АМКУ попереджає: необґрунтоване підвищення цін на ліки неприпустиме

27 листопада 2012 р. в Антимонопольному комітеті України (далі — АМКУ) відбувся круглий стіл «Запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на ринках лікарських засобів», у якому взяли участь представники АМКУ, МОЗ України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України (далі — Держсанепідемслужба), Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України), а також підприємств — виробників лікарських засобів, оптових компаній, роздрібних мереж, професійних асоціацій та консалтингових агентств. У режимі онлайн за цим заходом спостерігали фахівці 27 територіальних відділень АМКУ.

Круглий стіл відкрив Михайло Русинський, державний уповноважений АМКУ, який зазначив, що мета проведення заходу — консолідація зусиль органів влади та суб’єктів ринку щодо запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції на фармацевтичному ринку України. Контроль за дотриманням вимог конкурентного законодавства на соціально важливих ринках, зокрема на ринку лікарських засобів, є пріоритетним напрямком діяльності органів АМКУ.

Доповідач також нагадав, що в осіннє-зимовий період в Україні підвищуються показники захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ), що призводить до підвищення попиту на протигрипозні лікарські засоби та вироби медичного призначення, які використовуються для профілактики та лікування цих захворювань. На жаль, як свідчить досвід минулих років, одночасно зростають ціни на дану продукцію, що переважно не зумовлено об’єктивними економічними причинами.

Юрій Прокопенко, заступник директора департаменту досліджень ринку АМКУ, поінформував про результати роботи територіальних відділень цього відомства на ринку лікарських засобів. Так, наприкінці 2011 р. органи АМКУ розпочали дослідження ринків оптової та роздрібної реалізації ліків на підставі численних звернень громадян, а також за результатами аналізу загальнодоступної інформації. Було відзначено значне зростання цін на окремі препарати в роздрібній мережі порівняно з темпами підвищення цін на промислову продукцію та індексом інфляції.

Органи АМКУ здійснили дослідження 138 регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами: у кожному з обласних центрів та в 2–3 районах кожної області. На 16 ринках виявлено ознаки колективної монополії, на 94 — ознаки індивідуальної монополії. За результатами дослідження роздрібного ринку органи АМКУ ініціювали 36 справ про порушення конкурентного законодавства, з них: 6 — щодо зловживання монопольним становищем на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами; 3 — щодо антиконкурентних дій органів місцевого самоврядування; 1 — щодо антиконкурентних узгоджених дій суб’єктів господарювання; 9 — щодо поширення інформації, яка вводить споживачів в оману.

Таким чином, найпоширенішими неціновими порушеннями на зазначених ринках стали випадки недобросовісної конкуренції у вигляді поширення інформації, яка вводить споживачів в оману. Це надання неправдивої інформації про найнижчі ціни, неповні відомості про особливості реалізації товару та знижок на нього із замовчуванням окремих фактів, які можуть суттєво вплинути на вибір споживачів.

Найпоширенішими ціновими порушеннями конкурентного законодавства на регіональних ринках є зловживання монопольним становищем шляхом завищення цін на лікарські засоби. Негативний вплив на розвиток конкуренції на ринках роздрібної торгівлі препаратами також мають антиконкурентні дії органів місцевого самоврядування у вигляді надання окремим суб’єктам пільг чи переваг, які ставлять їх у нерівні конкурентні умови.

Органи АМКУ надали 14 рекомендацій учасникам регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами, зокрема щодо запобігання порушенням і утримання від дій, які мають ознаки порушення.

Ю. Прокопенко підкреслив, що результати дослідження свідчать про те, що ціноутворення на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів є адекватним — на 139 регіональних ринках виявлено лише 6 цінових правопорушень. Таким чином, зростання цін на ліки могло бути пов’язане з діяльністю виробників та оптових компаній. Тому АМКУ прийняв рішення про початок дослідження ринку оптової реалізації препаратів. У ході проведення І етапу цього дослідження було опитано всіх суб’єктів, які мають ліцензії на оптову реалізацію ліків. За результатами аналізу отриманої інформації встановлено, що з 500 ліцензіатів фактично діють 170 суб’єктів господарювання, а більше 70% обсягу поставок препаратів в аптеки здійснюється 5 компаніями — лідерами цього сегмента ринку. Отже, на ринку оптової реалізації лікарських засобів є суб’єкти господарювання, становище яких має ознаки монопольного (домінуючого).

На сьогодні АМКУ розпочав ІІ етап дослідження ринку дистриб’юції, який передбачає поглиблене вивчення діяльності 10 лідерів ринку оптової реалізації лікарських засобів на предмет дотримання ними конкурентного законодавства. Паралельно розпочато дослідження господарської діяльності окремих виробників, зокрема у зв’язку з надходженням до АМКУ інформації щодо високого рівня рентабельності при встановленні ними цін, а також реалізацією певними виробниками на внутрішньому ринку товарів за цінами вищими, ніж при експортних поставках. Ю. Прокопенко наголосив, що під час засідання Міждержавної ради з питань антимонопольної політики країн — учасниць СНД, що відбулося 8 листопада в Києві, було прийнято рішення про координацію дій антиконкурентних відомств, зокрема в частині дослідження фармацевтичного ринку, що дозволить підняти на якісно новий рівень роботу АМКУ у цій сфері.

Костянтин Легеза, начальник відділу профілактики інфекційних захворювань МОЗ України, розповів про особливості майбутнього епідемічного сезону грипу та ГРВІ. Так, у 2012–2013 рр. в Україні прогнозується сумісна циркуляція вірусів грипу А/Н1/Каліфорнія/2009, A(H3N2), а саме — нового штаму А/Вікторія/361/2011, який ще не реалізував у нашій країні своїх епідемічних властивостей, а також нового для України штаму вірусу грипу В/Вісконсін/1/2010. У зв’язку з цим можливий більш інтенсивний характер перебігу епідемічного процесу. Очікується, що підйом захворюваності на грип розпочнеться з 4–5-го тижня нового року.

Олександр Заіка, голов­ний спеціаліст відділу організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Держсанепідемслужби, повідомив, що з 40-го тижня поточного року це відомство здійснює щоденний моніторинг рівня захворюваності на грип та ГРВІ. Протягом 47-го тижня 2012 р. (19–25 листопада) в Україні захворіли приблизно 190 тис. осіб, з них близько 130 тис. осіб — діти віком до 17 років. Загалом з початку епідемічного сезону на грип та ГРВІ перехворіли приблизно 1,5 млн українців. За минулий тиждень щеплено близько 40 тис. осіб, а з початку епідемічного сезону — більше 200 тис. осіб (0,45% населення України) .

Володимир Бортницький, начальник інформаційно-аналітичного управління Держлікслужби України, поінформував, що, за оперативною інформацією 11 національних дистриб’юторів, забезпечують практично 90% обсягу ринку фармацевтичної продукції. Станом на 27 листопада загальна кількість препаратів та виробів медичного призначення, що використовуються в разі захворювання на грип та ГРВІ та при їх ускладненнях, які знаходяться на їх складах, становить 18 480 000 упаковок, із них: антибіотики — 3 210 000 упаковок, жарознижувальні лікарські засоби —2 430 000 упаковок, протикашльові та муколітичні ліки — 2 100 000 упаковок, деконгестанти — 4 550 000 упаковок, антигістамінні препарати — 1 130 000 упаковок, противірусні ліки — 2 600 000 упаковок, інтерферони — 10 840 упаковок, рослинні адаптогени — 149 900 упаковок, полівітаміни та препарати аскорбінової кислоти — 1 100 000 упаковок, дезрозчинів — 354 840 упаковок, оксоліну — 268 130 упаковок.

В. Бортницький підкреслив, що згідно з постановою КМУ від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» на препарати й вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (далі — Національний перелік) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів (далі — обов’язковий мінімальний асортимент), граничні постачальницько-збутові надбавки встановлено сьогодні на рівні не вище 12% оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки на рівні не вище 25% закупівельної ціни.

Таким чином, нині основною проблемою ціноутворення на лікарські засоби є те, що державою регулюються лише оптові та роздрібні надбавки, при цьому формування ціни імпортером або виробником під державне регулювання не підпадає.

Наталя Сандуленко, головний спеціаліст відділу декларування цін на лікарські засоби Управління лікарських засобів та медичної продукції МОЗ України, повідомила, що міністр охорони здоров’я дав доручення ДП «Державний експертний центр МОЗ України» щомісячно надавати до Управління лікарських засобів та медичної продукції аналітичну довідку щодо моніторингу оптово-відпускних, закупівельних та роздрібних цін на ліки та вироби медичного призначення на підставі узагальненої інформації, отриманої від суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, оптову та роздрібну реалізацію препаратів і виробів медичного призначення, які включені до: обов’язкового мінімального асортименту; Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів; Національного переліку. На сьогодні така інформація вже надійшла приблизно від 500 суб’єктів господарювання.

Юрій Савко, виконавчий директор Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРАД», підняв болюче для фармацевтичної галузі питання запровадження процедури ліцензування імпорту, яка стане обов’язковою з 1 березня 2013 р. відповідно до Закону України від 04.07.2012 р. № 5038-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо ліцензування імпорту лікарських засобів». За його словами, ця законодавча ініціатива несе загрозу критичного обмеження доступності необхідних ліків для українських пацієнтів. Ю. Савко нагадав, що досі не розроблено проекти відповідних підзаконних актів. Проблема можливого дефіциту ліків торкнеться також і протигрипозних препаратів, адже основна хвиля сезонних захворювань припадає на лютий. Він також поцікавився думкою представників АМКУ з приводу цього закону, який надає конкурентні переваги вітчизняним фармацевтичним виробникам, проте, на жаль, учасники круглого столу так і не почули її.

Наприкінці круглого столу М. Русинський зазначив, що, враховуючи майбутнє загострення епідемічної ситуації, АМКУ підготував проект обов’язкових для розгляду рекомендацій, які буде надано найбільшим виробникам лікарських засобів та оптовим компаніям з метою запобігання порушенням конкурентного законодавства. Їх також отримають аптечні заклади, що мають ознаки монопольного домінуючого становища на регіональних ринках роздрібної реалізації лікарських засобів. Ці рекомендації стосуються недопущення необґрунтованого підвищення цін на ліки, створення їх дефіциту, зокрема в періоди підвищення попиту на цю продукцію.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті