ПДВ на медикаменти — удар по здоров’ю споживачів

Проектом закону України «Про внесення змін у Закон України «Про податок на  додану вартість» («Щотижневик АПТЕКА», № 43 (364)), який внесли на розгляд Верховної Ради народні депутати В. Ландик і П. Матвієнко, передбачено скасування пільгового оподатковування операцій з реалізації лікарських засобів (ЛЗ) та виробів медичного призначення (ВМП) і введення повної, 20% ставки ПДВ на ці операції. На засіданні Комітету ВР з охорони здоров’я, материнства та дитинства відбулося обговорення цього законопроекту і зроблено висновок про недоцільність внесення подібних змін («Щотижневик АПТЕКА», № 44 (365)). Однак до розгляду законопроекту Верховною Радою питання, що хвилює всіх учасників українського фармацевтичного ринку, залишається відкритим. Свою думку щодо наслідків введення 20% ставки ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП висловив управляючий підрозділу безрецептурних препаратів («Рош Консьюмер Хелс») представництва «Хоффман-Ля Рош Лтд» в Україні Олег Курченко.

p_366_45_181102_Kurchenko.jpg (6859 bytes)

Олег Курченко, управляючий підрозділу безрецептурних препаратів («Рош Консьюмер Хелс») представництва «Хоффман-Ля Рош Лтд» в Україні

— Перш за все, слід зазначити, що інформація, яка міститься у пояснювальній записці народних депутатів В. Ландика і П. Матвієнка до проекту закону, не відповідає реальному стану речей. Зокрема, втрата бюджетних коштів через недоодержання ПДВ при реалізації ЛЗ і ВМП у 2001 р. оцінюється авторами в 1 млрд грн. Реальний обсяг вітчизняного фармацевтичного ринку в 2001 р. становив 3,027 млрд грн., або 571,8 млн доларів США. Неважко підрахувати, що ПДВ з цієї суми не перевищить 605 млн грн., або 114 млн доларів США.

— На вашу думку, хто може постраждати через таку зміну в законодавстві?

— Досвід Російської Федерації, де в січні 2002 р. було введено 10% ставку ПДВ на операції з реалізації ЛЗ, свідчить про те, що в середньому по Росії підвищення роздрібних цін на ліки було еквівалентним сумі введеного ПДВ. Отже, постраждав споживач. Автори записки відзначають «економічну недоцільність повного перекладання суми ПДВ на споживачів» з огляду на можливе «зниження обсягів реалізації за рахунок зниження попиту». Думаю, необхідно нагадати, що зниження попиту в даному випадку означає непоправну шкоду для здоров’я нації.

Разом з тим у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що скасування пільгового оподатковування в основному стосується аптечних закладів. На думку народних депутатів В. Ландика і П. Матвієнка, аптеки одержують надприбуток від реалізації ліків. Для обгрунтування своєї точки зору народні депутати посилаються на товарообіг аптек, що з 1997 по 2001 р. збільшився в 2,6 разу. У записці також наведено приклади підвищення цін на антибактеріальні препарати — на 58,2%, гормональні — на 80%, вітаміни та судинорозширювальні засоби — у 2 рази. Наводячи ці цифри, автори записки не враховують, що більше половини ЛЗ, які продаються в Україні, вироблені за кордоном, а більшість вітчизняних ЛЗ — з імпортних субстанцій. Їхня вартість обчислюється у твердій валюті. Якщо в 1997 р. курс долара США по відношенню до курсу гривні становив 1,830, то в 2001 р. — 5,294. Українська національна валюта знецінилася за цей період майже в 3 рази. Виходить, що навіть стовідсоткове підвищення вартості лікарських препаратів у гривнях з 1997 р. фактично означає здешевлення ліків у цінах виробників, а «товарообіг аптек, що підвищився» у доларовому вираженні, навіть не досяг показників докризового періоду.

— Чи виправдані очікування щодо надходжень до бюджету в разі введення 20% ставки ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП?

— Відповідно до пояснювальної записки у 2003 р. прогнозується збільшення бюджетних надходжень на 1,3 млрд грн., або на 239 млн доларів США. Разом з тим можна припустити, що обсяг українського фармацевтичного ринку в 2003 р. не перевищить 4,35 млрд грн. (800 млн доларів США) і 20% цієї суми не складуть і двох третин очікуваних надходжень. З упевненістю можна сказати, що введення ПДВ призведе до значного скорочення фармацевтичного ринку і зменшення реальних надходжень від ПДВ. Крім того, зменшаться надходження від податку з прибутку та ввізного мита на медикаменти. Важко сказати, що більш вигідно для бюджету: додаткові скромні надходження від ПДВ на реалізацію ЛЗ і ВМП чи недоодержання за названими статтями.

— Які наслідки для українського фармацевтичного ринку може спричинити введення ПДВ?

— На мій погляд, уведення ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП неминуче призведе до банкрутства цілого ряду аптек і дистриб’юторських компаній, яким і сьогодні непросто вижити. Зокрема, є невеликі аптеки, які не зареєстровані як платники ПДВ. Інфраструктура їхньої бухгалтерії просто не дозволяє оперувати ще одним складним податком. Скорочення робочих місць і підвищення рівня безробіття серед провізорів і фармацевтів буде закономірним наслідком у випадку прийняття даного законопроекту.

Варто пам’ятати, що закупівля ЛЗ за бюджетні кошти фрагментарно задовольняє реальну потребу в них вітчизняної охорони здоров’я. На практиці це означає, що хворі та їх родичі самостійно купують в аптеках левову частку препаратів. Саме вони постраждають від введення ПДВ на лікарські засоби.

— На ваш погляд, чи можлива оптимальна ставка ПДВ, введення якої сприяло б збільшенню надходжень до бюджету і не вплинуло б негативно на стан фармацевтичного ринку?

— Досвід багатьох країн свідчить, що розрахувати оптимальну ставку ПДВ на операції з реалізації ЛЗ і ВМП можна. Однак для цього, на мою думку, варто створити експертну групу за участю досвідчених маркетологів, зокрема фахівців провідних маркетингових компаній, представлених на українському фармацевтичному ринку, і спробувати, враховуючи накопичений досвід, спрогнозувати наслідки введення тієї чи іншої процентної ставки ПДВ. Крім того, необхідно розрахувати збитки, яких може зазнати держава у випадку зменшення обсягу фармацевтичного ринку і відповідно — надходжень до бюджету у вигляді ввізного мита, а також податку з прибутку. На підставі експертної оцінки можна розробити рекомендації щодо величини процентної ставки ПДВ з реалізації ЛЗ і ВМП у нашій країні.

У цілому ж внесення змін у законодавство можливе тільки після всебічного вивчення й обговорення всіх можливих наслідків. Тому до обговорення цієї проблеми необхідно залучити фахівців Міністерства охорони здоров’я, Державного комітету з питань підприємництва, Європейської Бізнес Асоціації, незалежних експертів і суб’єктів ринку.

Широкому загалу учасників українського фармацевтичного ринку вже запропоновано направити відкритого листа народним депутатам, зокрема до Комітетів ВР з питань фінансів і банківської діяльності, а також з охорони здоров’я, материнства та дитинства, Кабінету Міністрів України і Міністерства охорони здоров’я. У цьому листі свою точку зору на проблему викладуть фахівці, що мають практичний досвід роботи на фармринку.

Вікторія Матвєєва
Фото Євгена Кривші

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті