Використання препаратів ЕВКАЗОЛІН та ПІНОВІТ у ринології

У структурі захворюваності ЛОР-органів хвороби носової порожнини та приносових пазух за своєю поширеністю є лідируючими. Серед них найчастіше зустрічається патологічний стан, зумовлений запальними процесами, а саме гострий і хронічний риніт, синусит. Одним з основних завдань лікування пацієнтів із запальними захворюваннями носової порожнини та приносових пазух є відновлення носового дихання і, відповідно, природної вентиляції приносових пазух. Для цього найчастіше використовують так звані носові судинозвужувальні краплі/спреї (топічні деконгестанти). Існує кілька десятків таких препаратів-генериків, однак основних діючих речовин, які входять до їх складу, не так і багато. Це оксиметазолін, ксилометазолін, нафазолін, тетризолін, трамазолін. У комбінації з іншими лікарськими засобами (ЛЗ) також використовують фенілефрин і туамінгептан.

ЕВКАЗОЛІН

Одним із відомих ефективних топічних деконгестантів є препарат ЕВКАЗОЛІН виробництва ВАТ «Фармак». Основні складові ЕВКАЗОЛІНУ — 0,1% розчин ксилометазоліну гідрохлориду та евкаліптова олія. У Київському НДІ отоларингології ім. О.С. Коломійченка (надалі — Інститут отоларингології) проводилося клінічне дослідження препарату ЕВКАЗОЛІН, результати якого довели доцільність та ефективність його використання при лікуванні пацієнтів з гострими ринітом і риносинуситом. У групі пацієнтів, під час лікування яких використовували ЕВКАЗОЛІН, було досягнуто більш швидке відновлення носового дихання і зменшення проявів запального процесу порівняно з групою пацієнтів, у яких використовували референтний препарат ксилометазолін зарубіжного виробництва. Таку перевагу комбінованого препарату ЕВКАЗОЛІН можна пояснити специфічною протизапальною дією евкаліптової олії. У відділі запальних захворювань ЛОР-органів Інституту отоларингології ЕВКАЗОЛІН успішно використовують для лікування пацієнтів із гострим середнім отитом для більш швидкого відновлення функції слухової труби, а також для діагностичних маніпуляцій, після різних хірургічних втручань у носовій порожнині та приносових пазухах.

ПІНОВІТ

До складу препарату ПІНОВІТ входять олія сосни гірської, м’яти перцевої, евкаліпта, токоферолу ацетат, тимол. Завдяки такому поєднанню компонентів препарату його успішно використовують у ситуаціях, коли необхідно відновити порушені трофічні процеси в слизовій оболонці носової порожнини, а також прискорити процеси епітелізації та регенерації після хірургічних втручань у цій ділянці. Результати клінічних досліджень, проведених в Інституті отоларингології, підтвердили доцільність та ефективність застосування препарату ПІНОВІТ у післяопераційний період у хворих, які перенесли септопластику, поліпетмоїдектомію, підслизову вазотомію нижніх носових раковин. ПІНОВІТ також успішно застосовують для лікування пацієнтів із субатрофічною формою риніту і фарингіту, гострим ринітом III стадії.

ВИСНОВКИ

Потрібно зазначити, що і ЕВКАЗОЛІН, і ПІНОВІТ фірма-виробник ВАТ «Фармак» випускає в зручній аерозольній упаковці, завдяки чому досягається дифузійний і більш рівномірний розподіл ЛЗ на поверхні слизової оболонки носової порожнини (порівняно з краплями), що оптимізує лікувальні властивості зазначених препаратів. Дозоване застосування даних ЛЗ дає змогу використовувати їх більш економно і знижує ризик передозування. Одна з важливих переваг вітчизняних препаратів ЕВКАЗОЛІН і ПІНОВІТ — невисока ціна порівняно із зарубіжними аналогами при відповідних показниках ефективності і безпеки.

Таким чином, ЕВКАЗОЛІН і ПІНОВІТ виробництва ВАТ «Фармак» — ефективні вітчизняні препарати, завдяки використанню яких досягаються позитивні результати лікування хворих із запальними захворюваннями носової порожнини та приносових пазух, а також пацієнтів, які перенесли хірургічні втручання в цій ділянці.

І.С. Зарицька, старший науковий співробітник
відділу запальних захворювань ЛОР-органів
НДІ отоларингології ім. О.С. Коломійченка

 ЛІТЕРАТУРА?

А.І. Гаків, А.Б. Туровський. Симптоматична терапія при риніті і фарингіті// Consilium provisorum. — T.I. — № 5. — 2001.

Van Cauwenberge P.B., van Kempen M.J., Bachert C. The common cold at the turn of the millennium// Am. J. Rhinol. — 2000. — Vol. 14. — № 5. — P.339–343.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті