Застосування крему КЕТОДІН у лікуванні епідермофітії стоп

Протягом останнього десятиріччя помітне значне збільшення кількості пацієнтів із грибковими захворюваннями, при яких уражуються шкіра, нігті, волосся та слизові оболонки [2]. Серед усіх видів грибкових захворювань найбільш поширені мікози стоп та кистей, спричинені дерматофітами, грибами роду Candida та пліснявими грибами [1, 3]. Ці інфекції відзначаються в осіб будь-якого віку незалежно від статі. Частота інфікованості населення європейських країн мікозами стоп становить від 20 до 70%. В Україні захворюваність на мікози стоп становить 25–30% [2]. У її структурі превалює руброфітія, однак намітилася тенденція до збільшення кількості хворих з епідермофітією стоп. Протягом останніх 25 років в Україні підвищилася частота розвитку захворювань, спричинених Trichophyton rubrum (від 26 до 82% випадків) та інтердигітальним трихофітоном (від 17 до 23,5%). Також підвищилася частота виділення змішаної грибково-бактеріальної флори при мікозах, стали більш тяжкими їх ускладнення. У 23–49% хворих на мікози стоп висівають змішану флору. Серед клінічних форм мікозів стоп переважає сквамозна — майже у 76% хворих [2].

Тому на сьогодні проблема терапії пацієнтів із грибковими захворюваннями і, зокрема, з мікозами стоп, залишається актуальною в дерматології. Для лікування запропоновано велику кількість різних препаратів і методів, з’являються нові лікарські засоби. До препаратів, які пригнічують ріст грибів, відносять сполуки різної хімічної структури: полієнові антибіотики, гризеофульвін, препарати азолового ряду, морфоліни, аліламіни. Ряд антимікотичних засобів широкого спектра дії — препарати йоду, ундецилової кислоти, фенолу — характеризується різним ступенем протигрибкової активності [4].

Однак останнє десятиріччя щодо лікування мікозів можна назвати «ерою азолових сполук». Для системного лікування використовують імідазольний препарат кетоконазол і триазольні препарати ітраконазол та флуконазол. Фунгіцидна дія похідних азолу зумовлена накопиченням у грибковій клітині попередників ергостеролу та її розривом. Добре відомий препарат кетоконазол — перший антимікотичний засіб із групи азолів для перорального застосування. Ефективність кетоконазолу у хворих на мікози стоп без ураження нігтів досить висока — вилікування настає в 75% випадків, але у 25,5% хворих реєструються побічні диспепсичні явища, головний біль, сонливість тощо. У високих концентраціях кетоконазол знижує активність синтезу стероїдних гормонів наднирковими залозами, біосинтез тестостерону в яєчках. Останнім часом з’явилися численні повідомлення про те, що кетоконазол пригнічує Т-клітинний імунітет [2].

Тому виробники фармацевтичної продукції зосередили свою увагу на виробництві лікарських форм кетоконазолу, призначених для зовнішнього використання, що дозволяє водночас досягти високої клінічної ефективності та уникнути розвитку зазначених побічних явищ. Одним із таких препаратів є крем КЕТОДІН (кетоконазол 20 мг/г) виробництва СП «Сперко Україна». На кафедрі дерматовенерології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика було проведено клінічне дослідження, мета якого — оцінка ефективності та переносимості цього лікарського засобу в лікуванні пацієнтів з епідермофітією стоп. У дослідженні взяли участь 60 хворих віком від 18 до 65 років, яких лікували амбулаторно в шкірно-венерологічному диспансері № 4 — клінічній базі кафедри. Пацієнти, включені у дослідження методом випадкової вибірки, були розподілені на основну (30 осіб) і контрольну (30) групи, порівнянні за віком: середній вік пацієнтів основної групи становив 57,60±1,98 року, контрольної — 53,30±2,94 року. Пацієнти основної групи наносили крем КЕТОДІН на уражені ділянки шкіри 1 раз на добу, контрольної — використовували референтний препарат — 2% крем Нізорал виробництва компанії «Янссен» (Бельгія). Курс лікування становив 28 днів. Під час об’єктивного клінічного обстеження хворих виявляли ознаки патологічного процесу: тріщини, мацерації епідермісу, лущення, набряк, почервоніння. Хворі скаржилися на свербіж, печіння та біль. У пацієнтів обох груп до та після лікування виконували загальний аналіз крові та сечі, а також мікроскопію матеріалу, взятого з вогнища ураження.

У хворих обох груп патологічний процес локалізувався у вигляді гіперемії та набрякання шкіри, поверхневих та глибоких тріщин, лущення у міжпальцевих проміжках III і IV, IV і V пальців стоп. Кількість пацієнтів, які мали такі ознаки захворювання до та після лікування, була порівнянна в обох групах (таблиця).

Таблиця

Дані об’єктивного обстеження пацієнтів до та після лікування

Ознаки захворювання

Кількість хворих

Основна група (n=30)

Контрольна група (n=30)

до лікування

після лікування

до лікування

після лікування

Набряк

22 (73,33%)

2 (6,67%)

24 (80%)

3 (10%)

Гіперемія

24 (80%)

12 (40%)

24 (80%)

9 (30%)

Тріщини

30 (100%)

6 (20%)

27 (90%)

6 (20%)

Лущення

4 (13,33%)

3 (10%)

Під час дослідження оцінювали скарги пацієнтів до початку і після лікування. Виявлено, що показники оцінки суб’єктивних скарг хворих обох груп також порівнянні між собою. Так, до лікування 26 пацієнтів основної групи та 24 — контрольної скаржилися на свербіж, після лікування цей симптом зберігався лише у 6 пацієнтів основної групи та у 7 — контрольної. Після лікування 6 пацієнтів основної та контрольної груп продовжували скаржитися на відчуття печіння, на біль — відповідно 4 та 3 пацієнти. Таким чином, під час лікування достовірних розбіжностей щодо зникнення суб’єктивних ознак між групами не встановлено.

Для підтвердження виліковності після закінчення терапії проводили мікроскопічну діагностику матеріалу, взятого з вогнища ураження. У жодного пацієнта патогенних грибів не виявлено. Під час клінічного дослідження препарату змін показників аналізів крові і сечі також не відзначено.

Отже, результати, отримані під час об’єктивного обстеження та опитування пацієнтів до початку дослідження, а також у процесі лікування, свідчать про позитивну динаміку більшості клінічних ознак захворювання. Оцінку ефективності препарату КЕТОДІН проводили на підставі зазначених вище даних. Високу ефективність лікування відзначили у 18 (60%) пацієнтів основної групи, помірну — у 8 (26,67%), низьку — у 4 (13,33%). Таким чином, клінічне поліпшення виявлено у 26 (86,67%) пацієнтів, які застосовували препарат КЕТОДІН. Аналогічну ефективність лікування виявлено і у пацієнтів контрольної групи.

У ході дослідження хворими також проводилася суб’єктивна оцінка ефективності лікування: 25 (83,34%) пацієнтів основної групи відзначили поліпшення, серед них 20 (66,67%) — значне; 26 (86,67%) контрольної групи також відзначили поліпшення, із них значне — 18 (60%). Вважали, що змін у перебігу захворювання не відбулося 5 (16,67%) пацієнтів в основній групі і 4 (13,33%) в контрольній. Погіршення внаслідок лікування не відзначив жодний пацієнт.

Таким чином, отримані результати дозволяють з впевненістю стверджувати, що застосування крему КЕТОДІН виробництва СП «Сперко Україна» у хворих з епідермофітією стоп має виражений клінічний ефект. o

ЛІТЕРАТУРА

1. Айзятулов Р.Ф. Клиническая дерматология (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение). — Донецк: Донетчина, 2002. — 432 с.

2. «Круглый стол» по проблемам эпидемиологии, клиники и лечения микозов кожи и  ее придатков // Дерматологія та венерологія. — 2001. — 4 (14). — С. 64–79.

3. Руководство по  дерматовенерологии / Под ред. Ю.К. Скрипкина. — М., 1996. — 538 с.

4. Степанова Ж.В., Воробьева И.А., Ремнев В.К. Использование производных имидазола для местного применения в терапии микозов. — М., 2000. — 44 с.

Л.Д. Калюжна, доктор медичних наук, професор, Ж.В. Корольова, кандидат медичних наук,
Е.О. Мурзіна, кандидат медичних наук Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, кафедра дерматовенерології

Секрет стройной фигуры

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*


Последние новости и статьи