Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості»

19 Березня 2012 11:44 Поділитися

Реєстр. № 10225 від 16.03.2012 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості»

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Пунктом 3.5.2. Наказу Міністерство охорони здоров’я України від 31.10.2011 №723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» встановлюється, що «У сільській місцевості у разі відсутності аптеки або структурного підрозділу аптеки роздрібна торгівля лікарськими засобами за переліком, встановленим наказом МОЗ України, здійснюється у приміщеннях фельдшерських, фельдшерсько-акушерських пунктів, сільських, дільничних лікарень, амбулаторіях, амбулаторіях загальної практики — сімейної медицини працівниками цих закладів, які мають медичну освіту, на підставі договорів, укладених із ліцензіатом, що має ліцензію на роздрібну торгівлю лікарськими засобами».

Однак, відповідно до п. 267.1.1. Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, що здійснюють торговельна діяльність у пунктах продажу товарів є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг.

Згідно з п. 267.3.1. Податкового кодексу України ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня календарного року визначеному цим пунктом, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг та виду платних послуг.

Для сільської місцевості визначено ставка збору за провадження торговельної діяльності (крім провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом із застосуванням пістолетних паливно-роздавальних колонок на стаціонарних, малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах) та діяльності з надання платних послуг встановлюється в межах від 0,02 до 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (21–110 грн.).

Разом з тим, пунктом 267.1.2. Податкового кодексу України визначаються суб’єкти господарювання, що не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг, зокрема, не є платниками зазначеного збору аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності.

З метою врегулювання питання щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості пропонується доповнити пункт 267.1.2. Податкового кодексу України новим положенням, за яким у випадку відсутності аптек або їх підрозділів у сільській місцевості звільняються від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики — сімейної медицини. При цьому, роздрібну торгівлю лікарськими засобами згадані об’єкти медичної інфраструктури будуть здійснювати за окремим переліком, що встановлюється МОЗ України.

2. Цілі та завдання законопроекту

Законопроектом пропонується врегулювати питання забезпечення лікарськими засобами громадян України, які проживають у сільській місцевості.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту

Проектом пропонується доповнити пункт 267.1.2. Податкового кодексу України новим положенням, за яким у випадку відсутності аптек або їх підрозділів у сільській місцевості звільняються від сплати збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики — сімейної медицини.

4. Стан нормативно-правової бази в цій сфері правового регулювання

Нормативно-правові акти, що регулюють зазначені відносини, є Конституція України та Податковий кодекс України.

Реалізація положень цього законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших законів.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація положень Закону, у разі його прийняття, не потребує фінансових витрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості» врегулює питання забезпечення лікарськими засобами громадян України, які проживають у сільській місцевості та зніме соціальну напругу у зазначеній сфері.

Народний депутат України

Рибаков І.О.

Народний депутат України

Каплієнко В.В.

Народний депутат України

Трайдук М.Ф.

Народний депутат України

Гордієнко С.В.

Народний депутат України

Сінченко В.М.

Народний депутат України

Черній В.В.

Народний депутат України

Горбатюк А.О.

ПРОЕКТ

від 16.03.2012 р. №10225

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості

Верховна Рада України постановляє:

І. Викласти абзац а) підпункту 267.1.2. пункту 267.1 статті 267 «Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності» Податкового кодексу України у такій редакції:

«а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності; а також у сільській місцевості у випадку відсутності на ній аптек або їх структурних підрозділів — фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики — сімейної медицини;»

II. Прикінцеві положення.

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо торгівлі лікарськими засобами у сільській місцевості»

Зміст положення (норми) чинного законодавства Зміст відповідного положення (норми) проекту Закону
Податковий кодекс України

267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності;

267.1.2. Не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг такі суб’єкти господарювання:

а) аптеки, що перебувають у державній та комунальній власності; а також у сільській місцевості у випадку відсутності на ній аптек або їх структурних підрозділів — фельдшерські, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські дільничні лікарні, амбулаторії, амбулаторії загальної практики — сімейної медицини;

б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання; б) розташовані у селах, селищах і містах районного значення підприємства та організації споживчої кооперації та торгово-виробничі державні підприємства робітничого постачання;
в) фізичні особи — підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності; в) фізичні особи — підприємці, які провадять торговельну діяльність у межах ринків усіх форм власності;
г) фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва; г) фізичні особи — підприємці, які здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній, садовій і городній ділянках продукції рослинництва і тваринництва, свійської худоби та птиці (як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді та у вигляді первинної переробки), продукції власного бджільництва;
ґ) фізичні особи — підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік; ґ) фізичні особи — підприємці, які сплачують державне мито за нотаріальне посвідчення договорів про відчуження власного майна, якщо товари кожної окремої категорії відчужуються не частіше одного разу на календарний рік;
д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами — інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці; д) суб’єкти господарювання, утворені громадськими організаціями інвалідів, які мають податкові пільги згідно із законодавством та здійснюють торгівлю виключно продовольчими товарами вітчизняного виробництва та продукцією, виготовленою на підприємствах «Українське товариство сліпих», «Українське товариство глухих», а також фізичними особами — інвалідами, зареєстрованими відповідно до закону як підприємці;
е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню; е) суб’єкти господарювання, які провадять торговельну діяльність виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва: хліб і хлібобулочні вироби; борошно пшеничне та житнє; сіль, цукор, олія соняшникова і кукурудзяна; молоко і молочна продукція, крім молока і вершків згущених із домішками і без них; продукти дитячого харчування; безалкогольні напої; морозиво; яловичина та свинина; свійська птиця; яйця; риба; ягоди і фрукти; мед та інші продукти бджільництва, бджолоінвентар і засоби захисту бджіл; картопля і плодоовочева продукція; комбікорм для продажу населенню;
є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту; є) суб’єкти господарювання, що реалізують продукцію власного виробництва фізичним особам, які перебувають з ними у трудових відносинах, через пункти продажу товарів, вбудовані у виробничі або адміністративні приміщення, що належать такому суб’єкту;
ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки); ж) суб’єкти господарювання, які провадять діяльність із закупівлі у населення продукції (заготівельна діяльність), якщо подальша реалізація такої продукції відбувається за розрахунками у безготівковій формі (пункти приймання склотари, макулатури, відходів паперових, картонних і ганчіркових; заготівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки);

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.

з) підприємства, установи та організації, які провадять діяльність у торговельно-виробничій сфері (ресторанне господарство), у тому числі навчальних закладах, із обслуговування виключно працівників таких підприємств, установ та організацій, а також учнів і студентів у навчальних закладах.

Не є платниками збору за провадження діяльності у сфері розваг суб’єкти господарювання, які провадять комп’ютерні та відеоігри.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*