Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості»

05 Жовтня 2012 3:37 Поділитися

ПОДАННЯ

В порядку законодавчої ініціативи, відповідно до статті 93 Конституції України  вносимо на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості.

Доповідачем на пленарному засіданні Верховної Ради України визначено народного депутата України Симоненка П.М.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним,  медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості

І. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту.

Необхідність прийняття законопроекту продиктована, по-перше, низьким рівнем освіти та медичного забезпечення у сільській місцевості,  по-друге, катастрофічно низьким рівнем соціального захисту працівників закладів охорони здоров’я та освіти на селі.

Беручи до уваги ці негативні тенденції, молодь уникає працевлаштування у сільській місцевості. Нестача кваліфікованих спеціалістів призводить до занепаду загальнообов’язкової освіти та медичного забезпечення на селі, що стимулює постійний відтік населення у міста.

 Соціальний захист населення слід розглядати як політику інвестування в людський капітал. Без запровадження додаткових соціальних гарантій для медичних та педагогічних працівників подолати негативні тенденції в галузях сільської медицини та освіти неможливо. Тим часом рівень оплати праці працівників державних закладів охорони здоров’я та освіти залишається найнижчим у галузях. Нинішній рівень соціального захисту підриває престиж та авторитет цих професій у суспільстві, не задовольняючи елементарних потреб учителів та лікарів. У зв’язку з цим постає нагальна потреба в запровадженні додаткових соціальних гарантій для працівників освіти та охорони здоров’я на селі.

Розширення соціально-економічних пільг педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості сприятиме зниженню дефіциту кадрового забезпечення сільської освіти та медицини, підвищенню рівня надання послуг у галузі охорони здоров’я та освіти на селі.

2. Цілі і завдання прийняття акту.

Основним завданням законопроекту є сприяння підвищенню соціального статусу та рівня матеріального забезпечення педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників державної та комунальної форм власності, які працюють в сільській місцевості(селах, селищах, селищах міського типу).

Прийняття законопроекту сприятиме відновленню престижу професій лікаря та вчителя на селі, заохочуватиме молодь не лише до вибору цього фаху, а й до повернення на роботу в сільську місцевість, що в результаті  дасть змогу загальмувати процес занепаду та депопуляції українського села.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту.

Проект Закону України передбачає розширення соціальних гарантій для медичних та педагогічних працівників, що працюють у державних та комунальних закладах сільської місцевості. Це забезпечить покращення їх соціально-економічного становища та підвищить рівень освіти та медичного забезпечення українського села.

Проект передбачає внесення відповідних змін до Законів України: «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та «Про освіту». Зокрема пропонується запровадити такі додаткові соціальні гарантії для працівників державних та комунальних закладів освіти та охорони здоров’я у сільській місцевості:

  • вирішити питання пільгового забезпечення житлом педагогічних та медичних працівників за рахунок: отримання службового житла (будинку або квартири), набуття права власності на надане працівнику в користування службове житло, якщо безперервний стаж роботи за фахом у державній установі в межах одного населеного пункту становить не менше 15 років, або одержання безвідсоткового довгострокового (25-30 років) кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла;
  • надати педагогічним та медичним працівникам щорічну матеріальну допомогу в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати), щорічну грошову винагороду в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків та щомісячну надбавку в розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати) протягом перших 7 років роботи за фахом для заохочення молоді до працевлаштування в сільській місцевості;
  • надати соціальні бонуси у вигляді безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту та безкоштовної передплати вітчизняних фахових журналів;
  • скасувати деякі обмеження щодо забезпечення соціального захисту медичних та педагогічних працівників державних закладів у сільській місцевості, передбачені статтею 57 Закону України «Про освіту» та статтею 77 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання.

Питання, яких стосується прийняття Закону України про внесення змін до деяких законів  України щодо соціальних гарантій педагогічним та медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості», регулюються Конституцією України, законами України: «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про освіту».

Реалізація положень законопроекту після його прийняття не потребує внесення змін чинного законодавства України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту.

Прийняття цього законопроекту не призведе до зміни показників Державного бюджету України.

Запровадження передбачених законопроектом соціальних гарантій для працівників освіти та охорони здоров’я, які працюють у сільській місцевості (селах, селищах, селищах міського типу), потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України починаючи з 2013 року. Прийняття Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним та медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості передбачає додаткові витрати з Державного бюджету на підвищення соціальної захищеності працівників цих галузей.

Оскільки реалізація цих гарантій передбачена з 1 січня 2013 року, необхідні витрати мають бути передбачені у Державному та місцевих бюджетах на 2013 рік. Прийняття проекту не призведе до суттєвого збільшення бюджетних видатків, якщо сума видатків покриватиметься за рахунок загального зростання економіки та запровадження оподаткування надприбутків й придбання предметів розкоші.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта.

Прийняття запропонованого проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним та медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості, дасть змогу  розширити нормативно-правову базу підтримки розвитку освіти, медицини у сільській місцевості, що сприятиме подоланню негативних соціально-економічних тенденцій на селі.

Прийняття законопроекту підвищить рівень оплати праці та соціального захисту, а також соціальний статус педагогічних і медичних працівників у сільській місцевості. Підвищення соціальних гарантій для працівників освіти та охорони здоров’я у сільській місцевості запобігатиме відтоку цих спеціалістів із села, що створить умови для залучення кваліфікованих випускників профільних вищих навчальних закладів до роботи у сільській місцевості. Це сприятиме, зокрема, поліпшенню ситуації у сферах освіти та медицини на селі, що перебувають у занедбаному стані, підвищенню рівня надання освітніх та медичних послуг та розвитку українського села загалом.

Проект від 03.09.2012 р. реєстр. № 11161

ЗАКОН УКРАЇНИ

про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законів України:

1. У Законі України «Про освіту» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, №34, ст.451):

1) абзац перший частини першої статті 57 викласти в такій редакції:

«Педагогічні   працівники,  які  працюють  у  сільській місцевості  і  селищах  міського  типу, мають право на:

  • пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири);
  • одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла.

Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо педагогічний працівник пропрацював за фахом у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності безперервно в межах одного населеного пункту не менше 15 років;

  • одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту;
  • одержання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати);
  • одержання протягом перших семи років роботи за фахом у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати);
  • безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання»;

2) абзац восьмий частини четвертою викласти в такій редакції:

«Педагогічним   працівникам,  які  працюють  у  сільській місцевості  і  селищах  міського  типу, а  також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними  працівниками  в  цих  населених пунктах   і  проживають  у  них,  держава  відповідно  до  чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і  освітленням  у  межах  встановлених  норм.

Вони мають   право на безоплатне одержання у  власність земельної  ділянки  в   межах   земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації,  розташованих  на  території  відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації,  що приватизуються, або  земель  запасу  чи  резервного  фонду,  але  не  більше  норм безоплатної передачі земельних  ділянок  громадянам,  встановлених законом  для  ведення особистого селянського господарства.

Дія абзацу дев’ятого  цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право  на  земельну  частку  (пай)  та  земельні ділянки  для  ведення  особистого  підсобного господарства чи для ведення  особистого селянського   господарства,   крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення  особистого  підсобного  господарства   чи   для ведення особистого   селянського   господарства відповідно до закону».

2. У Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, №4, ст.19):

пункт і) статті 77 викласти в такій редакції:

«і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном.

Медичні працівники, які працюють та проживають у сільській місцевості, мають право на:

  • пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири);
  • одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла.

Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо медичний працівник пропрацював за фахом у медичному закладі державної чи комунальної форми власності безперервно в межах одного населеного пункту не менше 15 років;

  • одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту;
  • отримання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати);
  • отримання щорічної грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;
  • одержання протягом перших семи років роботи за фахом у медичному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати);
  • безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання.

Медичні і фармацевтичні працівники, які працюють та проживають у сільській місцевості, забезпечуються службовими транспортними засобами для виконання службових обов’язків. Перелік посад визначається відповідними органами державної виконавчої влади. У випадку використання приватного автотранспорту для виконання службових обов’язків медичним і фармацевтичним працівникам відшкодовуються витрати у вигляді виплати грошової компенсації».  

ІІ. Прикінцеві положення

1.Цей Закон набуває чинності з 1 січня 2013 року.

2. Кабінету Міністрів України до набуття чинності цим Законом:

  • привести свої нормативно-правові акти у відповідність з цим Законом;
  • забезпечити перегляд і скасування міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади України своїх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;
  • забезпечити прийняття міністерства та іншими центральними органами виконавчої влади нормативно-правових актів, необхідних для реалізації положень цього Закону.

3. Фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із виконанням цього Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік.

Голова Верховної Ради України В. Литвин

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості

Чинна редакція законів

Редакція законів з урахуванням запропонованих змін

1. Закон України «Про освіту»

Стаття 57.  Гарантії  держави  педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників закладів освіти

Стаття 57.  Гарантії  держави  педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників закладів освіти

4. Педагогічним  працівникам, які  працюють  у  сільській місцевості  і  селищах  міського  типу,  а  також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними  працівниками  в  цих  населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і  освітленням у межах встановлених  норм.  Пільги на безплатне користування житлом з опаленням та освітленням, передбачені абзацом першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини  доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

4. Педагогічні працівники, які  працюють у сільській місцевості і селищах  міського типу, мають право на: пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири); одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла.

Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо педагогічний працівник пропрацював за фахом у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності безперервно в межах одного населеного пункту не менше 15 років; одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту; одержання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати); одержання протягом перших семи років роботи за фахом у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати); безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання.

Педагогічним   працівникам,  які  працюють  у  сільській місцевості  і  селищах  міського  типу,  а  також пенсіонерам, які раніше   працювали  педагогічними  працівниками  в  цих  населених
пунктах   і  проживають  у  них,  держава  відповідно  до  чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.

Пільги на безплатне користування   житлом з опаленням та освітленням,  передбачені абзацом  першим цього пункту, надаються працівникам за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому   еквіваленті разом із середньомісячним  сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та пенсіонерам за умови, якщо середньомісячний сукупний доход  сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини  доходу, який дає право на податкову
соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Вони мають право на безоплатне  одержання у власність земельної ділянки  в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, розташованих на території  відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але  не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом  для  ведення особистого селянського  господарства.

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право  на  земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення  особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського   господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення  особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського   господарства   відповідно до закону.

Педагогічним працівникам, які  працюють  у  сільській місцевості  і селищах  міського  типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними  працівниками  в  цих  населених пунктах і  проживають  у  них,  держава відповідно  до  чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і  освітленням  у  межах  встановлених  норм.

Вони мають право на безоплатне  одержання  у  власність земельної  ділянки  в   межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації,  розташованих  на  території  відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи та організації,  що приватизуються, або  земель  запасу  чи  резервного  фонду,  але  не  більше  норм безоплатної передачі земельних  ділянок  громадянам,  встановлених законом  для  ведення особистого селянського господарства.

 

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення  особистого  підсобного  господарства чи для ведення  особистого  селянського господарства,   крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого  підсобного  господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

Дія абзацу дев’ятого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) та земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого  підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

Стаття 77. Професійні права та пільги медичних і фармацевтичних працівників

і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном;

і) пільгове надання житла та забезпечення телефоном.

Медичні працівники, які працюють та проживають у сільській місцевості, мають право на:

пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири);

одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла.

Набуття права власності на надане в користування службове житло здійснюється при умові, якщо медичний працівник пропрацював за фахом у медичному закладі державної чи комунальної форми власності безперервно в межах одного населеного пункту не менше 15 років;

одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту;

отримання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати);

отримання щорічної грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;

одержання протягом перших семи років роботи за фахом у медичному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати);

безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання.

Медичні і фармацевтичні працівники, які працюють та проживають у сільській місцевості, забезпечуються службовими транспортними засобами для виконання службових обов’язків. Перелік посад визначається відповідними органами державної виконавчої влади. У випадку використання приватного автотранспорту для виконання службових обов’язків медичним і фармацевтичним працівникам відшкодовуються витрати у вигляді виплати грошової компенсації.

ї)  безплатне  користування  житлом з освітленням і опаленням тим,  хто  проживає  і  працює  у  сільській  місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та  фармацевтичними  працівниками  і  проживають  у  цих населених пунктах,   надання   пільг   щодо   сплати   земельного   податку, кредитування,  обзаведення  господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.

     Пільги  на  безплатне  користування  житлом  з  опаленням  та освітленням,  передбачені  абзацом першим цього пункту, надаються: працівникам за  умови,  якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом  працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу,  який дає право  на  податкову  соціальну  пільгу,  у  порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам за умови,  якщо  середньомісячний сукупний доход сім’ї в розрахунку на одну особу за  попередні  шість  місяців  не перевищує  величини доходу,  який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

ї) безплатне  користування  житлом з освітленням і опаленням тим,  хто  проживає  і  працює  у  сільській  місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали медичними та  фармацевтичними  працівниками  і  проживають  у  цих населених пунктах,   надання   пільг   щодо   сплати   земельного   податку, кредитування,  обзаведення  господарством і будівництва приватного житла, придбання автомототранспорту.

 

 ВИСНОВОК

Головного науково-експортного управління на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості»

У поданому законопроекті, що відтворює положення проекту за реєстр. № 10063 від 03.09.2012р. (не включено до порядку денного 10.04.2012р.), пропонується надати педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють у сільській місцевості, право на пільгове забезпечення житлом за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири); одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла; одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту; одержання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати); одержання протягом перших семи років роботи за фахом у навчальному / медичному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50% посадового окладу (ставки заробітної плати); безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання тощо.

Головне управління у своєму висновку на попередній проект по суті підтримало законодавчу пропозицію, водночас зауваживши необхідність більш детальної регламентації умов і порядку її реалізації. Оскільки у повторно поданому законопроекті висловлені зауваження  не були враховані, вважаємо їх актуальними й щодо цього варіанту проекту.

Зокрема, норма про надання згаданим працівникам права на отримання службового житла повинна також вказувати, на яку площу житла може претендувати працівник і його сім’я, термін надання та віддаленість від роботи. Крім того, необхідно уточнити, в особі якого органу держава буде виступати зобов’язаною стороною у забезпеченні цього права. Слід також було б визначити альтернативу надання службового житла у разі його відсутності.

При розгляді запропонованої норми щодо можливості одержання  працівниками безвідсоткових кредитів на придбання житла або автотранспорту необхідно  врахувати фактичні перешкоди щодо реалізації вже встановленої статтею 57 Закону України «Про освіту» норми про зобов’язання держави надавати всім педагогічним і науково-педагогічним працівникам пільгові кредити на будівництво і придбання житла і передбачити оптимальний механізм їх усунення.

 Слід також звернути увагу на те, що надані до статті 57 Закону України «Про освіту» пропозиції законопроекту оформлені із порушенням вимог нормопроектувальної техніки, зокрема, помилково зазначені частини та абзаци цієї статті, що ускладнює чітке розуміння місця змін та відповідний  цьому місцю зміст положень.

Реалізація запропонованих для педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, які працюють у сільській місцевості, соціальних гарантій держави потребуватиме суттєвих бюджетних видатків, тому законопроект має містити належне фінансово-економічне обґрунтування. Відсутність такого обґрунтування і відповідних розрахунків, на думку управління, є його найбільш суттєвою і принциповою вадою.

Звертаємо увагу на те, що стосовно пропозицій проекту необхідно отримати відповідний експертний висновок Кабінету Міністрів України, який згідно з вимогами  частини 2 статті 27 Бюджетного кодексу України має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду.

Крім того, пропозиція щодо введення закону у дію з 2013 року не враховує вимогу частини 3 вказаної статті Бюджетного кодексу України стосовно  введення в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, Законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому.

 Узагальнюючий висновок: за результатом розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання.

Керівник Головного управління В. Борденюк

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті