Реєстрація оптово-відпускних цін на лікарські засоби: що насправді мав на увазі Уряд?

Сьогодні кожному представнику бізнесу відомо, яке значення має чіткість та однозначність формулювань, що використовуютьс­я в текстах нормативно-правових актів. Від рівня юридичної техніки залежить якість нормативно-правового матеріалу й однозначність застосування норм законодавства на практиці. На жаль, в українських реаліях дуже часто виникають труднощі при тлумаченні нормативних вимог саме у зв’язку з недосконалістю формулювань.

Paritet Law firmЦього разу проблеми виникають при застосуванні вимог відомої постанови КМУ від 08.08.2011 р. № 932, якою затверджено Порядок реєстрації оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що закуповуються за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів (далі — постанова № 932).

Допустима ціна для закупівлі: «з урахуванням» чи «без»?

Реєстрація оптово-відпускних цін на лікарські засоби: що насправді мав на увазі Уряд?Реєстрація оптово-відпускних цін на лікарські засоби: що насправді мав на увазі Уряд?

Відповідно до абзацу 5 підпункту 1 п. 1 постанови № 932, «заклади і установи здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, закуповують лікарські засоби і вироби медичного призначення за цінами, які не перевищують рівень зареєстрованих оптово-відпускних цін з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок».

Оскільки на сьогодні питання мита та податку на додану вартість не є актуальним, ми зосередимося лише на наслідках такого формулювання для застосування граничних постачальницько-збутових і торговельних (роздрібних) надбавок.

Наведене формулювання дійсно дозволяє неоднозначне тлумачення. Якщо читати цю норму без зв’язку з іншими нормами постанов Уряду (№ 955, № 333 та № 932), не є очевидним:

  • чи складаються закупівельні ціни із зареєстрованої оптово-відпускної ціни з додаванням передбачених законодавством граничних надбавок;
  • чи зареєстрована оптово-відпускна ціна вже має включати розмір таких надбавок.

Через таке формулювання окремі розпорядники бюджетних коштів вже сьогодні переконані, що закупівля лікарських засобів та виробів медичного призначення за бюджетні кошти можлива виключно за цінами, що не перевищують зареєстрованих оптово-відпускних цін, тобто без можливості застосування надбавок понад такі граничні рівні. Об’єктивно, застосування такого підходу може призвести до ситуації, коли дистриб’ютори та аптеки взагалі припинять подавати заяви на участь у тендерах, оскільки сама по собі оптово-відпускна ціна не компенсує навіть мінімальних витрат на поставку ліків та виробів медичного призначення.

На нашу думку, навіть незважаючи на неоднозначність формулювання, використаного у зазначеній нормі, її слід тлумачити з урахуванням інших положень постанови № 932, а також постанов КМУ № 333 та № 955. Відповідно, оптово-відпускна ціна є ціною одиниці імпортованого товару або ціною одиниці товару, що встановлюється в договорі, укладеному між вітчизняним товаровиробником та суб’єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю товаром. Виходячи з цього, оптово-відпускна ціна, за визначенням, не включає суми дозволених постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок.

Виходячи з комплексного тлумачення норм у сфері реєстрації цін на препарати й вироби медичного призначення, можна зробити висновок, що організатори тендерів можуть закуповувати зазначену продукцію за цінами, що формуються шляхом додавання зареєстрованих оптово-відпускних цін, граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок.

Поряд із цим, абсолютно доцільно було б розглянути можливість внесення змін до поточної редакції постанови № 932 з метою уникнення подвійного тлумачення у майбутньому.

«Закуповувати не можна не закуповувати». Де ставимо кому?

Обмеження постанови № 932 щодо закупівель містить ще один проблемний момент, пов’язаний з відсутністю чіткого регулювання перехідного періоду.

Відповідно до абзацу 6 підпункту 1 п. 1 постанови № 932, обмеження щодо організаторів тендерів набуло чинності з 01.04.2012 р. Поряд із цим, сьогодні все ще виникають запитан­ня щодо наслідків обмеження закуповувати не за зареєстрованими цінами, а саме:

  • Як ставитися до результатів тендерів, що почалися чи були проведені до 1 квітня?
  • Чи законним буде здійснення на їх підставі поставок уже після 1 квітня у випадку, якщо переможцями тендерів виявились постачальники лікарських засобів чи виробів медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які досі не зареєстровано?

Закупівлі фармацевтичної продукції здійснюються відповідно до Закону України від 01.06.2010 р. № 2289-VI «Про здійснення державних закупівель» (далі — закон). За визначенням, наведеним у ст. 1 закону, державною закупівлею є «придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом». Таким чином, у поняття «закуповувати» слід включати не лише власне процедури відбору постачальників, починаючи з оголошення про проведення процедури закупівлі і закінчуючи підписанням договору з переможцем, а й власне здійснення поставки та оплати.

Після набуття чинності положенням щодо заборони закуповувати ліки та вироби медичного призначення, ціни на які не зареєстровані, може виникнути декілька ситуацій:

  • тендерну процедуру оголошено до 01.04.2012 р., але переможця ще не обрано. У цьому випадку не може бути сумнівів у тому, що постачальники лікарських засобів та виробів медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які не зареєстровано, не можуть бути обрані переможцями процедур;
  • тендер оголошено, переможця обрано, договір поставки не укладено до 01.04.2012 р. Вважаємо, що ця ситуація є аналогічною попередній, і у такого переможця не може бути проведена закупівля.
  • договір поставки було укладено до введення в дію заборони, але оплату ще не проведено. Ця ситуація на перший погляд суттєво відрізняється від двох попередніх, адже процедуру закупівлі завершено, і за її результатами укладено відповідний договір. Водночас складнощів із завершенням закупівлі, із великою ймовірністю, не уникнути й тут. Це пов’язано в першу чергу з тим, що перед проведенням оплати Державне казначейство має перевірити законність здійсненої закупівлі. При цьому після 1 квітня є підстави вважати виплату бюджетних коштів за лікарські засоби чи вироби медичного призначення, ціни на які на день оплати не є зареєстрованими, незаконною.

Таким чином, у зв’язку з відсутністю у постанові № 932 правил стосовно «перехідного періоду» бюджетні закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення могли б відбутися без ускладнень лише у випадку, якщо вони були б повністю проведені, договори поставки підписані та виконані і оплачені до 01.04.2012 р. У всіх інших випадках є об’єктивні підстави для ризиків незавершення подібних закупівель.

Висновок може бути лише один — через недосконалість нормативно-правових актів, що приймаються, можуть виникати досить серйозні проблеми на практиці, які зрештою здатні перетворитися на проблеми для пацієнтів та лікувальних закладів. Представникам індустрії залишається лише наполегливо рекомендувати органам державної влади вносити до чинного законодавства зміни, які допомогли б усунути такі неузгодженості в інтересах системи охорони здоров’я та пацієнтів.

Борис Даневич,
адвокат, керуючий партнер Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ»
Леонід Чернявський,
молодший юрист Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті