Відкритий лист Асоціації виробників інноваційних ліків

Голові Комітету
Верховної Ради України
з питань охорони здоров’я
пані Бахтєєвій Т.Д.

Шановна Тетяно Дмитрівно!

Користуючись нагодою, засвідчую повагу від імені членів Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД» і висловлюю вдячність за активну та конструктивну позицію Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я стосовно регуляторних проблем фармацевтичної галузі.

Цим листом висловлюємо надзвичайну стурбованість фактом прийняття за основу під час пленарного засідання від 06.10.2009 р. проекту Закону України «Про мораторій на підвищення цін і тарифів на лікарські засоби і вироби медичного призначення» реєстраційний № 3426 (далі — законопроект). Ним передбачено «запровадження мораторію на підвищення цін на всі види лікарських препаратів вітчизняного та закордонного виробництва, що використовуються населенням України та лікувальними закладами. Лікарські препарати вітчизняного виробництва реалізуються за цінами, регульованими державою, лікарські препарати закордонного виробництва за цінами, що склалися станом на 1 липня 2008 р.».

Ми вважаємо, що ймовірне подальше прийнят­тя цього законопроекту у будь-якій його редакції не тільки не знизить соціальної напруги у суспільстві, як це обіцяють його автори, а навіть призведе до соціального вибуху та катастрофічних наслідків для фармацевтичної галузі у найближчій перспективі. Звертаємо Вашу увагу на подібний факт з недалекого минулого, коли непродумані нормотворчі ініціативи вже спричинили шокове потрясіння фармацевтичного ринку прийняттям постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Знадобилося кілька місяців численних консультацій із представниками бізнесу, професійних асоціацій та організацій пацієнтів, щоб налагодити одномоментно зруйновану згаданою вище постановою систему забезпечення ліками населення України.

Інший аргумент авторів законопроекту викладено у пояснювальній записці — «закон ставить за мету поліпшення послуг охорони здоров’я за рахунок припинення цинічного пограбування більшості населення через непомірно високі націнки на лікарські препарати від виробника до споживача. Закон передбачає обмеження необґрунтованих, а отже, злочинних дій учасників ринку ліків» — не відповідає існуючому стану речей у галузі, а також містить безпідставні звинувачення учасників ринку у злочинних діях.

Уже після реєстрації цього законопроекту 02.12.2008 р. здійснено кроки для врегулювання націнок на лікарські засоби: постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333 створено Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення та визначено Порядок формування цін на основні лікарські засоби і вироби медичного призначення, що підлягають державному регулюванню. Останній, зокрема, передбачає обмеження граничних постачально-збутових оптових та торговельних надбавок. За період дії цієї постанови середні ціни на лікарські засоби у гривнях показують тенденцію до зниження, незважаючи на підвищення курсу іноземних валют відносно гривні, чому є свідчення як Міністерства економіки України, так і незалежних аналітично-моніторингових організацій. Ця тенденція, безсумнівно, свідчить про значущість для цін на лікарські засоби такого вирішального фактору, як стабільність і прогнозованість регуляторних вимог.

Ми вважаємо, що приведення цін на імпортовані лікарські засоби до рівня станом на 01.07.2008 р. неможливе через критичне падіння курсу гривні за останній рік відносно основних іноземних валют, за які здійснюється закупівля імпортованих лікарських засобів. Жоден суб’єкт господарської діяльності не витримає таких витрат. Не менш важливим є юридичний аспект такого регулювання цін. Відповідно до п. 3 ст. 116 Конституції України єдиним органом державної влади, що має повноваження запроваджувати регулювання цін, є КМУ. Більш того, частиною 1 ст. 191 Господарського кодексу України та ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що саме КМУ забезпечує здійснення в Україні державної політики цін та визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління. Положення запропонованого законопроекту не узгоджуються також із положеннями ст. 8 та 10 згаданого нижче закону, відповідно до яких саме КМУ може приймат­и рішення щодо введення методів державного регулювання цін. При цьому «зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які затверджують або регулюють ціни (тарифи)».

Хочемо також зупинитися на технічних моментах проходження законопроекту через Верховну Раду України. Його прийняття у першому читанні здійснене без дотримання наступних положень Регламенту Верховної Ради України:

  • ст. 93 Регламенту щодо підготовки та попереднього розгляду законопроекту у Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, для ухвалення висновку щодо доцільності включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України;
  • ст. 88, 103 та 108 Регламенту щодо підготовки Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я законопроекту до розгляду у першому читанні. При цьому важливо заслухати на засіданні комітету думку профільних міністерств, об’єднань громадян, фахівців цієї сфери щодо доцільності прийняття законопроекту, оскільки це суттєво вплине на стан забезпечення населення лікарськими засобами;
  • ст. 94 Регламенту у частині вимоги про фінансово-економічне обґрунтування законопроекту. Твердження авторів у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація не вимагає додаткових фінансових витрат, не відповідає частині 6 ст. 191 Господарського кодексу України, яка говорить, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб’єктами підприємництва, зобов’язані надати цим суб’єктам дотацію відповідно до закону.

Підбиваючи підсумок, зазначимо, що запропонований законопроект не виконає жодної позитивної соціальної функції у разі його прийняття, але спричинить повний колапс системи забезпечення населення України лікарськими засобами. Тобто пацієнти будуть позбавлені можливості придбавати життєво необхідні ліки. Окрім того, будь-яке державне регулювання цін у такій соціально чутливій сфері не може здійснюватися без ґрунтовного економічного аналізу із залученням професійних асоціацій та відповідних фахівців галузі.

Шановна Тетяно Дмитрівно, сподіваємося, що думку фармацевтичної спільноти буде враховано при прийнятті Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я рішення щодо вказаного законопроекту.

З повагою,
Юрій Савко, виконавчий директор Асоціації
виробників інноваційних ліків «АПРаД»

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті