АО «Фармація»: підсумкова колегія

24 лютого 2003 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася колегія АО «Фармація» Київської міської держадміністрації, присвячена підсумкам роботи в 2002 р. У роботі колегії взяли участь народний депутат України Михайло Сятиня, перший заступник Державного секретаря МОЗ України, голова Державної служби лікарських засобів та виробів медичного призначення Михайло Пасічник, заступник голови державної адміністрації м. Києва Валерій Бідний, генеральний директор АО «Фармація» Володимир Руденко, перший заступник Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів Віталій Варченко, начальник Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів у м. Києві Надія Паршина, начальник Головного управління охорони здоров’я та медичного забезпечення Роман Макомела, керівники аптек, науковці, представники вітчизняних фармацевтичних підприємств і профспілкових організацій, начальники районних управлінь охорони здоров’я м. Києва.

Під час колегії. Зліва направо: М. Пасічник, В. Бідний, В. Руденко, В. Бабяк, В. Варченко

Володимир Руденко у звітній доповіді виступі повідомив, що частка комунальних аптечних закладів на столичному фармацевтичному ринку становить 27,6% від загальної кількості фармацевтичних закладів міста. Сьогодні 81 аптечне комунальне підприємство об’єднує 127 аптек та 103 структурних підрозділи. В АО «Фармація» працює майже 2,5 тис. людей.

Треба зазначити, що 64% аптек об’єднання надають усі види фармацевтичних послуг, і такі аптеки є в кожному адміністративному районі столиці. У 72 аптеках збережено такий вид послуг, як виготовлення ЛЗ за рецептом. Щодня в аптеках, які мають відповідні умови, виготовляється 2820 л розчинів для ін’єкцій — приблизно 10 тис. флаконів.

У структурі реалізованої продукції в грошовому виразі ЛЗ та вироби медичного призначення вітчизняного виробництва склали 45,4%, зарубіжного — 54,7%, щодо кількості проданих упаковок — відповідно 70,6 та 29,4%. Сьогодні прайс-лист аптечної бази АО «Фармація» налічує близько 5 тис. товарних позицій ЛЗ та виробів медичного призначення, у 2000 р. — 2,5 тис., в 2001 р. — 4,5 тис. В асортименті аптек ЛЗ зарубіжного виробництва становлять 46,2%, вітчизняного — 22,4%, вироби медичного призначення — 16%, косметика — 9,7%, БАД — 5,7%.

Аптечна база АО «Фармація» забезпечує виконання замовлення протягом доби з доставкою до аптеки. Асортимент комунальних аптек на 75% формується за рахунок закупівлі продукції в аптечній базі, 40 аптек формують свій асортимент у такий спосіб на 100%.

Протягом 2002 р. для підвищення товарообігу та поліпшення обслуговування клієнтів аптеки були оснащені комп’ютерним обладнанням та сканувальними пристроями для зчитування штрих-кодів, ведення комп’ютерного бухгалтерського обліку, встановлено модемний зв’язок аптечної бази із 107 аптеками.

Як і раніше, діяльність комунального підприємства була спрямована на виконання соціальних програм — як національних, так і регіональних. Потрібно зазначити, що правом на пільгове отримання ЛЗ у м. Києві користуються 640 тис. громадян. Цій категорії населення було відпущено ЛЗ за 1650 тис. рецептів на суму 21,6 млн грн. Запровадження знижок зекономило бюджетні кошти на суму 4,3 млн грн., тоді як заборгованість за відпущені за пільговими рецептами ЛЗ в окремі місяці року становила до 5,3 млн грн.

На виконання програми «Цукровий діабет» АО «Фармація» за договором відповідального зберігання отримало інсулінів на суму понад 10 млн грн. За рознарядками головного ендокринолога міста інсуліни щомісяця розподіляються в аптеки для подальшого відпуску за рецептами. Система обігу інсулінів автоматизована, забезпечує чіткий та оперативний аналіз обліку, розподілу і забезпечення населення.

В. Руденко звернув увагу на нормативне регулювання галузі і, зокрема, зазначив, що колектив об’єднання бере активну участь в обговоренні проектів нормативно-правових актів, проте в прийнятих документах думки фахівців не завжди враховуються. Минулого року разом з науковцями КМАПО ім. П.Л Шупика та представниками Київського фармацевтичного товариства було підготовлено технологічні і технічні регламенти з виготовлення та контролю якості ЛЗ для ін’єкцій, що виготовляються в умовах аптеки. На державному рівні мають бути визначені чіткі вимоги щодо виготовлення ЛЗ в умовах аптеки. На думку В. Руденка, ці вимоги не можна ототожнювати з такими при виробництві ЛЗ у промислових умовах, але вони мають бути спрямовані на забезпечення належного рівня якості ЛЗ, виготовлених в умовах аптеки. Тому насамперед потрібно створити нормативну базу стосовно виготовлення ЛЗ в умовах аптеки та спільного вирішення багатьох питань щодо забезпечення необхідними субстанціями, розроблення технологічних і технічних регламентів, зокрема, на виготовлення ін’єкційних та інфузійних розчинів.

Виступаючи перед присутніми, Михайло Пасічник зазначив, що у процесі взаємодії аптечних закладів і новоствореної Державної служби ЛЗ та виробів медичного призначення постає багато завдань. Серед них — перегляд переліків ЛЗ:

•?ціни на які підлягають державному регулюванню;

•?які закуповуються за бюджетні кошти;

•?обов’язкового асортименту в аптеках;

•?що мають рецептурний та безрецептурний статус.

Минулого року широко обговорювалися правила роздрібної та оптової реалізації ЛЗ. Зараз проект цього документа знаходиться на доопрацюванні, зокрема, до нього мають бути внесені нові будівельні норми, яким повинні відповідати приміщення аптечних закладів.

Як повідомила Надія Паршина, за даними Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів, станом на 1 січня 2003 р. на фармацевтичному ринку столиці функціонувало 553 суб’єкти підприємницької діяльності. Налічується 1300 точок з реалізації ЛЗ, у тому числі аптечних складів — 307, аптек — 460, аптечних пунктів — 204, аптечних кіосків — 329. За останні три роки в столиці зменшилася кількість оптових фірм майже на 200, кількість аптечних кіосків значно збільшилася. Для Києва як столиці європейської держави аптечні кіоски — архаїчна форма аптечного закладу, тому що, на думку Н. Паршиної, у приміщенні площею 8 кв. м практично неможливо забезпечити належні умови зберігання ЛЗ.

У ході перевірок Державної інспекції в м. Києві встановлено, що до асортименту ЛЗ більшості аптечних кіосків входять рецептурні препарати. Реалізація в кіосках рецептурних ЛЗ не лише підриває довіру населення до діяльності аптечних закладів, але й може спричинити небезпечні та шкідливі для здоров’я хворого наслідки, тобто безпека ЛЗ у цьому випадку не гарантована.

Враховуючи високі нормативні вимоги до стану матеріально-технічної бази, кваліфікації спеціалістів, організації контролю якості ЛЗ, об’єктивно можна підтвердити, що лише аптеки здатні забезпечити сучасний рівень допомоги населенню. На думку контролюючих органів, кількість аптечних кіосків у столиці необхідно довести до мінімуму. Ці заклади можна розташовувати лише на території залізничних та автобусних вокзалів, в аеропортах.

Н. Паршина повідомила, що за підсумками останнього Всеукраїнського перепису населення в м. Києві проживає 2 млн 611 тис. жителів. Отже, один аптечний заклад обслуговує 2627 жителів, що майже у 8 разів перевищує раніше встановлений норматив у містах з населенням понад 1 млн, число мешканців на одну аптеку становило 20 тис. Крім того, в Україні відсутні нормативи щодо розміщення аптек та допустимої мінімальної відстані між аптечними закладами, внаслідок чого аптечна мережа міста розвивається хаотично. Таким чином, прийняття на державному рівні законодавчого акта, який би регулював кількість аптек на адміністративній території та їх розміщення, на сьогодні є нагальною потребою.

Н. Паршина зупинилася на одному з болючих питань — забезпечення якості ЛЗ, виготовлених в аптеках. Згідно з Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності, виробництво ЛЗ має здійснюватися за наявності технічного і технологічного регламентів, аналітичної нормативної документації. У регламенті мають бути вимоги до виробництва конкретного ЛЗ без урахування того, що аптеки здійснюють як малосерійне виробництво лікарських форм, так і виготовлення за прописом лікаря. В умовах аптек найчастіше виготовляються водні ін’єкційні та стерильні розчини, номенклатура яких у середньому по м. Києву налічує 30 найменувань. Встановлено, що 20 найменувань таких розчинів не виготовляються вітчизняними виробниками і не ввозяться із-за кордону. На сьогодні матеріально-технічна база значної кількості аптек не відповідає сучасним вимогам і потребує модернізації. На цій підставі колегія МОЗ України в грудні 2001 р. прийняла рішення про вжиття заходів для зупинення виробництва інфузійних ЛЗ в аптеках, де не забезпечуються вимоги щодо їх виготовлення. Але при цьому відсутній механізм компенсації стерильних та інфузійних розчинів, які застосовуються в медичній практиці, але не виробляються фармацевтичними заводами. Тому сьогодні доцільно розробити окремий нормативний документ, який би враховував спеціальні вимоги до стерильного виробництва лікарських форм в умовах аптек та характерні особливості їх виготовлення.

Підсумовуючи роботу колегії, Валерій Бідний подякував колективу АО «Фармація» за плідну працю, завдяки якій забезпечується фармацевтична допомога для киян і гостей столиці. Він наголосив, що з боку міської влади проблемні питання діяльності комунального підприємства оперативно вирішуватимуться і надаватиметься необхідна допомога.

Микола Холоденко
Фото Євгена Кривші

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи