Проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Князевича В.М. з посади міністра охорони здоров’я України»

Проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Князевича В.М. з посади міністра охорони здоров’я України» було внесено народним депутатом В.В. Лук’яновим (Партія Регіонів) та зареєстровано у Верховній Раді 7.10.2009 р. за № 5201.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Виконання головного обов’язку держави у сфері охорони здоров’я значною мірою покладено на Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ), яке очолює міністр В.М. Князевич, який несе персональну відповідальність за розроблення і реалізацію державної політики у цій сфері.

Перебування на даній посаді В.М. Князевича характеризується поєднанням халатної бездіяльності, злочинної некомпетентності, зловживань та порушень чинного законодавства, що у сукупності призвели до тяжких наслідків, які набули широкого розголосу в засобах масової інформації, дискредитували та негативно вплинули на довіру населення до системи охорони здоров я у цілому. Лише поверхневий перелік найбільш резонансних помилок у сфері державного управління охороною здоров’я вимагає невідкладного прийняття рішення щодо припинення діяльності В.М. Князевича на посаді міністра.

1.1. Зрив масової вакцинації проти кору та краснухи, яку багато років готували як складову загальноєвропейської програми викорінення збудників цих захворювань. Саме халатність та некомпетентність міністра В.М. Князевича зробили можливим проведення кампанії з масової імунізації без відповідної роз’яснювальної роботи серед населення, у тому числі і медичних працівників, без інтеграції дій санітарно-епідеміологічної служби, органів управління охороною здоров’я у центрі та на місцях, без вживання необхідних запобіжних заходів на випадок ускладнень. Саме ці фактори виявилися фатальними та призвели до трагедії загибелі підлітка після проведеної вакцинації, адже за висновками експертів і слідчих Генеральної прокуратури смерть підлітка безпосередньо пов’язана з кампанією додаткової вакцинації. В той же час необхідно усвідомлювати, що некомпетентні дії, а точніше бездіяльність міністра охорони здоров’я, зумовили хвилю загальної дискредитації щеплення як профілактичного заходу, що прокотилася всією країною. В результаті масова відмова батьків від щеплення дітей навіть календарними вакцинами коштуватиме суспільству набагато більше втрачених життів, а державі — коштів. Адже спалахи інфекційних хвороб після провалів імунізації є доведеним фактом. На жаль, халатність міністра мала наслідки і поза межами України. Через відмову України від участі у кампанії масової імунізації виникла загроза виконанню Європейської, а відтак і глобальної програми викорінення кору як проблеми громадського здоров’я, що потребувало здійснення міжнародних консультацій на рівні Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Європейського Регіонального Бюро ВООЗ, вирішення проблеми утилізації невикористаної вакцини, залучення додаткових фінансових ресурсів для компенсації втрати вакцини, поставленої до України. Через банальну, але злочинну халатність міністра було завдано непоправної шкоди міжнародному авторитету України і виставлено на посміховисько усю вітчизняну систему охорони здоров’я.

При відомому усім нам дефіциті бюджету на цей рік під керівництвом міністра лише у січні 2009 р. проведено у терміновому порядку тендер, що традиційно відбувався у квітні–травні, та придбано вакцину для профілактики коклюшу, дифтерії і стовбняка у іноземного виробника, що перевищує ціни вітчизняного на 69 млн грн., вакцину для профілактики тих же коклюшу, дифтерії, стовбняка, гемофілійної інфекції і поліеміліту на 79 млн грн. Тільки у результаті цієї одноразової «оборудки» держава втратила майже 150 млн грн.

1.2. Критичною виглядає ситуація щодо контролю за якістю лікарських засобів. Всупереч Законам України, зокрема «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і «Про лікарські засоби», ще у вересні 2008 р. ліквідовано три установи, та покладено їх функції на новостворену — Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів. Зазначене вже призвело до низки негативних соціально-економічних наслідків, а саме:

– нерентабельності аптечних закладів та компаній-постачальників;

– різкого зменшення надходжень податків та інших обов’язкових платежів;

– закриття аптек та банкрутства операторів фармацевтичного ринку, що в свою чергу призвело до дефіциту життєво необхідних препаратів, обмеження доступності лікарських засобів для населення через зменшення кількості аптечних закладів;

– формування тіньового обігу медикаментів та безробіття працівників аптечних закладів (20 тис. громадян звільнені, а це переважно жінки, які мають вузьку спеціалізацію провізора-фармацевта).

1.3. Абсолютно неприйнятною є ситуація, що склалася у зв’язку із реалізацією проекту із зменшення біологічної загрози, що здійснюється в межах співробітництва між Міністерством оборони США та МОЗ України. Своїм листом від 28.08.2008 р. міністр В.М. Князевич ввів в оману Посольство США в Україні і рекомендував спрямувати кошти підрядникам, які не володіють достатніми можливостями для належного виконання зобов’язань України перед зовнішніми партнерами і не володіють належною кваліфікацією для будівництва спеціального об’єкту з високим рівнем біологічної небезпеки. Згідно з рекомендаціями експертів ВООЗ із безпечної лабораторної практики (http://whqlibdoc.who.int/publications/2004/9241546506.pdf) об’єкти 3–4 ступеня ризику, до якого відносяться лабораторії, залучені до боротьби із біотероризмом та використанням біологічної зброї, мають бути ізольовані від загальних потоків, як у просторі, так і функціонально. Відверте приховування інформації про реальну загрозу від розташування у густонаселеному районі столиці лабораторії для дослідження високопатогенних штамів мікроорганізмів, невживання заходів щодо подвійної перевірки спроможності генеральних підрядників, уникнення обговорення питання із органами місцевого самоврядування носять прямі ознаки корупційної діяльності, мають ознаки злочину і повинні стати предметом розгляду відповідних компетентних органів. Таке лобіювання інтересів певних компаній, що здійснюється за безпосередньої участі міністра, не тільки завдає прямої шкоди державі, але й ставить під загрозу співпрацю з міжнародними партнерами, підриває зусилля держави щодо створення системи вітчизняної та міжнародної колективної безпеки.

1.4. За наявності таких очевидних недоліків мають місце і системні прорахунки із забезпечення доступності медичної допомоги на тлі економічної кризи. Незважаючи на прийнятий Верховною Радою Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості» (від 18.12.2008 р. № 694-VI), яким передбачено: «З метою захисту вітчизняної економіки від наслідків світової фінансово-економічної кризи тимчасово, до 1 січня 2011 року, встановити, що закупівля товарів, робіт і послуг за державні кошти здійснюється у вітчизняних виробників цих товарів, робіт і послуг (юридичних та фізичних осіб), крім товарів, які не виробляються в Україні», — МОЗ надає перевагу виключно іноземним фармацевтичним компаніям. І це відбувається у той час, коли більшість препаратів, необхідних для задоволення найпоширеніших потреб населення, виробляється в Україні. Внаслідок такої політики Міністерства лише протягом січня–жовтня 2008 р. вартість лікарських засобів в Україні зросла в середньому на 30%. Зростання їх вартості з 1 жовтня по 31 грудня становило 50–65%, а з січня поточного року ціни на ліки першої необхідності зросли більше ніж у двічі, що призвело до стрімкого та економічно не виправданого збільшення витрат населення на зазначені ліки, адже громадяни України закуповують за власний рахунок близько 75% лікарських засобів.

1.5. Незважаючи на активну допомогу профільного Комітету Верховної Ради у прийнятті законодавчих, нормативно-правових актів та вирішенні необхідних проблем, від Міністерства не отримано жодних вмотивованих документів щодо низки порушених питань та подальшого врегулювання кричущих проблем, які мають місце і віднесені до компетенції системи охорони здоров’я в Україні.

Замість оперативного реагування на кризові явища в системі охорони здоров’я, що проявляються статистично значимим зростанням передчасної смертності через серцево-судинні захворювання, самогубства, нещасні випадки, травми та отруєння МОЗ використовує кризовий стан в економіці та медицині як додатковий інструмент тиску на Уряд, Верховну Раду та суспільство для лобіювання певного сценарію перерозподілу сфер впливу та фінансових потоків у системі охорони здоров’я. Попри очевидну неузгодженість запропонованого сценарію із діючим законодавством України, МОЗ намагається протягнути пакет змін через Постанову Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо реформування медичної галузі в умовах фінансової кризи», що означає прийняття рішення про докорінну зміну засад надання медичної допомоги населенню без залучення законодавчого органу влади та місцевих органів самоврядування. Такий підхід, що здійснюється із дозволу та під проводом міністра, є прямим та цинічним порушенням положень Конституції України, норм діючого законодавства України щодо формування державної політики. Громадське обговорення проекту Постанови «Про заходи щодо реформування медичної галузі в умовах фінансової кризи» ініційовано МОЗ з відвертими і чисельними порушеннями порядку, визначеного Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 р. № 1378 «Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Таким чином, внаслідок діяльності, а також злочинної бездіяльності міністра охорони здоров я В.М. Князевича нанесено великої шкоди громадянам, системі охорони здоров’я, іміджу та інтересам України.

Пан В.М. Князевич сьогодні як міністр не спроможний забезпечити належну роботу у системі охорони здоров’я, санітарне та епідемічне благополуччя населення, безпеку вакцин та лікарських засобів.

Враховуючи зазначене і низку інших зловживань, що нанесли збитків державі та населенню України, виконуючи головний обов’язок держави, задля утвердження і забезпечення життя, здоров’я і безпеки людини, обов’язком Верховної Ради України є звільнення міністра охорони здоров’я України В.М. Князевича із займаної посади.

2. Цілі і завдання прийняття акта

У зв’язку із наведеним дана постанова передбачає звільнення В.М. Князевича з посади міністра охорони здоров я України.

3. Загальна характеристика та основні положення проекту

Проектом постанови пропонується звільнити В.М. Князевича з посади міністра охорони здоров’я України.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правовими актами, що регулюють відносини у даній сфері правового регулювання, є Конституція України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття цієї постанови не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних наслідків прийняття акта

Прийняття проекту дозволить забезпечити реалізацію конституційних повноважень Верховної Ради України щодо звільнення членів Кабінету Міністрів України та сприятиме в подальшому забезпеченню прав та інтересів громадян України, що охороняються законом.

Народний депутат України В. Лук’янов

Проект

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від ______ р. №______
ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ КНЯЗЕВИЧА В.М. З ПОСАДИ
МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Відповідно до п. 12 частини першої ст. 85 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

1. Звільнити Князевича Василя Михайловича з посади міністра охорони здоров’я України.

2. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Голова Верховної Ради України В. Литвин

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті