0% — для всіх0% — для частини20% — для всіх(непотрібне викреслити)

Народжений Законом України «Про Державний бюджет на 2004 рік» ПДВ НА МЕДИКАМЕНТИ, подорожуючи дорогами різних владних коридорів, набиває синці. Проблема періодично змінюється в розмірах, але 1 січня 2004 р. нестримно наближається. Хто може стати на  перешкоді впевненому наступу ПДВ на медикаменти? На момент верстки газети відповідей кілька.

ВІДПОВІДЬ ПЕРША:
ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА

Хоча до кінця року залишається небагато часу, шанс змінити ситуацію на краще залишається. На розгляді у Верховній Раді знаходиться проект закону «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік». Після доопрацювання в цьому законопроекті може з’явитися норма щодо ПДВ на медикаменти та вироби медичного призначення, запропонована головою Комітету з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Миколою Поліщуком. Він пропонує в Законі «Про податок на додану вартість» славнозвісний підпункт 5.1.7 викласти у такій редакції, щоб від ПДВ звільнялись операції з продажу, у тому числі аптечними закладами, лікарських засобів, зареєстрованих в установленому порядку і допущених до застосування в Україні; виробів медичного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Чи переможе така позиція — покаже сесійний день 22 грудня… Сподіваємось, що цей день стане днем роботи депутатів над своїми помилками.

Шановні колеги, пояснюйте своїм депутатам можливі наслідки введення ПДВ та зростання цін на медикаменти та вироби медичного призначення, захищайте своїх пацієнтів та свій бізнес. Чим більше народних обранців будуть знати справжній стан речей, тим більше шансів вирішити проблему ПДВ на  законодавчому рівні.

ВІДПОВІДЬ ДРУГА:
ВИКОНАВЧА ВЛАДА

В боротьбі за відстоювання пільги з ПДВ Міністерство охорони здоров’я України зайняло конструктивну позицію і провадить активну діяльність за рядом напрямів. Ще на початку листопада на ім’я вищих посадових осіб держави було надіслано звернення Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення і професійних організацій та асоціацій фармацевтичної галузі («Щотижневик АПТЕКА», № 43 (414) від 10.11.2003 р.), у якому, зокрема, говорилося, що неприпустиме зростання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення, це неминуче призведе до зменшення доступності цих товарів для населення України, зниження бюджетних можливостей для забезпечення лікувального процесу населення пільгових категорій і закладів охорони здоров’я. МОЗ активно працює над складанням різних переліків, зокрема останнім часом над переліком основних лікарських засобів. Однак, як уже не раз заявляли і з високих трибун, і зі сторінок спеціалізованих видань авторитетні діячі фармацевтичної галузі різних рангів, складання повноцінного національного переліку лікарських засобів — завдання архіскладне й надвідповідальне, і спроби вирішити його похапцем створюють небезпеку порушити головну лікарську заповідь: НЕ НАШКОДЬ. Нецільове використання наявних переліків криє в собі ще більшу небезпеку. В жодному з чинних переліків відсутні критерії, згідно з якими лікарський засіб з доданим ПДВ має більш ефективну дію, ніж такий без ПДВ.

І ось минулого тижня в бій вступила «важка артилерія» в особі однієї з ключових фігур уряду, першого віце-прем’єр-міністра і міністра фінансів України Миколи Азарова. На прес-конференції, що відбулася 10 грудня після чергового (передостаннього цього року) засідання Кабінету Міністрів України, він з усією категоричністю підтвердив давню обіцянку Президента України про те, що підвищення цін на лікарські засоби держава не допустить. Перший віце-прем’єр продемонстрував готовність уряду здійснювати суворий контроль цін на медикаменти, жорстке адміністративне втручання у разі виявлення підвищення цін на медикаменти для споживача.

МОЗ підготував проект постанови Кабінету Міністрів «Про лікарські засоби і вироби медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від сплати податку на додану вартість в 2004 р.», яким, зокрема, визначено, що від ПДВ звільняються лікарські засоби, зареєстровані в Україні. Фармацевтична спільнота сподівається, що цей проект буде винесений на розгляд наступного, останнього в цьому році засідання Кабінету Міністрів, що відбудеться 24 грудня 2003 р. Це може вселяти надію на те, що «тотальний ПДВ» на медикаменти не пройде, фармацевтичну галузь і систему охорони здоров’я вдасться вберегти від розвалу, а соціальне суспільство — від дестабілізації.

З ПЕРШИХ ВУСТ

Наш кореспондент розмовляв із заступником міністра охорони здоров’я України — головою Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Михайлом Пасічником.

— Що на вашу думку може забезпечити стабільність ситуації з медикаментозного забезпечення населення України?

— Сьогодні позиція МОЗ висловлена в проекті постанови Кабінету Міністрів, у якій пропонуємо встановити, що в 2004 р. звільняються від сплати ПДВ операції з продажу:

•?лікарських засобів, зареєстрованих в Україні;

•?виробів медичного призначення відповідно до підготовленого переліку.

Хочу відзначити, що до зазначеного переліку виробів медичного призначення включено тільки вироби, вкрай необхідні для функціонування лікувально-профілактичних закладів, а також які застосовуються для профілактики і лікування (вата, марля, бинти, шприци, шовний матеріал, хірургічний та інший інструментарій тощо).

Запропоновані в проекті постанови заходи дозволять залишити пільгу з ПДВ для всіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів і ряду виробів медичного призначення.

В даний час проект постанови погоджено з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерством юстиції та подано до Кабінету Міністрів. Ми знайшли підтримку і розуміння актуальності проблеми з боку вищих посадових осіб держави та сподіваємося на якнайшвидший розгляд і позитивне вирішення даного питання. Зі свого боку, Міністерство охорони здоров’я доклало максимум зусиль і вжило всіх можливих заходів (у межах своєї компетенції), щоб стабілізувати ситуацію з ПДВ. Повторюся: рішення — за Кабінетом Міністрів.

Слід звернути увагу, що ціни на медикаменти протягом останнього часу залишаються відносно стабільними. Так, згідно з даними Держкомстату за 10 міс поточного року індекс цін виробників фармацевтичної продукції склав 100,6%, зростання споживчих цін на медикаменти — 0,6%. Державна служба щодня збирає інформацію про ціни на лікарські засоби в аптеках великих міст України. Згідно з цією інформацією, ціни залишаються стабільними, хоча відзначається підвищення попиту на медикаменти. У той же час, у 2004 р. буде введено систему реєстрації цін виробників на лікарські засоби, які входять до переліку основних, що дозволить здійснювати їх контроль. Таким чином, можна буде чітко визначити обсяги бюджетного фінансування для закупівлі лікарських засобів і рівень існуючих торгових націнок.

Сьогодні робота усіх ланок влади повинна бути спрямована на захист інтересів громадян України. Необхідно забезпечити умови для безперебійної роботи вітчизняних фармацевтичних підприємств, постачальників фармацевтичної продукції, аптечних закладів — адже від їхньої злагодженої роботи також залежить, чи одержить наш співвітчизник своєчасний доступ до якісних, ефективних та безпечних лікарських засобів. (Більш докладне інтерв’ю з Михайлом Пасічником викладено на офіційному сайті Державної служби — http://www.drugmed.gov.ua.)

ПРОДОВЖЕННЯ БУДЕ…

Те, що розгляд такого значущого для всього населення країни питання відбувається «під завісу» року (тобто буквально напередодні початку дії нових правил оподаткування і держбюджету), зумовлено рядом причин. Як мінімум, дві з них лежать на поверхні. По-перше, споживач, — чи то пацієнт, що купує необхідний препарат в аптеці або знаходиться на стаціонарному лікуванні, чи лікувально-профілактичний заклад, — повинні бути впевнені у фізичній доступності лікарських засобів не тільки сьогодні, але і завтра. По-друге, в операторів фармацевтичного ринку — виробників, дистриб’юторських компаній, аптечних установ — уже зараз немає часу для того, щоб нашвидкуруч підготуватися до нових «умов життя» і скласти реальні бізнес-плани, від виконання яких безпосередньо залежить забезпечення громадян України ліками.

Чітка та прозора позиція МОЗ — звільнити від ПДВ всі зареєстровані в Україні лікарські засоби, не створюючи при цьому окремого виключного переліку — заслуговує на підтримку. Реєстраційне посвідчення на лікарський засіб — документ, що визначає допуск на ринок різних препаратів, тому немає навіть підгрунтя для полеміки щодо того, для яких медикаментів мають зберегти пільгу з ПДВ, а які цього «не достойні». Якщо держава допустила певний лікарський засіб на ринок, вона забезпечує для нього, як і для решти лікарських засобів, однакові «правила гри». Подвійне «ліцензування» лікарських засобів на ліки з ПДВ та ліки без ПДВ призведе до повної плутанини в діяльності операторів ринку. Чи існує обгрунтування, що оподаткування частини лікарських засобів покращить структуру споживання ліків порівняно з застосуванням повної ставки ПДВ для всіх без винятку лікарських засобів та виробів медичного призначення? На такому тлі переваги збереження пільг в оподаткуванні цієї продукції очевидні.

Микола Холоденко
Пилип Снєгірьов

 КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР?

Міністр охорони здоров’я України Андрій Підаєв, коментуючи питання введення ПДВ, зазначив: «Позиція Міністерства охорони здоров’я однозначна і не може бути змінена за будь-яких умов: ціни на ліки сьогодні зростати не можуть. І я, як керівник галузі, можу запевнити: Міністерство охорони здоров’я докладе максимальних зусиль для запобігання негативним наслідкам. Ми несемо відповідальність за виконання Указів Президента, програми дій уряду та взятих зобов’язань як медичні працівники та як громадяни України. Саме тому наше завдання — не допустити зростання соціальної напруги».

За матеріалами прес-релізу МОЗ
від 12.12.2003 р.

АУДИТОРИ РАДЯТЬ

Допоки питання з ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення залишається відкритим, Ліга фармацевтичного маркетингу отримала від аудиторської фірми «Паритет-Аудит» наступні консультації з деяких актуальних питань.

Чи потрібно проводити переоблік дебіторської та кредиторської заборгованості на  день набуття чинності Законом «Про Державний бюджет України на 2004 рік»?

Відповідно до статті 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Об’єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов’язковим згідно з законодавством. Відповідно до пункту 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків проведення інвентаризації є обов’язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року. Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів — один раз у п’ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання — передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення подій);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі). Інвентаризація може не проводитися у разі передачі підприємств та їх структурних підрозділів в межах одного органу, до сфери управління якого входять ці підприємства;

ж) у разі ліквідації підприємства.

Отже, чинне законодавство не передбачає обов’язкового проведення інвентаризації у випадку зміни податкового законодавства.

Оскільки до продажу лікарських засобів застосовується і застосовуватиметься звичайний порядок визначення дати виникнення податкового кредиту та податкових зобов’язань (не касовий чи якийсь інший метод), то при виникненні такої заборгованості до 1 січня 2004 р. до цієї дати виникають і податкові зобов’язання у продавців та податковий кредит у покупців. Виникають вони у періоді дії пільги з ПДВ для лікарських засобів, встановленої підпунктом 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на  додану вартість». Друга подія (поставка попередньо оплачених лікарських засобів, чи оплата раніше поставлених лікарських засобів), яка сталася навіть після 1 січня 2004 р. не потягне за собою податкових наслідків у вигляді нарахування податкового зобов’язання.

Отже, й сам факт інвентаризації дебіторської та кредиторської заборгованості не вплине на податкові зобов’язання платника ПДВ.

Від редакції. Підсумовуючи авторитетну думку з цієї та попередньої («Щотижневик АПТЕКА», № 47 (418) від 8 грудня 2003 р.) консультацій, спробуємо розглянути конкретний приклад.

Якщо товар, операції з реалізації якого звільнені від ПДВ, надійшов до аптеки у попередньому звітному періоді, а у наступному він реалізовуватиметься з ПДВ, то терміни його інвентирізації і ціну реалізації визначає аптека залежно від конкретних обставин, але при реалізації споживачеві в ціні такого товару слід буде виділити ПДВ, що призведе до відповідних податкових зобов’язань.

Чи змінюється у зв’язку з введенням ПДВ на медикаменти та вироби медичного призначення порядок користування торговим патентом (і пільговим торговим патентом) для оптових фірм та аптечних закладів? Яка вартість торгового та пільгового торгового патентів?

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 р. № 98/96-ВР торговий патент засвідчує право суб’єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися визначеними видами підприємницької діяльності.

Торговий патент видається за плату суб’єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб’єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб’єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність, — за місцезнаходженням пункту продажу товарів, а суб’єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через мережу пересувних торгових точок, — за місцем реєстрації цих суб’єктів.

У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» податок на  прибуток суб’єкта підприємницької діяльності чи структурного (відокремленого) підрозділу, який підлягає сплаті до бюджету, зменшується на  вартість придбаних торгових патентів.

Також пункт 19 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» від 13 липня 1998 р. № 1077 зазначає, що на суму сплаченої вартості торгового патенту за відповідний звітний період зменшується сума авансових внесків податку на  прибуток або прибуткового податку для фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах граничних рівнів на території міста Києва, обласних центрів — від 60 до 320 грн.

Диференційована вартість торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів, асортиментного переліку встановлюється, зокрема, в рішенні Київської міської ради «Про встановлення вартості торгового патенту в м. Києві» від 26 листопада 1998 р. № 8/169.

Вартість торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби та з використанням кредитних карток, що проводиться на оптових базах, складах-магазинах та в інших приміщеннях, які використовуються для здійснення оптової торгівлі, складає для всіх зон міста Києва 320 грн.

Торговий патент на право здійснення торговельної діяльності в інших магазинах та торгових точках, які знаходяться в окремих приміщеннях, будівлях або їх частинах і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину, коштує від 220 до 260 грн., а в випадку реалізації товарів виключно вітчизняного виробництва — від 160 до 200 грн. залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів.

Вартість торгового патенту на право здійснення торговельної діяльності в кіосках, палатках та інших малих архітектурних формах, які займають окремі приміщення, але не мають вбудованого торговельного залу для покупців, складає від 160 до 200 грн. залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів.

Термін дії торгового патенту на  здійснення торговельної діяльності становить 12 календарних місяців.

Оплата вартості торгового патенту на  здійснення торговельної діяльності провадиться щомісяця до 15 числа місяця, який передує звітному.

Під час придбання торгового патенту на  здійснення торговельної діяльності суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в  останній місяць його дії.

Суб’єкт підприємницької діяльності може попередньо оплатити вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності за весь термін його дії. Суб’єкт підприємницької діяльності має право придбати торгові патенти на  здійснення торговельної діяльності на наступні за поточним роки, але не більше, ніж на три роки, сплативши повну вартість цих патентів під час їх одержання. При цьому суб’єкт підприємницької діяльності звільняється від обов’язків довнесення плати за торговий патент у разі, якщо прийнятими після сплати повної вартості торгових патентів на наступні роки нормативно-правовими актами буде збільшена вартість цього патенту.

У частині другій пункту 6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» сказано, що пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торгівлю виключно з використанням таких видів товарів вітчизняного виробництва, як готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інше медичне приладдя) та вітаміни для населення; ветеринарні препарати, папір туалетний, зубні паста та порошок, косметичні серветки, дитячі пелюшки, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів з целюлози або її замінників, термометри, індивідуальні діагностичні прилади (незалежно від країни їх походження).

У пільговому торговому патенті обов’язково наводиться повний перелік товарів, що передбачаються для реалізації.

Пільговий торговий патент не дає права на здійснення торговлі товарами, які не зазначені у цій статті.

У разі придбання пільгового торгового патенту суб’єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі 25 грн. за весь термін дії патенту.

Згідно з пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів» у разі придбання торгового патенту не з початку місяця (кварталу) розмір плати за торговий патент за перший звітний місяць (квартал) визначається пропорційно до кількості календарних днів місяця (кварталу), починаючи з дня придбання торгового патенту.

У разі придбання торгового патенту після 15 числа звітного місяця (15 числа останнього місяця звітного кварталу) суб’єкт підприємницької діяльності одночасно сплачує вартість торгового патенту за наступний звітний місяць (квартал).

Щомісячне (щоквартальне) внесення плати за торговий патент відображається органом державної податкової служби за місцем його придбання в особовому рахунку платника (пункт 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів»).

Датою внесення чергового платежу за торговий патент є дата перерахування зазначених коштів до бюджету.

Положення пункту 8 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР встановлюють, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при продажу товарів особами, які отримали пільговий торговий патент для продажу товарів відповідно до законодавства, за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у разі, коли такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно з законодавством.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26 вересня 2001 р. № 1269 книга обліку доходів і витрат ведеться, зокрема, особами, які придбали пільговий торговий патент для продажу товарів, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно з законодавством.

При цьому слід врахувати, що з 01.01.2004 р. втрачають чинність законодавчі норми щодо надання суб’єктам підприємництва, які здійснюють продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами (Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР), пільг зі сплати ПДВ.

В такому випадку господарюючі суб’єкти, що провадять діяльність, зазначену в  підпункті 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» та придбали пільговий патент, повинні з 01.01.2004 р. застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В той же час, слід звернути увагу на те, що згідно з пунктом 12.5 проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на  2004 рік», який зареєстровано Верховною Радою України 20 жовтня 2003 р. за № 4000-1, передбачається частини шосту–тринадцяту статті 3 і статтю 31 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» виключити.

Частина шоста статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» регулює порядок і умови користування пільговим торговим патентом.

Таким чином, пільговий торговий патент видається суб’єктам підприємницької діяльності або їх структурним (відокремленим) підрозділам, які здійснюють торговельну діяльність виключно з використанням товарів вітчизняного виробництва, зокрема, готових лікарських засобів (лікарські препарати, ліки, медикаменти, предмети догляду, перев’язувальні матеріали, інше медичне приладдя) та вітамінів для населення; ветеринарних препаратів, санітарно-гігієнічних виробів, термометрів, індивідуальних діагностичних приладів (незалежно від країни їх походження) тощо згідно з частиною другою пункту 6 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

На сьогоднішній день відповідно до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» від обкладання податком на додану вартість звільняються операції з продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами.

В такому випадку вказані суб’єкти підприємництва згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26 вересня 2001 р. № 1269 ведуть книгу обліку доходів і витрат та звільняються від обов’язкового застосування реєстраторів розрахункових операцій та розрахункових книжок відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», але за умови наявності пільгового торгового патенту.

Враховуючи, що з 01.01.2004 р. дію підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо звільнення від обкладання податком на додану вартість операцій з продажу лікарських засобів буде призупинено, то суб’єкти господарювання, що здійснюють вказану діяльність, повинні будуть застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки відповідно до пункту 8 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Від редакції. Таким чином з 1 січня 2004 р. змінюється ситуація тільки для власників пільгового торгового патенту: в разі реєстрації платником ПДВ вони повинні застосовувати касові апарати та розрахункові книжки.

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи