтенсивної терапії для жінок 13 на ліжко
7 Приміщення підготовки інфузійних систем 8
8 Пост чергової акушерки для пологового відділення з підсобним приміщенням 6+10
9 Кабінет чергового лікаря-гінеколога 12
10 Кабінет чергового лікаря-неонатолога 12
11 Приміщення для зберігання стерильної білизни 4-6
12 Буфетна з обладнанням для мийки та стерилізації посуду 12
13 Фільтр для родичів 10
14 Санпропускник з туалетом та душем 9
15 Туалет для персоналу 2
16 Приміщення для зливу (відокремлене перегородкою) та мийки і дезінфекції суден, мийки та сушіння клейонок 8
17 Приміщення тимчасового зберігання послідів (медичних відходів), приміщення приготування та зберігання деззасобів 4
IV. Операційний блок*
1 Шлюз до відділення 12
2 Санпропускник персоналу (приміщення для роздягання з душем та туалетом) 10
3 Приміщення одягання стерильного одягу 6
4 Приміщення збирання брудного одягу 4
5 Шлюз для надходження  пацієнта 12
6 Передопераційна 12
7 Операційна 36
8 Приміщення для розбирання, знезараження та мийки інструментів та наркозно-дихальної апаратури 10
9 Інструментальна-матеріальна (приміщення зберігання стерильних матеріалів та наркозно-дихальної апаратури 4 на кожну операційну
10 Приміщення хірургів (протокольна) 12
11 Кімната старшої операційної медсестри 12
12 Кімната операційних медсестер 12
13 Кімната лікарів-анестезіологів 12
14 Післяопераційна палата зі шлюзом та зливом 13 на 1 ліжко +4+2
15 Приміщення для зберігання та підготовки крові для переливання 10
16 Кімната молодшого медичного персоналу 8
17 Місце тимчасового зберігання каталок 2 на 1 операційну
18 Приміщення для тимчасового зберігання брудної білизни та відходів при операції 6
19 Приміщення для дезрозчинів і їх зберігання 4
20 Санітарний вузол для персоналу 3
21 Кабінет особистої гігієни персоналу 5
* за завданням на проектування та вимогами ДБН В.2.2-10-2001 «Будівлі і споруди. Установи охорони здоров’я»
V. Відділення анестезіології та інтенсивної терапії
1 Палата інтенсивної терапії зі зливом та шлюзом 13 м на одне ліжко +2+4
Пост чергової медсестри 6
2 Пост чергової медсестри з моніторним спостереженням за станом здоров’я пацієнтів 9 на 3 ліжка
3 Зал з постом медсестри для екстракорпоральних методів очищення крові 13 м на 1 ліжко +6
VІ. Відділення для інтенсивної терапії новонароджених
1 Ізолятор на 1 ліжко 6
2 Палата інтенсивної терапії 16
Шлюз при палаті 4
3 Палата для новонароджених на «n» кювезів 6+4,5×(n-1)
4 Палата для новонароджених на «n» ліжок 6+4,5×(n-1)
5 Санвузол при палаті (унітаз, умивальник, душ) 4
6 Пост чергової медсестри з підсобним приміщенням 6+10
7 Приміщення для зберігання притирального інвентар  (трап, кран та сушка) 4
8 Процедурна
9 Санітарна кімната (злив, виготовлення доз розчинів та зберігання деззасобів, мийка клейонок) 5
VІІ. Післяпологове відділення
1 Пост чергової медичної сестри для породіль з підсобним приміщенням 6+10
2 Пост чергової медсестри для новонароджених з підсобним приміщенням 6+10
3 Палата індивідуального сумісного перебування матері та дитини на 1 ліжко та 1 ліжечко зі шлюзом та санвузлом (може бути на 2 палати) 9-12
4 Палата «люкс» (включає спальню з гостьовою та ванною кімнатою). В палаті може передбачатися місце для індивідуального поста медсестри або акушерки 30
5 Кімната для зберігання та приготування вакцин БЦЖ 8
6 Лактаційний консультативний центр 16
VІІІ. Молочна кімната
1 Кімната для виготовлення молочних сумішей  та води для пиття, стерилізаційна для посуду (пляшечок) 16
3 Приміщення для мийки нестерилізованих пляшечок 8
4 Матеріальна 8
12 Кімната персоналу-роздягальня 12
IX. Приміщення для обробки та зберігання кювезів
1 Приміщення мийки та знезараження кювезів 18
2 Приміщення зберігання кювезів 36

*– передбачено завданням на проектування з урахуванням потужності перинатального центру але не менше вказаного в цій таблиці.

Інші приміщення загальнолікарняних відділень, що входять за структурою до ПНЦ, та їх площі визначаються за ДБН В.2.2-10-2001 «Будівлі і споруди. Установи охорони здоров’я» (додаток К).

Додаток 2

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Розрахункова температура та кратність повітрообміну приміщень

Найменування приміщень

Розрахун­кова темпера­тура повітря, °С

Кратність повітрообміну за 1 годину

Кратність витяжки при природному повітрообміні

приплив

витяжка

1

2

3

4

5

Післяопераційні палати, реанімаційні зали, операційні, операційні-діалізаційні, наркозні

22

по розрахунку,
але не менше десятикратного повітрообміну*

не допускається

100%

80%- асептичні (20% через наркозну, стерилізаційну та ін.)

80%

100%– септичні

Палати для недоношених, грудних, новонароджених дітей, палати інтенсивної терапії, пологові бокси

25

по розрахунку,
але не менше ніж

не допускається

100%*

80%– асептичні

100%*

100%– септичні

Бокси

22

2,5 (подача з коридору 100%)

2,5

2,5

Приймально-оглядові бокси, оглядові, перев’язочні, маніпуляційні, передопераційні, приміщення зціджування грудного молока, кімнати для годування дітей у віці до 1 місяця, приміщення для щеплень

22

2

2

2

1

2

3

4

6

Стерилізаційні при операційних

18

3-септичне відділення

2

3-асептичні відділення

2

Малі операційні

22

10

5

1

Кабінети лікарів, кімнати персоналу

20

10

5

1

Вестибюлі, приміщення для прийому їжі, компресорні інгаляторії, білизняні і комори приміщення

18

1

1

Комори зберігання брудної білизни, предметів прибирання, дезінфікуючих засобів

18

5

3

Санвузли

20

50 м3 на 1 унітаз і20 м³ на 1 пісуар

3

* – Передбачити подачу стерильного повітря.

Додаток 3

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Граничнодопустимі концентрації (ГДК) та класи небезпеки лікарських засобів у повітрі приміщень перинатальних центрів

№ з/п

Речовина

ГДК в мг/м³

Клас небезпеки

1

Ампіцилін

0,1

II А

2

Аміназин (Диметиламінопропіл-) 3-хлорфенотіазінхлоргідрат)

0,3

II А

3

Бензилпеніцилін

0,1

II А

4

Діетиловий ефір

300

IV

5

Інгалан (1,1-діфтор-2 ,2-діхлоретилметиловий ефір)

200

IV

6

Закис азоту (в перерахунку на NО2)

5

(в пере­ра­хунку на NO2)

7

Оксацилін

0,05

I A

8

Стрептоміцин

0,1

I A

9

Тетрациклін

0,1

II А

10

Трихлоретилен

10

11

Фторотан (1, 1, 1-Трифтор-2-хлорброметан)

20

III

12

Флоріміцін

0,1

II A

13

Формальдегід

0,5

II A

14

Хлористий етил

50

IV

Додаток 4

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Допустимі рівні бактеріального обсіменіння повітряного середовища приміщень перинатальних центрів залежно від їх функціонального призначення і класу чистоти

Клас чистоти

Назва приміщення

Санітарно-мікробіологічні показники

загальна кількість мікроорганізмів в1 м³ повітря (КУО*/м³)

кількість колоній Staphylococcus aureus в1 м³ повітря (КУО/м³)

кількість пліснявих і дріжджових грибів в 1 дм³ повітря

до початку роботи

під час роботи

до початку роботи

під час роботи

до початку роботи

під час роботи

Особливо чисті

(ОЧ)

Операційні, післяопе­раційні, пологові зали, бокси новонароджених, палати для матерів з новонародженими

не більше 200

не більше 500

не повинно бути

не повинно бути

не повинно бути

не повинно бути

Чисті

(Ч)

Процедурні, перев’язочні, передопераційні, палати і зали реанімації, палати для новона­роджених, кімнати збору та пастеризації грудного молока

не більше 500

не більше 750

не повинно бути

не повинно бути

не повинно бути

не повинно бути

Умовно-чисті

(В)

Палати хірургічних відділень, коридори, що примикають до операційних, пологові зали, оглядові, бокси і палати септичних відділень, ординаторські, матеріальні, комори чистої білизни

не більше 750

не більше 1000

не повинно бути

не більше 2

не повинно бути

не повинно бути

Брудні (Б)

Коридори й приміщення адміністративних будинків, сходові марші лікувально-діагностичних корпусів, санітарні кімнати, туалети, кімнати для брудної білизни і тимчасового зберігання відходів

не нормується

не нормується

не нормується

* КУО – колонієутворююча одиниця.

Додаток 5

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Перелік харчових продуктів, які забороняється використовувати у харчуванні пацієнтів перинатальних центрів

  • Продовольча сировина та харчові продукти без документів, що підтверджують їх якість і безпеку.
  • Продовольча сировина та харчові продукти з закінченим терміном придатності, ознаками псування і забруднення; підмочені продукти у м’якій тарі (борошно, крупа, цукор та інші продукти).
  • Крупа, борошно, сухофрукти, продукти, заражені шкідниками, а також забрудненими механічними домішками.
  • Овочі, фрукти, ягоди з наявністю цвілі і ознаками гнилі.
  • М’ясо і субпродукти сільськогосподарських тварин без клейма і ветеринарного свідоцтва.
  • М’ясо і яйця водоплавної птиці (качки, гуси).
  • Непотрошена птиця.
  • Кров‘яні та ліверні ковбаси.
  • Яйця із забрудненою шкаралупою, з вм‘ятинами, з ознаками течі, а також яйця із господарств, небезпечних по сальмонельозу.
  • Консерви з порушенням герметичності банок, бомбажні консерви, «Хлопуші», банки з іржею, деформовані, без етикеток.
  • Фляжне, бочкове, не пастеризоване молоко, сир і сметана фляжна без теплової обробки (кип‘ятіння); прокисле молоко «самоквас».
  • Консервовані продукти домашнього приготування.

Додаток 6

до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до розміщення, облаштування, обладнання та експлуатації перинатальних центрів»

Перелік заборонених до вживання страв

  • Сиркова маса, сир.
  • Макарони з м’ясним фаршем («по-флотськи»), млинці з м’ясом, холодці, сальтисон, окрошка, паштети, фаршмаг з оселедця, заливні страви (м’ясні та рибні).
  • Яєчня- глазунья.
  • Креми, кондитерські вироби з кремом.
  • Вироби у фритюрі, паштети.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті