Комітет Верховної Ради: фокус на підвищення доступності лікарських засобів для населення

Відкриваючи захід, Тетяна Бахтеєва, голова Комітету, запропонувала народним депутатам розглянути законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України стосовно торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості, ініціатори якого узагальнили можливості підвищення доступності ліків для сільського населення.

Т. Бахтеєва наголосила, що сьогодні дуже важливо полегшити податкове навантаження на фельдшерсько-акушерські пункти у селах, через які в більшості випадків здійснюється торгівля ліками в означеній місцевості.

Володимир Каплієнко, народний депутат України, автор законопроекту, нагадав, що п. 3.5.2. наказу МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» встановлюється, що у сільській місцевості у разі відсутності аптеки або її структурного підрозділу роздрібна торгівля лікарськими засобами здійснюється у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях та амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю препаратами.

У той же час у Податковому кодексі України (п. 267.1.1) чітко визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють торговельну діяльність у пунктах продажу товарів, є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг. Відтак заклади, що реалізують лікарські засоби у сільській місцевості, повинні сплачувати щомісяця збір у сумі від 21 до 110 грн. «Оскільки в Україні село потерпає через нестачу лікарських засобів, не варто ставити додаткові перепони для здійснення навіть того невеликого обсягу медикаментозного забезпечення населення, яке існує нині», — підкреслив В. Каплієнко.

Про стан проведення у 2012 р. закупівель імунобіологічних препаратів, лікарських засобів і виробів медичного призначення та стану забезпечення цією продукцією регіонів України розповів Олександр Толстанов, заступник міністра охорони здоров’я України. Він зауважив, що минулорічний залишок імунобіологічних препаратів становить 25,4% від необхідного рівня. Враховуючи це, спеціалісти МОЗ України уклали додаткові угоди з постачальниками вакцин у межах 20% від договорів минулого року на загальну суму 49,5 млн грн. Перш за все планується закупівля вакцин для щеплення дітей першого року життя. Їх поставку МОЗ України планує здійснити до 20 травня цього року. Взагалі на закупівлю вакцин у 2012 р. виділено 302 млн грн.

Члени Комітету підкреслили, що в Україн­у повинні ввозитися лише вакцини з гарантованою якістю та високим профілем безпеки і зобов’язали МОЗ України приділяти цьому питанню особливу увагу.

Також було наголошено на необхідності прискорити проведення тендерів на державну закупівлю лікарських засобів. З цього приводу О. Толстанов повідомив, що станом на 11.04.2012 р. розкрито тендерні пропозиції на закупівлю препаратів для лікування онкологічних захворювань дорослих на суму 161 млн грн., онкогематологічних захворювань дорослих — 69 млн грн., гіпотиреоз­у — 5 млн грн., гемофілії — 62 млн грн. Нині триває процес комплектації заявок щодо протитуберкульозних препаратів першого ряду.

Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів, представив увазі присутніх звіт про виконану роботу стосовно впровадження референтних цін на лікарські засоби. Він зазначив, що основною проблемою українського фармацевтичного ринку в напрямку ціноутворення є жорстке регулювання націнки у роздрібному та оптовому сегментах. Проте зовсім не контролюється ціна, яку встановлює виробник лікарських засобів. У результаті він отримує право постачати в Україну препарат за будь-якою ціною.

Голова Державної служби України з лікарських засобів повідомив, що вже визначено референтні країни, із офіційних джерел яких Україна отримуватиме інформацію стосовно цін на лікарські засоби. Це Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія, Молдова. Також є ще дві країни — Чехія та Сербія — в яких Україна зможе отримати інформацію про вартість лікарських засобів, якщо її не буде у джерелах перших п’яти країн.

Російська Федерація та Грузія не потрапили до цього списку, оскільки в цих країнах системи регулювання цін та реімбурсації знаходяться на стадії впровадження. У Російській Федерації навіть немає реєстрів референтних цін, і лише нещодавно з’явився закон, яким регулюєтьс­я це питання.

О. Соловйов нагадав, що за дорученням КМУ було розроблено відповідний проект постанови Уряду, що нині проходить узгодження в центральних органах виконавчої влади. Цей документ дозволить реалізувати механізм впровадження референтного ціноутворення на українському ринку паралельно з системою реімбурсації. У проект постанови КМУ включено наступні препарати: еналаприл, лізиноприл, фуросемід, спіронолактон, бісопролол, метопролол, небіволол, амлодипін, ніфедипін. Голова Державної служби Україн­и з лікарських засобів зауважив, що ці ліки застосовуються при артеріальній гіпертензії.

Також доповідач повідомив, що для реалізації згаданого проекту постанови КМУ передбачено фінансування в розмірі 20 млн грн., які планується направити на часткове відшкодування вартості лікарських засобів, обраних для пілотного проекту.

Підкреслюючи необхідність впровадження референтних цін на лікарські засоби, О. Соловйов представив порівняльні дані щодо вартості препаратів у роздрібній мережі України та Польщі. Згідно з цими даними ціни на деякі позиції у нашій країні майже у 2,5 раза вищі, ніж у сусідній країні.

В’ячеслав Пєрєдєрій, народний депутат Україн­и, висловив думку, що більш доцільним є встановлення референтних цін, перш за все, на ті групи препаратів, які включені до програм державних закупівель.

Він підкреслив, що визначення поняття «референтна ціна» у документах, які розробляються в України, дещо відрізняється від європейського, що призводить до непорозуміння навіть серед учасників процесу встановлення референтного ціноутворення.

Також на засіданні було піднято питання щодо можливості введення ПДВ на лікарські засоби. За словами Т. Бахтеєвої, такий крок призведе до значного зниження цін на препарати вже через 3 міс.

Наприкінці заходу депутати прийняли рішення найближчим часом провести ще одне засідання, на якому більш докладно буде висвітлено інформацію щодо референтного ціноутворення на лікарські засоби.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!