ПДВ на медикаменти — удар по здоров’ю споживачів

Проектом закону України «Про внесення змін у Закон України «Про податок на  додану вартість» («Щотижневик АПТЕКА», № 43 (364)), який внесли на розгляд Верховної Ради народні депутати В. Ландик і П. Матвієнко, передбачено скасування пільгового оподатковування операцій з реалізації лікарських засобів (ЛЗ) та виробів медичного призначення (ВМП) і введення повної, 20% ставки ПДВ на ці операції. На засіданні Комітету ВР з охорони здоров’я, материнства та дитинства відбулося обговорення цього законопроекту і зроблено висновок про недоцільність внесення подібних змін («Щотижневик АПТЕКА», № 44 (365)). Однак до розгляду законопроекту Верховною Радою питання, що хвилює всіх учасників українського фармацевтичного ринку, залишається відкритим. Свою думку щодо наслідків введення 20% ставки ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП висловив управляючий підрозділу безрецептурних препаратів («Рош Консьюмер Хелс») представництва «Хоффман-Ля Рош Лтд» в Україні Олег Курченко.

p_366_45_181102_Kurchenko.jpg (6859 bytes)

Олег Курченко, управляючий підрозділу безрецептурних препаратів («Рош Консьюмер Хелс») представництва «Хоффман-Ля Рош Лтд» в Україні

— Перш за все, слід зазначити, що інформація, яка міститься у пояснювальній записці народних депутатів В. Ландика і П. Матвієнка до проекту закону, не відповідає реальному стану речей. Зокрема, втрата бюджетних коштів через недоодержання ПДВ при реалізації ЛЗ і ВМП у 2001 р. оцінюється авторами в 1 млрд грн. Реальний обсяг вітчизняного фармацевтичного ринку в 2001 р. становив 3,027 млрд грн., або 571,8 млн доларів США. Неважко підрахувати, що ПДВ з цієї суми не перевищить 605 млн грн., або 114 млн доларів США.

— На вашу думку, хто може постраждати через таку зміну в законодавстві?

— Досвід Російської Федерації, де в січні 2002 р. було введено 10% ставку ПДВ на операції з реалізації ЛЗ, свідчить про те, що в середньому по Росії підвищення роздрібних цін на ліки було еквівалентним сумі введеного ПДВ. Отже, постраждав споживач. Автори записки відзначають «економічну недоцільність повного перекладання суми ПДВ на споживачів» з огляду на можливе «зниження обсягів реалізації за рахунок зниження попиту». Думаю, необхідно нагадати, що зниження попиту в даному випадку означає непоправну шкоду для здоров’я нації.

Разом з тим у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що скасування пільгового оподатковування в основному стосується аптечних закладів. На думку народних депутатів В. Ландика і П. Матвієнка, аптеки одержують надприбуток від реалізації ліків. Для обгрунтування своєї точки зору народні депутати посилаються на товарообіг аптек, що з 1997 по 2001 р. збільшився в 2,6 разу. У записці також наведено приклади підвищення цін на антибактеріальні препарати — на 58,2%, гормональні — на 80%, вітаміни та судинорозширювальні засоби — у 2 рази. Наводячи ці цифри, автори записки не враховують, що більше половини ЛЗ, які продаються в Україні, вироблені за кордоном, а більшість вітчизняних ЛЗ — з імпортних субстанцій. Їхня вартість обчислюється у твердій валюті. Якщо в 1997 р. курс долара США по відношенню до курсу гривні становив 1,830, то в 2001 р. — 5,294. Українська національна валюта знецінилася за цей період майже в 3 рази. Виходить, що навіть стовідсоткове підвищення вартості лікарських препаратів у гривнях з 1997 р. фактично означає здешевлення ліків у цінах виробників, а «товарообіг аптек, що підвищився» у доларовому вираженні, навіть не досяг показників докризового періоду.

— Чи виправдані очікування щодо надходжень до бюджету в разі введення 20% ставки ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП?

— Відповідно до пояснювальної записки у 2003 р. прогнозується збільшення бюджетних надходжень на 1,3 млрд грн., або на 239 млн доларів США. Разом з тим можна припустити, що обсяг українського фармацевтичного ринку в 2003 р. не перевищить 4,35 млрд грн. (800 млн доларів США) і 20% цієї суми не складуть і двох третин очікуваних надходжень. З упевненістю можна сказати, що введення ПДВ призведе до значного скорочення фармацевтичного ринку і зменшення реальних надходжень від ПДВ. Крім того, зменшаться надходження від податку з прибутку та ввізного мита на медикаменти. Важко сказати, що більш вигідно для бюджету: додаткові скромні надходження від ПДВ на реалізацію ЛЗ і ВМП чи недоодержання за названими статтями.

— Які наслідки для українського фармацевтичного ринку може спричинити введення ПДВ?

— На мій погляд, уведення ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП неминуче призведе до банкрутства цілого ряду аптек і дистриб’юторських компаній, яким і сьогодні непросто вижити. Зокрема, є невеликі аптеки, які не зареєстровані як платники ПДВ. Інфраструктура їхньої бухгалтерії просто не дозволяє оперувати ще одним складним податком. Скорочення робочих місць і підвищення рівня безробіття серед провізорів і фармацевтів буде закономірним наслідком у випадку прийняття даного законопроекту.

Варто пам’ятати, що закупівля ЛЗ за бюджетні кошти фрагментарно задовольняє реальну потребу в них вітчизняної охорони здоров’я. На практиці це означає, що хворі та їх родичі самостійно купують в аптеках левову частку препаратів. Саме вони постраждають від введення ПДВ на лікарські засоби.

— На ваш погляд, чи можлива оптимальна ставка ПДВ, введення якої сприяло б збільшенню надходжень до бюджету і не вплинуло б негативно на стан фармацевтичного ринку?

— Досвід багатьох країн свідчить, що розрахувати оптимальну ставку ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП можна. Однак для цього, на мою думку, варто створити експертну групу за участю досвідчених маркетологів, зокрема фахівців провідних маркетингових компаній, представлених на українському фармацевтичному ринку, і спробувати, враховуючи накопичений досвід, спрогнозувати наслідки введення тієї чи іншої процентної ставки ПДВ. Крім того, необхідно розрахувати збитки, яких може зазнати держава у випадку зменшення обсягу фармацевтичного ринку і відповідно — надходжень до бюджету у вигляді ввізного мита, а також податку з прибутку. На підставі експертної оцінки можна розробити рекомендації щодо величини процентної ставки ПДВ з реалізації ЛЗ і ВМП у нашій країні.

У цілому ж внесення змін у законодавство можливе тільки після всебічного вивчення й обговорення всіх можливих наслідків. Тому до обговорення цієї проблеми необхідно залучити фахівців Міністерства охорони здоров’я, Державного комітету з питань підприємництва, Європейської Бізнес Асоціації, незалежних експертів і суб’єктів ринку.

Широкому загалу учасників українського фармацевтичного ринку вже запропоновано направити відкритого листа народним депутатам, зокрема до Комітетів ВР з питань фінансів і банківської діяльності, а також з охорони здоров’я, материнства та дитинства, Кабінету Міністрів України і Міністерства охорони здоров’я. У цьому листі свою точку зору на проблему викладуть фахівці, що мають практичний досвід роботи на фармринку.

Вікторія Матвєєва
Фото Євгена Кривші

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи